Справа №1-35/07
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 травня 2007 року Згурівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді ДЕНИСЕНКО Н.О.
при секретарі МАТВІЄНКО Н.В.
з участю прокурора ГОРЗОВА А.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Згурівка кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Забарино Зачепилівського району Харківської області, українця, громадянина України, зареєстровано АДРЕСА_1, мешканця АДРЕСА_2, працюючого в ВАТ "Підсереднє" на посаді тракториста, із повною загальною середньою освітою, неодруженого, військовозобов'язаного, в порядку ст.89 КК України раніше не судимого,
за ч.3 ст.186, ст.304 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
Злочин вчинено при наступних обставинах, доведених в судовому засіданні.
ОСОБА_1 14 січня 2003 року близько 19 години по АДРЕСА_3, за попередньою змовою із неповнолітнім ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з метою таємного викрадення виробів з алюмінієвих сплавів, збуту їх в якості металобрухту кольорових металів, шляхом вільного доступу проникли на подвір'я господарства, де шляхом вільного доступу через незачинені двері проникли в курник та, виявивши сковороду з алюмінієвого сплаву, мали намір викрасти інші алюмінієві вироби з інших приміщень господарства. Помітивши господарку ОСОБА_3, що на той час поверталась з сараю, маючи прямий умисел, спрямований на відкрите викрадення алюмінієвих виробів з інших господарських приміщень даного господарства, застосував до ОСОБА_3 насильство, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої на момент заподіяння, що виразилось в тому, що він, використовуючи вищевказану сковороду, наніс удар по голові ОСОБА_3, після падіння якої утримував її силою та, бажаючи залишитись невпізнанним, закривав верхнім одягом потерпілої її обличчя, а з метою позбавити останню викликати допомогу - рукою закривав їй рот, одночасно виявивши в кишені її верхнього одягу в'язку ключів до всіх приміщень господарства, в той час, коли ОСОБА_2 шляхом вільного доступу через незачинені двері проник в приміщення літньої кухні та виявляв вироби з алюмінієвих сплавів. Далі за домовленістю із ОСОБА_2, маючи намір на відкрите заволодіння цінного майна з житлового приміщення даного господарства, для відкриття вхідних дверей якого він надав ОСОБА_2 в'язку ключів, в той час як сам застосував до ОСОБА_3 насильство, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої на момент заподіяння, що виразилось в тому, що він силою довів потерпілу проти її волі до приміщення гаражу,
2
вхідні ворота якого були незачинені. ОСОБА_2, відкривши вхідні двері будинку, разом з ним застосував до ОСОБА_3 насильство, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої на момент заподіяння, що виразилось в тому, що вони силою повели потерпілу в житловий будинок і покинули у веранді, зачинивши з середини вхідні двері будинку, запобігаючи її втечі. Під час пошуків цінних речей та грошей вони виявили відсутність ОСОБА_3, яка на той час намагалась дістатись сусіднього господарства з метою покликати на допомогу, наздогнали її на дорозі біля господарства, де він та ОСОБА_2 застосував до ОСОБА_3 насильство, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої на момент заподіяння, що виразилось в тому, що він повалив потерпілу та наніс їй декілька ударів ногами по тулубу, а далі з ОСОБА_2 силою повели ОСОБА_3 в веранду, а потім - в коридор житлового будинку, де він повалив ОСОБА_3 на підлогу, наніс удар ногою по тулубу та голові потерпілої, чим згідно висновку судово-медичної експертизи від 6 лютого 2003 року № 14/д заподіяв тілесні ушкодження, що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що не призвели до короткочасного розладу здоров'я або незначної втрати працездатності, у вигляді садна в ділянці лівої брови, яке по давності відповідає 14 січня 2003 року. Далі він та ОСОБА_2 виявили та відкрито викрали з житлового будинку індивідуальне майно потерпілої, а саме: настінний годинник "Кварц" вартістю на час викрадення 23,50 грн., дві велосипедні камери до велосипеда марки "Україна" вартістю на час викрадення кожної 5 грн. на суму 10 грн., кипятильник побутовий однофазний вартістю на час викрадення 8 грн., 6 упаковок сірників вартістю 1 упаковки на час викрадення 0,50 грн на суму 3 грн., колоду гральних карт вартістю на час викрадення 2,50 грн., гроші в розмірі 31 грн., завдавши потерпілій ОСОБА_3 матеріальної шкоди в розмірі 78 грн.
Він же, достовірно знаючи про те, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є неповнолітнім, шляхом переконання та пропозиції вчинити злочин схилив неповнолітнього до сумісного вчинення злочину, втягнувши таким чином неповнолітнього в злочинну діяльність, а саме, відкрите викрадення чужого майна із господарства ОСОБА_3 14 січня 2003 року близько 19 години по АДРЕСА_3 на загальну суму 78 грн.
В судовому засіданні підсудний свою вину у вчиненому визнав повністю і відмовився давати показання, зазначивши, що фактичні обставини справи ним не оспорюються, в обвинувальному висновку все зазначено вірно, в скоєному щиро розкаюється, просить суворо його не карати.
