Копія СПРАВА № 2-13/07
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 лютого 2007 року Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі
головуючого судді Дем'янченко С.М.
при секретарі Головіченко Н.І.
з участю представника позивача - ОСОБА_1.
та представника відповідача - Крилевця В.І.
представника третьої особи - Слюсар В.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с Велика Багачка Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у Великобагачанському та Решетилівському районах, про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров'я -
встановив:
ОСОБА_2 звернувся з позовом до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у Великобагачанському та Решетилівському районах, про відшкодування шкоди завданої ушкодженням здоров'я. Просив стягнути з відповідача на його користь одноразову виплату в розмірі 46 875 гривень, щомісячні виплати по 112.50 гривень та заборгованість з березня 2003 року по липень 2006 року в розмірі 4050 гривень, моральну шкоду в розмірі 52375 гривень. Всього стягнути 103 300 гривень та по 112.50 гривень щомісячно, починаючи з серпня місяця 2006 року.
З позову вбачається, 06.11.1982 року, ОСОБА_2, працюючи головним інженером
відгодівельного радгоспу «Багачанський», правонаступником якого є товариство з
обмеженою відповідальністю «Багачанське», отримав травму хребта, про що було складено
акт Н-1 від 06.11.1982 року. 08.03.2003 року висновком МСЕК ОСОБА_2 було визначено,
що втрата його професійної працездатності становить 25%. Після звернення ОСОБА_2 до
Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків
на виробництві у Великобагачанському та Решетилівському районах йому постановою
від 29.06.2006 року № 397 вказаним фондом було відмовлено в призначені страхових
виплат в зв'язку з відсутністю даних доказів про нещасний випадок на виробництві. Вважає, що постанова Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у Великобагачанському та Решетилівському районах від 29.06.2007 року №397 є незаконною і просить суд постановити рішення, яким стягнути з Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у Великобагачанському та Решетилівському районах на його користь одноразову виплату в розмірі 46 875 гривень, щомісячні виплати по 112.50 гривень та заборгованість з березня 2003 року по липень 2006 року в розмірі 4050 гривень, моральну шкоду в розмірі 52375 гривень. Всього стягнути 103 300 гривень та по 112.50 гривень щомісячно, починаючи з серпня місяця 2006 року.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримав і суду пояснив, що 06.11.1982 року ОСОБА_2, працюючи головним інженером відгодівельного радгоспу «Багачанський» правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Багачанське», отримав травму хребта на виробництві, про що було складено акт Н-1 від 06.11.1982 року. 08.03.2003 року висновком МСЕК ОСОБА_2 було
2
Представник відповідача "ТОВ "Багачанське" Слюсар В.Д. позов підтримав і не заперечував, щоб позов ОСОБА_2 задовольнили в повному обсязі і суду пояснив, що ТОВ «Багачанське» постійно сплачує внески до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у Великобагачанському та Решетилівському районах внески. Нещасний випадок з ОСОБА_2, який працював в той час головним інженером відгодівельного радгоспу „Багачанський", дійсно мав місце 6.11.1982 року, тому ТОВ „Багачанське", яке є правонаступником відгодівельного радгоспу „Багачанський». Відсутність запису в журналі реєстрації актів пояснює тим. що оскільки ОСОБА_2 після свят вийшов на роботу, імовірно що директор радгоспу ОСОБА_3 прийняв рішення не реєструвати цей акт, оскільки в той час багато уваги приділялося випадкам травматизму на виробництві. Вважає, що оскільки людина отримала травму то їй повинні виплатити всі належні йому страхові суми.
Суд, заслухавши показання представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Крилевець В.І., третьої особи Слюсаря В.Д., дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позов ОСОБА_2 до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у Великобагачанському та Решетилівському районах підлягає до часткового задоволення з наступних підстав:
Судом встановлено, що 09.11.1982 року було складено акт про нещасний випадок на виробництві форми Н-1 за №2 від 09.11.1982 року, з якого вбачається, що 06.11.1982 року ОСОБА_2, працюючи головним інженером відгодівельного радгоспу «Багачанський», правонаступником якого є ТОВ «Багачанське» отримав травму хребта на виробництві (а.с.16).
Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у Великобагачанському та Решетилівському районах зверталось з позовом до ТОВ "Багачанське" про скасування акту про нещасний випадок на виробництві форми Н-1 від 09.11.1982 року щодо ОСОБА_2 Рішенням Великобагачанського районного суду Полтавської області від 27.12.2005 року - в задоволенні позову Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у Великобагачанському та Решетилівському районах до ТОВ "Багачанське" про скасування акту про нещасний випадок на виробництві форми Н-1 за № 2 від 06.11.1982 року, затвердженого директором відгодівельного радгоспу "Багачанський" 09.11.1982 року, стосовно нещасного випадку на виробництві 06.11.1982 року з ОСОБА_2 - відмовлено. При розгляді справи було встановленого забій хребта ОСОБА_2 отримав при падінні при сильному пориві вітру транспаранту, який було поміщено над аркою при в'їзді в відгодівельний радгосп „Багачанський", транспарант був натягнутий на дерев'яну рамку і закріплений перетяжками.
Комісія, що була створена за наказом директора ТОВ "Багачанське" ОСОБА_4 для розслідування цього нещасного випадку 30.11.2004 року також прийшла до висновку, що нещасний випадок на виробництві 06.11.1982 року мав місце, а Положення про розслідування і облік нещасних випадків на виробництві було порушено з вини дирекції радгоспу.
На час складання акту було чинним Положення про розслідування та облік нещасних випадків на виробництві, що було затверджене Постановою Президії ВЦСПС від 20.05.1966 року № 13, згідно п.п. 4,5 було передбачено, що підставою для складання акту є втрата потерпілим працездатності не менше одного робочого дня або потерпілий був переведений з основної професії на виконання іншої роботи. Положення про розслідування та облік нещасних випадків на виробництві, що було затверджене Постановою Президії ВЦСПС від 13.08.1982 року № 11-6 , на яке посилається третя особа ОСОБА_2, набрало чинності з 01.01.1983 року.
Листок непрацездатності ОСОБА_2 не видавався, оскільки він відмовився від стаціонарного лікування, на іншу роботі він не переводився, тобто формально на той час не було підстав для складання акту.
3
визначено, що втрата його професійної працездатності становить 25%. Після звернення ОСОБА_2 до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у Великобагачанському та Решетилівському районах йому постановою від 29.06.2006 року № 397 вище вказаної установи було відмовлено в призначені страхових виплат в зв'язку з відсутністю даних доказів про нещасний випадок на виробництві. Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у Великобагачанському та Решетилівському районах постійно звертається в суди, намагаючись довести, що акт Н-1 є незаконним, не приймає до уваги рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 27.12.2005 року яким відмовлено в задоволенні позову Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у Великобагачанському та Решетилівському районах до ТОВ «Багачанське» - про скасування акту про нещасний випадок на виробництві форми Н-1 за №2 від 06.11.1982 року, стосовно нещасного випадку на виробництві 06.11.1982 року що стався з ОСОБА_2 відмовлено, тобто рішенням суду, було підтверджено, що ОСОБА_2 отримав травму хребта на виробництві при обставинах, які вказані в акті форми Н-1 від 06.11.1982 року. Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 13.03.2006 року рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 27.12.2005 року залишено без змін. Відмови відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у Великобагачанському та Решетилівському районах у виплаті страхових виплат змінило його звичайний стиль життя, він змушений прикладати додаткових зусиль для організації свого життя та життя своєї сім'ї, вести постійні переписки з різними установами, що спричинило йому моральну, душевну та психічну травму. В даний час ОСОБА_2 знаходиться в м. Києві на стаціонарному лікуванні після перенесеного інфаркту міокарда. 31 січня 2007 року в судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 змінив позовні вимоги і 20.02.2007 року подав до суду доповнення до позовнї заяви та просив стягнути з Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у Великобагачанському та Решетилівському районах на користь ОСОБА_2, одноразову виплату в розмірі 50000 гривень, щомісячні виплати з 08.03.2003 року по 20.02.2007 року в розмірі 23799 гривень 88 копійок, щомісячну виплату в сумі 500 гривень, моральну шкоду в розмірі 52375 гривень та 500 гривень понесених ним витрат по наданню юридичної допомоги адвокатом.
