Справа №  2-41

                                                                                                                                   2007 р.

                                                   Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я                                                                                                                                                                                                                                            І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

      20 грудня 2007 року Онуфріївський  районний суд  Кіровоградської області в складі судді Шелесько В.Д.,  при секретарі Гладкій Т.М., Скочко О.В., Гриценко Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Онуфріївці справу за позовом ОСОБА_1, якій по договору відступив право вимоги ОСОБА_2, до КСП «Онуфріївський інкубатор» про стягнення боргу та процентів за договором позики, за позовом ОСОБА_3 до КСП «Онуфріївський інкубатор»  та ОСОБА_1 (ОСОБА_2) про визнання фіктивним договору цільової позики від 15.03.2002 року та за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 треті особи: Онуфріївська державна нотаріальна контора та КСП «Онуфріївський інкубатор» про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

         В позові ОСОБА_2 до КСП «Онуфріївський інкубатор»  позивачі просили з відповідача - КСП суму боргу за договором позики від 15 березня 2002 року в розмірі 41500 гривень та відсотки за прострочення виконання договору цільової позики у сумі 226590 гривень, а всього стягнути 268090 гривень.

         Посилається на те, що згідно вказаного договору цільової позики ОСОБА_2 вніс в касу КСП «Онуфріївський інкубатор» вказану суму, а  відповідач повинен був до 01.08.2-4 року повернути вказану суму. До  01 березня 2006 року повернення позики не проведено і заборгованість становить 41500 грн. Поскільки КСП з ними не розрахувалось, то відповідно до п. 2.2 повинен сплатити 1 відсоток пені за кожний день прострочки за період з 01.08.2004 року по 01.03. 2006 року, тобто за 546 днів, що становитиме 226590 грн.

         В позові ОСОБА_3 до КСП «Онуфріївський інкубатор» та ОСОБА_2 позивач просив визнати договір цільової позики від 15.03.2002 року між КСП та ОСОБА_2 позивач просив визнати даний позов фіктивним, поскільки він був складений про людське око і з метою приховати іншу угоду. Кошти за даним позовом в касу КСП вносив він особисто, а не ОСОБА_2, а скласти договір вирішив він разом з головним бухгалтером КСП ОСОБА_4, поскільки на себе брати внесення коштів не хотів. Внесення коштів необхідно було для нормальної роботи КСП. В позивача ОСОБА_2 не було корінців прибуткових касових ордерів на руках. Якби ОСОБА_2 вносив кошти, то це було б одним платежом. ОСОБА_2 був лише підставною особою в позиці, яку вносив він. ОСОБА_2 в КСП не працював, пайовиком КСП не був. Просив також стягнути з КСП на його користь 41500 грн., фактично внесених ним і не повернутих йому.

         В позові ОСОБА_3 до ОСОБА_1 позивач просив визнати недійсним договір про відступлення права вимоги, укладеного 16 травня 2007 року між ОСОБА_2 і ОСОБА_1, поскільки на час складення договору ОСОБА_2 знаходився в тяжкому стані і не міг підписати договір, а замість нього договір був підписаний іншою особою.

         В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 підтримав свої позовні вимоги і просив задовольнити позов в повному обсязі. При цьому пояснив, що дійсно по проханню сестри ОСОБА_4 був складений договір позики між ним та КСП «Онуфріївський інкубатор»  на суму 41500 грн. Це було необхідно для підтримки КСП. Гроші здавав багато разів різними сумами. Гроші віддавав сестрі. Він бачив, що на вказані суми   виписувались ордери в яких він розписувався. Позику йому не повертали. Обіцяли по договору розрахуватись в 2004 році. Він звертався по розрахунок і до ОСОБА_3 і до ОСОБА_5, однак не розрахувались і він подав заяву до суду. Один екземпляр договору  був у нього підписаний ним і ОСОБА_3. Позика була на безпроцентній основі. В касу він особисто грошей не здавав, а віддавав сестрі. На  01.01.2003 року заборгованість по позиці була 28800 грн. Письмово до директора про повернення боргу він не звертався.

         Позовні вимоги в судових засіданнях підтримала ОСОБА_1 Спочатку як представник ОСОБА_2, а в подальшому після складання  договору про відступлення права вимоги як позивач.

         В судовому засіданні ОСОБА_1 відмовилась від позову в частині стягнення з КСП пені у сумі 226590 грн. Вона також пояснила, що у ОСОБА_2 були корінці приходних касових ордерів, але вони десь при переїзді ОСОБА_2 на іншу квартиру загубились і в наявності є тільки три корінці, копії яких нею подані до суду. Пред'явлення ОСОБА_3 копії видаткових касових ордерів, по яких буцімто  ОСОБА_2 отримував в КСП кошти в рахунок розрахунку по позиці вважає підробною. Таких коштів ОСОБА_2 не отримував. Про заборгованість КСП перед ОСОБА_2 свідчать два акти документальної перевірки КСП, які проводились податковою інспекцією з якими вона згідна.

         Представник КСП ОСОБА_6 позов ОСОБА_2 і ОСОБА_1 про стягнення з КСП позики і пені по ній не визнав. Він пояснив, що ОСОБА_2 не мав таких коштів. Позивач не довів наявності заборгованості. Згідно акту ОДПІ заборгованість перед ОСОБА_7 мається, однак в акті не вказано на якій підставі і коли виникла. Позивач не довів наявності заборгованості. Згідно акту ОДПІ заборгованість перед ОСОБА_7 мається, однак в акті не вказано на якій підставі і коли виникла. А підприємстві про це відсутні документи. ОСОБА_3 навпаки не мав кошти, однак оформляти позику на себе не міг, поскільки був керівником підприємства. ОСОБА_2 тісних зв'язків з КСП не мав. Він особисто документів не бачив (ОСОБА_3) Податківці якоби документи бачили, а можливо вони помилились. Працівники підприємства надавали допомогу шляхом взяття в банку кредитів.

         За позовом про визнання договору цільової позики від 15 березня фіктивним, заявленим ОСОБА_3 до КСП «Онуфріївський інкубатор» та ОСОБА_2 позивач в позові просить визнати вказаний договір фіктивним, поскільки кошти в сумі 41500 грн. були внесені ним, а не ОСОБА_2 З ОСОБА_2 договір оформили по тій причині, що він був братом головного бухгалтера КСПОСОБА_4. Наявність родинних відносин забезпечувала те, що інформація про надходження коштів на підприємство не розповсюджується.

         При складенні договору він був введений в оману головним бухгалтером, яка йому сказала, що це не заборонено законом. ОСОБА_8 знала, що кошти по договору будуть вноситись ним (ОСОБА_3). Внесення коштів було необхідним для нормальної роботи підприємства. У ОСОБА_2 відсутні корінці до прибуткових масових ордерів, по яких він здавав гроші в касу КСП. Якби кошти вносились ОСОБА_2, то вони б внеслися одноразово, одним касовим ордером. Позивач також просив стягнути з КСП «Онуфріївський інкубатор» на його користь 41500 грн. фактично внесених ним та не повернутих йому.

         ОСОБА_2 вказаний позов не визнав, про що свідчать його пояснення в суді, а також його заперечення на позов. Даний договір вчинено в письмовій формі і підписаний директором КСП, а також скріплений печаткою. ОСОБА_3 не міг бути введеним в оману бувшим  головним бухгалтером ОСОБА_4, поскільки він має вищу освіту, тривалий час працював на різних керівних посадах, має значний досвід ведення договірної роботи.

         Представник відповідача (КСП «Онуфріївський інкубатор») ОСОБА_9позов ОСОБА_3 від частини своїх позовних вимог відмовився, а саме просив не стягувати з КСП на його користь 41500 грн., поскільки по позичкам ОСОБА_2 КСП вимоги виконав і заборгованість була повернута йому, поскільки на ОСОБА_2, а ним надавалась позика КСП.

