СПРАВА № 2 а - 237 / 2009 р.

ПОСТАНОВА

ІМ’ЯМ УКРАЇНИ

5 травня 2009 року Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області

в складі: головуючого - судді Чигриної Л.Г.

при секретарі Рашиній I.B.

розглянувши в судовому засіданні у залі суду м. Антрацит справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Антрацитівської міської Ради Луганської області "Про визнання дій Управління такими, що не відповідають Закону та перерахунок належних сум виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007-2008 роки, відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України « Про державну допомогу сім»ям з дітьми»,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Антрацитівської міської Ради Луганської області про визнання дій Управління такими, що не відповідають Закону та перерахунок належних сум виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007-2008 роки, відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України « Про державну допомогу сім»ям з дітьми.

В обгрунтування позовних вимог позивачка ОСОБА_1 послалась нате, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року вона народила дитину - дочку ОСОБА_3.

Згідно до Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" у неї виникло право на державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі встановленого Законом прожиткового мінімуму для дітей у віці до 6 років.

Вищевказаний вид державної допомоги їй було призначено з 13.10.2005 року по 30.07.2008 року.

Нарахування та виплату допомоги по догляду за дитиною їй проводив відповідач -Управління праці та соціального захисту населення Антрацитівської міської Ради Луганської області.

Виплати вона отримувала шляхом перерахування їй коштів на картковий рахунок через відділення «Ощадбанку».

У листопаді 2008 року вона звернулась до відповідача із зверненням, в якому зауважила на те, що розмір допомоги, який їй виплачує останній, не відповідає соціальним стандартам, є недостатнім для реальної допомоги по утриманню дитини, що відповідач неправильно враховує при обчисленні розміру державної допомоги вимоги Конституції України та Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми", а тому діє незаконно.

Із відповіді Управління праці та соціального захисту населення Антрацитівської міської Ради від 12.12.2008 року вона дізналась, що при нарахуванні їй державної допомоги застосовувались норми Законів про державні бюджети за 2005-2008 роки і тим самим були звужені зміст та обсяг її існуючих прав, а також прав її дитини на достатній рівень соціальної допомоги, що є порушенням вимог Конституції України і Законів України "Про охорону дитинства" та "Про державну допомогу сім’ям з дітьми".

Згідно ст. 23 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" рішення органу, що призначає і здійснює виплату державної допомоги, може бути оскаржено у судовому порядку.

Міністерство праці та соціальної політики України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері соціального захисту населення.

Обов’язок по виплаті грошової допомоги покладається на Міністерство праці України, яке перераховує виділені кошти місцевим управлінням праці та соціального захисту населення.

Таким чином, Управління праці та соціального захисту населення Антрацитівської міської Ради є тим органом, чиї дії або бездіяльність може бути оскаржено в спірних правовідносинах.

Послалась на те, що її вимоги обгрунтовуються наступним.

 ст. 15 ч. 1 Закону України "Про державну допомогу сім’я1 дітьми" передбачена державна допомога до досягнення дитиною 3-х років прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Допомога виплачується щомісячно.

Розмір прожиткового мінімуму, що береться для розрахунку допомоги, щорічно встановлюється Законами про Державний бюджет, які приймаються відповідно до Конституції України в порядку, встановленим Бюджетним Кодексом.

Законом "Про Державний бюджет на 2007 рік" дію частини першої ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" зупинено на 2007 рік.

Згідно вимог Конституції України, при внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод, а закріплені Конституцією права та свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані.

Зазначеним керувався і Конституційний Суд України, приймаючи рішення від 9.07.2007 року, яким визнав неконституційним положення Закону України "Про державний бюджет на 2007 рік", а саме, п. 14 ст. 71 в частині зупинення на 2007 рік дії ч. 1 ст. 15 та п. 3 розділу 8 "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Рішення Конституційного Суду є обов’язковими до виконання на території України, є остаточними і не можуть бути оскаржені.

Вважає, що згідно вимог Конституції України дія Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" в частині зупинення дії п. 1 ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" втратила силу з 9 липня 2007 року.

