Справа № 22-а-1151/11  14.04.2011 14.04.2011  

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

  Справа № 22а- 1151/11                                                       Головуючий у першій інстанції Дорошенко А.В.

Категорія 71                                                                        Доповідач в апеляційній інстанції  Довжук Т.С.

УХВАЛА

іменем України

14 квітня 2011 року                  м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого        Козаченка В.І.,

суддів         Мурлигіної О.Я., Довжук Т.С.,

при секретарі судового засідання Недо К.А.,

за участю представника позивача ОСОБА_3,

представників відповідача Никитенко Т.В., Васьків А.М.,

розглянувши    у    відкритому    судовому    засіданні    адміністративну справу

за   апеляційною  скаргою  управління Пенсійного фонду України в Березанському районі Миколаївської області

на постанову Березанського районного суду Миколаївської області від 15 червня 2010 року за позовом

ОСОБА_6

до  

управління Пенсійного фонду України в Березанському районі Миколаївської області (далі – УПФ)

про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди,

У Х В А Л И Л А:  

11 лютого 2010 року ОСОБА_6 звернулася в суд з позовом до УПФ, в якому просила визнати дії відповідача незаконними, зобов’язати УПФ здійснити перерахунок розміру призначеної пенсії за віком починаючи з 01 вересня 2009 року до моменту набрання рішенням суду законної сили і виплатити їй заборгованість у сумі 3632 грн. 35 коп. та стягнути моральну шкоду у розмірі 1000 грн.  Крім того, просила зобов’язати відповідача встановити розмір пенсії виходячи із заробітної плати за період з 01 липня 1998 року по 30 червня 2000 року. В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка вказувала на те, що з 01 листопада 2000 року вона вийшла на пенсію за віком і отримувала до 2009 року пенсію близько 1500 грн., а з вересня 2009 року не повідомивши їй про причини зменшення пенсії, відповідач зробив перерахунок і вона почала отримувати пенсію у значно меншому розмірі, спочатку 594 грн., а потім 718 грн.

Постановою Березанського районного суду Миколаївської області від 15 червня 2010 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано дії УПФ щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_6 за період  з 01 вересня 2009 року на підставі ч. 3 ст. 9 Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Молдова про гарантії прав громадян в галузі пенсійного забезпечення від 29 серпня 1995 року. Зобов’язано УПФ здійснити перерахунок пенсії позивачці за період з  01 вересня 2009 року до набрання рішенням суду чинності, відповідно до  вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року та здійснити виплату пенсії, відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням заробітної плати ОСОБА_6 за період з 01 липня 1998 року по 30 червня 2000 року. Стягнуто з державного бюджету України на користь позивачки державне мито у розмірі 3 грн. 40 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі УПФ, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову скасувати та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, представників відповідача, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга в межах її доводів не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що  позивачка з 1974 року по 1979 року працювала в Миколаївському швейному об’єднанні ім. Кірова, з 01 серпня 1979 року по листопад 2000 року вона працювала на базах відпочинку Молдови, які входили в Молдавське об’єднання пансіонатів (далі - МОП) та знаходились у селі Коблево, Березанського району, Миколаївської області. Як зазначала позивачка в суді першої інстанції заробітну плату їй видавали в грошових одиниця України та МОП проводив відрахування в районний бюджет, а саме в Пенсійний фонд та податкову інспекцію. В листопаді 2000 року ОСОБА_6 звернулась до УПФ про призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» та надала довідку про заробітну плату за 1995 – 2000 роки, яка була вказана в грошовій одиниці Республіки Молдови (леї) (а.с.  39-40).  Пенсія ОСОБА_6 була призначена виходячи із 43 років 3 місяці і 28 днів та заробітної плати, виходячи з заробітної плати за період з 01 липня 1998 року по 30 червня 2000 року, яка була переведена з молдавських лей в гривню по курсу Нацбанку в розмірі 74.70 грн. ( а.с.37-38). В подальшому розмір пенсії зростав та з урахуванням доплат станом на 01 січня 2008 року вона складала 1281 грн. 18 коп. (а.с. 21), а з 01 квітня 2009 року – 1445 грн. 28 коп. В подальшому, починаючи з  01 вересня 2009 року, ОСОБА_6 проведено перерахунок пенсії відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та ч. 3 ст. 9 Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Молдова «Про гарантії прав громадян в галузі пенсійного забезпечення» від 29 серпня 1995 року, ратифікованої Законом України № 434/96-ВР від 29 жовтня 1996 року (далі –Угода), виходячи з мінімального розміру пенсії за віком  та призначено до виплати в значно меншому розмірі.

Відповідно до відповідей Управління розмір пенсії позивачки перераховано та обчислено із середньої заробітної плати, яка скалалася на час призначення пенсії на території України станом на 01 листопада 2000 року.

Згідно ст. 9 Угоди для громадян  однієї держави, які переселись на територію іншої держави і працювали після переселення, розмір пенсії обчислюється із заробітку (прибутку) після переселення, при умові дотримання мінімально потрібного періоду праці для обчислення заробітної плати при призначенні пенсії по законодавству держави переселення.

З довідки Коблевської сільської ради Березанського району Миколаївської області вбачається, що позивачка з 1979 року проживає на території Коблевської сільської ради, а з 04 квітня 1990 року прописана за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.70). Тобто ОСОБА_6 з 1990 року постійно проживала на території України, є громадянкою України та не є переселенцем.

Відповідно до ст. 5 Угоди пенсійне забезпечення громадян України і громадяни Республіки Молдова та члени їх сімей здійснюється по законодавству тієї держави, на території якої вони постійно проживають.

Враховуючи, що позивачка постійно проживала на території України та вийшла на пенсію у 2000 році, обчислення розміру пенсії їй необхідно здійснювати по законодавству України, тобто за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року (далі – Закон від 05 листопада 1991 року).

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону від 05 листопада 1991 року громадяни України  мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв’язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим законом.

Суд першої інстанції, який розглядав справу за правилами адміністративного судочинства, з врахуванням наведених положень законів прийшов до обґрунтованого висновку  про те, що УПФ як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати  пенсії та доплат до них, повинен був діяти відповідно до вимог чинного законодавства.

Посилання відповідача на ст. 9 Угоди, як на підставу проведення перерахунку пенсії позивачці, безпідставні та не заслуговують на увагу.

З огляду на викладене судова колегія вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу, а судове рішення, як законне та обґрунтоване, залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 200 КАС України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Березанському районі  Миколаївської області відхилити, а постанову Березанського районного суду Миколаївської області від 15 червня 2010 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.

Головуючий

Судді