Справа № 2/2502/225/11 р.
19
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
18 квітня 2011 року Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі :
Головуючої –судді В.І.Бойко
при секретарі - Чухіній О. ,
за участю позивачки ОСОБА_1 представника позивачки ОСОБА_2 , відповідача ОСОБА_3, третьої особи ОСОБА_4., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бобровиця цивільну справу за позовом прокурора Бобровицького району в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання договору купівлі - продажу садиби недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння ,-
В С Т А Н О В И В :
Прокурор Бобровицького району в інтересах ОСОБА_1 в позовній заяві до суду та його представник ОСОБА_2.в судовому засіданні просить визнати договір купівлі-продажу від 16 липня 2004 року , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 нечинним та витребувати майно із чужого незаконного володіння.
Свої вимоги обґрунтовує слідуючим : відповідно до ст. 121 Конституції України на прокуратуру покладається представництво інтересів держави та громадян в суді в випадках передбачених законом . Представництво прокуратурою інтересів в суді відповідно до ст. 36-1 Закону України»Про прокуратуру «полягає у здійсненні прокурорами від імені громадян процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів у випадках, передбачених законом. Підставою для представництва інтересів позивачки по справі є її соціальна незахищеність, яка полягає в її похилому віці та тим , що вона є інвалідом. Крім того,вона не може через свою правову необізнаність та матеріальний стан скористатися правовою допомогою.
16 липня 2004 року було укладено договір купівлі - продажу садиби між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачем по справі ,що по АДРЕСА_1 . Вказаний договір був укладений внаслідок обману, застосованого покупцем садиби, відповідачем по справі. Це полягає в тому ,що домовленість про вчинення правочину, а саме продажу майна була лише стосовно частини земельної ділянки ,що належить їй на праві власності. Після вчиненого правочину позивачка постійно проживала за вказаною адресою, а також те ,що вона є одинокою пенсіонеркою, не має будь-якого майна та близьких родичів. Відповідач ніяких вимог щодо звільнення будинку після укладення договору позивачці не висловлював. Вважає ,що самі умови договору не були виконані ,так як не відбулася передача майна та самих ключів від будинку. , що передбачено п.9 договору купівлі - продажу. На даний час ОСОБА_3 продав будинок ОСОБА_4 Таким чином ,із наведених підстав даний правочин вчинений під впливом обману. Також обман мав місце в частині ціни продажу земельної ділянки ,що має істотне значення для угоди , оскільки ціна договору є нижчою ніж оціночна при проведенні інвентаризації.
Позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала і просить їх задовольнити із підстав вказаних в позовній заяві . Вона підтвердила ,що дійсно між нею та ОСОБА_3 був укладений договір купівлі продажу від 16 липня 2004 року .Під час укладання договору вона вважала ,що продає відповідачу тільки земельну ділянку, а не будинок. В своїх поясненнях вона вказала, що перед укладанням договору вона отримала від ОСОБА_3 гроші, які поклала на рахунок у ощадній касі. Після укладеного договору вона постійно проживала у будинку до того часу, поки новий покупець ОСОБА_4 не запропонував їй добровільно виселитися. На даний час вона проживає в будинку і виселятися не бажає. Не заперечує повернути відповідачу всі кошти.
Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав повністю і пояснив слідуюче : з пропозицією позивачки ОСОБА_1 між ними був укладений договір купівлі-продажу спірного будинку . На оформлення будинку ,що було пов»язане з його продажею , а саме –виготовленням необхідних довідокв МБТІ ,ним була дана певна сума коштів позивачці. Після підготовки всіх документів йому повідомили, що позивачка готова укласти договір. Вони разом поїхали до нотаріуса , який роз»яснив всі умови договору , та який саме правочин вчиняється . Ним був проведений розрахунок з відповідачкою , як у гривнях так і в доларах США і в цьому не вбачає заниженої ціни, так як вона задовольняла позивачку . Після укладеного договору він не заперечував , щоб вона пожила в будинку і спочатку не наполягав на її виселенні. Ключів у неї не забирав , так як не мав в тому потреби , в будинку не мав бажання жити , або ночувати , а мав на меті знести будинок і будуватися. В своїх діях ніякого обману щодо позивачки він не вбачає . Якщо обман є , то чому правоохоронні органи не порушують кримінальну справу. Просить в позові відмовити, так як позовні вимоги є необґрунтованими .
Третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_4.в судовому засіданні пояснив, що він є власником будинку АДРЕСА_1 ,який придбав у відповідача по справі . Він вважає себе законним покупцем будинку і не вважає, що позивачка є юридично не обізнаною, а навпаки розуміла, який договір нею був укладений, так як вона не перший правочин оскаржує. Просить в позові прокурора відмовити.
Вислухавши сторони ,дослідивши інші матеріали справи , оцінюючи наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об»єктивному дослідженні, та керуючись законом суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з таких підстав :
Позивачка і її представник майже через сім років після укладення договору купівлі-продажу оспорили правочин , посилаючись на недійсність правочину вчиненого під впливом обману.
ст. 203 ЦК України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, вимога про визнання правочину недійсним унаслідок недодержання відповідних вимог має містити вказівку на конкретні положення цієї статті з відповідним обґрунтуванням, що позивачкою не зроблено. Наявність підстав, передбачених ст. 230 ЦК України означає здійснення правочину за обставин, коли волевиявлення особи не було вільним і не відповідало її внутрішній волі.
За положеннями ст. 230 ЦК України , якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (ч. 1 ст. 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.