         В позові ОСОБА_3 до ОСОБА_1, треті особи Онуфріївська держнотконтора та КСП «Онуфріївський інкубатор» про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 16.05.2007 року між ОСОБА_2 і ОСОБА_1, позивач просив визнати вказаний договір недійсним, поскільки даний договір ОСОБА_2 підписував будучи тяжко хворим і не розумів своїх дій, або ж договір був підписаний не ним, а іншою особою. Вважає, що по справі необхідно провести почеркознавчу експертизу по дослідженню підпису ОСОБА_2

         Вказані позовні вимоги в судовому засіданні буди підтримані ОСОБА_3 та представником КСП ОСОБА_6

         Відповідач ОСОБА_10 позов не визнала і просила в його задоволенні відмовити.

         Представник Онуфріївської державної нотаріальної контори - державний нотаріус ОСОБА_11 позов не визнала.

         ОСОБА_10 і ОСОБА_11 в судовому засіданні  пояснили, що підпис під договором про відступлення права вимоги ОСОБА_2 на договорі ставив у себе вдома, будучи в свідомості, розуміючи значення своїх дій. Перед підписанням він договір прочитав і заявив, що він згоден передати своє право вимоги до КСП «Онуфріївський інкубатор» ОСОБА_1 Договір підписувався в їх присутності та присутності його дружини. Даний договір був посвідчений нотаріусом ОСОБА_11 Була зроблена відмітка в журналі виконання нотаріальних дій на дому.

         Суд, вислухавши сторони, свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 (ОСОБА_2) про стягнення боргу по договору цільової позики від 15 березня 2002 року до КСП «Онуфріївський інкубатор» підлягають задоволенню, а в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про визнання фіктивним договору цільової позики від 15 березня 2002 року та договору про відступлення права вимоги від 16 травня 2007 року необхідно відмовити з таких підстав:

         Згідно договору цільової позики між ОСОБА_2 та КСП «Онуфріївський інкубатор» від 15.03.2002 року ОСОБА_2 надав КСП цільову позику в сумі 41500 грн. Позика надається готівкою, шляхом внесення необхідних коштів в касу КСП. Остаточне повернення позики не пізніше 01.09.2004 року. Даний договір підписаний ОСОБА_2 і директором КСП ОСОБА_3 та скріплений печаткою КСП.

А.с. 7.

         З акту документальної перевірки КСП «Онуфріївський інкубатор» за період з 01.01.2000 року по 01.01.2003 року вбачається, що в цей час працювали: директором ОСОБА_3, головним бухгалтером ОСОБА_4.

         Перевіркою встановлено, що виявлена Кредиторська заборгованість приватній особі ОСОБА_2 станом на 01.01.2003 року - 28800 грн. На 01.01.2001 року і 01.01.2002 року вказаній особі КСП нічого не було винне. При перевірці використано : …касові книги…первинні документи (рахунки, видаткові накладні). Акт підписано керівником - ОСОБА_3 і гол. бухгалтером ОСОБА_4

А.с. 37-48.

         З акту перевірки КСП за період з 01.01.03 року по 30.06.2005 року податковою інспекцією, де керівником працював ОСОБА_3 до 30.12.2003 року, а потім ОСОБА_5 і ОСОБА_12, вбачається, що при перевірці використані: касові книги (суцільним методом) і первинні документи, договори. В 2003 році в касу підприємства від приватної особи ОСОБА_2 надійшла сума поворотної фінансової допомоги (по 10 прибуткових касових ордерах в період з січня по грудень місяці) в розмірі 34461 грн. Станом на 01.01.2004 року ( по 3-х видаткових касових ордерах в квітні, вересні та грудні місяцях) ОСОБА_2 повернуто 15000 грн. За 2003 рік ОСОБА_2 не повернуто фінансової допомоги на суму 19461 грн.

         В 2005 році також допомога  надходила від ОСОБА_12 - директора КСП, причому значна частина допомоги до 01.07.2005 року повернута не була.

А.с. 49-67.

         В судовому засіданні були допитані як свідки працівники Світловодської ОДПІ, які проводили обидві вищевказані перевірки. Вони пояснили суду, що в ході перевірок ними перевірялись як касові книги так і прибуткові та видаткові касові ордери відносно ОСОБА_2 По закінченню перевірок керівники КСП підписували акти, при цьому ніяких заперечень не заявляли.

