ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

09.11.2007 р.                                                                                                     № 12/9  

 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді Цвіркуна Ю.І.,

при секретарі Казнадзей Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Контрольно-ревізійного управління в м. Києві до Комунального підприємства «Житлосервіс «Приозерне»про виконання вимог щодо зобов’язання відшкодування завданої шкоди,

встановив:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства «Житлосервіс «Приозерне»Оболонського району у м. Києві про виконання вимог щодо зобов’язання відшкодування завданої шкоди.

В суді представник позивача позов підтримав і просив винести рішення про зобов’язання відповідача виконати вимогу позивача щодо відшкодування шкоди в розмірі 23 303, 55 грн., посилаючись на те, що в порушення Галузевої Угоди між Державним комітетом України з питань житлово-комунального господарства та Центральним комітетом профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення України на 2005-2006 роки на підприємстві в період з 01.07.2005 року по 01.04.2007 року нараховувалась та виплачувалась доплата працівникам, які виконують обов’язки громадських касирів, з фонду оплати праці в розмірі 0, 2 % від виплаченої суми заробітної плати, що призвело до завдання підприємству збитків.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, аргументуючи тим, що відповідач не порушував вимог даної Галузевої Угоди, а позивач не має повноважень на звернення до суду з таким позовом.

Суд, вислухавши учасників адміністративного процесу та дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

В силу п.4  ч.1 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках,  встановлених законом.

Відповідно п.10 ст.10 Закону України «Про Державну контрольно-ревізійну службу в Україні»Головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

З огляду на Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 року №3-рп/99, органи, які уповноважені звертатися до суду в інтересах держави, можуть подавати до суду позови в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності.

У позовній заяві позивач зазначає, що даному комунальному підприємству завдана шкода на загальну суму 23 303, 55 грн.

Як вбачається, позивач звернувся до суду з позовом не в інтересах держави, а в інтересах  підприємства.

При цьому вимоги позивача про стягнення з підприємства на користь цього ж підприємства коштів, видаються суперечливими.

Крім того, в суді не підтвердилася наявність порушень, на які посилається позивач.

За результатами ревізії проведеної Контрольно-ревізійним відділом у Оболонському районі м. Києва було складено акт від 31.05.2007 року №24-30/21, в якому, зокрема, зазначається, що наказ директора КП «Житлосервіс «Приозерне»від 04.07.2005 року №5/1 «Про доплату громадським касирам»не відповідає п.3.1.7. названої вище Галузевої Угоди.

На це посилається і позивач у своєму позові.

У пунктах 1.4., 1.5. Галузевої Угоди між Державним комітетом України з питань житлово-комунального господарства та Центральним комітетом профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення України на 2005 - 2006 роки, яка на час розгляду справи в суді втратила чинність, передбачалося, що Угода складається із зобов'язань сторін та норм у сфері соціально-трудових відносин, дія яких поширюється на всіх найманих працівників та роботодавців, що знаходяться у сфері дії суб'єктів угоди. Угодою встановлюються обов'язкові мінімальні трудові і соціальні гарантії, що мають бути враховані під час укладення регіональних угод і колективних договорів.

Згідно із пунктом 3.1.4. Галузевої Угоди форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються у колективному договорі з дотриманням умов, розмірів і норм, передбачених законодавством, генеральною, галузевою та регіональними угодами.

Пункт 3.1.7 названої Галузевої Угоди передбачав –установити для застосування в організаціях перелік та розміри доплат і надбавок до тарифних ставок і посадових окладів згідно з додатком 5. Конкретні розміри доплат, надбавок, премій, винагород, інших виплат, що стимулюють підвищення продуктивності праці, виконання роботи понад установлені норми праці, підвищення якості продукції (послуг), за особливі умови праці, зниження виробничих затрат тощо установлюються в колективному договорі в залежності від результатів роботи працівника або його особистого вкладу в кінцеві результати роботи підрозділу, підприємства.

Тож положення даної Галузевої Угоди містили зобов’язання щодо дотримання умов, розмірів і норм у сфері оплати праці, передбачених законодавством та іншими правовими актами, але не визначали чітких критеріїв щодо цього.

Разом з тим, як встановлено у суді, на час видання наказу від 04.07.2005 року №5/1 діяв «Колективний договір між адміністрацією та трудовим колективом Комунального підприємства «Управління житлового господарства»Оболонського району у м.Києві, що зареєстрований 26.04.2002 року, у п.12 якого передбачено доплати громадським касирам в розмірі 0, 2 % від виплаченої суми заробітної плати.

Крім того, згідно із положеннями пунктів 8.1., 8.2. Статуту КП «Житлосервіс «Приозерне», що затверджений розпорядженням Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації від 12.12.2006 року №1225, керівнику підприємства надано право встановлювати відповідні доплати працівникам.

Також це передбачено у пункті 15 Контрактах з керівником КП «Житлосервіс «Приозерне» від 01.07.2005 р. та від 01.07.2006 р., копії яких містяться у матеріалах справи.

З огляду на встановлене, є підстави вважати, що наказ директора КП «Житлосервіс «Приозерне»від 04.07.2005 року №5/1 «Про доплату громадським касирам»не суперечить правовим нормам.

При цьому представники сторін в суді зазначили, що проведеною в 2007 році перевіркою Прокуратурою Оболонського району м. Києва порушень законодавства з цих питань на підприємстві не  виявлено.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи  місцевого  самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією  та  законами України.

Тож відповідний суб’єкт владних повноважень повинен діяти згідно із Конституцією та законами України.

Згідно із ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Однак представник позивача не довів правомірність даного позову.

Таким чином, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

На основі встановленого, керуючись ст.ст.86, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

В позові Контрольно-ревізійного управління в м.Києві відмовити.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України –з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява і скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції у порядку, що передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

  Суддя:                                                                                             Ю.І. Цвіркун