5 вересня 2006 року                                                                              м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

 Левченка Є.Ф.,  Лихути Л.М.,   Охрімчук Л.І., -

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3  про визнання договору купівлі-продажу недійсним за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Запорізької області від 21 квітня 2004 року,

в  с  т  а  н  о  в  и  л  а :

У грудні 2002 року ОСОБА_1 звернувся у суд із позовом до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, мотивуючи свої вимоги тим, що в 2002 році ним було укладено два договори з приватним підприємством -агентством нерухомості „АлТан” в особі директора ОСОБА_3. Проте відповідачкою не були виконані умови договору.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 10 грудня 2002 року у задоволенні позову  ОСОБА_1 відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 21 квітня 2004 року, рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 10 грудня 2002 року скасовано. Постановлено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладеного від 16 квітня 2002 року між ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення Апеляційного суду Запорізької області від 21 квітня 2004 року, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування судом норм матеріального права.

Колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга ОСОБА_2  рішення Апеляційного суду Запорізької області від 21 квітня 2004 року не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування  судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням судом норм матеріального та процесуального права і доводи скарги їх висновків не спростовують.

Керуючись ст.ст. 331, 332, 335-337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,-

у  х  в  а  л  и  л  а :

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення апеляційного суду Запорізької області від 21 квітня 2004 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді

Верховного Суду України :                                                                   Є.Ф. Левченко

                                                                                                        Л.М. Лихута                     

                                                                                                        Л.І. Охрімчук