В судовому засіданні представник Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у Великобагачанському та Решетилівському районах Крилевець В.І. позов не визнав і суду пояснив, що дійсно постановою Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у Великобагачанському та Решетилівському № 397 від 29.06.2006 року на підставі статті 37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Що стосується виплати моральної шкоди то позивач ОСОБА_2 не звертався до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у Великобагачанському та Решетилівському районах. У відповідності до п.1 ст.21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», який передбачає, що у разі настання страхового випадку Фонд професійних захворювань України зобов'язаний у встановленому законодавством порядку виплатити: грошову суму за моральну шкоду, за наявності заподіяння цієї шкоди потерпілому». ОСОБА_2 виходить вже з встановленого факту про спричинення моральної шкоди , але жодного документу, який би підтвердив факт спричинення моральної шкоди, в матеріалах справи немає. Вважає, що Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у Великобагачанському та Решетилівському районах не спричинило моральної шкоди ОСОБА_2, і правомірно відмовило у страхових виплатах.
4
Але враховуючи, що сам факт отримання 06.11.1982 року забою поперекового відділу хребта у ОСОБА_2 встановлений судом, отримана ОСОБА_2 травма потребувала стаціонарного лікування, постільного режиму, ОСОБА_2 було зроблено для зняття болю паравертибральну блокаду поперекового відділу хребта, приписані анальгетики, ОСОБА_2 сам 06.11.1982 року відмовився від стаціонарного лікування, бо мав змогу дотримуватися 7 та 8 листопада 1982 року постільного режиму вдома, бо це були святкові дні, суд приходить до висновку, що у потерпілого була втрата працездатності більше одного дня внаслідок отриманої 06.11.1982 року травми (а.с, 10,11).
Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 13.03.2006 року рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 27.12.2005 року залишено без змін. В ухвалі Апеляційного суду Полтавської області зазначається, що з урахуванням встановленого, належно оцінивши надані докази, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про безпідставність пред'явлених вимог Відділенні виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у Великобагачанському та Решетилівському районах (а.с.12-13).
Згідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили , не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
З рішення Миргородської МСЕК Полтавської області від 08.04.2003 року вбачається, що ОСОБА_2 було встановлено 25% відсотків втрати професійної працездатності безтерміново і він додатково потребує лікування (а.с.15).
З відповіді на запит представнику позивача ОСОБА_1, Великобагачанської ЦРЛ Полтавської області від 1848 від 27.10.2006 року і листа від 29.01.2007 року № 127 на запит Великобагачанського районного суду вбачається, що ОСОБА_2, 1949 року народження, неодноразово лікувався амбулаторно в вище вказаному лікувальному закладі з хворобою хребта та пройшов в 2002 році обстеження поперекового відділу хребта в Полтавській обласній лікарні ім.. М.В. Скліфосовського та Київському інституті нейрохірургії АМН України (а.с.,а.с.44,82-88);
Постановою Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у Великобагачанському та Решетилівському районах від 29.06.2006 року № 397, ОСОБА_2 було відмовлено у призначенні страхових виплат у зв'язку з відсутністю достатніх доказів про нещасний випадок на виробництві з потерпілим (а.с.14);
З довідки № 247 від 16.09.2006 року виданої ТОВ «Багачанське» вбачається, що ОСОБА_2 дійсно з 03.03.1982 року по 30.04.1986 року працював в відгодівельному радгоспі «Багачанський», заробітна плата з 06.11.1982 року по лікарняному листу не виплачувалась. Станом на 01.11.2006 року середньомісячна заробітна плата головного інженера ТОВ «Багачанське» складає 444 гривень (а.с.60).
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 07.07.2006 року за позовом
Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків
на виробництві у Великобагачанському та Решетилівському районах до ТОВ
«Багачанське» про скасування акту про нещасний випадок на виробництві за формою Н-1 від 06.11.1982 року - відмовлено у прийнятті позовної заяви (а.с.89, 91).
З фіскальних чеків вбачається що ОСОБА_2 за період з жовтня місяця по листопад місяць 2006 року придбав медичних препаратів на загальну суму 1647 гривень 47 копійок(а.с. 92-95).
З листа Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у Великобагачанському та Решетилівському районах, голові Великобагачанської районної ради Полтавської області вбачається ОСОБА_2 відмовлено у призначенні страхових виплат на підставі ст.ст.37,38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (а.с.90).
