19 вересня 2006 року колегія суддів Судової палати у цивільних

справах Верховного Суду України в складі:

Левченка Є.Ф.,  Лихути Л.М.,  Романюка Я.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Апеляційного суду Київської області від 4 липня 2006 року,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду України з касаційною скаргою  на  ухвалу Апеляційного суду Київської області від 4.07.2006 р., яким скасовано рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 11.04.2006 р.  про відмову в  позові та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову.

В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_2 посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, в зв'язку з чим ставить питання про скасування рішення апеляційного суду та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду  рішення апеляційного суду  відсутні, виходячи з наступного.

Вирішуючи справу, місцевий суд виходив з того, що  поділ майна подружжя було здійснено в добровільному порядку до пред'явлення позову.

Скасовуючи рішення місцевого суду та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позову та поділ спірного майна подружжя, апеляційний суд вважав доведеним, що це майно було придбане сторонами під час шлюбу, є їх спільною сумісною власністю і підлягає поділу за варіантом, що був запропонований позивачкою, оскільки такий варіант поділу не суперечить нормам Сімейного Кодексу України.

   Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

  Згідно з вимогами ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що апеляційним судом при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

  Наведені у касаційній скарзі доводи висновки апеляційного суду не спростовують.

  Керуючись ст.ст. 332, 336  ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

  Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

  Рішення Апеляційного суду Київської області від 4 липня 2006 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду України :