Норма Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" про встановлення розміру державної допомоги сім’ям з дітьми у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років є чинною.

Послалась на те, що Конституція України передбачає, що матеріальна шкода у вищевказаному випадку відшкодовується державою у встановленому законом порядку.

Відповідач - Управління праці та соціального захисту населенні Антрацитівської міської Ради Луганської області, повинен сплатити їй недоплачену суму державної допомоги за 2007 рік, починаючи з 3 січня 2007 року.

На 2007 рік Законом України "Про Державний бюджет на 2007 рік" встановлено розмір мінімального прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років: з 1 січня - 434гр., з 1 квітня - 463 гр., з 1 жовтня - 470 гр.

З урахуванням вказаних норм розмір належної їй державної допомоги на 2007 рік складає: 434х 3=1302 гр. (січень-березень) + 463х 6=2778 гр. (квітень-вересень) + 470 х 3 = = 1410 гр. (жовтень-грудень). Разом 1302 + 2778 + 1410 = 5490 гр.

Фактично їй було сплачено у 2007 році, за даними відповідача 1637 гр. 97 коп.

Вважає, що відповідач повинен їй сплатити недораховану суму: 5490 гр. -1637 гр. 97 коп. = 3852 гр. 03 коп.

Законом України "Про державний бюджет на 2008 рік" частину першу статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" викладено у новій редакції, яка передбачає, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб за попередні шість місяців, але не менше 130 грн.

Конституційний Суд в своєму рішенні від 9 липня 2007 року зазначив те, що зі змісту ст. ст. 8, 19, 85, 92, 95-98 Конституції України та норм Бюджетного Кодексу вбачається, що Закон « Про Державний бюджет України» має особливий предмет регулювання відмінний від інших законів України і стосується виключно встановлення доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, зокрема і видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення, тому цим законом не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних Законів України, а також встановлюватися інше додаткове правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України. Таке положення закріплено і в ч.3 ст. 27 Бюджетного Кодексу.

Метою і особливістю Закону « Про Державний бюджет України» є забезпечення належних умов для реалізації положень інших законів України, які передбачають фінансові зобов’язання держави перед громадянами, спрямовані на їх соціальний захист, у тому числі й надання пільг, компенсацій і гарантій.

При прийнятті Закону « Про Державний бюджет України» мають бути дотримані принципи соціальної, правової держави, верховенства права, забезпечена соціальна стабільність, а також збережені пільги, компенсації і гарантії, заробітна плата та пенсії для забезпечення права кожного на достатній життєвий рівень ( ст. 48 Конституції України).

Оскільки предмет Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік" чітко визначений у Конституції України, Бюджетному Кодексі, то цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов’язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України.

Зміни до Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" було внесено незаконно, а тому її правовідносини з відповідачем повинні регулюватись нормами, які діяли до внесення змін.

Сплачуючи у 2008 році державну допомогу у сумі 130 гр., відповідач поставив її у скрутне становище.

Вважає, що має всі правові підстави вимагати від відповідача сплати їй недоплаченої суми державної допомоги за 2008 рік, згідно вимог ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми".

Недоплачена сума державної допомоги за 2008 рік повинна розраховуватися із розміру мінімального прожиткового мінімуму на дитину віком до 6 років за відповідний період за мінусом фактично сплаченої їй суми.

Законом України "Про державний бюджет на 2008 рік" розмір вказаного мінімуму встановлено: з 1 січня - 526 гр., з 1 квітня - 538 гр., з 1 липня - 540 гр..

Згідно довідки, наданої відповідачем за період з 1 січня по 1 липня 2008 року їй було сплачено 1577 гр.15 коп. із розрахунку 214 гр. 65 коп. на місяць.

Вважає, що їй належить до сплати: 526 х 3=1578 гр. (січень-березень) + 538 х 3 = = 1614 гр. (квітень-червень) + 540 (липень) -1637 гр.97 коп. (фактично отримано) = (1578 гр.+1614 гр. + 1614 гр. + 540 = 3732 гр.) - 1637 гр.97 коп. = 2094 гр.03 коп..

Конституцією України встановлено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно ст. 3 Конституції України держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо гарантується на підставі ст. 8 Конституції України.

Згідно п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 1.11.1996 року при здійсненні правосуддя, судам під час розгляду справи необхідно піддавати оцінці нормативно-правові акти будь якого державного органу на відповідність їх як Конституції так і Закону. Якщо при цьому буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягає застосуванню не відповідає чи суперечить законові, суд зобов’язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Просить визнати незаконними дії відповідача та стягнути недоплачену їй суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік в розмірі

3852 гр. 03 коп., за 2008 рік в розмірі 2094 гр.03 коп..

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримує, але уточнила та зменшила їх об»єм.

Просить дії відповідача визнати неправомірними та стягнути недоплачену їй суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку тільки за період з 9.07.2007 року по 31.12. 2007 рік.

Також просить стягнути з відповідача витрати, пов»язані зі сплатою судового збору.

Крім того, позивачка ОСОБА_1 зауважила на те, що вона не пропустила строк звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки з часу народження дитини займалась тільки доглядом за немовля, не мала можливості слідкувати за змінами законодавства. Бюджет її сім»ї є не великим, вона невзмозі виписувати періодичні видання, де публікуються нормативні документи, не має доступу до мережі«Інтернет», а тому про порушення своїх прав дізналась із телевізійної програми тільки у жовтні 2008 року, тому звернулась за відновленням своїх порушених прав спочатку до відповідача, а потім 20.01.2009 року - до суду.(а.с. 2)

Відповідач - представник Управління праці та соціального захисту населення Антрацитівської міської Ради Луганської області - Шевченко Л.В. в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала і пояснила, що Управління не погоджується з позицією позивачки, що їй у період з липня по грудень 2007року не сплачена у повному обсязі допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що необхідно зобов’язати Управління нарахувати та сплатити на її користь різницю недоплаченої допомоги та визнати неправомірною відмову Управління у перерахунку та сплаті в повному обсязі допомоги.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Про порушення своїх прав позивачка могла дізнатись з дати оприлюднення рішення Конституційного Суду України від 9.07.207 року та з дати отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Вказане рішення було опубліковано 27.07.207 року, а відтак, позивачка провинна була дізнатися про порушення своїх прав з вказаної дати, Позивачка звернулась до суду у лютому 2009 року

Управління праці та соціального захисту населення Антрацитівської міської Ради не вважає догляд за дитиною поважною причиною для пропущення строків звернення до суду. Адже на час закінчення строку звернення до суду дитині позивачки виповнилося більше року.

Вважає, що важко уявити, по позивачка протягом року невідлучно знаходилась біля дитини, що не дозволило їй звернутися до суду.

Зазначила, що саме Закон України" Про державну допомогу сім"ям з дітьми’" встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми.

Вказаний закон, визначає зміст та обсяг прав громадян з дітьми. Зміст прав - це види державної допомоги, надання яких передбачено зазначеним законом.

Що стосується обсягу прав сімей з дітьми, то він визначається ст. 1 Закону, згідно з якою громадяни України, в сім’ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим законом та іншими законами України".

Розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку регулюється не тільки ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім"ям з дітьми", як зазначила позивачка, а й п. 3 розділу 8 "Прикінцеві положення" зазначеного Закону.

У ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім"ям з дітьми ", в редакції Закону № 2334-14 від 22.03.2001 року встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Але у п. 3 розділу 8 "Прикінцеві положення" цього ж Закону визначено, що розмір державної допомоги, передбаченої ст. 15 цього Закону, визначається Верховною Радою України щороку у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму, з поступовим наближенням до прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути нижчим за величину, яка дорівнює 25 % від встановленого рівня прожиткового мінімуму.

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України" від 25.03.2005 року пункт 3 розділу 8 "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сімиям з дітьми" викладено у новій редакції, згідно з якою розмір допомоги сім"ям з дітьми, передбачений ст. 15 цього Закону, визначається Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути нижчим за величину, що дорівнює 25 % зазначеного прожиткового мінімуму, аз1 січня 2006 року - 50 відсоткам цього прожиткового мінімуму.

