Справа № 2-а-3937/2011 року   

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

15 квітня 2011 року суддя Канівського міськрайонного суду Черкаської області Льон О.М., розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Каневі про визнання неправомірними дій, зобов’язання перерахування та виплати недоплачених сум пенсії,

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про визнання неправомірними дій, зобов’язання відповідача перерахувати та виплати недоплачених сум пенсії відповідно до ст.ст. 37,39,50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якими передбачено, що пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю підвищуються на одну мінімальну заробітну плату, призначається додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю по ІІ групі інвалідності – 75% мінімальної пенсії за віком, та доплати за обмеження споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в розмірі 30% мінімальної заробітної плати, але в порушення Закону відповідач виплачує дані доплати у розмірі, що не співвідносяться з мінімальною заробітною платою та мінімальною пенсією за віком. В позові вказує, що вона є постраждалою особою 1 категорії внаслідок Чорнобильської катастрофи та інвалідом ІІ групи, захворювання пов’язане з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих факторів внаслідок аварії на ЧАЕС та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Каневі як пенсіонер по інвалідності. В добровільному порядку відповідач відмовляється провести перерахунок і виплату пенсії, тому просить визнати дії УПФУ в м. Каневі неправомірними щодо відмови у перерахунку пенсії, зобов’язати відповідача перерахувати пенсію відповідно до ст.37,39,50,67 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи»за період з 01.11.2007 р. та в подальшому виплачувати щомісячно пенсію згідно Законів України.  

Ухвалою судді від 31.03.2011 року позовні вимоги позивача в частині зобов’язання нарахувати та виплати доплату до пенсії відповідно до ст.39,50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 01.11.2007 р. по 28.09.2010 року включно - залишено без розгляду внаслідок пропуску строку звернення до суду, в іншій частині позовних вимог відкрито скорочене провадження в справі. Копія ухвали направлена сторонам.

Суддя, оцінивши повідомленні позивачем обставини, вважає їх достатніми для прийняття рішення та в порядку, передбаченому ст. 183-2 ч.4 КАС України без виклику сторін в скороченому провадженні.

При прийнятті постанови суд керується:        

- ч.2 ст.19, ст.ст. 21, 22, 24, 46, 55, 75, 92, 152 Конституції України,    

-  ст. 1, 13, 39, 50, 67, 71 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;        

- Законами України «Про державний бюджет України на 2007-2010 р.р.»,    

- рішенням Конституційного Суду України № 20-рп від 01.12.04 року, №5-рп/2002 від 20 березня 2002 року, №7-рп/2004 від 17 березня 2004 року, №6-рп/2007 від 09 липня 2007 року, №10-рп/2008 від 22.05.2008 року;    

- ст.ст.1,10, 28, 46, 81 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;             -  правовими позиціями Вищого Адміністративного Суду України,    

-  ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»від 23.02.2006 року №3477-ІУ;    

- п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя»від 01.11.1996 р. № 9;    

- ст.2, ч.2 ст. 5, ст.ст. 8, 9, 94, 99, 183-2, 186 КАС України.      

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, копією посвідчення серія НОМЕР_1 (а.с.10), що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії інвалідом ІІ групи, та є непрацюючим пенсіонером .

З матеріалів справи вбачається, що позивач перебуває на обліку УПФ в м. Каневі як пенсіонер по інвалідності, та отримує основну і доплату до пенсії (а.с.12) по ст..39,50 ЗУ №976-ХІІ і звернувся до відповідного управління з заявою про перерахунок пенсії.

Судом встановлено, що відповідач виплачує позивачу додаткову пенсію та доплату до пенсії як особі, яка постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС в порядку, передбаченому Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи»із змінами внесеними Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»(пп. 2 п.41 розділу ІІ Закону), відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 р. № 863

Оскільки відповідач визначив та виплачує позивачу основну та додаткову пенсію в розмірі, що не відповідає розміру встановленому ст.ст. 39,50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи»і відмовляється здійснити перерахунок та визначити основну та додаткову пенсію позивача у вказаному розмірі, бездіяльність відповідача слід визнати неправомірною.

Позивачем не надано доказів про виплати йому доплати за обмеження споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства відповідно до ст.37 Закону України №796-ХІІ, тому позов в частині зобов’язання УПФУ в м. Каневі здійснити нарахування та виплату зазначеної доплати в розмірі 30% мінімальної заробітної плати по ст. 37 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” необхідно залишити без розгляду.

Згідно ст. 99 КАС для звернення до адміністративного суду за захистом прав свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зважаючи на те, що суд не вправі виконувати функції суб'єкта владних повноважень, покладені на нього законом та питання щодо здійснення перерахунку пенсії відносяться до компетенції органів Пенсійного фонду України, суд вважає, що порушене право позивача підлягає відновленню, шляхом зобов’язання відповідача провести відповідний перерахунок та виплату йому додаткової пенсії, як особі, яка постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю 1 категорії та інваліду ІІ групи, починаючи з 01.10.2010 р.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»пенсія –щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що законом не встановлюється ані строковість, ані обмеженість у часі цих виплат. З самого визначення поняття пенсії випливає, що ці виплати здійснюються на постійній основі, один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу. Цей вид виплат не є строковим, а тому не може бути призначений на якийсь строк. В цьому випадку визначається лише дата, з якої особа має право на отримання пенсії (чи її перерахунок). Кінцевий термін, або строк, на який призначається пенсія не може встановлюватись, оскільки це суперечить самому визначенню пенсії.

Отже, виплату позивачу пенсії не може бути обмежено будь-яким кінцевим терміном або строком, оскільки це обмежує право позивача на отримання державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка повинна виплачуватись постійно, один раз на місяць протягом невизначеного часу та без встановлення будь-кого терміну або строку виплати пенсії.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Сторони звільнені від сплати судового збору на підставі п. 18, 34 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»від 21.01.1993 року.

У відповідності до ст.256 КАС України негайно виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст. 22, 46 Конституції України, ст.ст. 39,51, 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 28,46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.ст.11, 69-71, 99, 100, 122, 160, 162, 183-2, 186,256 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Каневі Черкаської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання відповідача провести перерахунок пенсії –задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м. Каневі Черкаської області з приводу відмови позивачу в проведенні перерахунку, виплат і додаткової пенсії у відповідності із ст.39,50,67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".   

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Каневі Черкаської області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 - доплати до пенсії непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні посиленого радіологічного контролю в розмірі мінімальної заробітної плати відповідно до ст. 39, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 01.10.2010 року, з урахуванням раніше виплачених сум.   

Зобов’язати Управління пенсійного Фонду України в м. Каневі здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю особі, віднесеній до 1-ої категорії інваліду ІІ групи в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 50, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 01.10.2010 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Сторони звільнені від сплати судового збору на підставі п. 18, 34 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»від 21.01.1993 року.

Зобов’язати  відповідача виконати постанову негайно.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.  

 Головуючий                                                                                О.М. Льон