У Х В А Л А |
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
25 вересня 2006 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:
Левченка Є.Ф., Лихути Л.М., Романюка Я.М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в місті Києві справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємця ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міського суду Закарпатської області від 4 вересня 2003 року та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 24 лютого 2004 року,
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду України з касаційною скаргою на рішення Ужгородського міського суду Закарпатської області від 4 вересня 2003 року, залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 24 лютого 2004 року, яким в позові відмовлено.
В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 посилається на неповне з'ясування судами фактичних обставин справи, невірну оцінку наданих доказів, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, в зв'язку з чим ставить питання про скасування судових рішень та ухвалення рішення про задоволення заявлених ним вимог.
Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду судових рішень відсутні, виходячи з наступного.
Судами встановлено, що 18.03.2002 року ОСОБА_1 здав належний йому фотоапарат “Зеніт” приватному підприємцю ОСОБА_2 для здійснення загального ремонту (чистка, профілактика), сплативши останньому за надані послуги 22 грн. при отриманні фотоапарату.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено факту пошкодження відповідачем фотоапарату, а також не доведено факту його звернення в період гарантійного строку до відповідача з вимогою про усунення виявлених недоліків ремонту фотоапарата та що відповідачем було в цьому відмовлено.
Апеляційний суд обґрунтовано погодився з таким висновком суду першої інстанції.
Відповідно до ч.2 ст.324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухваленні з додержанням судами норм матеріального та процесуального права і відсутні передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.
Наведені у касаційній скарзі доводи висновок судів не спростовують.
Керуючись ст.ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Ужгородського міського суду Закарпатської області від 4 вересня 2003 року та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 24 лютого 2004 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду України :
____________________ Є.Ф. Левченко
____________________ Л.М. Лихута
____________________ Я.М. Романюк