ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" червня 2006 р. о 14-15 год. в м. Харкові Справа № АС-03/470-05 (н.р. А-13/16-05)
вх. № 11236/1-03 (н.р. 432/1-13)
Судова колегія господарського суду Харківської області у складі:
Головуючий суддя Подобайло З.Г.
суддя Григоров А.М.
суддя Мінаєва О.М.
за участю секретаря судового засідання Шеванова В.Ю.
представників сторін :
позивача - Старінець В.П., Лучко О.В.
1-го відповідача - Сліденко А.В., Ларіна Т.М.
2-го відповідача - Ізмайлов В.О.
Прокурор - Балаклицький В.В.
по справі за позовом ВСАТ Агрокомбінат "Слобожанський" смт . Чкалівське
до Чугуївська ОДПІ Харківської обл.
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, Відкрите сільськогосподарське акціонерне товариство „Слобожанське”, після уточнення розміру позовних вимог, які прийняті судом, просить визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Чугуївської ОДПІ Харківської області № 0000472310/0 від 03.06.04 р., № 0000522310/0 від 07.07.04 р., № 0000512310/0 від 30.07.04 р., № 0000712310/0 від 18.10.04 р. та № 0000812310/0 від 24.11.04 р. як такі, що не відповідають вимогам чинного законодавства, посилаючись на відсутність порушень вимог податкового законодавства та відшкодувати з бюджету заборгованість з ПДВ в сумі 1143173,48 грн. за період березень–вересень 2004 р. та відсотки , що нараховані на суму бюджетної заборгованості з ПДВ в розмірі 110249,76 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що прийняті рішення суперечать чинному законодавству, прийняті без врахування фактичних обставин справи, а відповідно зменшення сум бюджетної заборгованості у зв”язку з їх прийняттям є неправомірним.
Відповідач, Чугуївська ОДПІ з позовними вимогами не згоден, просить у позові відмовити, оскільки вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення, якими зменшено від'ємне значення ПДВ, задеклароване позивачем у податкових деклараціях за період березень - вересень 2004 р. правомірними, прийнятими у відповідності до вимог чинного законодавства , вважає, що позивачем невірно застосовані норми п.1.8 ст.1 , пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 2 Порядку, затвердженого Постановою КМУ № 805 від 12.05.99 р., а відповідно наполягає на відсутності у підприємства сум бюджетної заборгованості з ПДВ за вказаний період з урахуванням оскаржуваних актів.
Щодо самостійного відшкодування сум бюджетної заборгованості з ПДВ 24.03.05 р. та 20.12.05 р. за вересень 2004 р. у розмірі 117177,0 грн. та 511711,52 грн. відповідно, не зважаючи на наявність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення ОДПІ, яким зменшено суми від'ємного значення ПДВ за цей період , пояснює тим, що станом на 20.12.05 р. це рішення не узгоджене ( лист від 24.04.06 р.)
Відповідач, Чугуївське ВДК у відзиві на позовну заяву вказує, що у відповідності до Порядку відшкодування податку на додану вартість” підставами для відшкодування є висновки податкових органів, що надані в територіальні органи, та що на час розгляду справи невиконаних висновків не має.
Надані матеріали свідчать, що Відкрите сільськогосподарське акціонерне товариство „Слобожанське” зареєстроване розпорядженням виконкому районної Ради народних депутатів № 454 від 29.08.96 р. та перереєстроване рішенням № 310 від 15.05.98 р., поставлене на облік в Чугуївській ОДПІ і отримало свідоцтво платника ПДВ.
Позивач є виробником сільськогосподарської продукції та подає до податкової інспекції три податкові декларації по ПДВ у розрізі окремих видів діяльності, по яких законодавством передбачено подання окремої звітності по видам реалізованої продукції, а саме:
- декларація № 1 по операціям з продажу молока, худоби, крім операцій по реалізації молока і м'яса в живій вазі переробним підприємствам, за якою не проводиться відшкодування з бюджету (спецдекларація);
- декларація № 2 по операціях з продажу продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, крім операцій по реалізації молока і м'яса в живій вазі переробним підприємствам, за якою не проводиться відшкодування з бюджету (спецдекларація) ;
- декларація № 3 по операціям з продажу молока і м'яса в живій вазі переробним підприємствам та реалізації продукції не власного виробництва, за якою проводиться відшкодування з бюджету.
Надані суду документи свідчать, що позивач у строки, встановлені Законом України «Про податок на додану вартість» надав до ОДПІ декларації з ПДВ № 3 , за якими здійснюється відшкодування з бюджету за період березень–вересень 2004 р. з визначенням в графі 21 від'ємне значення ПДВ, що підлягає відшкодуванню з бюджету шляхом перерахування на його рахунок в установі банку у розмірі 3619702,0 грн. та 28.07.04 р. надав уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок, які збільшують податкові зобов'язання за березень 2004 р. на 295293,0 грн., за квітень 2004 р. на 746934,0 грн., за травень 2004 р. на 401163,0 грн. у зв'язку з чим сума від'ємного значення ПДВ, що підлягає відшкодуванню з бюджету складала 2176312,0 грн.:
- за березень 2004 р. – 459599,0 грн.( 20% - 3322,0 грн., 0% - 456277,0 грн.);
- за квітень 2004 р. – 296079,0 грн.( 20% - 1565,0 грн., 0% - 294514,0 грн.);
- за травень 2004 р. – 300931,0 грн.( 20% - 2808,0 грн., 0% - 298123,0 грн.);
- за серпень 2004 р. – 490814,0 грн.( 20% - 30185,0 грн., 0% - 460629,0 грн.);
- за вересень 2004 р. – 628889,0 грн.( 20% - 116533,0 грн., 0% - 512356,0 грн.)
Надані суду суду документи свідчать, що контролюючим податковим органом, відповідачем по справі були проведені перевірки підприємства позивача щодо правомірності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум ПДВ за спірний період, про що складені акти перевірок:
- за березень 2004 р. - № 1074/231/00858148 від 28.05.04 р. ;
- за квітень 2004 р. - № 1256/231/00858148 від 30.06.04 р. ;
- за травень 2004 р. - № 1473/231/00858148 від 30.07.04 р.;
- за серпень – 2004 р. - № 1941/231/00858148 від 18.10.04р.;
- за вересень 2004 р. - № 2138/231/00858148 від 19.11.04 р.
У вказаних актах відповідачем зазначено, про порушення підприємством пп. 1.8 ст. 1. пп.7.4.1 п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на вартість", п. 2, п.15 абз.2 Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м’ясо в живій вазі, затвердженого Постановою КМУ від 12.05.99 р. № 805, п.3 Порядку "Про Порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.99р. № 271, крім актах за березень та квітень 2004 р. в яких не зазначено про порушення підприємством п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на вартість", згідно яких податковий кредит складається із сум податку на додану вартість сплачених сільськогосподарськими товаровиробниками у зв’язку з придбанням товарів, робіт, ( послуг), вартість яких відноситься до складу власних валових витрат виробництва , включається до податкової декларації платника податку за звітний період, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом, з відшкодуванням з бюджету податкового кредиту за цією декларацією, в результаті чого ОДПІ зменшено від'ємне значення чистої суми податку на додану вартість у зв’язку із самостійним перерозподілом нею податкового кредиту по трьох деклараціях з ПДВ та начальником Чугуївської ОДПІ Харківської області прийняті податкові повідомлення-рішення:
- від 03.06.2004 р. № 0000472310/0 позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за березень 2004 р. на 265129,0 грн.
- від 07.07.2004 р. № 0000522310/0 позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за квітень 2004 р. на 296079,0 грн.
- від 30.07.2004 р. № 0000512310/0 позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за травень 2004 р. на 300931,0 грн.
- від 18.10.2004 р. № 0000712310/0 позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за серпень 2004 р. на 280688,0 грн.
- від 24.11.2004 р. № 0000812310/0 позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за вересень 2004 р. на 285893,0 грн.
Розглянувши, дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін суд вважає вимоги правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі нижчевикладеного:
Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до пп. 7.7.5, п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 168) суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України, а зараховані суми використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно з цим Законом.
Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону № 168 бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
У відповідності до п. 7.5. ст. 7 Закону № 168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання грошових коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Надані суду документи свідчать, що порядок розподілу податкового кредиту між податковими деклараціями з ПДВ затверджений наказом по підприємству від 02.01.2004 р. № 1 "Про організацію бухгалтерського обліку та облікової політики у 2004 році" не суперечить чинному законодавству, визначення загальної суми податкового кредиту з ПДВ та його розподіл між податковими деклараціями з ПДВ провадиться позивачем наступним чином: витрати, які із впевненістю можна віднести до витрат на окремі операції, одразу ж відносяться до таких операцій, якщо об'єктивно неможливо розподілити валові витрати по видам операцій, формується загальна сума валових витрат по операціях, які відображені в різних податкових деклараціях з ПДВ, потім ця сума розподіляється по трьом видам декларацій з ПДВ пропорційно обсягам реалізації за звітний період по кожній з декларацій, після чого до суми розподілених таким чином витрат кожної декларації додається раніше визначена сума витрат, що віднесена до операцій, за якими складена відповідна декларація.
Як свідчать надані акти перевірок і це підтверджено представниками першого відповідача в судовому засіданні, у кожному звітному періоді загальна сума податкових зобов'язань по ПДВ і загальна сума податкового кредиту, самостійно визначені позивачем, відповідають документам первинного бухгалтерського обліку, дані щодо загальної суми придбання та продажу наведені у книгах придбання та продажу відповідають первинним документам податкового обліку. Всі проведені операції підтверджені видатковими та податковими накладними , копії яких залучені до матеріалів справи, досліджені у судовому засіданні та не спростовуються першим відповідачем, а саме:
- за березень 2004 р. загальний обсяг реалізації продукції без урахування ПДВ становить 3671342,0 грн., загальна сума податкового кредиту з ПДВ 5656986,0 грн. , яка розподіляється по трьох деклараціях пропорційно обсягам реалізації по видам продукції шляхом поділу загальної суми податкового кредиту на суму загального обсягу реалізації без урахування ПДВ та множення на обсяг реалізації без урахування ПДВ, що припадає на Декларацію, а саме: обсяг реалізації за Декларацією № 1 склав 71908,0 грн., зобов’язання з ПДВ -
14382,0 грн., податковий кредит складає 18467,0 грн., чиста сума зобов'язань з ПДВ має від'ємне значення в сумі 4085,0 грн.; обсяг реалізації за Декларацією № 2 склав 649749,0 грн., податкове зобов'язання з ПДВ -
129950,0 грн., податковий кредит складає 166860,0 грн., сума зобов'язань з ПДВ має від'ємне значення в сумі 36910,0 грн.; обсяг реалізації за Декларацією № 3 склав 2949685,0 грн., податкове зобов’язання з ПДВ -
2612,0 грн., податковий кредит складає 757504,0 грн.,
чиста сума зобов'язань з ПДВ має від'ємне значення в сумі 754892,0 грн.
- за квітень 2004 р. загальний обсяг реалізації продукції без ПДВ становить 6693424,0 грн., загальна сума податкового кредиту з ПДВ 7252830,0 грн. , яка розподіляється по трьох деклараціях пропорційно обсягам реалізації по видам продукції, шляхом поділу загальної суми податкового на суму загального обсягу реалізації без ПДВ та множення на обсяг реалізації ПДВ, що припадає на Декларацію, а саме: обсяг реалізації за Декларацією № 1 склав 334168,0 грн., зобов'язання з ПДВ 66834,0 грн., податковий кредит складає 60349,0 грн., чиста сума зобов'язань з ПДВ має позитивне значення в сумі 6485,0 грн.; обсяг реалізації за Декларацією № 2 склав 573944,0 грн., зобов'язання з ПДВ 114789,0 грн., податковий кредит складає 103652,0 грн., чиста сума зобов'язань з ПДВ має позитивне значення 11137,0 грн.; обсяг реалізації за Декларацією № 3 склав 5785312,0 грн., податкове зобов'язання 1791,0 грн., податковий кредит складає 1044804,0 грн., чиста сума зобов'язань з ПДВ має від'ємне значення в сумі 1043013,0 грн.;
