№ 2-а-1463/11

ПОСТАНОВА

іменем України

(скорочене провадження)

04 квітня 2011 року  Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого         – Юдіна Є.О.,

за участю секретаря - Ємець О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку скороченого провадження в смт.Покотилівка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області про перерахунок пенсії,

  В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до  відповідача з позовом про зобов’язання здійснити перерахунок розміру основної та додаткової пенсії з нарахуванням та виплатою в майбутньому, посилаючись при цьому на те, що він є інвалідом 3 групи, категорії 1 внаслідок захворювання, пов’язаного з аварією на ЧАЄС та просить поновити пропущений строк для звернення до суду.

Позивач звернувся до відповідача з заявою про встановлення та перерахунок йому основної та додаткової пенсії у розмірах, передбачених ст.50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", але відповідач йому відмовив.

ОСОБА_1 вважає дії відповідача такими, що порушують його права і свободи, оскільки зазначеними вище статтями Закону визначено розмір основної та додаткової пенсії з розрахунку мінімальної пенсії за віком, тому виплату у менших розмірах вважають незаконною.

15 березня 2011 року УПФУ Харківського району Харківської області отримали копію ухвали про відкриття провадження по справі.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає що позов є обґрунтованим і таким, що підлягає частковому задоволенню.

Встановлено, що ОСОБА_1 є постраждалим від наслідків аварії на ЧАЄС, потерпілим 1 категорії, інвалідом 3 групи, що підтверджено відповідними посвідченнями (а.с.8-11). Позивач проживає у с.Буди, Харківського району, Харківської області, перебуває на обліку в УПФ в Харківському районі, Харківської області і отримує  нараховану відповідачем пенсію за ст.50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", розмір  якої обчислений у відповідності до постанов Кабінету Міністрів України. Позивач  звернувся до відповідача із заявою про нарахування пенсії у розмірах, встановлених ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", але в перерахунку пенсій було відмовлено.

Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров’я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до чинної на час правовідносин ст.50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами 3 групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.

Згідно зі ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів ІІІ групи, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.

Позивач має право на призначення пенсії у розмірі не нижчому від 6 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.

Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення даного спору, крім того це право гарантується Конституцією України /ч.2 ст.46 Конституції України/.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно з положеннями ч.4 ст.9 КАС України, у разі невідповідності  нормативно - правового акта Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або  іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд приходить до висновку, що при визначенні розміру пенсії позивачеві застосуванню підлягають ст.ст. 50 та 54  Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанови Кабінету Міністрів України, зокрема Постанови від 28.05.2008 року №530, від 16.07.2008 року №654, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.

Згідно з ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи  захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок не порушуючи положень цього  Закону.

За змістом положень ч.2 та 3 ст.22 Конституції України, конституційні права гарантуються, а держава повинна утримуватися від прийняття будь-яких актів, які призводили б до скасування чи звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно  до ст. 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" вбачається, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

Згідно чинного законодавства розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

З огляду на викладене, суд не приймає до уваги положення ч.3 ст.28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", відповідно до якої мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини  першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст.ст. 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Крім того, органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань, які встановлені ст.46 Конституції України та ст.ст. 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", щодо визначення розміру та виплати пенсій.

Згідно з ч.3 ст.67 зазначеного Закону, яка набрала чинності 31.10.2006 року, у разі збільшення визначеного законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищується розмір пенсії визначений відповідно до ст.54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4 розмір  щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму і цей перерахунок проводиться з дня встановлення цього мінімуму.

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового прожиткового мінімуму.

Оскільки пенсія позивача має визначатись виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то у разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачем повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до чинного на час розгляду справи процесуального законодавства суд розглядає справу за правилами адміністративного судочинства.    

Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний  строк. Згідно з ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.    

Позивач звернувся до суду 29.11.2010 року і пропустив шестимісячний строк звернення до адміністративного суду за захистом свого права по виплатам за період з 01.01.2007 року по 29.05.2010 року.    

Позивач не надав доказів наявності поважних причин пропуску строку, які б позбавляли позивача пред’явити позов до суду.                   

Позивач при подачі позову до суду сплатив витрати на правову допомогу у розмірі 500 грн.(а.с.22-24), які підлягають відшкодуванню на підставі ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 11, 18, 94, 162 КАС України, ст.ст.19, 152 Конституції України, ст.ст.49, 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», суд -

П О С Т А Н О В И В:

          ОСОБА_1 відмовити у поновленні пропущеного строку для звернення до суду.

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області щодо призначення та перерахунку ОСОБА_1 основної та додаткової пенсії за період з 29 травня 2010 року по 29 листопада 2010 року.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії, відповідно до ст. 50, 54  Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком визначеного ст.28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування": а саме основної пенсії у розмірів 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.50 зазначеного закону з 29 травня 2010 року по 29 листопада 2010 року із врахуванням вже проведених виплат.

Стягнути з Державного Бюджету України на користь ОСОБА_1, який мешкає за адресою: Харківська область, Харківський район, с.Буди, вулиця Харківська, будинок 94 витрати витрачені на правову допомогу у розмірі 500 (п?ятьсот) гривень.    

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: