20 вересня 2006 року                                                                                   м.Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Коростенського районного суду Житомирської області від 18 листопада 2003 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від  14 квітня 2004 року,

в с т а н о в и л а:

У березні 2001 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди.

Він зазначав, що 21 березня 1998 року о 17 годині відповідачі побили його  у дворі будинку АДРЕСА_1. Йому були заподіяні легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я у вигляді крововиливу навколо правого ока, пухлини м'яких тканин лівого коліна, струс головного мозку. В з'вязку з ушкодженням здоров'я йому заподіяні моральні страждання.

Просив стягнути з відповідачів на його користь на відшкодування моральної шкоди 4000 гривень.

Рішенням Коростенського районного суду Житомирської області від   18 листопада 2003 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 14 квітня 2004 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково, з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 стягнуто на відшкодування моральної шкоди     925 гривень.

У касаційній скарзі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4  просять скасувати судові рішення та ухвалити нове про відмову ОСОБА_1 в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

           Касаційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Коростенського районного суду Житомирської області від     18 листопада 2003 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від  14 квітня 2004 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.