- за травень 2004 р. загальний обсяг реалізації продукції без ПДВ становить 3642084,0 грн., загальна сума податкового кредиту з ПДВ 4909458 грн. , яка розподіляється по трьох деклараціях пропорційно обсягам реалізації по видам продукції, шляхом поділу загальної суми податкового кредиту на суму загального обсягу реалізації без урахування ПДВ та множення на обсяг реалізації без урахування ПДВ, що припадає на Декларацію, а саме: обсяг реалізації за Декларацією № 1 склав 17798,0 грн., податкове зобов'язання 3560,0 грн., податковий кредит складає 3999,0 грн., чиста сума зобов'язань з ПДВ має від'ємне значення в сумі 439,0 грн.;обсяг реалізації за Декларацією № 2 склав 488026,0 грн., податкове зобов'язання 97605,0 грн.; податковий кредит складає 109641,0 грн., чиста сума зобов'язань з ПДВ має від'ємне значення в сумі 12036,0 грн.; обсяг реалізації за Декларацією № 3 склав 3136260,0 грн., податкове зобов'язання 2509,0 грн., податковий кредит складає 704603,0 грн., чиста сума зобов'язань з ПДВ має від'ємне значення в сумі 702094,0 грн.;
- за серпень 2004 р. загальний обсяг реалізації продукції без урахування ПДВ становить 6960913,0 грн., сума податкового кредиту з ПДВ 811392,0 грн. , яка розподіляється по трьох деклараціях пропорційно обсягам реалізації по видам продукції, шляхом поділу загальної суми податкового кредиту на суму загального обсягу реалізації без урахування ПДВ та множення на обсяг реалізації без урахування ПДВ, що припадає на Декларацію, а саме: обсяг реалізації за Декларацією № 1 склав 74563,0 грн., податкове зобов'язання 14913,0 грн., податковий кредит 7351,0 грн., чиста сума зобов'язань з ПДВ має позитивне значення 7562,0 грн., обсяг реалізації за Декларацією № 2 склав 1217308,0 грн., податкове зобов'язання 243462,0 грн.; податковий кредит складає 128531,0 грн.,
чиста сума зобов'язань з ПДВ має позитивне значення в сумі 114931,0 грн.; обсяг реалізації за Декларацією № 3 склав 5669042,0 грн., податкове зобов'язання 69765,0 грн., податковий кредит 560579,0 грн., чиста сума зобов'язань з ПДВ має від'ємне значення в сумі 490814,0 грн.;
- за вересень 2004 р. загальний обсяг реалізації продукції без урахування ПДВ становить 15549786 грн., загальна сума податкового кредиту з ПДВ 17584422,0 грн. , яка розподіляється по трьох деклараціях пропорційно обсягам реалізації по видам продукції, шляхом поділу загальної суми податкового кредиту на загального обсягу реалізації без урахування ПДВ та множення на обсяг реалізації без урахування ПДВ, що припадає на Декларацію, а саме: обсяг реалізації за Декларацією № 1 склав 393110,0 грн., податкове зобов'язання 78622,0 грн., податковий кредит 36004,0 грн., чиста сума зобов'язань з ПДВ має позитивне значення 42618 ,0грн.; - обсяг реалізації за Декларацією № 2 склав 8329523,0 грн., податкове зобов'язання складає 1665904,0 грн.; податковий кредит складає 2012875,0 грн., чиста сума зобов'язань з ПДВ має від'ємне значення 346971,0 грн.; обсяг реалізації за Декларацією № 3 склав 6827153,0 грн., податкове зобов'язання складає 252969,0 грн., податковий кредит складає 881858,0 грн., чиста сума зобов'язань з ПДВ має від'ємне значення 628889,0 грн.
Судом встановлено, що суми ПДВ, віднесені до податкового кредиту спірного періоду та які не визнаються відповідачем належними до бюджетного відшкодування, підтверджені податковими накладними, які заповнені у відповідності до вимог чинного законодавства ( пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону № 168) і які є згідно ст. 7 Закону № 168 звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
По взаємовідносинам, згідно яких виписані податкові накладні мали місце дві події - оплата та отримання податкової накладної , що засвідчує факт придбання товару. Факт придбання товарів підтверджується також прибутково-видатковими накладними, актами виконаних робіт, послуг тощо, які залучені до матеріалів справи.
Суд зазначає, що отримавши від своїх контрагентів податкові накладні, позивач, відповідно до п.7.5. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” був зобов’язаний прийняти їх та відобразити в податковому обліку. Відповідні дії по відображенню виданих податкових накладних позивачу зобов’язані зробити контрагенти позивача у яких виникає податкове зобов’язання по сплаті ПДВ до бюджету за відповідними операціями за період березень-вересень 2004 р. як то передбачено нормою пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону № 168 - датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;
- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) – дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
У контрагентів позивача виникає обов’язок погасити у спосіб, визначений цим Законом податкове зобов’язання з ПДВ перед бюджетом.
Правові підстави формування податкового кредиту встановлені, зокрема, підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168 згідно якого податковий кредит звітного періоду складається із суми податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), що придбаються (виготовлюються) таким платником податку для їхнього подальшого використання у власній господарській діяльності.
На думку перевіряючих порушення пов’язані з тим, що до податкового кредиту були включені не оплачені або частково не оплачені податкові накладні, які слід було включати в розрахунок податкового кредиту по спецдеклараціям, що є порушенням п. 2, п.15 абз.2 Порядку, затвердженого Постановою КМУ від 12.05.99 р. № 805, п.3 Порядку , затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.99р. № 271.
Приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення ОДПІ не з'ясувала обставини щодо здійснення позивачем придбання товарів у вказаних звітних податкових періодах, у зв'язку з чим і на підставі яких документів, зокрема, договорів, податкових накладних, платіжних доручень тощо був сформований податковий кредит і в якій сумі, наявності підстав для віднесення суми ПДВ до певного виду декларації, а також обставини щодо подальшого продажу позивачем придбаного товару, зокрема, за якими договорами, часу та ціни такого продажу, правильності розрахунку платником бюджетного відшкодування, що знаходиться в прямій залежності від суми ПДВ, перерахованої платником іншому платнику податку у складі ціни придбання товарів та виду реалізованої продукції, фактичного надходження суми ПДВ до державного бюджету України.
Суд зазначає, що як свідчать матеріали справи, пояснення представників сторін, на момент перевірок та прийняття оскаржуваних рішень ОДПІ не враховувала документи платіжні доручення, виписки банку та інші банківські документи , що свідчили про здійснені розрахунки з контрагентами по господарським операціям по сумам, віднесеним до податкового кредиту спірних періодів, а обмежилась лише формальним підходом до наявності документів в конкретному податковому періоді (щомісячно), не збільшивши податковий кредит відповідного періоду за наявними платіжними дорученнями, банківськими виписками, що призвело до невірного зменшення сум ПДВ.
Згідно ст. 19 Конституції України Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Задовольняючи позовні вимоги, суд зазначає, оскільки чинне законодавство не визначає інших підстав для включення сум ПДВ в розрахунок податкового кредиту, ніж передбачених Законом № 168, то відповідача не було законного права на свій розсуд встановлювати свій порядок розподілу податкового кредиту без ретельного з'ясування всіх обставин.
Згідно пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону № 168 крім визначених судом обов'язкових підстав виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість, передбачає обов'язкову наявність ще й такої підстави, як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум податку, які відповідно пп.7.7.5 ст. 7 цього Закону зараховуються до Державного бюджету України, а зараховані суми використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування ПДВ згідно з цим Законом.
Висновок про те, що відшкодуванню підлягають лише суми які були сплачені до бюджету випливає з самої суті поняття податку, його основної функції - формування доходів Державного бюджету України (п.19 ст.1, ст.9 Бюджетного кодексу України), а також з поняття платника податку, як особи, яка згідно Закону України „Про податок на додану вартість” зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем (п.1.3 ст.1 Закону №168).
Тобто, законодавцем чітко визначено, що однією з обов’язкових підстав включення сум до податкового кредиту по ПДВ є сплата цим сум до Держбюджету згідно порядку оподаткування, встановленого саме Законом № 168.
Тобто, як видно з системного аналізу вищевказаних норм, Законом №168 встановлений прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку. При цьому зазначені етапи нерозривно пов'язані між собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість та відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку.
За змістом Закону №168, право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару.
