Справа № 2-587/11

         Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

(заочне)

          05 квітня 2011 р.   Червоноградський міський суд Львівської області

в складі: головуючого - судді                    Новосад М. Д.

     при секретарі                               Терех У.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Червонограді справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третьої особи нотаріуса ОСОБА_3 про  визнання недійсним  ( фіктивним )  договору про сплату аліментів на утримання малолітньої дитини                 від 4.04.2009 року, -

В С Т А Н О В И В:

           Позивач ПАТ «ВТБ Банк»звернулося в суд з позовом до відповідачів про  визнання недійсним  ( фіктивним )  договору про сплату аліментів на утримання малолітньої дитини від 4.04.2009 року покликаючись на слідуючі обставини.

Відповідач ОСОБА_1 будучи фізичною особою підприємцем, звернувся із заявою в господарський суд про визнання його банкрутом  та відкриття ліквідаційної процедури.

Ухвалою господарського суду Львівської області було порушено провадження у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_1 та накладено арешт на все його майно, в тому числі на майно, що знаходиться в іпотеці ПАТ «ВТБ»Банк».

Разом з тим ОСОБА_1 уклав договір із своєю дружиною ОСОБА_2 про сплату аліментів на утримання малолітньої дитини, згідно з яким прийняв на себе зобов’язання виконати обов’язок щодо утримання малолітньої дитини –ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, та здійснити платіж в розмірі 1775000,00 грн.

Позивач вважає, що даний договір є фіктивним і таким, що укладений без наміру створити правові наслідки, які зумовлюються юридичною природою такого договору. Крім того вважає, що такий укладений з метою ухилення від виконання зобов’язань поручителя ОСОБА_1 перед ПАТ «ВТБ Банк», оскільки при проведенні ліквідаційної процедури на підставі ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»в першу чергу будуть задоволені вимоги щодо стягнення аліментів.

Тому просить визнати недійсним договір про сплату аліментів на утримання малолітньої дитини укладений між відповідачами 4 квітня 2009 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та пояснив, що доказів про виконання оспорюваного договору відповідачі не  представили, а тому слід вважати, що такий договір є фіктивним. Просить позов задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилися, хоча про день та час розгляду справи належним чином були повідомлені.

Третя особа яка не заявляла самостійних вимог до предмету спору –приватний нотаріус ОСОБА_3, що був повідомлений про розгляд справи, в судове засідання не з’явився.

Вислухавши думку представника позивача, оцінивши зібрані по справі докази, суд вважає що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що за заявою ФОП ОСОБА_2, ухвалою господарського суду Львівської області останнього визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою цього ж суду від 13.04.2009 року про порушення провадження у справі про банкрутство накладено арешт на все майно ОСОБА_1.

Згідно представлених позивачем договорів поруки між ПАТ «ВТБ Банк»та ОСОБА_6, останній виступав поручителем перед банком за виконання кредитних зобов’язань ТзОВ «Торговий дім «Софі». Майно відповідача ОСОБА_1 знаходиться в іпотеці банку.

Будучи неплатоспроможним, маючи зобов’язання по забезпеченню виконання зобов’язань третіх осіб, діючи добровільно з власної волі, ОСОБА_1 04.04.2009 року уклав договір із ОСОБА_7 про сплату аліментів на утримання малолітньої дитини, згідно з яким прийняв на себе зобов’язання виконати обов’язок щодо утримання малолітньої дитини –ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, та здійснити платіж в розмірі 1775000,00 грн. до 09.04.2009 року, як остаточно сплачені аліменти на отримання останнього до досягнення ним вісімнадцятирічного віку.

Зазначений договір посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_3

Відповідачі у справі та сторони по вказаному договору є подружжям. Уклавши такий догорів вони не вчинили жодних дій, передбачених його умовами, на його виконання.

Крім того суд приймає до уваги, що визначена договором сума аліментів не могла бути передана ОСОБА_6 оскільки такий, визнавши свою фінансову незабезпеченість,  в цей ж період часу звернувся із заявою в суд про визнання його банкрутом.

Укладаючи такий договір сторони знали на перед, що зобов’язання по договору не будуть виконані.

Відповідно ч 5 ст. 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Відповідно до п 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «По судову практику розгляду цивільних справ про визнання право чинів недійсними»судам необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.

Разом з тим при проведенні ліквідаційної процедури на підставі ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», суд враховує, що в першу чергу повинні будуть задоволені вимоги щодо стягнення аліментів.

Тому суд приходить до безспірного висновку, що оспорюваний договір дійсно порушує права позивача ПАТ «ВТБ Банк», як кредитора.    

Відповідно до ч 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Враховуючи наявність існуючих невиконаних зобов’язань по забезпеченню виконання зобов’язань третіх осіб (ТзОВ «Торговий дім «Софі»), між позивачем та відповідачем ОСОБА_1, укладення договору про сплату аліментів на утримання малолітньої дитини в розмірі 1775000,00 грн., на думку суду, мало на меті ухилення останнім від виконання взятих на себе зобов’язань перед позивачем.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд приходить до остаточного висновку, що укладений між відповідачами договір про сплату аліментів на утримання малолітньої дитини є фіктивним, а відтак підлягає визнанню недійсним без застосування будь-яких наслідків.

Керуючись ст.ст. 10, 30, 60, 88 ч. 3, 209,  212, 226  ЦПК України, ст.ст. 11,15, 16,203, 215, 234, 235, 526 ЦК України,  суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»задовольнити.

Визнати недійсним договір про сплату аліментів на утримання малолітньої дитини укладений між ОСОБА_1, як платником та ОСОБА_2, як одержувачем аліментів на утримання  дитини ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 посвідчений  4 квітня 2009 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за № 1627.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 в користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»17                           ( сімнадцять ) грн. 00 коп., судового збору та 37 ( тридцять сім ) грн. 00 коп., витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Львівської області протягом 10 - ти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути переглянуте Червоноградським міським судом Львівської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.

                  Суддя:                                                                                       М.  Д.  Новосад