Справа № 2-606-07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

27 квітня 2006 р.                                                                                                    м. Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді                                    Піскунової НА.

при секретарі                                                         Кофановій О.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні в приміщенні Вільнянсь-кого районного суду м. Вільнянська справу за позовом ТОВ „Корпорація Агросин-тез" до ОСОБА_1 про визнання права власності І договору купівлі-продажу дійсним.

Встановив:

У листопаді 2006 року колишні члени КСП „Таврія" Вільнянського району звернулися до ТОВ „Корпорація „ Агросинтез" з проханням купити у них належні їм частки у спільному частковому майні - нежилому приміщенні № 2 літера „И", що знаходиться за адресою: Запорізька область Вільнянський район с. Скелювате вул. Радянська буд. 1-а, що підтверджується заявами цих громадян.

12.12.2006 р. між ТОВ ,, Корпорація Агро синтез" та колишніми членами КСП „Таврія" Вільнянського району громадянами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4. ОСОБА_5, ОСОБА_6,ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12,ОСОБА_13 (продавцями за договором) у простій письмовій формі було укладено договір купівлі-продажу часток майна, що знаходиться у спільній частковій власності.

Ч. З ст. 32 ЩІК України визначено, що процесуальні співучасники (коли участь у справі беруть кілька позивачів або відповідачів) можуть доручити вести справу одному із співучасників, якщо він має повну цивільну процесуально дієзда­тність. На підставі цього ОСОБА_1 представляє інтереси відповідачів по спра­ві.

Згідно з п. 1.1 Договору купівлі-продажу продавці передали у власність пози­вача, належні їм частки, що в сукупності складає 90,4% у спільній частковій влас­ності - нежилому приміщенні № 2 літера ,,И" що знаходиться за адресою Запорізь­ка обл. Вільнянський район с. Скелювате вул. Радянська буд. 1-а , загальною пло­щею 304,5м2. Позивач прийняв це майно та зобов'язався сплатити за нього ціну відповідно до умов договору і відповідно до положень п. 1.2 Договору право влас­ності на майно перейшло до позивача 12.12.2006 р. після підписання Договору ку­півлі-продажу.

У пункті 1.3, 1.4 Договору сторони визначили, що продаж часток здійснюєть­ся за 4505,00 гри. з оплатою продавцям ціни їх часток впродовж двох тижнів з мо­менту підписання Договору готівкою за їх місцезнаходженням. Виконуючи свої договірні зобов'язання позивач 18 та 19 грудня 2006 р. сплатив продавцям кожно­му окремо, ціну проданих ними часток, що визначені пунктом 1.14 Договору, що підтверджується їх розписками про отримання коштів від 18 та 19 грудня 2006 ро-

2

ку. Отже, позивач належним чином та встановлений Договором строк виконав свої зобов'язання за договором.

Згідно з п. 1.13 Договору сторони зобов'язалися нотаріально посвідчити дого­вір купівлі-продажу з покладанням, усіх витрат, пов'язаних з нотаріальним посвід­чення та реєстрацією договору, на продавців. Однак ні 12.12.2006 року, ні пізніше договір з вини продавців нотаріально посвідчений не був через неявку останніх в нотаріальну контору.

Непосвідчення договору створює певні перешкоди у реалізації прав позивача, оскільки він не може зареєструвати своє право власності у державному реєстрі прав власності на нерухоме майно, що у свою чергу не дозволяє вільно та без пе­решкод здійснювати права власності, зокрема, такі як передати майно в заставу, оренду тощо.

В попередньому судовому засіданні представник позивача наполягає на позо­вних вимогах.

Відповідач в судове засідання не з'явився, надав суду письмову заяву про ви­знання позову в повному обсязі, прохає справу слухати у його відсутності.

Виходячи з наведеного, суд вважає що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється су­дове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того за­конних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Матеріалами справи встановлено, що п. 1.1 Договору купівлі-продажу сторо­нами було визначено предмет договору, згідно з яким продавці передають у влас­ність покупця частки, що в сукупності складають 90,4 % у спільній частковій влас­ності - нежилому приміщенні № 2 літера „И", що знаходиться за адресою Запорізь­ка область Вільнянеький район с Скелювате вул. Радянська буд. 1-а загальною площею 304,5 м², а покупець приймає це майно та зобов'язується сплатити за нього ціну відповідно до умов договору.

Належність продавцям об'єкту купівлі-продажу підтверджувалось Актом при-йому-передачі майна в натурі з СВК „Таврія" власникам майнових паїв від 30.04. 2002 p., відповідно до якого у 2002 році СВК „Таврія", яка є правонаступником КСП „Таврія". колишнім членам КСП „Таврія" у рахунок їх майнових паїв було передано майно - 1/2 частини складу у с Скелювате залишковою вартістю 16624 гри. 00 коп. Майном, що передано за цим актом є нежиле приміщення № 2 літера „И" „зерносховище", загальною площею 304,5 м2 з навісом літера „К", що знахо­диться за адресою: Запорізька область 08.12.2006 р. та технічною документацією Орендного підприємства Запорізьке міжміське БТІ.

Таким чином, сторони чітко визначили у спірному договорі предмет купівлі-продажу, яким є конкретне індивідуально визначене нерухоме майно, право на яке належить продавцям.

Укладений позивачем і відповідачем договір купівлі-продажу був повністю виконаний сторонами, а саме 12.12.2006 р. відповідач передав позивачеві за дого­вором відчужуване майно, і цієї ж дати до позивача перейшло право власності на майно. Позивач 18 та 19 грудня 2006 р. же повністю оплатив вартість придбаного майна, що підтверджується розписками продавців про отримання коштів.

Оскільки згідно ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його не­дійсність прямо не встановлена законом або не встановлена судом. Крім того від­повідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами і відбулося повне вико-

3

нання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним, а також відповідно до ч. 3 ст. 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї сторони має бути досягнуто згоди.

Причини невиконання таких зобов'язань правового значення для справи не мають.

Таким чином, визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить за­кону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відшкодування оплаченою державного мита та втрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи позивач ні в позовній заяві, ні в судовому засідання не ставить.

Керуючись ст. ст.ст. 202, 204, 220 ч. 2 , 638 ч.1 ЦК України, ст.ст. 130, 174 ЦПК України,

Вирішив:

Позовні вимоги ТОВ „Корпорація Агросинтез" до ОСОБА_1 про визнання права власності і договору купівлі-продажу дійсним задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу часток майна, що знаходиться у спі­льній частковій власності, укладений 12 грудня 2006 року між ТОВ „Корпорація Агросинтез" та громадянами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13.

Визнати за ТОВ „Корпорація „Агросинтез" право власності на частку 90,4% у спільній частковій власності - нежилому приміщенні № 2 літера „И" „зерносхо­вище" загальною площею 304,5 м" з навісом літера „К", що знаходиться за адресою Запорізька область Вільнянський район с. Скелювате вул. Радянська буд. 1-а.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десята днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.