         В актах перевірки 2005 року були конкретно вказані номери прибуткових касових ордерів, по яких ОСОБА_2 здавав гроші в касу КСП, а також ті видаткові ордери, по яких ОСОБА_2 поверталась частина боргу по позиці. Судом 3 рази направлялись листи - запити директору КСП ОСОБА_3 про представлення суду вказаних документів 22.02., 15.09 і 22.11.2007 року (а.с. 104, 108 і 123), однак вони так і не були надані суду документи про повернення ОСОБА_2 частину позики в т.ч. в 2002 році - 24682 грн. і в 2003 році на суму 21800 грн., що не відповідає актам перевірок, поскільки згідно договору позики ОСОБА_2 в 2002 році позичив КСП 41500 грн. і йому повернуто 24682 грн., тоді заборгованість перед ним була б 16818 грн., а вона чомусь становить 28800 грн. ОСОБА_3 за 2003 рік надані видаткові касові ордери про повернення ОСОБА_2 позички № 148 за жовтень місяць на суму 5300 грн. і № 150 за жовтень місяць на суму 1500 грн. Однак вказані ордери не були  в наявності на момент перевірки ОДПІ в 2005 році. Вказаних ордерів не було з самого початку розгляду справи, тобто з квітня 2006 року і появились вони тільки в грудні 2007 року на передостанньому судовому засіданні.

А.с. 137-145.

         Поява вказаних документів сумнівна, тим більше, що суду пред'явлено тільки ксерокопії вказаних документів. До того ж якби вказані документи були в наявності в 2002-2003 роках, то у ОСОБА_3 не було б підстав заявляти позов про стягнення на його, а не ОСОБА_2 коштів у сумі 41500 грн.

А.с. 30-32.

         Тільки в ході судових дебатів ОСОБА_3 відмовився від своїх позовних вимог, підстав для яких взагалі не було.

         Позивачем ОСОБА_2 суду надано три квитанції до прибуткових касових ордерів за лютий-квітень 2003 року, згідно яких ОСОБА_2 по договору від 15.03.2002 року було внесено в касу КСП 19240 грн.

А.с. 90.

         ОСОБА_3 було надано суду 9 видаткових касових ордерів про повернення КСП ОСОБА_13 частини позики на суму 46482 грн., тобто КСП вернуло ОСОБА_2 майже на 5000 грн. більше, що є нереальним і абсурдним.

         За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальнику) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів. Договір позики є укладеним з моменту передавання грошей, у відповідності з ст. 1046 ЦК України.

         У відповідності з ст. 1047 ЦК України договір між сторонами укладено в письмовій формі і в підтвердження договірних зобов'язань позивач оформляв передачу грошей в КСП  шляхом оформлення прибуткових касових ордерів, а частина коштів йому була повернута по видатковим касовим ордерах.

А.с. 56, 90, 139, 141, 144.

         У відповідності з ч. 1 ст. 1051 ЦК України позичальник має право оспорювати договір позики на тій підставі, що грошові кошти насправді не були ним одержані від позикодавця або були одержані в меншій кількості, ніж встановлено договором.

         Однак ч. 2 цієї статті говорить, що якщо договір позики має бути укладений в письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватись на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані в меншій кількості, ніж встановлено договором. Це положення не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини.

         Виходячи з викладеного суд не може взяти до уваги свідчення свідків ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 і ОСОБА_17, які пояснили, що в той період вони оформляли кредити, а гроші вручали ОСОБА_3, щоб ними підтримувати підприємство. Розрахунок за їх кредити вело КСП. Вони пояснили, що про позику грошей ОСОБА_2 вони не чули. ОСОБА_17 пояснила, що ОСОБА_2 грошові кошти в касу КСП не вносив і з ним КСП через касу не розраховувалось, однак по документах такі розрахунки проводились.

         Позивач і його представники, а також ОСОБА_3 не надавав суду доказів, що підписання договору цільової позики було під впливом обману, насильства або тяжких обставин. До того ж ОСОБА_2 не був працівником КСП, а сторонньою для КСП особою.

