справа № 1 –139 / 11

В И Р О К

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

13 квітня 2011 року.

Здолбунівський районний суд Рівненської області

в особі головуючого судді                Кушніра О.Г.

при секретарі                        Лозовицькій Ю.В.

з участю прокурора              Горського В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Здолбунові Рівненської області кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Йосиповичі Стрийського району Львівської області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, одруженого, непрацюючого, військовозобов’язаного, фактично проживаючого по АДРЕСА_1 та зареєстрованого в АДРЕСА_2 раніше не судимого

у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.383 КК України,

в с т а н о в и в:

31 травня 2010 року 0 16 годині 30 хвилин ОСОБА_1 умисно звернувся в Лінійний відділ на станції Здолбунів УМВС України на Львівській залізниці з усним неправдивим повідомленням про вчинений щодо нього злочин - відкрите викрадення невідомими особами в потязі №836 сполученням Львів –Рівне на перегоні Броди–Радивилів ДТГО «Львівська залізниця»грошових коштів у сумі 17 000 грн., та з аналогічною заявою того ж дня о 19.10 годині в чергову частину Рівненського МВ УМВС України в Рівненській області, з приводу чого слідчим по даному факту була порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, хоча вказані кошти були передані ним своїй матері ОСОБА_2

Підсудний у судовому засіданні свою вину у скоєному визнав повністю і підтвердив встановлені судом обставини. По суті показав, що в травні 2010 року він позичив у ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 17 000 грн., які  у той же день віддав своїй матері ОСОБА_2, яка проживає у Стрийському району Львівської області для святкування ювілею. Наступного дня він їхав у електричці зі Львова до Рівного та метою уникнення сварки вирішив сказати своїй співмешканці ОСОБА_4, яка знала про позичені ним гроші та на них розраховувала, що його пограбували. З цією метою він 31 травня 2010 року звернувся в міліцію, зателефонувавши в чергову частину Рівненського МВ УМВС України в Рівненській області, повідомивши про вчинений злочин, якого не було, та будучи попередженим про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину за ст..383 КК України, підписав протокол усної заяви про злочин, де ствердив обставини пограбування, був визнаний потерпілим. У вчиненому щиро розкаюється.

У зв’язку з тим, що учасники судового розгляду не оспорюють фактичні обставини справи, суд вважає за можливе визнати дослідження доказів щодо цих обставин недоцільним, а ці факти вважаються дослідженими та встановленими в судовому засіданні, оскільки сторони вважають, що фактичні обставини справи доведені наявними у справі доказами, які не потребують дослідження у ході судового розгляду справи. При цьому суд переконався у тому, що підсудний правильно розуміє зміст всіх обставин справи, які б підлягали б доказуванню і ним не заперечуються і сумнівів у добровільності та істинності його позиції немає. Підсудному роз’яснено, що він при відмові від дослідження доказів щодо фактичних обставин справи буде позбавлений можливості оспорювати їх в апеляційному порядку. Усвідомивши це, підсудний настояв на істинності своєї позиції у визнанні вини і викладених обставинах справи.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудного у скоєному доведена повністю.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 завідомо неправдиво повідомив орган дізнання про вчинення злочину, тому його дії суд кваліфікує за ч.1 ст.383 КК України.

При визначенні міри покарання суд у відповідності до ст.65 КК України враховує, що злочин, в якому обвинувачується підсудний згідно ст.12 КК України є злочином невеликої тяжкості, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, непрацюючий, раніше не судимий.

Обставин, що обтяжує покарання підсудного, суд не вбачає.

До обставин, що пом’якшують його покарання, суд відносить щире каяття підсудного, активне сприяння розкриттю злочину.

За таких умов суд рахує, що виправлення та перевиховання підсудного можливе без ізоляції його від суспільства.

Вказану сукупність обставин суд вважає підставою для застосування відносно підсудного ст.75 КК України з покладенням на нього певних обов’язків, оскільки, враховуючи тяжкість злочину, особу винного, суд вважає, що його виправлення можливе без відбування покарання, але в умовах постійного контролю за його поведінкою з боку органів кримінально-виконавчої системи.

При визначенні тривалості іспитового строку суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, виду і строку призначеного основного покарання, обставин, що характеризують особу підсудного, середовище, в якому він перебуває.

Речові докази по справі –протокол усної заяви, рапорт помічника оперативного чергового Рівненського МВ УМВС України в Рівненській області, залишити в матеріалах справи /а.с.83-84/.

Судові витрати по справі в розмірі 430 грн. 00 коп. за проведення Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром при УМВС України в Рівненській області почерковознавчої експертизи стягненню з підсудного не підлягають, оскільки відповідно до ч.2 ст.15 Закону України “Про судову експертизу” проведення судових експертиз у кримінальних та адміністративних справах спеціалізованими установами здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим експертним установам з Державного бюджету України.

Цивільний позов по справі не заявлений.

На підставі наведеного та керуючись ст. 323, 324, 335 КПК України, суд

з а с у д и в:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченому ч.1 ст.383 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 /один/ рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 /одного/ року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

Зобов’язати ОСОБА_1 відповідно до п.п.2, 3, 4 ч.1 ст.76 КК України не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи чи навчання, періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід підсудному до вступу вироку в законну силу залишити попередній - підписка про невиїзд.

Речові докази по справі: протокол усної заяви, рапорт помічника оперативного чергового Рівненського МВ УМВС України в Рівненській області, залишити в матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Рівненської області через Здолбунівський районний суд протягом 15 /п’ятнадцяти/ діб з моменту його проголошення.

Суддя: