Справа №  2-51/2011  р.

РІШЕННЯ     

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ   

12.04.2011    року  Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:

                              головуючого:     Осадчук  Володимир  Павлович               

                              при секретарі:   Роковіцан Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Новоукраїнка цивільну справу за    за позовом Прокурора Ново українського району в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

           Прокурор звернувся з позовом в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 до відповідача про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, посилаючись на те, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов»язків щодо свого неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, повністю усунувся від виконання батьківських обов»язків, не піклується про його здоров»я та фізичний розвиток, його матеріальне забезпечення, не цікавиться його вихованням та навчанням. Органом опіки розглядалось питання невиконання відповідачем своїх батьківських обов»язків, внаслідок чого було прийняте рішення про доцільність позбавлення його батьківських прав.

          В судовому засіданні прокурор підтримав позов в повному обсязі і пояснив, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов»язків щодо свого неповнолітнього сина ОСОБА_1, що є підставою для позбавлення його батьківських прав.

          Відповідач заперечує проти позову і пояснив, що син проживає разом з матір»ю, знаходиться на її утриманні. Під час розгляду питання про позбавлення його батьківських прав його на засідання не викликали, а рішення було прийняте на прохання матері неповнолітнього ОСОБА_4 Вважає, що його колишня дружина перешкоджає в спілкуванні з сином, мотивуючи тим, що в неї є інша сім»я. Матеріальну допомогу надавати він не взмозі, оскільки не працевлаштований, тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

          Представник відповідача позовні вимоги не визнала і пояснила, що неповнолітній син відповідача в даний час проживає разом з своєю матір»ю ОСОБА_4, тобто він має законного представника – матір, яка працює та не позбавлена батьківських прав, тому неповнолітній не залишений без піклування. Причиною звернення до суду є те, що мати неповнолітнього тривалий час вимагала від відповідача, щоб він добровільно відмовився від сина, створювала перешкоди в спілкуванні з дитиною, змінювала дошкільні заклади, мотивуючи тим, що в неї є інша сім»я і її чоловік є батьком для їх сина. Матеріальної допомоги вона не потребувала, оскільки мають постійні заробітки, до суду про стягнення аліментів також не зверталась. Сім»я, в якій проживає неповнолітній, знаходиться в кращому матеріальному становищі ніж відповідач, оскільки вони мають постійну роботу та стабільний заробіток, а відповідач постійної роботи не має, живе за рахунок  тимчасових заробітків, за станом здоров»я виконувати важку роботу не може. Крім того відповідач в зв»язку з тим, що колишня дружина перешкоджала зустрічам з сином, щоб не травмувати дитину, намагався уникати суперечок з ОСОБА_4, тому не провідував сина. Враховуючи наведені факти просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

          Представник служби у справах дітей Новоукраїнської райдержадміністрації пояснив, що відповідач не звертався до них для вирішення питання  побачення з сином. Участі у вихованні сина він не приймав, матеріальної допомоги на його утримання не надавав, тобто  усунувся від виконання своїх батьківських  обов»язків, тому служба у справах дітей дає свій висновок про позбавлення відповідача батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2.

          ОСОБА_4 суду пояснила, що з відповідачем вони перебували в шлюбі, мають сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2. З 2000 року однією сім»єю не проживають, дитина проживає разом з нею. В 2003 році вона одружилась вдруге і син звик до її чоловіка і відноситься до нього як до батька, тому хоче перейти на його прізвище. Відповідач не приймає участі у вихованні та утриманні сина. Син знаходиться повністю на її утриманні, оскільки вона працює і має постійний заробіток. Про стягнення аліментів з відповідача, з позовом до суду вона не зверталась, оскільки ця допомога їй не була потрібна. Вона не заперечувала, щоб відповідач зустрічався з сином, але він самоусунувся від виконання своїх обов»язків, тому вважає, що відповідач повинен бути позбавлений батьківських прав.

          Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що він доводиться дідусем неповнолітнього ОСОБА_1. Після розлучення ОСОБА_4 не дозволяла йому та відповідачеві бачитись з ОСОБА_1, навіть перевела його в інший дитсадок. Також не дозволяла брати дитину до себе додому, тому що знала що там знаходиться відповідач.

          Свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що ОСОБА_4 доводиться їй дочкою Після розлучення з відповідачем останній зовсім не займався вихованням сина. Дочка не заперечувала проти побачень з дитиною, але з боку відповідача був втрачений інтерес до дитини. В розмові внук говорив, що він хотів би щоб його батьком був ОСОБА_4. Він давно бажає, щоб його прізвище було ОСОБА_4.

          Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що з 2003 року він проживає з ОСОБА_4 в зареєстрованому шлюбі. ОСОБА_3 звик до нього як до батька, хоча знає, що його рідним батьком є ОСОБА_2 Дружина не забороняла синові бачитись з батьком, але батько не намагався зустрічатись з ним. Змінити прізвище це є бажання сина. Дружина зверталась до відповідача, щоб він відмовився від сина, але він  не погодився.

          Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що вона входить до складу опікунської ради Помічнянської сільради. З приводу засідання, яке відбулось у вересні минулого року по питанню позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 нічого пояснити не може, так як не була присутня на цьому засіданні. Крім того їй відомо, що ОСОБА_10 також не приймала участі у тому засіданні.

