Галицький районний суд м.Львова

Справа №  1-177/11

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

15.04.2011

Галицький районний суд міста Львова в складі :

                    головуючої - судді  -  ОЛЕКСІЄНКО М.Ю.

при секретарі       -  МОЙСЕВИЧ С.І.

                    з участю прокурора  -  ЗАЛІСКА О.І.

                    та захисника        -  ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Житомира, українця, громадянина України, безпартійного, з вищою освітою, не одруженого, непрацюючого, військовозобов’язаного (на обліку у Франківському РВК м.Львова), жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,

за ч.3 ст. 190, ч.2 ст. 364, ч.2 ст. 366 КК України,

 в  с  т  а  н  о  в  и  в  :

          ОСОБА_2, працюючи на посаді директора ПП «Енергопартнер», будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими обов’язками, склав, підписав та завірив печаткою підприємства неправдивий документ, а саме довідку № 05-4/1 від 05 квітня 2007 року, в якій зазначив неправдиві відомості щодо отримання ним заробітної плати за період з жовтня 2006 року по березень 2007 року в сумі 27.150 грн., хоч насправді таку не отримував. З метою одержання можливості для отримання кредиту на придбання автомобіля та подальшого розпорядження вказану довідку подав у ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», що по вул. Словацького, 1 у м.Львові, та уклав кредитний договір № 014/0384/73/48463 від 11 квітня 2007 року на загальну суму 17.820 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 11 квітня 2007 року становило 89.991 грн., які в подальшому було банком перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ «УкрАвтоГаз»для придбання підсудним автомобіля марки «Cevrolet Lachetti».

          В судовому засіданні підсудний свою вину визнав частково, пояснив, що дійсно подав довідку в ПАТ «Райфайзен Банк Аваль»з неправдивими відомостями щодо своєї заробітної плати, яку сам склав, підписав і в якій поставив печатку ПП «Енергопартнер», в якій працював на посаді директора. Злочинного наміру заволодіти коштами банку не мав, отримав кредит на придбання автомобіля, який передав в заставу банку і в подальшому продав, не маючи змоги належно повернути отриманий ним кредит. Розкаюється у вчиненому, просить суворо не карати та не позбавляти волі.

          Крім часткового визнання своєї вини підсудним, його винуватість стверджується іншими доказами, зібраними по справі, а саме:

-          показаннями представника цивільного позивача ОСОБА_5 в судовому засіданні, що 11 квітня 2007 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»та ОСОБА_2 укладено кредитний договір на загальну суму 17.820 доларів США, що згідно курсу НБУ на той час становило 89.991 грн., які були перераховані на розрахунковий рахунок ТОВ «УкрАвтоЗаз»для придбання підсудним автомобіля марки «Cevrolet Lachetti». Цивільного позову до ОСОБА_2 не заявляють, оскільки такий по мірі можливості погашає існуючу заборгованість перед банком;

- даними Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 9225/11-15 від 08 жовтня 2010 року, згідно яких ОСОБА_2 в період з вересня по грудень 2006 року отримав заробітну плату у розмірі 2.000 грн., інформація про заробітну плату останнього в період з січня-березень 2007 року відсутня (а.с.12);

- матеріалами кредитної справи ОСОБА_2, підробленою довідкою про доходи останнього № 05-4/1 від 05 квітня 2007 року, в якій вказано, що за період з жовтня 2006 року по березень 2007 року отримав заробітну плату, працюючи директором ПП «Енергопартнер», в сумі 27.150 грн.

Таким чином, винуватість підсудного доведена повністю зібраними по справі доказами, аналіз яких наведений вище. Дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч.2 ст. 366 КК України, оскільки він, будучи службовою особою, вніс завідомо неправдиву інформацію до офіційного документу та склав завідомо неправдивий документ, що спричинило тяжкі наслідки; ч.2 ст. 364 КК України, оскільки, будучи службовою особою, умисно, з корисливих мотивів, в особистих інтересах, використав службове становище всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки; ч.3 ст. 190 КК України, оскільки заволодів чужим майном шляхом обману (шахрайство). Кваліфікуючу ознаку злочину –заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою з обвинувачення підсудному слід виключити як зайво вмінену, оскільки чужим майном –коштами банку останній заволодів шляхом обману.

Обираючи покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого, особу винного, що вперше притягається до кримінальної відповідальності, часткове визнання ним своєї вини та щире каяття у вчиненому, позитивну характеристику за місцем проживання, матеріальний стан і вважає за необхідне обрати йому покарання в межах санкцій статей, за якими обвинувачується, у вигляді позбавлення волі. З врахуванням обставин справи, розкаяння підсудного, суд вважає за можливе при обранні покарання застосувати до підсудного вимоги ст. 75 КК України та звільнити останнього від відбуття покарання з випробуванням.

Речовий доказ –довідку про доходи № 05-4/1 від 05 квітня 2007 року на ім»я ОСОБА_2 слід залишити при кримінальній справі (а.с.52).

Цивільний позов по справі не заявлено.

          Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

                   з  а  с  у  д  и  в  :

ОСОБА_2 за ч.2 ст. 364 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавлення права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно–розпорядчих обов’язків на два роки; за ч.2 ст. 366 КК України на 2 роки позбавлення волі з позбавлення права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно–розпорядчих обов’язків на один рік; за ч.3 ст. 190 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі. Згідно ст. 70 КК України визначити остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі з позбавлення права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно–розпорядчих обов’язків на два роки.  На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбуття основного покарання з випробуванням –іспитовим строком на два роки.

Покласти на засудженого ОСОБА_2 обов’язок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти про зміну місця праці та проживання, періодично з»являтись на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 до вступу вироку у законну силу залишити без змін –підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Речовий доказ по справі –довідку про доходи № 05-4/1 від 05 квітня 2007 року на ім»я ОСОБА_2 залишити при кримінальній справі (а.с.52).

Цивільний позов не заявлено.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області на протязі 15 діб з дня його проголошення, через районний суд.                              

СУДДЯ          

Оригінал вироку.