         Як договір позики так і отримання від позичальника позики та часткове її повернення задокументовано, окрім пояснень позивачів, це підтверджується документально, що вбачається з наданих сторонами касових ордерів та документальних перевірок, проведених Світловодською ОДПІ. З них можна прийти до висновку, що ОСОБА_2 в 2002-2003 роках вніс в касу КСП не менше ніж 63261 грн., а повернуто йому було тільки 15000 грн. Не повернуто 48261 грн., а це сума значно менше ніж просять стягнути позивачі. Частина наданих ОСОБА_3 ксерокопій видаткових касових ордерів про повернення ОСОБА_2 позики в сумі 31482 грн. не може бути прийнята до уваги, поскільки дані виплати не були проведені по бухгалтерії КСП на час проведення перів рок податковою інспекцією, а видаткові касові ордери появились через кілька років.

         Суд вважає, що позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 16 травня 2007 року не підлягає задоволенню, поскільки:

         Вказаний договір повністю відповідає вимогам ст.ст. 512-519 ЦК України і ст. 37 ЦПК України.

         Даний договір укладений не тільки письмово, а ще й нотаріально посвідчений.

А.с. 113.

         Факт належного укладення договору, окрім сторін, підтверджується також поясненням дружини первісного кредитора - ОСОБА_18

А.с. 125.

         Поскільки заміна кредитора була проведена належним чином і у відповідності з законодавством, про що відповідачу - КСП «Онуфріївський інкубатор» відомо, так як ОСОБА_3 - будучи директором КСП подав до суду позов про визнання цього договору недійсним, то в разі задоволення позову на користь позивача (первісного) ОСОБА_2 в даний час необхідно проводити стягнення на користь нового кредитора - ОСОБА_1

         Поскільки позивач ОСОБА_1 позовні вимоги змінила і просила з відповідача - КСП стягувати тільки заборгованість по позиці у сумі 41500 грн., а від стягнення пені у сумі 226590 грн. відмовилась, то суд вважає відмову позивача від позову в цій частині необхідно прийняти. Також необхідно прийняти і відмову позивача ОСОБА_3 від позову до КСП «Онуфріївський інкубатор» про стягнення на його користь 41500 грн., які він буцімто позичав КСП в зв»язку з розрахунком з ним КСП.

         Сторони про наслідки відмови від позову та закриття провадження в частині позовних вимог, передбачених ст. 206 ЦПК України, роз»яснилось.

         Таким чином в результаті судового розгляду: пояснень сторін та свідків, дослідження наданих сторонами доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 (ОСОБА_2) підлягають частковому задоволенню. З КСП на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути суму боргу по цільовій позиці в розмірі 41500 грн.

         В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 та КСП «Онуфріївський інкубатор» необхідно відмовити.

         Керуючись ст.ст. 215, 216, 509-519, 526, 530, 625, 1046, 1049, 1051 ЦК України від 18.07.1963 року, ст.ст. 213-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

         Позов задовольнити частково.

         Стягнути з Колективного сільськогосподарського підприємства «Онуфріївський інкубатор» АДРЕСА_1. На користь  ОСОБА_1 борг за договором цільової позики, укладеного 15 березня 2002 року між КСП «Онуфріївський інкубатор» і ОСОБА_2 у сумі 41500 (сорок одна тисяча п»ятсот) грн. та судовий збір у сумі 415 (чотириста п»ятнадцять) гривень.

         В задоволенні позову ОСОБА_3 до КСП «Онуфріївський інкубатор» та ОСОБА_1 (ОСОБА_2) про визнання фіктивним договору цільової позики від 15 березня 2002 року відмовити.

         В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 треті особи: Онуфріївська державна нотаріальна контора та КСП  «Онуфріївський інкубатор» про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 16 травня 2007 року укладеного між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 - відмовити.

         Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Кіровоградської області шляхом подання до Онуфріївського районного суду заяви про апеляційне оскарження на протязі 10 днів з дня його проголошення та подачі після цього на протязі 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

         Головуючий суддя                                              В.Д. Шелесько