          На засіданні опікунської ради, яке відбулось 24.03.2011 року розглядалось питання за зверненням ОСОБА_2 про недоцільність позбавлення батьківських прав, який пояснював, що дружина перешкоджала тому, щоб він спілкувався з сином. Аліменти він сплачувати не міг, так як не має постійної роботи, проте пропонував допомогу продуктами харчування, але дружина відмовилась. В зв»язку з тим, що на засідання була присутня лише одна сторона, вирішили по цьому питанню скликати ще одне засідання, на яке запросити обидві сторони.

          Свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що після розлучення з сином, невістка спочатку давала внука, а потім коли одружилась то перестала, стала забороняти їм спілкуватись з дитиною, пояснюючи тим, що в дитини повинен бути один батько. Невістка приїздила до сина декілька разів і просила, щоб він відмовився від дитини.

          Заслухавши сторони, учасників судового розгляду, свідків та дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з слідуючих підстав.

          Як встановлено в судовому засіданні, відповідач є батьком ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджено копією свідоцтва про народження (а.с.9).

          В 2001 році шлюб між батьками ОСОБА_3 було розірвано і сторони почали проживати окремо. Після розлучення в 2003 році мати неповнолітнього одружилась вдруге, що підтверджено копіями свідоцтв (а.с.10–11). Після розлучення неповнолітній постійно проживав з матір»ю і знаходився на повному її утриманні, тому з позовом про стягнення аліментів з відповідача вона не зверталась. Як пояснила ОСОБА_4 та ОСОБА_7 обмежень щодо спілкування батька з сином не було, а він самоусунувся від виконання своїх обов»язків, добровільно допомоги на утримання дитини не надавав, з сином не спілкувався. Відповідно відповідач та свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_11 пояснили, що спроби спілкування з сином у них були, але мати дитини забороняла їм зустрічатись з дитиною і як пояснив відповідач, з того моменту коли вона вдруге одружилась, він не намагався встановити контакт із сином щоб уникнути суперечок з нею та не травмувати дитину. Можливості надавати допомогу на утримання сина у нього не було, оскільки не було постійної роботи. Сім»я в якій він проживав утримувалась тільки за рахунок присадибної ділянки та підсобного господарства.

          Питання про позбавлення батьківських прав відповідача неодноразово виникало в зв»язку з тим, що неповнолітній син має намір обрати собі прізвище ОСОБА_4, що підтвердили в судовому засіданні ОСОБА_4 та свідок ОСОБА_7 Як пояснив свідок ОСОБА_8 дитина називає його батьком, у них нормальні відносини, з 2003 року він приймає участь у вихованні дитини. Ці обставини і стали підставою для звернення ОСОБА_4 до Помічнянської сільради з заявою про виконання відповідачем обов»язків щодо сина, було надано висновок про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав. Допитана як свідок ОСОБА_9 пояснила, що їй нічого не відомо про це засідання опікунської ради, оскільки вона та ОСОБА_12 не були присутні на цьому засіданні, оскільки про нього їх не було повідомлено. 24 березня 2011 року на засіданні опікунської ради було вирішено, що немає підстав для позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 Наведене підтверджене матеріалами справи (а.с.5,6,73). Згідно висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 (а.с.75) ОСОБА_2 самоусунувся від виховання та утримання сина, намірів змінити ситуацію не має, тоді як 29 листопада 2010 року (а.с.25) ОСОБА_2 звертався до служби у справах дітей з заявою по питанню спілкування з сином, на що отримав відповідь, що з вказаного питання відповідний висновок не складено, оскільки вирішується питання в судовому засіданні ( а.с.37). Вказані документи протирічать один одному.

          Вирішуючи дане питання суд враховує також ту обставину, що неповнолітній син відповідача не був позбавлений піклування, оскільки проживав постійно з сім»єю матері, знаходився на повному її утриманні.

          Позбавлення батьківських прав відносно неповнолітнього є самою суворою мірою впливу на батьків. Як встановлено в судовому засіданні неповнолітній знаходився на повному матеріальному забезпеченні ОСОБА_4 і як вона пояснила, що матеріальної допомоги на утримання дитини, вона не потребувала. Відповідач постійної роботи не має, тому не взмозі надавати матеріальну допомогу на утримання дитини. Як пояснив відповідач, зважаючи на відносини, які склалися між ним та ОСОБА_4, враховуючи інтереси неповнолітнього сина, він намагався уникати сварок стосовно побачень з дитиною, щоб не травмувати психіку дитину.

          При таких обставинах, суд приходить до висновку, що підстави для позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відсутні, тому в задоволенні позовних вимог прокурора необхідно відмовити за  необгрунтованістю.

          Керуючись  ст.ст. 209, 213-215 ЦПК України,  ст..ст. 164-166 Сімейного кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:  

  В задоволені позовних вимог прокурора Новоукраїнського району в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - відмовити за необґрунтованістю.

Рішення може бути оскаржене до  апеляційного суду Кіровоградської області через Новоукраїнський районний суд протягом десяти днів з моменту проголошення.

          Головуючий:                                                                                 В.  П.  Осадчук