Справа 22-10383\2006 Головуючий в першій інстанції -
Категорія 21 (1 ) Шишак В.О.
Доповідач - Митрофанова Л.В.
УХВАЛА
Іменем України
26 липня 2006 року колегія судців судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді Михайлів Л.В.
суддів - Митрофанової Л.В., Соколан Н.А.
при секретарі - Чубіній А.В. за участю - позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2; представників відповідача Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка" - Слюсарчука Юрія Миколайовича, Харитонової Марії Олегівни; представника Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі- Мороз Нінель Юріївни.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційними скаргами Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі та Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 04 жовтня 2005 року за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка», Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі про стягнення заборгованності по щомісячним виплатам відшкодування втраченого заробітку, компенсації ,-
ВСТАНОВИЛА: Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 04 жовтня 2005 року позов ОСОБА_1 задоволений частково: з Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» (надалі - ВАТ «Суха Балка») на користь позивача стягнуто заборгованість по щомісячних виплатах відшкодування втраченого заробітку за період з 01 липня 1994 року по 01 квітня 2001 року в сумі 24105,71 грн., компенсацію за несвоєчасну виплату частини щомісячних платежів відшкодування шкоди за період з 01 січня 1998 року по 01.квітня 2001 року в сумі 11045,58 грн.; з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в м. Кривому Розі (надалі - Фонд соціального страхування) стягнута заборгованість по щомісячних страхових виплатах за період з 01 квітня 2001 року по 01 січня 2005 року у розмірі 18740,93 грн., а також встановлено стягувати щомісячно з 01 січня 2005 року
по 887,93 грн. до зміни обставин, що тягнуть перерахунок щомісячних виплат.
В апеляційній скарзі Фонд соціального страхування просить скасувати рішення суду та направити справу на новий розгляд, оскільки постановляючи рішення, суд першої інстанції не взяв до уваги, що Фонд не є належним відповідачем по справі; не перевірив, чи були застосовані ВАТ "Суха Балка" коефіцієнти підвищення тарифних ставок (посадових окладів) з 01 липня 1994 року -2; 01 січня 1996 року 2,5; не прийняв до уваги, що після збільшення тарифів у січні 1996 року та липні 1994 року середня заробітна плата не збільшилася у зв"язку із зміною структури заробітної плати; неправильно застосував п. 28 "Правил відшкодування шкоди...", який встановив лише випадки перерахунку сум відшкодування шкоди, а не сам механізм такого перерахунку; не надав правової оцінки економічному обгрунтуванню застосування чи не застосування коефіцієнтів підвищення тарифних ставок (посадових окладів), що призвело до неправильного вирішення спору.
ВАТ «Суха Балка» в своїй апеляційній скарзі ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову у позові, так як висновки суду про необхідність застосування коефіцієнтів 2,0 з 01 липня 1994 року та 2,5 з 01 січня 1996 року необгрунтовані, оскільки перерахунок сум відшкодування шкоди у зв'язку з пошкодженням здоров'я проводиться одночасно із підвищенням тарифних ставок (посадових окладів) не на коефіцієнт їх підвищення, а на коефіцієнт фактичного підвищення заробітної плати, розмір якої фактично не збільшився. Крім того, суд не застосував строк позовної давністі; а також необгрунтовано стягнув компенсацію сум відшкодування шкоди.
Позивач ОСОБА_1. та його представник ОСОБА_2. заперечували проти апеляційних скарг, вважають рішення суду правильним.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах апеляційних скарг і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач працював у відповідача ВАТ "Суха Балка" підземним прохідником ушкідливих умовах праці, із-за чого отримав професійне захворювання, втратив професійну працездатність та став інвалідом.
За висновками МСЕК позивачу ОСОБА_1. в 1975 році встановлено 40 відсотків втрати професійної працездатності. Наступним переоглядом МСЕК від 20 березня 1995 року встановлено 50% втрати професійної працездатності та 3 група інвалідності безстроково.
Відповідачем ВАТ "Суха Балка" були призначені щомісячні виплати на відшкодування шкоди здоров"ю ОСОБА_1., виходячи із заробітної плати позивача та враховуючи ступінь втрати працездатності- 50%, спору з приводу чого між сторонами немає.
Спір між сторонами виник з приводу сум відшкодування шкоди за період, починаючи с 01 липня 1994 року, коли відповідач своїм наказом
№ НОМЕР_1 від 29 липня 1994 року згідно постанови Кабінету Міністрів України № 449 від 04 липня 1994 року "Про збільшення частини тарифів та заробітної плати працівників виробничих галузей народного господарства" збільшив у 2 рази тарифні ставки та посадові оклади, але не провів перерахунок сум відшкодування шкоди позивачеві ОСОБА_1.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність застосування коефіцієнту 2,0 при перерахунку ОСОБА_1. сум відшкодування шкоди з 01 липня 1994 року, оскільки вищезгадана постанова не мала обов"язкового характеру і дозволяла підприємствам самостійно вирішити питання про збільшення частки тарифів шляхом зміни структури заробітної плати та зменшення частки інших виплат.
