Судове рішення #1486050


  

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6


П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

19.12.2007 р.                                                                                                     № 12/65  

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді Цвіркуна Ю.І.,

при секретарі Каліновській А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного науково-виробничого підприємства «Електронмаш»до Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві про визнання протиправними та скасування акта і рішення,

встановив:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, у якому просить визнати протиправними та скасувати акт Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві від 16.06.2007 року та рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 26.06.2007 року №84.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, аргументуючи тим, що акт перевірки від 16.06.2007 року №187 та рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін  від 26.06.2007 року №84 є незаконними, необґрунтованими, безпідставними та мають бути скасовані, посилаючись на обставини, які зазначені у позовній заяві.

Представник відповідача позов не визнав, посилаючись на те, що відповідач у даному випадку діяв згідно із положеннями чинного законодавства України, підстави для визнання його дій та рішень протиправними відсутні.

Вислухавши пояснення сторін та дослідивши письмові докази по справі, судом встановлено наступне.

В червні 2007 року співробітником Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві – провідним державним інспектором Бабушкіною О.Я. проведена перевірка додержання державної дисципліни цін на Державному науково-виробничому підприємстві «Електронмаш»(далі –ДНВП «Електронмаш») за період 01.06.2006 року по 01.06.2007 року.

За наслідками перевірки перевіряючою складено акт від 16.06.2007 року, згідно із яким ДНВП «Електронмаш»допущено порушення чинних нормативно-правових актів, у зв’язку із чим, за рахунок застосування вільних тарифів на теплову енергію за умови запровадження режиму державного регулювання необґрунтовано отримана виручка у розмірі 414 880, 03 грн. з ПДВ.

На підставі матеріалів перевірки та керуючись ст.14 Закону України «Про ціни і ціноутворення»уповноваженою особою Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві прийнято рішення №84 від 26.06.2007 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін до ДНВП «Електронмаш», а саме вирішено вилучити (стягнути) в дохід держави суму необґрунтовано отриманої виручки в розмірі 414 880, 03 грн. та штраф у  розмірі 829 760, 06 грн., а всього 1 244 640,09 грн.

Не погоджуючись із цим, позивач оскаржив відповідні акт та рішення відповідача до суду в порядку адміністративного судочинства.

З огляду на теоретичні засади права та положення чинних законодавчих актів, є підстави вважати, що актом суб’єкта владних повноважень, який у розумінні КАС України може бути визнаний недійсним та скасованим, є його рішення (постанова, податкове повідомлення-рішення та інші), а акти ревізій, документальних перевірок є тільки описовими документами, які лише засвідчують факт проведення перевірки і не мають обов’язкового характеру для приватних осіб, а тому не являються рішеннями органів державної влади чи місцевого самоврядування, і як наслідок не можуть бути предметом спору.

У зв’язку із вище наведеним, позовна вимога щодо скасування акта перевірки від 16.06.2007 року не підлягає задоволенню.

Крім того, в суді не підтвердилось, що оскаржуване рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін прийняте відповідачем з недотриманням правових норм.

Так, вище зазначеною перевіркою встановлено, що на балансі ДНВП «Електронмаш»знаходиться котельня, яка виробляє теплову енергію для опалення приміщень, теплопродуктивність двох котлів 12 Гкал/год.

Підприємство надає послуги з постачання теплової енергії 17-ти споживачам згідно з укладеними договорами на комунальні послуги. П’ять орендарів мають лічильники теплової енергії, іншим 12-ти кількість спожитої теплової енергії розподілялася пропорційно до орендованої плащі.

В порушення встановлених нормативно-правовими актами вимог, підприємством були завищенні тарифи за теплову енергію, що призвело до необґрунтовано отриманої виручки у вище вказаних розмірах.  

В силу ст.5 Закону України «Про природні монополії»відповідно до цього Закону регулюється діяльність суб'єктів природних монополій у такій сфері як централізоване постачання теплової енергії.

У ст.6 Закону України «Про ціни і ціноутворення»передбачено, що в народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи.

Згідно із ст.7 вище зазначеного Закону вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.

Відповідно до ч.1 ст.8 даного Закону державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: - державних фіксованих цін (тарифів); - граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.

У ст.9 даного Закону, зокрема, закріплено,  що державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються на ресурси, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, на товари і послуги, що мають вирішальне соціальне значення, а також на продукцію, товари і послуги, виробництво яких зосереджено на підприємствах, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку. Державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються державними органами України. Ціни і тарифи на житлово-комунальні послуги (в тому числі на електроенергію і природний газ для комунально-побутових потреб населення України), послуги громадського транспорту і зв'язку встановлюються Кабінетом Міністрів України за погодженням з Верховною Радою України.

У відповідності до Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про столицю України –місто-герой Київ»,  «Про теплопостачання», «Про житлово-комунальні послуги»та відповідних постанов Кабінету Міністрів України Київською міською державною адміністрацією прийнято низку розпоряджень, що регулюють відносини у цій сфері.

Так, розпорядженням КМДА від 08.02.2001 року №216 «Про встановлення тарифів на теплову енергію виробництва відомчих котелень»встановлений тариф на теплову енергію виробництва відомчих котелень міста Києва для реалізації промисловим підприємствам і прирівняним до них споживачам у розмірі 70 грн. за 1 Гкал, без ПДВ.

Крім того, розпорядження КМДА від 30.10.2006 року №1575 «Про затвердження тарифів на  теплову енергію»у перевіряємий період встановлювало тарифи на теплову енергію виробництва теплопостачальних підприємств незалежно від форм власності розташованих на території м. Києва.

Розпорядження КМДА від 31.01.2007 р. N86 «Про затвердження тарифів на теплову енергію та встановлення, погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для відпуску бюджетним установам і організаціям, іншим споживачам»також у перевіряємий період встановлювало тарифи на теплову енергію виробництва теплопостачальних підприємств незалежно від форм власності розташованих на території м. Києва.

Проте позивачем в період, що перевірявся відповідачем, не дотримувались вимоги, які встановлювались названими розпорядженнями КМДА, що діяли на той час.

Тож з огляду на вище зазначені нормативно-правові акти та наявні докази по справі, є підстави вважати, що позивачем порушені правові норми у цій сфері.

Посилання представника відповідача на те, що норми вище названих актів на позивача не розповсюджуються, є безпідставними.

Відповідно до ст.14 Закону України «Про ціни і ціноутворення»вся необгрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необгрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.

Отже, законодавством України встановлено, що у разі порушення державної дисципліни цін необґрунтовано отримана виручка стягується в дохід держави разом із застосуванням штрафних санкцій у двократному розмірі необґрунтовано отриманої виручки.

У своїй діяльності Державна інспекція з контролю за цінами керується, зокрема, Конституцією України, Законом України «Про ціни і ціноутворення», Положенням «Про Державну інспекцію з контролю за цінами», яке  затверджене постановою КМУ від 13.12.2000 р. №1819 року.

Враховуючи положення чинного законодавства України, суд вважає, що дії та рішення відповідача у даному випадку є правомірними, а пред’явлений до нього позов необґрунтованим.

Таким чином, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

На основі встановленого, керуючись ст.ст.86, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд


постановив:


В задоволенні позову Державного науково-виробничого підприємства «Електронмаш»відмовити.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України –з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява і скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції у порядку, що передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.



Головуючий:                                                              Ю.І. Цвіркун         



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація