Справа №22-а-1820 Головуючий у суді у 1 інстанції - Макаровець А.М.
Код категорії 10.3.2 Суддя-доповідач - Жмака
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 квітня 2011 року м.Суми
Колегія суддів з розгляду справ адміністративного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Жмаки В. Г.,
суддів - Дубровної В. В., Хвостика С. Г.,
при секретарі - Федині Д.І. ,
розглянувши апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі
на постанову Кролевецького районного суду Сумської області від 04 січня 2010 року
у адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі
про визнання незаконною бездіяльності та зобов’язання провести перерахунок призначеної державної та додаткової пенсії за шкоду громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, -
встановила:
У листопаді 2009 року позивач звернувся із зазначеним позовом посилаючись на те що є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС І категорії, інвалід ІІІ групи, отримує державну та додаткову пенсії передбачені статтями 50 та 54 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Посилаючись на те, що розміри призначених і виплачуваних йому пенсій не відповідають розмірам передбаченим цим Законом, і на відмову пенсійного органу привести їх у відповідність з його вимогами, позивач просив зобов'язати усунути зазначені порушення провівши вказані перерахунки.
Постановою Кролевецького районного суду Сумської області від 04 січня 2010 року вимоги задоволено частково, визнано незаконною бездіяльність відповідача і зобов’язано здійснити позивачу перерахунок державної та додаткової пенсії: державної за 2007 рік повністю; додаткової пенсії за 2007 рік повністю, за 2008 рік – з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року і за 2009 рік – з 01 січня.
У апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Обґрунтовуючи свої вимоги, посилається на те, що позивач отримує державну пенсію по ІІІ групі інвалідності у розмірі 980 грн. та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, як інвалід ІІІ групи у розмірі 15 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, у відповідності з Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік», постановами Кабінету Міністрів України № 530 «Деякі питання соціального захисту населення окремих категорій громадян» від 28 травня 2008 року та № 654 від 16 липня 2008 року «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян».
Заперечуючи проти апеляційної скарги позивач, посилаючись на встановлення судом першої інстанції дійсних обставин справи та правильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду –без змін.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за слідуючих обставин.
Судом встановлено, і це не заперечується відповідачем, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, належить до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є інвалідом ІІІ групи по захворюванню, щодо якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою.
У відповідності з ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів ІІІ групи, до якої відноситься позивач, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком. А за ст.50 названого закону, особам, віднесеним до першої категорії інвалідам ІІІ групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
З урахуванням зазначених обставин та діючих норм законодавства, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що не проводячи у 2007 році перерахунку призначеної позивачеві державної пенсії, передбаченої ч.4 ст. 54 Закону № 796-ХІІ виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та в порядку, передбаченому ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та не проводячи виплати позивачеві додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю в 2007 році, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року в розмірах, передбачених ст. 50 зазначеного закону, відповідач допустив протиправну бездіяльність, а тому обґрунтовано зобов’язав його провести перерахунок пенсії позивача у відповідності з вимогами закону.
В обґрунтування своїх висновків суд першої інстанції навів відповідні мотиви з посиланням на законодавство, які не спростовуються доводами апеляційної скарги і з якими колегія суддів погоджується.
Не можуть бути прийняті до уваги доводи апелянта щодо неможливості застосування мінімального розміру пенсії за віком, визначеного ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» до правовідносин відповідача з позивачем, якому пенсія призначена за нормами закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки при розрахунку державної та додаткової пенсії за ст. 50, 54 Закону № 796-ХІІ обчисленню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком, передбачений зазначеними нормами.
Є необґрунтованими твердження апелянта і про те, що після визнання змін до деяких законодавчих актів неконституційними порядок обчислення пенсій та підвищень до них залишився неврегульованим, так як рішення про відновлення дії законів у редакції, що діяла до внесення змін до них Верховною радою України не приймалося.
По–перше, Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» ніякі зміни в ст.ст.50,54 Закону № 796-ХІІ не вносились і їх дія не зупинялась. Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані неконституційними зміни, внесені в ст.50 та ч.3 ст.54 Закону № 796-ХІІ, в зв’язку з чим відновилась дія попередньої редакції зазначених статей закону, оскільки ніякі рішення про їх нечинність не приймалися.
Колегія суддів погоджується з висновком і наведеним в постанові суду обґрунтуванням проте, що позивачем не пропущений строк звернення до суду, а тому не може прийняти до уваги доводи апелянта в цій частині.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду без змін.
Керуючись ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
ухвалила :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі відхилити.
Постанову Кролевецького районного суду Сумської області від 04 січня 2010 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і з цього часу може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий -
Судді -