Надані позивачем суду документи – копії платіжних доручень, копії виписок банку та інші банківські документи підтверджують фактичну сплату ПДВ в ціні товарів (робіт, послуг), що свідчить про дотримання ним у сукупності всіх вимог спеціального Закону № 168, які дають право на включення сум ПДВ до складу податкового періоду відповідного періоду та отримання бюджетного відшкодування по ПДВ.
Як то передбачено ст.70, ст.71 КАС України доказів фактичного ненадходження сум ПДВ до державного бюджету України у випадках, передбачених Законом № 168 у відповідні періоди (березень-вересень2004р.) , тобто не включення контрагентами позивача (продавцями товарів) сум податку на додану вартість до податкових зобов'язань , несплата ними ПДВ до бюджету та порушення ними правил оподаткування, встановлених Законом України „Про податок на додану вартість” відповідачем (ОДПІ) в ході перевірок не встановлено та не надано суду в ході розгляду справи, а відповідно не доведено суду правомірності прийняття своїх рішень у зв'язку з чим вимоги позивача в частині визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Чугуївської ОДПІ від 03.06.2004 р. № 0000472310/0 , від 07.07.2004 р. № 0000522310/0 ,від 30.07.2004 р. № 0000512310/0 , від 18.10.2004 р. № 0000712310/0 , від 24.11.2004 р. № 0000812310/0 підлягають задоволенню.
Крім того, суд вважає необхідним відзначити, що п. 4.2.2 ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 32.23.2000 р. із змінами та доповненнями, на підставі якого прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, передбачені підстави для визначення податкових зобов’язань платників контролюючими органами. В пп. 5.2.1 ст. 5 Закону № 2181 передбачено, що для узгодження таким порядком визначеного податкового зобов’язання органом ДПС платнику направляється податкове повідомлення (податкове повідомлення-рішення є однією із форм податкового повідомлення). Відповідно п. 1.2 ст. 1 Закону № 2181 податкове зобов’язання це зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України. Оскільки задекларована сума податкового кредиту не є податковим зобов’язанням в розумінні вищенаведеної норми, то у відповідача не було законного права приймати податкове повідомлення-рішення про виявлення завищення суми бюджетного відшкодування по ПДВ.
Порядок обчислення та відшкодування ПДВ визначений п.7.7.3 ст.7 Закону №-168, який встановлює, що у разі, коли за результатами звітного періоду різниця між податковими зобов’язаннями та податковим кредитом має від’ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації. Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. За бажанням платника податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішення платника податку відображається в податковій декларації. Відшкодування здійснюється шляхом перерахування відповідних грошових сум з бюджетного рахунку на рахунок платника податку в установі банку, що його обслуговує, або шляхом видачі казначейського чека, який приймається до негайної оплати (погашення) будь-якими банківськими установами.
Відповідно до п.7.7.3 ст.7 Закону № 168 не відшкодовані платнику податку належні суми ПДВ протягом встановленого законом строку вважаються бюджетною заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості нараховуються проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Згідно п. 6 ст. 7 Положення про державне казначейство, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.07.95 р. № 590 відділення державного казначейству районах, містах, районах у містах здійснюють за поданням державних податкових інспекцій повернення за рахунок державного бюджету зайво сплачених або стягнутих податків, зборів і обов'язкових платежів. Порядок відшкодування ПДВ, затверджений спільним наказом ДПА України та Державного казначейства України від 21.05.2001 р. № 200/86, передбачає, що відшкодування ПДВ з бюджету органами державного казначейства здійснюється за висновками податкових органів або за рішенням суду. Таким чином, органи державного казначейства виконують приписи документів, які направлені відповідними ДПІ, або за рішенням суду.
Надані документи свідчать, що підприємство у встановленому законом порядку направляло першому відповідачу податкові декларації по ПДВ за вказані у позові податкові періоди . В деклараціях платник визначив до відшкодування з бюджету шляхом зарахування на рахунок в банку суми бюджетного відшкодування, яка може бути відшкодована платнику протягом місяця що настає після подання декларації (рядок 24) та після погашення його податкових зобов’язань протягом трьох наступних податкових періодів.