5
Суд приходить до висновку, що постанова № 397 від 29.06.2006 року видана Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у Великобагачанському та Решетилівському районах згідно якої було відмовлено у нарахуванні страхових виплат не відповідає дійсності і не підтверджується іншими доказами дослідженими в судовому засіданні і не може бути прийнята до уваги, гак як Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у Великобагачанському та Решетилівському районах посилаючись у своїй відмові на ст.37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», вказує причину відмови: відсутність достатніх доказів про нещасний випадок на виробництві з потерпілим, що не передбачено вище вказаною статтею закону.
Суд приходить до висновку, що відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» ОСОБА_2 повинна бути виплачена одноразова допомога в разі стійкої втрати працездатності та проводитись щомісячні страхові виплати виходячи з наступного.
Рішенням Миргородського МСЕК ОСОБА_2 було встановлено 25% відсотків втрати професійної працездатності безтерміново.
Враховуючи бажання позивача ОСОБА_2, середньомісячний заробіток згідно ст.1197 ЦК України повинен обчислюватися з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно ст. 76 Закону України про Державний бюджет України встановлено з 01 січня 2007 року розмір мінімальної заробітної плати становить 400 гривень.
Одноразова допомога в разі стійкої втрати працездатності відповідно до ст.34 ч.2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» ОСОБА_2 складає - 50000 гривень, ( розрахунок ( 400грн. х 5) п'ятикратний розмір мінімальної заробітної плати) х 25% ступінь втрати професійної працездатності).
Розмір страхової виплати втраченого заробітку залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності ( щомісячні страхові виплати) відповідно до ст.34 ч.1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» ОСОБА_2 визначаються наступним розрахунком, 2000грн.х25%: 100= 500 грн., отже щомісячна страхова виплата ОСОБА_2 повинна складати 500 гривень, починаючи з 08.04.2003 року по 20.02.2007 року, оскільки висновком МСЕК від 08.04.2003 року було визначено втрату професійної працездатності ОСОБА_2 25%), тому Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у Великобагачанському та Решетилівському районах повинно ОСОБА_2 щомісячну страхову виплату за період 08 квітня 2003 року по 20 лютого 2007 року, тобто З роки 10 місяців, 12 днів , яка становитиме 23199 гривні 88 копійок.
Відповідно до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої (п.2 цієї статті).
Згідно до ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини...
Суд приходить до висновку, що внаслідок бездіяльності посадових осіб Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у Великобагачанському та Решетилівському районах, яка виразилась у невиплаті страхових сум ОСОБА_2, йому спричинено моральну шкоду.
При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд враховує, характер діяння, стан здоров'я ОСОБА_2 який є інвалідом III групи, період амбулаторного
6
лікування (82-88); те що основні доходи у ОСОБА_2 є пенсія і з урахуванням суті позовних вимог, доказів, що подані на його підтвердження, глибину душевних страждань, які виразились в додаткових витратах пов'язаних з придбанням ліків (92-95), те що він змушений був в зв'язку з цими діями вживати додаткові зусилля для організації свого та життя своєї сім'ї. Керуючись засадами розумності і справедливості суд вважає що позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди підлягають до часткового задоволення в сумі 5000 гривень.
На підставі викладеного та керуючись: ст.ст. З, 4, 10,11,23,60, 81,84,88, 212-215 ЦПК України, Законом України ««Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Законом України «Про державний бюджет на 2007 рік», ст.ст. 23,1167,1197, ЦК України,
вирішив:
Позов ОСОБА_2 до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у Великобагачанському та Решетилівському районах, про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров'я задовольнити частково.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у Великобагачанському та Решетилівському районах на користь ОСОБА_2, 08.02.1949 року народження, жителя селища Велика Багачка Полтавської області, страхову виплату - одноразову допомогу в сумі 50000 (п'ятдесят тисяч) гривень, щомісячні страхові виплати за час з 08.04.2003 року по 20.02.2007 року в сумі 23199 (двадцять три тисяч сто дев'яносто дев'ять) гривень 92 копійки, а починаючи з 21.02.2007 року і довічно щомісячну страхову виплату в сумі 500 (п'ятсот) гривень щомісячно, 5000 (п'ять тисяч) гривень моральної шкоди та 500 (п'ятсот) гривень витрат понесених позивачем по наданню правової допомоги адвокатом.
Судовий збір та витрати інформаційне технічне забезпечення розгляду цивільної справи віднести за рахунок держави.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга до апеляційного суду Полтавської області може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження, якщо заяву на апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву на апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не подана у встановлений строк, рішення суду набирає чинності після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.