П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

12.04.2011 Справа №2-а-5543/11

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого:          Кунцьо С.В.,

з участю секретаря: Чайковської М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі суду, в місті Тернополі, адміністративну справу

                                                за позовом: ОСОБА_1

                                                до: ВДАІ УМВС України в Тернопільській області

про: скасування постанови по справі про

       адміністративне правопорушення,-

                                                 ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із адміністративним позовом до відповідача ВДАІ УМВС України в Тернопільській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ВО1 № 052729 від 13.02.2011 року.

Заявлені вимоги позивач мотивує тим, що постановою інспектора ДПС ВДАІ м. Тернопіль Клебанюка О.А. від 13 лютого 2011 року на нього накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП в розмірі 260 грн. Відповідно до даної постанови 13.02.2011 року біля 10 год. 00 хв. гр. ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом марки «Ніссан»д.н.з. НОМЕР_1 в м. Тернополі здійснив зупинку в заїзному кармані на зупинці громадського транспорту по вул. Л. Українки, 18, чим порушив вимогу п. 15.9 (е) ПДР України. Вважає, що дана постанова підлягає скасуванню, оскільки його автомобіль знаходився на відстані 33-34 м від вказаної зупинки громадського транспорту. Крім того, доказів нібито вчинення адміністративного правопорушення в працівників міліції не було.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі та просить скасувати постанову серії ВО1 № 052729 від 13.02.2011 року по справі про адміністративне правопорушення, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 260 грн.

Представник відповідача ВДАІ УМВС України в Тернопільській області в судовому засіданні просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, мотивуючи тим, що позивача правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимоги п. 15.9 (е) Правил дорожнього руху України, а саме: здійснив зупинку в заїзному кармані на зупинці громадського транспорту по вул. Л. Українки, 18. Таким чином позов ОСОБА_1 спрямований лише на ухилення від адміністративної відповідальності. Вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серія ВО1 № 100431 від 13.02.2011 року, на підставі якого інспектором ДПС ВДАІ м. Тернопіль Клебанюком О.А. винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення серія ВО1 № 052729 від 13.02.2011 року та відеофіксацією, яка додається до матеріалів справи.

Суд, заслухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, встановив наступне.

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серія ВО1 № 100431 від 13 лютого 2011 року, 13.02.2011 року біля 10 год. 00 хв. гр. ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом марки «Ніссан»д.н.з. НОМЕР_1 в м. Тернополі здійснив зупинку в заїзному кармані на зупинці громадського транспорту по вул. Л. Українки, 18, чим порушив вимогу п. 15.9 (е) ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Згідно постанови серії ВО1 № 052729 від 13.02.2011 р. інспектора ДПС ВДАІ м. Тернопіль Клебанюка О.А.  на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 260 грн.

Вказану постанову серії ВО1 № 052729 від 13.02.2011 р. і просить скасувати позивач.

Суд, дослідивши зібрані по справі докази та оцінивши норми чинного законодавства, прийшов до висновку, що позовні вимоги до задоволення не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до п. 15.9 (е) ПДР України, затверджених постановою КМУ України № 1306 від 10.10.2001 р. зі змінами внесеними Постановою КМУ №876 від 01.10.2008 р. зупинка забороняється ближче 30 м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а коли їх немає –ближче 30 м від дорожнього знака такої зупинки з обох боків.

Згідно п.1.3. Правил дорожнього руху України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Згідно ч. 1 ст. 122 кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що порушення вимог зупинки, стоянки тягне за собою накладення штрафу від п’ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи огляду громадської самодіяльності. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов’язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 256 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення у відповідності  до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. 

До матеріалів справи доданий аудіовізуальний засіб, диск, з якого вбачається порушення ОСОБА_1 вимоги п. 15.9 (е) Правил дорожнього руху України, а саме: зупинка транспортного засобу марки «Ніссан»д.н.з. НОМЕР_1 в заїзному кармані на зупинці громадського транспорту, що мало місце 13.02.2011 року біля 10 год. 00 хв. в м. Тернополі на вул. Л. Українки, 18.

Крім того, доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП є протокол про адміністративне правопорушення серія ВО1 № 100431 від 13.02.2011 р., на підставі якого інспектор ДПС ВДАІ м. Тернополя Клебанюк О.А. виніс постанову серія ВО1 № 052729 від 13.02.2011 р. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 і накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу.      

Скаржником в судовому засіданні не представлено жодних належних доказів правомірності своїх дій, тому суд критично оцінює його доводи та розцінює заперечення позивача як намагання ухилитися від притягнення до адміністративної відповідальності.

За таких обставин, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення. Будь-яких інших доказів в доведеність протилежного сторонами не подано та судом не здобуто.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 70, 71, 94, 158, 160, 163, 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 253, 254, 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,-

                                                  П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ВДАІ УМВС України в Тернопільській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення –відмовити.

Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий                                                  С.В. Кунцьо