Відповідач – ОДПІ не спростовує того, що за рахунок сум бюджетного відшкодування в період травень-грудень 2004 р. (саме в погашення зобов’язань по ПДВ за ці періоди можливо використати суми бюджетного відшкодування за березень-вересень 2004 р.) у підприємства не виникли зобов’язання, в погашення яких можуть використовуватися суми, вказані в рядку 25 податкових декларацій.
Надані суду документи свідчать, що суми ПДВ у розмірі 2176312,0 грн., які підлягали відшкодуванню за даними податкових декларацій , наданих підприємством за період березень-вересень 2004 р. ( за нульовою ставкою та за ставкою 20%) та які зменшені згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень були частково у розмірі 1033138,52 грн. відшкодовані позивачу з бюджету за висновками податкового органу: за березень 2004 р. - №№ 247, 246 від 30.09.04 р., № 249 від 20.12.04 р., за серпень 2004 р. - № 251 від 20.12.04 р., № 6 від 28.04.06 р.; за вересень 2004 р. - № 252 від 20.12.04 р.,№№ 259, 260 від 23.03.05 р.
Судом встановлено, що залишок невідшкодованих сум ПДВ у розмірі 1143173,48 грн. та які є предметом спору складається із сум. : 1120030,0 грн. за ставкою 0%, а 23143,0 грн. за ставкою 20%:
- за березень 2004 р. - у розмірі 265129,0 грн.: у розмірі 263967, 0 грн. за 0%, у розмірі 1162, 0 грн. за ставкою 20%
- за квітень 2004 р. - у розмірі 296079,0 грн. : у розмірі 294514, 0 грн. за 0%, у розмірі 1565, 0 грн. за ставкою 20%
- за травень 2004 р. - у розмірі 300931,0 грн. : у розмірі 298123, 0 грн. за 0%, у розмірі 2808, 0 грн. за ставкою 20%
- за серпень 2004 р. - у розмірі 281034,0 грн. : у розмірі 263426, 0 грн. за 0%, у розмірі 17608, 0 грн. за ставкою 20%
- за вересень 2004 р. – у розмірі 0,48 грн. – за 0%.
На суму бюджетної заборгованості позивачем нараховані проценти у розмірі 110249,76 грн.: за березень 2004 р. у розмірі 33143,48 грн., за квітень 2004 р. у розмірі 24454,08 грн., за травень 2004 р. у розмірі 27018,27 грн., за серпень 2004 р. у розмірі 20790,56 грн., за вересень 2004 р. у розмірі 4842,97 грн.
Суд зазначає, що право позивача на бюджетне відшкодування у розмірі 1143173,48 та відсотків у розмірі 110249,76 грн., обґрунтоване документально та базується на нормах чинного законодавства, нараховані у зв'язку з несвоєчасним відшкодуванням заявлені позивачем до стягнення відповідно з вимогами чинного законодавства та підтверджені матеріалами справи , тому суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати суд покладає на ОДПІ, оскільки доведення справи до суду сталося з його вини.
Керуючись статтями 4 , 8, 86, 94, 160- 163 , 186 Кодексу адміністративного судочинства України , колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Позов задовольнити. Визнати недійсними податкові повідомлення-рішенняЧугуївської ОДПІ Харківської області № 0000472310/0 від 03.06.04 р., № 0000522310/0 від 07.07.04 р., № 0000512310/0 від 30.07.04 р., № 0000712310/0 від 18.10.04 р. та № 0000812310/0 від 24.11.04 р. повністю.
Відшкодувати (стягнути) з бюджету на користь Відкритого сільськогосподарського акціонерного товариства „Слобожанський”, заборгованість з ПДВ в сумі 1143173,48 грн. за період березень–вересень 2004 р. та відсотки , що нараховані на суму бюджетної заборгованості з ПДВ в розмірі 110249,76 грн.
Стягнути з Чугуївської ОДПІ на користь Відкритого сільськогосподарського акціонерного товариства „Слобожанський” 2125,0 грн. витрат по сплаті держмита та 118,0 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.
Апеляційна скарга може бути подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя Подобайло З.Г.
суддя Григоров А.М.
суддя Мінаєва О.М.
Постанова у повному обсязі складена 13.06.06 р. о 15:00 год.