Відповідно до роз’яснень, наданих у постанові Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", особами, які беруть участь у справі про визнання правочину недійсним, є насамперед сторони правочину. Правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману.
Як встановлено в судовому засіданні відповідно до договору купівлі –продажу від 16 липня 2004 року між позивачкою ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .був укладений договір купівлі –продажу садиби та земельної ділянки по АДРЕСА_1 ,що належали позивачці. ( а.с. 17 –18 ) ;
п.5 Договору підтверджено , що під час його укладення сторонам - ОСОБА_1та ОСОБА_3 умови договору є зрозумілі , відповідають реальній домовленості, не приховує іншого правочину, відповідає їх інтересам.
Договором встановлено,що покупець сплатив продавцеві під час оформлення договору встановлену сторонами суму грошей, сторони засвідчили свою дієздатність, вільність волевиявлення, розуміння природи правочину, його умов і наслідків вчинення, ствердили, що правочин не є фіктивним чи удаваним.
Допитана як свідок приватний нотаріус ОСОБА_5 ,яка посвідчувала цей договір,показала,що нею сторонам були роз»яснені всі умови договору і він був їм зачитаний вголос. Нею було декілька раз наголошено позивачці, що вона продає будинок і було задано питання де вона збирається жити. На що позивачка відповіла ,що буде жити з племінницею.
Таким чином,позивачка і її представник належних і допустимих доказів на підтвердження позовних вимог про введення в оману при укладенні договору купівлі-продажу будинку щодо обставин, які впливають на їх вчинення, не надали.
А тому суд не може прийняти до уваги і вважає їх необґрунтованими та надуманими твердження представника позивача і самої позивачки щодо її юридичної необізнаності ,неосвідченості та укладення договору шляхом обману ,так як вони спростовуються укладеним договором ,який відповідає всім вимогам чинного ЦК України.
Суд також оцінює критично покази позивачки та її представника щодо укладення договору під впливом обману ,так як вони не заперечували в судовому засіданні, що позивачка особисто замовляла в МБТІ довідки про вартість будинку для його продажу неодноразово сама наголошувала в судовому засіданні, що ОСОБА_3 купував у неї будинок.
Твердження представника позивача ОСОБА_2 про те, що не виконані умови договору , а саме п.9 ,так як позивачкою не передані ключі від будинку та не передано майно, її постійне проживання в будинку , а також те ,що вона є одинокою пенсіонеркою і не має іншого майна не може прийнятися судом як підставою для визнання договором купівлі- продажу садиби недійсним під впливом обману ,так як відповідач сам дозволив проживати позивачці в будинку , і в ключах не мав потреби,оскільки при укладанні договору були виконані умови ,передбачені ст..655 ЦК України і до відповідача перейшло право власності на садибу і земельну ділянку і він мав право розпорядитись щодо його володіння, розпорядження,користування на свій розсуд.
Таким чином, позивачка і її представник,визначаючись по суті з характером порушення, способом захисту права, із правовими нормами, що регулюють спірні правовідносини, належно не вмотивували та не обґрунтували позов. Наведену підставу недійсності правочину, обставин, на які посилалися позивачка і її представник, в т.ч. наявність у відповідачки умислу на вчинення недобросовісних дій, слід належним чином доводити, але цих вимог закону вони не виконали, відповідні підстави і обставини позову – не довели. Відсутні і докази порушення вимог Закону України «Про нотаріат»(Глави 4, 5), Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Мін’юсту України від 03.03.2004 р. № 20/5 (зокрема, Глава ІІ, Глава ІІІ Розділи 1, 3). Договір купівлі продажу був укладений, а кошти за придбане майно –сплачені з дотриманням вимог ст.ст. 207, 209, 319, 527, 533, 626-629, 632, 638-640, 655, 657, 691, 692 ЦК України. Посилання на занижену ціну при купівлі-продажу будинку є безпідставні , бездоказові і не мають значення по суті.
Судом доведено ,що відповідач є добросовісним покупцем земельної ділянки і садиби,вказане майно після придбання належало йому на законних підставах і у відповідності до вимог Конституції України і чинного цивільного законодавства він мав право володіння,користування і розпорядження належним йому майном на праві власності.
Майно вибуло із володіння позивачки на законних підставах,вона втратила право власності на нього,не є його власником і тому не має права вимагати витребування майна з чужого незаконного володіння,оскільки ним володіє ОСОБА_4 на законних підставах.
За таких обставин суд вважає,що позов є необґрунтованим ,доказами не доведений і тому в позові прокурора Бобровицького району Чернігівської області в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання договору купівлі- продажу садиби , розташованої за адресою АДРЕСА_1 від 16 липня 2004 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння відмовити.
Керуючись ст. ст. 203, 205,209,210, 230 ЦК України , ст.ст. 10,11,45,46, 60,61,209,212-215,218 ЦПК України-,
В И Р І Ш И В :
В позові прокурора Бобровицького району Чернігівської області в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання договору купівлі продажу садиби , розташованої за адресою АДРЕСА_1 від 16 липня 2004 року , укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння ВІДМОВИТИ.
На рішення сторонами може бути подано до Чернігівського апеляційного суду через Бобровицький райсуд апеляційну скаргу протягом десяти днів після проголошення рішення, а особами , які були в судовому засіданні і не були присутні при оголошенні рішення суду,протягом десяти днів після отримання копії рішення суду.
ГОЛОВУЮЧИЙ : Суддя
Бобровицького районного суду підпис В.І.БОЙКО
Вірно: Суддя В.І.Бойко