Приймаючи до уваги, що відповідач ВАТ "Суха Балка" не надав доказів на підтвердження зміни стуктури заробітної плати при збільшенні тарифних ставок у 2 рази з 01 липня 1994 року, колегія суддів вважає доводи відповідачів у цій частині необгрунтовані.
Також правильним є висновок суду про необхідність застосування коефіцієнту 2.5 з 01 січня 1996 року на підставі спільної постанови адміністрації і профспілкової організації від 28.12.1995р. № НОМЕР_2, оскільки відповідно до п. 28 абз.5 «Правил відшкодування власником підприємства, установи, організації, або уповноваженим ним органом, шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров"я, пов"язаним з виконанням ним трудових обов"язків" ( надалі - "Правила відшкодування шкоди..."), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993р. № 472, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, розмір відшкодування шкоди перераховується у випадку кожного підвищення тарифних ставок ( посадових окладів) на підприємстві. Перерахунок проводиться шляхом множення розміру відшкодування шкоду на фактичні коефіцієнти підвищення тарифних ставок ( посадових окладів) відповідного працівника на підприємстві.
Таким чином, суд правильно відхилив доводи обох відповідачів та стягнув на користь позивача ОСОБА_1 з ВАТ "Суха Балка" та Фонду соціального страхування заборгованість по щомісячних виплатах відшкодування втраченого заробітку у розмірі зазначеному в рішенні.
Колегія суддів знаходить безпідставними доводи ВАТ «Суха Балка» про те, що щомісячні суми відшкодування шкоди не підлягають компенсації, оскільки пунктом 43 «Правил відшкодування шкоди...» в редакції, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України от 03.10.1997 року № 1100, статтею 34 Закону України від 24 березня 1995 року «Про оплату праці», «Положенням про порядок компенсації робітникам втрати частини заробітної плати у зв"язку з порушенням термінів її виплати», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.1997р. № 142 і 23.04.1999р. № 692, Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв"язку із порушенням термінів їх виплати», «Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини доходів у зв"язку із
порушенням термінів їх виплати», затвердженим постановою КМ України від 21.02.2001р. № 159 , від 09.08.2001р. № 958 і від 31.03.2003р. № 430, передбачена компенсація сум відшкодування шкоди у зв"язку з несвоєчасною виплатою цих сум.
За таких обставин, суд першої інстанції правильно стягнув з ВАТ "Суха Балка" на користь позивача компенсацію втрати частини щомісячних виплат відшкодування втраченого заробітку за період з 1.01.1998р. по 1.04.2001р. в розмірі 11045,58 грн.
Доводи відповідача ВАТ "Суха Балка" про неправильне застосування судом строків позовної давності при стягненні сум відшкодування шкоди не можуть бути прийняті до уваги, оскільки відповідно до п. 48 «Правил відшкодування шкоди...» спори між потерпілим і власником щодо права на відшкодування шкоди, визначення або перерахунку, а також наявності інших умов, від яких залежить розмір відшкодування шкоди, вирішується в порядку, встановленому для розгляду трудових спорів. Відповідно до ст. 238 КЗпП України, при розгляді трудових спорів у питаннях грошових вимог, крім вимог про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи ( ст. 235), орган, який розглядає спір, має право винести рішення про виплату працівникові належних сум без обмеження будь- яким строком.
Відповідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року № 6 (з наступними змінами і доповненнями), якщо потерпілому або особам, які мають право на відшкодування шкоди, з вини власника своєчасно не визначені або не виплачені суми такого відшкодування, ці суми, нараховані відповідно до «Правил відшкодування шкоди...», виплачуються без обмеження будь-яким строком и підлягають коригуванню у зв"язку із збільшенням цін на споживчі товари і послуги в порядку, встановленому ст. 34 Закону України « Про оплату праці».
Посилання відповідача на п. 22 тієї ж постанови безпідставне, оскільки він стосується випадків, коли вина работодавця відсутня, а перерахунок сум відшкодування шкоди своєчасно не проведений з вини самого потерпілого.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог за весь період неправильного нарахування сум відшкодування шкоди.
Доводи відповідача Фонду соціального страхування в апеляційній скарзі безпідставні та спростовуються висновками суду першої інстанції.
В іншій частині рішення суду не оскаржене.
Колегія суддів вважає, що висновки суду обгрунтовані і підтверджуються письмовими матеріалами справи, поясненнями сторін, рішення суду постановлене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, підстав для скасування чи зміни рішення суду немає, тому апеляційні скарги ВАТ "Суха Балка", Фонду соціального страхування необхідно відхилити.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі та Відкритого акціонерного товариства "Суха Балка" відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 04 жовтня 2005 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до судової палати в цивільних справах Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Судді: