№ 2-784 / 2011 р.

                                                                      Р І Ш Е Н Н Я

                                                       І М Е Н Е  М       У К Р А Ї Н И

        20 квітня 2011 року.          Алчевський міський суд Луганскої області в складі :

головуючого - судді Карпенка С.Ф.

         при секретарі   Бахматовій Ю.О.

розглянувши  у відкритому судовому засіданні у залі суду  в м. Алчевську  цивільну справу за позовом  публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Приватбанк» про розірвання кредитного договору,

                                                               В С Т А Н О В И В:

Позивач ПАТ КБ Приватбанк  звернувся до суду  з вищевказаним первісним позовом, який був уточнений позивачем до розгляду справи по суті,  посилаючись на слідуючи обставини

6 жовтня 2008 року сторони уклали між собою кредитно-заставний договір № LGALA8000014800.  

          За умовами договору відповідач отримав у позивача строковий кредит у розмірі 34873 грн. 75 коп. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16,92 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 4 жовтня 2013 року.

       Відповідач порушив умови кредитного договору, свої зобов’язання належним чином не виконував, заборгованість по кредиту та процентами своєчасно не сплачував.

       Станом на 14 березня 2011 року загальна сума заборгованості по кредитному договору складає 17408 грн. 60 коп., з яких:

-прострочена заборгованість за кредитом-  12669 грн. 47 коп.,

-заборгованість по процентам за користування кредитом- 363 грн. 24 коп.,

-аборгованість по комісії за користування кредитом- 334 грн. 79 коп.,

-пеня за несвоєчасне виконання зобов’язань за договором- 436 грн. 10 коп.,

-штраф- 3605 грн. 00 коп.

       Позивач просив стягнути з відповідача на його користь вказану суму заборгованості,  а також просив стягнути судові витрати: 409 грн. 87 коп. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

     Відповідачем подано зустрічний позов до ПАТ КБ «Приватбанк», в якому він просив розірвати спірний кредитно-заставний договір № LGALA8000014800 від 6 жовтня 2008 року, посилаючись на те, що він виконав умови вказаного договору, а саме передав для подальшого продажу предмет застави за договором: автомобіль ГАЗ 31105,  2005 року випуску, держномерний знак НОМЕР_1, для чого дав позивачу відповідне посвідчене доручення. Після цього позивач реалізував предмет застави, але не повідомив його про це. Він був впевнений, що виконав свої зобов’язання перед банком, тому припинив здійснювати платежі.

      Представник позивача за первісним позовом у судовому засіданні підтримав  позовні вимоги за первісним позовом,  заперечуючи  проти задоволення зустрічного позову, який не визнав.

      У судовому засіданні відповідач за первісним позовом  ОСОБА_1 позовні вимоги не визнав, вважаючи вимоги безпідставними, підтримав вимоги свого зустрічного позову, а саме просив розірвати спірний договір № LGALA8000014800 від 6 жовтня 2008 року.

       Вислухавши пояснення сторін, перевіривши  матеріали  справи, суд  вважає, що є законні підстави для задоволення первісного позову в повному обсязі, в задоволенні зустрічного позову повинно відмовити, у зв’язку з його необґрунтованістю.

       Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець)  зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

      6 жовтня 2008 року сторони уклали між собою кредитно-заставний договір № LGALA8000014800.  

       За умовами договору відповідач отримав у позивача строковий кредит у розмірі 34873 грн. 75 коп. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16,92 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 4 жовтня 2013 року ( а.с. 8-14).

         Відповідно до  ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.  

      Ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

      Згідно ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та цивільного кодексу України.

        Як видно з розрахунку суми заборгованості (а.с. 30) станом на 14 березня 2011 року заборгованість по кредиту складає 17408 грн. 60 коп. Суд визнає визначену суму заборгованості доведеною. Представник позивача обгрунтовано довів, що позов у першій редакції складався у литопаді  2010 року, до суду він направлений у лютому 2011 року, а саме у цей період- 23 грудня 2010 року предмет застави- автомобіль ГАЗ 31105, 2005 року випуску, був реалізований за згодою відповідача в рахунок погашення заборгованості. У зв’язку з цим позовні вимоги були уточнені до розгляду справи по суті.

      Таким чином, звернення позивача за первісним позовом до суду обгрунтоване, вказаний в позові розрахунок заборгованості вірний.

     Зустрічний позов необґрунтований, у зв’язку з чим повинно відмовити у задоволенні вимог за зустрічним позовом. Так, судом  з’ясовано, що ОСОБА_1 отримав за укладеним кредитним договором  строковий кредит, розмір кредиту, його добровільність укладення сторонами не заперечуються.

      Ч.2 ст. 1050 ЦК України передбачає, що якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася зі сплатою процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України. Тобто, в даному випадку позикодавець має право на дострокове повернення кредиту у повному обсязі.

     Відповідно до  ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.  

     Розірвання кредитного договору за зустрічним позовом неможливе, оскільки позивач не довів істотність порушень банком умов договору, як того вимагає ст. 651 ЦК України. Так, відповідач ОСОБА_1 сам підтвердив, що після передачі предмета застави банку, у січні 2011 року йому дійсно надходило від банку СМС-повідомлення про реалізацію предмета застави, хоча це повідомлення він не зберіг. Письмових повідомлень банку йому не надходило. В той же час, він не заперечує, що після передачі предмета застави до розгляду справи у суді він  проживав у м. Донецьку, за місцем реєстрації не проживав, про своє місцезнаходження кредитодавця не повідомив. Тому вважаються логічними посилання представника банку про неотримання з цих причин повідомлення відповідачем ОСОБА_1, який також вказав, що за місцем укладання договору він до банку не звертався, а звертався у філію в м. Донецьку, де йому невідомий касир повідомляв про відсутність у філії  відомостей по спірному договору.

     Позивач за зустрічним позовом  не приймав дій зі своєї сторони про з’ясування належним чином наявності заборгованості за договором тощо. Він не звертався до банку з питання розірвання договору.

     Не можна прийняти до уваги посилання позивача за зустрічним позовом стосовно того, що він вказує, що кредитно-заставний договір був цільовим і після продажу автомобіля, як предмета застави, кредит втратив своє призначення. Предметом договору є грошові кошти , які надавалися позичальнику ОСОБА_1, а автомобіль, придбаний на ці кошти, є видом забезпечення зобов’язань за договором.

    Розрахунок заборгованості, наданий ОСОБА_1 не може бути прийняти до уваги,  оскільки він  здійснений без врахування умов договору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10,11,60, 79-81, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України,  ст.ст.  509, 524-527, 530 , 533, 536, 549-554, 610-611, 614, 651, 1046-1050, 1054, 1056-1 ЦК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов  ПАТ  КБ «Приватбанк» задовольнити.

         Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Алчевська,  на користь ПАТ КБ «Приватбанк»(49027 м. Дніпропетровськ, а/с 1800,  МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, рах.№ 29098829000000 для погашення заборгованості,)  заборгованість за кредитним договором 17408 грн. 60 коп.

         Стягнути з ОСОБА_1  на користь  ПАТ КБ «Приватбанк» (49027

м. Дніпропетровськ,  МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, рах.№ 64993919400001 для відшкодування судових витрат)  судові витрати: судовий збір- 174 грн. 10 коп. , на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120 грн., всього стягнути 294 грн. 10 коп.

        В задоволенні зустрічного позову відмовити, у зв’язку з необґрунтованістю.

       Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження. Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Алчевський міський суд протягом  десяти днів з дня його проголошення.                                              

                                                        Суддя: