Справа № 2-а-252/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

14 лютого 2011 року, Недригайлівський районний суд Сумської області в складі:

                              головуючого судді - Бібіка О.  В

                                        при секретарі - Гриценко  К.  Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора  Роменського взводу ДПС прапорщика міліції Прядки Сергія Володимировича про визнання недійсною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1. звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора  Роменського взводу ДПС прапорщика міліції Прядки Сергія Володимировича  про визнання недійсною та  скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем  06 січня 2011 року було  винесено постанову  серії ВМ1 № 046226, якою  його притягнуто до адміністративної відповідальності  та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за те, що 06 січня 2011 року о 07 год. 45 хв., керуючи автомобілем ВАЗ-21102, державний номер НОМЕР_1 в смт. Недригайлів по вул. Комінтерна  перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, порушивши  п.34 (1.1) Правил ДРУ, чим скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП. Оскаржувана  постанова складена на підставі доказів, які не мають юридичної сили, а саме: протоколу ВМ1 № 134327, який складений незаконно, а тому, дана постанова також є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки названого правопорушення він не скоював, свідки у протоколі не зазначені, суцільну лінію дорожньої розмітки він не перетинав. Таким чином, винесення постанови відповідачем ґрунтувалося лише на припущеннях, а не на конкретних  та достовірних доказах.

Відповідач до судового засідання не з'явився, надав письмові заперечення проти позову, в яких зазначає, що діяв у відповідності до повноважень наданих законом та правомірно притяг позивача до адміністративної відповідальності, наклав, з урахуванням обставин справи, мінімальне стягнення.   

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, надав до суду заяву в якій просить справу розглядати за його відсутності, зазначає, що  позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Суцільну вузьку лінію дорожньої розмітки він не перетинав.

За неявки всіх  осіб,  які беруть участь у справі, розгляд справи проведено без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до вимог ч.1ст.41 КАС України.

Судом встановлені наступні фактичні обставини та перевірені  доказами.

Згідно постанови ВМ1 № 046226 від 06 січня 2011 року в справі про адміністративне правопорушення вбачається, що 06 січня 2011 року о 07 год. 45 хв. ОСОБА_1, керуючи автомобілем ВАЗ-21102, державний номер НОМЕР_1 в смт. Недригайлів по вул. Комінтерна, перетнув суцільну лінію горизонтальної дорожньої розмітки, яка розділяє транспортні потоки протилежних напрямків, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене  ч.1 ст. 122 КУпАП. Суб"єкт владних повноважень - інспектор Роменського взводу ДПС прапорщик міліції Прядка Сергій Володимирович постановив накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн.

Всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, оцінивши докази в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних мотивів.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

            Відповідно до ст.2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Таким чином, згідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди зобов'язані  перевірити оскаржене рішення на предмет прийняття його на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження  надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо; добросовісно; розсудливо, з дотриманням  принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням  необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на яке спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.

Згідно ч.1 ст. 7 КУпАП, ніхто не  може  бути  підданий  заходу  впливу  в  зв'язку  з адміністративним  правопорушенням  інакше,  як  на  підставах  і  в порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, вину даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Згідно ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень,  дій чи  бездіяльності  суб'єкта  владних  повноважень  обов'язок  щодо доказування правомірності  свого  рішення,  дії  чи  бездіяльності покладається    на   відповідача,   якщо   він   заперечує   проти адміністративного позову.

З матеріалів справи вбачається відсутність доказів доведеності відповідачем факту вчинення позивачем  адміністративного правопорушення та обґрунтованості притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

           Підставою для прийняття відповідачем рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є перетин суцільної лінії горизонтальної дорожньої розмітки, що розділяє транспортні потоки протилежних напрямків, і  що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення  серії ВМ1 № 134327 від 06.01 2011 року зафіксовано прапорщиком міліції Прядкою С.В. (а.с.5)

          Із зазначеного протоколу вбачається, що позивач при його складанні заперечував скоєння даного правопорушення. Не зазначені свідки вказаної події та не надано інших доказів, які беззаперечно вказують на порушення ОСОБА_1 вимог пункту 34.1.1 ПДР України під час керування  ним 06 січня 2011 року о 07 годині 40 хвилин по вулиці Комінтерна в смт. Недригайлів автомобілем ВАЗ 21102 державний реєстраційний номер НОМЕР_1

           Відповідач на обґрунтування правомірності прийнятого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не надав доказів щодо перетину вузької суцільної лінії дорожньої розмітки, яка розділяє транспортні потоки протилежних напрямків, або будь-яких інших доказів на підтвердження цих обставин, крім протоколу. Із оскаржуваної постанови вбачається, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за пересікання суцільної лінії дорожньої розмітки, яка поділяє транспортні потоки різних напрямків. п.п 1.1 п.34 ПДР України вказує на те, що в"їзд заборонено на вузьку суцільну лінію, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків.

Матеріали справи не містять достатніх доказів, які б вказували на вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до ч.3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь

Таким чином, ОСОБА_1  неправомірно  притягнуто до адміністративної відповідальності, у зв'язку з цим постанова ВМ1  № 046226 по справі про адміністративне правопорушення від 06 січня 2011  року підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.

При прийнятті постанови суд керується наступними нормативно-правовими актами.

Згідно п.3 ч.1 ст. 288 КУпАП, постанову по справі про адміністративне  правопорушення  може бути оскаржено:  у  вищестоящий орган (вищестоящій посадовій  особі)  або  в  районний,  районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства    України,   з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Згідно п.3 ч.1 ст. 293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги  або  протесту  на постанову по справі про адміністративне  правопорушення  перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне  з таких рішень: скасовує постанову і закриває справу.

Згідно п.1 ч.2 ст. 162 КАС України, у  разі  задоволення  адміністративного  позову  суд  може прийняти постанову про визнання    протиправними    рішення    суб'єкта   владних повноважень чи окремих його положень,  дій чи бездіяльності і  про скасування або визнання  нечинним рішення чи окремих його положень.

На підставі ст.ст. 288 ч.1 п.3, 293 ч.1 п.3 КУпАП, керуючись ст.ст. 11, 71, 158 - 163, 171-2 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

          Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати  постанову ВМ1 № 046226 по справі про адміністративне правопорушення від 06 січня 2011 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення  адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. за правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП і закрити провадження у цій справі.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя:                                                                                              О.  В.   Бібік