ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2-а/1970/913/11
"11" квітня 2011 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючої судді Мірінович У.А. при секретарі Хоменко Л. В.
за участю:
представника позивача: Боярського В.А., Розпорядження №476 від 25 жовтня 2006р.;
представника відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 04 січня 2011 року,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Тернополі адміністративну справу
за позовом Управління праці та соціального захисту населення Шумської райдержадміністрації
до Управління пенсійного фонду в Шумському районі
про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату страхових внесків, -
ВСТАНОВИВ:
24 березня 2011 року, Управління праці та соціального захисту населення Шумської райдержадміністрації звернулось у Тернопільський окружний адміністративний суд з позовом до Управління пенсійного фонду в Шумському районі про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату страхових внесків від 12 березня 2011 року №49.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що у 2010 році після доведення річних постійних кошторисів Управлінням праці та соціального захисту населення Шумської райдержадміністрації здійснювалось нарахування лише обов’язкових виплат, а саме: посадових окладів, рангів, надбавок до вислуги років. Коштів передбачених у кошторисі, який був доведений управлінню на 2010 рік, не вистачило для фінансування вказаних виплат та страхових внесків до Пенсійного фонду України. Відповідно, враховуючи вимоги ст. 33 Закону України „Про державну службу” управлінням було взято позабюджетну заборгованість по оплаті праці та оплаті страхових внесків. Зокрема, станом на 19 січня 2011 року заборгованість, строк сплати якої не настав, перед управління пенсійного фонду в Шумському районі становила 5839,91грн.
19 січня 2011 року Управлінням праці та соціального захисту населення Шумської райдержадміністрації було сплачено відповідно до Закону України „Про збір та облік єдиного внеску загальнообов’язкове державне соціальне страхування” – 7793,12 грн. на рахунок Управління пенсійного фонду в Шумському районі, що підтверджується платіжними дорученнями №№ 53,54 від 19 січня 2011р.
Оскільки, управлінням праці та соціального захисту населення Шумської райдержадміністрації було сплачено внески у строк передбачений п.6 ст. 20 Закону України „Про загальнообов’язкове пенсійне страхування”, а саме: не пізніше ніж через 20 днів із дня закінчення відповідного звітного періоду за який нараховані внески, вважає, що Управління пенсійного фонду в Шумському районі були безпідставно застосовані фінансові санкції за несплату страхових внесків.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити, визнання протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату страхових внесків від 12 березня 2011 року №49.
Представник відповідача позову не визнала та просила у задоволені позову відмовити, з тих мотиві, що відповідачем прийнято оскаржуване рішення на підставі, у межах повноважень та у відповідності до законів України.
Представник відповідача відмітила, що згідно Закону України „Про збір та облік єдиного внеску загальнообов’язкове державне соціальне страхування” погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється, а тому сплачені відповідачем згідно платіжних доручень №№ 53,54 від 19 січня 2011р. кошти з зазначенням призначення платежу –єдиний соціальний внесок за січень 2011 року не могли і неможуть бути зараховані як сплата внесків, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року і не сплачені станом на 1 січня 2011 року.
Також зазначила, що згідно пункту 7 прикінцевих та перехідних положень Закону України „Про збір та облік єдиного внеску загальнообов’язкове державне соціальне страхування” суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року. Причому за фондами зберігається повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом на суми нарахованого збору строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року.
Відповідно, враховуючи зазначені положення закону, та фактичну сплату позивачем внесків лише 10 березня 2011 року (платіжні доручень від 10 березня 2011 року), строк сплати яких настав 20 січня 2011 року, вважає, що відповідачем правомірно застосовано до позивача фінансові санкції на підставі пункту 2 частини 9 ст.106 Закону України „Про загальнообов’язкове пенсійне страхування” за несвоєчасне перерахування страхувальником страхових внесків.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач –управління праці та соціального захисту населення Шумської райдержадміністрації (надалі - УПСЗН) зареєстрований як юридична особа та є особою, яка відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003, № 1058-IV (надалі - Закон № 1058) сплачує страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та зареєстрована в Управлінні пенсійного фонду в Шумському районі ( надалі –ПФ) за № 19170066.
Відповідно до рядка 8 Звіту про нарахування внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за дванадцять місяців 2010 року який поданий до ПФ страхувальником –УПСЗН, позивачем нараховані внески строк сплати яких не настав на 01.01.2011 року у сумі 18 064,48 грн. (а.с.22).
Зазначена сума внесків відображена і у картках особового рахунку страхувальника УПСЗ по розділу 1 (32%,4%,42) та (1%-5%), а саме: 16080,44 грн. та 1984,04 грн., всього 18 064,48 грн. (а.с.42, 45).
Відповідно до п. 6 ст. 20 Закону № 1058, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для страхувальника - УПСЗН згідно статті 14 цього Закону є календарний місяць.
Таким чином, строк сплати нарахованих позивачем внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за дванадцять місяців 2010 року у сумі 18 064,48 грн. - до 20 січня 2011 року. Зазначене підтверджується Актом №213 звіряння розрахунків по УПСЗН за нарахованими та сплаченими страховими внесками до ПФУ в 2010 році станом на 01.01.2011р. (а.с.31).
Як слідує з матеріалів справи, в тому числі з Акту №213 та карток особового рахунку страхувальника УПСЗ по розділу 1 (32%,4%,42) та (1%-5%), станом на 01.01.2011 року за позивачем обліковувалась переплата по внесках по розділу 1 (32%,4%,42) у сумі 10 791,62 грн. та по розділу 1 (32%,4%,42) 1232,95 грн. яка зарахована відповідачем 20.01.2011 року в рахунок оплати внесків нарахованих позивачем за 12 місяців 2010 року (а.с.42, 45).
20 січня 2011 року, згідно платіжного доручення №015775 від 19 січня 2011 року, позивачем сплачено внески за грудень 2010 року у сумі 200,00 грн. (а.с. 33).
Відповідно, сума внесків, яка належала до сплати УПСЗН до 20 січня 2011 року, після зарахування переплати та з врахуванням сплати здійсненої 19.01.2011 року, становила 5839,91 грн. (18064,48 грн. -10791,62 грн. - 1232,95 грн. –200,00грн.)
01 лютого 2011 року відповідачем сформовано вимогу №Ю 64 на загальну суму боргу платника страхових внесків станом на 01.02.2011 року у сумі 5839,91 грн., яка отримана УПСЗН 04.02.211 року. (а.с.32). Вимога №Ю 64 від 01 лютого 2011 року позивачем не оскаржена та у встановлено порядку не скасована.
11 березня 2011 року, відповідно до платіжних доручень за № 0212187 та №0212188 від 10 березня 2011 року, позивачем сплачено згідно вказаних № рахунків та призначення платежу внески за грудень 2010 року. до ПФ у сумі 775,55 грн. та 5088,82 грн. (а.с. 36,37).
12 березня 2011 року відповідачем прийнято рішення №49 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або не своєчасне сплату (перерахування) страхувальниками страхових внесків , у тому числі донарахованих страхувальниками або органами Пенсійного фонду, яким застосовано до позивача штраф у розмірі 783,31 грн. та 291,76 грн. за період з 20.01.2011 року до 11 березня 2011 року. (а.с.7-8).
Однак, позивач вважає, що рішення Управління пенсійного фонду в Шумському районі про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату страхових внесків від 12 березня 2011 року №49 є протиправним та підлягає до скасування з тих мотивів, що УПСЗН було сплачено внески за грудень 2010 року у повній сумі та у встановлений строк - до 20 січня 2011 року. В тому числі внески за 12 місяців 2010 року у сумі 5839,91 грн., на які відповідачем нараховано штрафні санкції та пеню, сплачено позивачем 20 січня 2011 року згідно платіжних доручень за №№53,54 від 19 січня 2011 року.
Судом встановлено, що 20 січня 2011 року, згідно платіжних доручень за №№53,54 від 19 січня 2011 року, позивачем відповідно до призначення платежу та вказаних у платіжному доручені № рахунків сплачено 7793,12 грн. (1121,18 грн. + 6671,94 грн.) єдиного соціального внеску за січень 2011 року. (а.с.9, 39-41)
З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010, № 2464-VI (надалі Закон № 2464).
Підпунктом 1 пункту 1 ст. 4 Закону № 2464 визначено, що платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;
Відповідно до пункту 3 розділу VIII. „Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 2464, з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.
Таким чином, позивач є платником єдиного соціального внеску з 01.01.2011 року. УПСЗН повідомлено відповідачем про порядок сплати єдиного внеску 13.01.2011 року (а.с. 28).
Відповідно до п.2 ст. 1 Закону № 2464, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Пунктом 7 розділу VIII. „Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 2464 визначено, що суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.
Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.
Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.
Таким чином, враховуючи вимоги Закону № 2464 та факт сплати позивачем по платіжних доручень за №№53,54 від 19 січня 2011 року згідно призначення платежу та вказаного № рахунку саме єдиного соціального внеску за січень 2011 року у сумі 7793,12 грн. (а.с.9, 39-41), правові підстави для погашення заборгованості, яка виникла станом на 20.01.2011 року у сумі 5839,91 грн. з використанням коштів, що надійшли у рахунок сплати єдиного внеску відсутні.
Відповідно, станом на 20 січня 2011 року заборгованість позивача перед ПФ по внесках за грудень 2010 року строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, становила 5839,91 грн. та погашена дана заборгованість 11 березня 2011 року, згідно платіжних доручень за № 0212187 та №0212188 від 10 березня 2011 року (а.с. 36,37).
Пунктом 7 розділу VIII. „Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 2464 встановлено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до п.2 ч.9 ст. 160 Закону України „Про загальнообов’язкове пенсійне страхування” (в редакції яка діяла до набрання чинності Законом № 2464) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу;
Враховуючи викладене, відповідачем рішення №49 від 12 березня 2011 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або не своєчасне сплату (перерахування) страхувальниками страхових внесків , у тому числі донарахованих страхувальниками або органами Пенсійного фонду, яким застосовано до позивача штраф у розмірі 783,31 грн. та 291,76 грн. за період з 20.01.2011 року до 11 березня 2011 року прийнято на підставі, у межах повноважень та у відповідності до вимог законів.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги Управління праці та соціального захисту населення Шумської райдержадміністрації є необґрунтованими та безпідставними, а тому задоволенню не підлягають
Керуючись ст.ст. 94, 160 –163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову Управління праці та соціального захисту населення Шумської райдержадміністрації до Управління пенсійного фонду в Шумському районі про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату страхових внесків від 12 березня 2011 року №49, - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвали постанову. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також: прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текс постанови виготовлено та підписано 15 квітня 2011 року.
Головуючий суддя Мірінович У.А.
копія вірна
Суддя Мірінович У.А.