Показання підсудного відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються.
Суд визнав за доцільне провести скорочений розгляд справи, враховуючи думку учасників судового розгляду, та в зв'язку з тим, що підсудний визнає вину повністю, та недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, проти цього не заперечують учасники судового розгляду, підсудний та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин і суд не має сумнівів у добровільності та істинності їх позицій. Учасникам судового розгляду роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.
Докази не досліджувались.
Згідно копії паспорта встановлено особу підсудного (а.с.108).
ОСОБА_4 24 січня 2003 року був затриманий в порядку ст.106 КПК України та 27 січня 2003 року звільнений з ІТТ Згурівського РВ ГУ МВС України в Київській області (а.с.23,36), 16 лютого 2007 року - затриманий в порядку ст.85 КПК
3
України відповідно до постанови Згурівського районного суду Київської області від 23 травня 2003 року (а.с.196,207-209).
Згідно постанови Згурівського районного суду підсудному обрана міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою 18.02.2007 року (а.с.224).
Підсудний на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (а.с.250).
Згідно висновку амбулаторної судово-наркологічної експертизи підсудний не страждає хронічним алкоголізмом, примусового лікування від алкоголізму не потребує (а.с.231).
Підсудний раніше був судимий вироком Великобурлукського районного суду Харківської області від 27.10.2005 року (а.с.237, 239-242) та звільнений постановою зазначеного суду від 10.11.2006 року від відбування покарання в зв'язку із закінченням іспитового строку (а.с.2430-244).
Згідно довідки Згурівського РВ ГУ МВС України в Київській області підсудний протягом року не притягувася до адміністративної відповідальності (а.с.285).
Оцінюючи добуті в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що дії підсудного кваліфіковані вірно за ч.3 ст.186 КК України та ст.304 КК України, так як він відповідно своїми умисними діями вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення, та своїми умисними діями вчинив втягнення неповнолітнього у злочинну діяльність.
Призначаючи покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, який є відповідно тяжким злочином та злочином середньої тяжкості, та особу підсудного, який займається суспільно корисною працею, по місцю останнього проживання характеризується посередньо, по місцю реєстрації - негативно, по місцю роботи - позитивно (а.с.246,251,287), громадського порядку протягом року не порушував, схильний до вчинення злочинів, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, також враховує те, що підсудний є організатором скоєння злочину, перебуваючи під слідством, порушив міру запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд та зник зі свого постійного місця проживання та переховувався від слідства з 2003 року, перебуваючи в розшуку, скоїв тяжкий злочин, за який притягувався до кримінальної відповідальності, обставини, які пом'якшують покарання підсудного ті, що він щиро розкаюється у вчиненому, обставини, які обтяжують покарання підсудного ті, що злочин вчинено в стані алкогольного сп'яніння та щодо особи похилого віку, і тому, прогнозуючи майбутню поведінку підсудного, вбачає її потенційно протиправною та підвищено небезпечною для суспільства та вважає за необхідне призначити необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів покарання у виді позбавлення волі, оскільки підсудний не бажає ставати на шлях виправлення та інший більш м'який вид покарання не дасть можливості досягти мети кримінального покарання, на підставі ст.70 КК України призначити йому покарання за кожен злочин окремо, визначивши остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі.
Клопотання підсудного щодо передачі його на поруки трудовому колективу Сіроярського відділку ВАТ "Підсереднє" залишити без задоволення, оскільки він вчинив тяжкий злочин, передбачений ч.3 ст.186 КК України, відповідно ж до вимог ст.47 КК
4
України звільнення від кримінальної відповідальності в зв'язку з передачею на поруки можливо застосувати лише до особи, яка вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості.
Строк відбуття покарання підсудному рахувати з моменту затримання, в строк відбуття покарання зарахувати строк перебування під вартою з 24 січня 2003 року по 27 січня 2003 року.
Цивільний позов в справі не заявлено.
Речові докази відсутні.
Міру запобіжного заходу підсудному залишити тримання під вартою в СІЗО Державного департаменту України з питань виконання покарань в місті Києві та Київській області до вступу вироку в законну силу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323,324 КПК України,-
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст.186, ст.304 КК України і призначити йому покарання:
· за ч.3 ст.186 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців;
· за ст.304 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ст.70 КК України остаточно призначити покарання ОСОБА_1 шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців.
Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з 16 лютого 2007 року, в строк відбуття покарання зарахувати строк перебування під вартою з 24 січня 2003 року по 27 січня 2003 року.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 залишити тримання під вартою в СІЗО Державного департаменту України з питань виконання покарань в місті Києві та Київській області до вступу вироку в законну силу.
Апеляція на вирок суду може бути подана до Апеляційного суду Київської області через Згурівський районний суд протягом 15 (п'ятнадцяти) діб з моменту проголошення вироку, а засудженим ОСОБА_1, який перебуває під вартою,- з моменту вручення йому копії вироку.