Таким чином, Закон України "Про державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 року ніяким чином не звужує зміст та обсяг існуючих прав сімей з дітьми на державну підтримку.

З самого початку було передбачено, що ці права реалізуються не тільки ст. 15, але й п. 3 розділу 8 "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім"ям з дітьми ", а також іншими законами України.

Згідно ст. 95 Конституції України, саме Закон України "Про Державний бюджет України" і виключно цей закон, визначає усі видатки держави на потреби всього суспільства, розмір та цільове призначення цих видатків.

Зауважила на те, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ніколи не призначалась у розмірі прожиткового мінімуму, тобто завжди існували певні обмеження, затверджені законами. З часом, обмеження стають меншими, тобто розмір допомоги весь час зростає і це свідчить про те, що не можна розглядати існуючи зміни, як звуження обсягів прав сімей з дітьми.

Згідно зі статтею 94 Конституції України, закон починає діяти через десять днів після його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом.

Згідно з загальними правовими нормами, "Прикінцеві положення" закону визначають механізм, яким закон вводиться в дію.

У п. 3 розділу 8 "Прикінцеві положення " Закону України "Про державну допомогу сім"ям з дітьми" зазначається механізм, яким вводиться в дію ст. 15 зазначеного Закону.

Конституційний Суд України своїм рішенням від 9.07.2007 року визнав неконституційними п.14 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" в частині зупинення на 2007 рік дії ч. 1 ст. 15 та п. 3 розділу 8 "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім"ям з дітьми".

Таким чином, діючою стала не тільки ч. 1 ст. 15 зазначеного Закону, а й п. 3 розділу 8 "Прикінцеві положення" цього ж Закону.

Враховуючи рішення Конституційного Суду України від 9.07.2007 року, потрібно керуватися п. 3 розділу 8 "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім"ям з дітьми" в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України" від 25.03.2005 року.

Тоді розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку повинен складати 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для дитини віком до 6 років.

Якщо ж звернути увагу на те, що Закон про Державний бюджет України, як вважає позивачка, має особливий предмет регулювання і не може вносити зміни до чинних законів України, то потрібно взагалі повернутися до п. 3 розділу 8 "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім"ям з дітьми", в редакції Закону № 2334-14 від 22.03.2001 року.

Тоді розмір допомоги по догляду за дитиною повинен становити 25 % прожиткового мінімуму.

І в першому, і в другому випадках не йде мова про надання допомоги по догляду за дитиною до 3-х років у розмірі, що дорівнює розміру прожиткового мінімуму.

Згідно зі СТ. 152 Конституції України закони та інші правові акти або їх окремі положення, визнані неконституційними, втрачають силу з дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Рішення Конституційного Суду України було ухвалено 9.07.2007 року, а тому вимоги позивачки щодо стягнення на її користь різниці недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 3.01.2007 року вважає необгрунтованими.

Враховуючи думку позивача про те, що законом України про Державний бюджет не можна вносити зміни до інших законів, при визначенні її права на отримання допомоги по догляду за дитиною у розмірі прожиткового мінімуму, потрібно було б користуватися положеннями ст. 15 та п. 3 розділу 8 "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім"ям з дітьми", в редакції Закону від 22.03.2001 року і виплачувати допомогу у розмірі 25 % прожиткового мінімуму встановленого для дитини віком до 6 років, оскільки усі інші зміни до цих положень вносились саме законом про Державний бюджет України.

Дії Управління праці та соціального захисту населення Антрацитівської міської Ради щодо відмови у перерахунку та виплаті позивачці недорахованої, на думку останньої, допомоги не можна вважати такими, що не відповідають Закону з наступних причин.

Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи повинні діяти тільки на підставі, в межах повноважень та засобом, які передбачені Конституцією і законами України.

Законом України "Про допомогу сім"ям з дітьми " Кабінету Міністрів України доручено, згідно з зазначеним Законом, розробити та затвердити Порядок призначення та виплати допомоги сім"ям з дітьми.

Зазначений Порядок був розроблений та затверджений.

При внесенні змін до Закону України "Про допомогу сім"ям з дітьми ", відповідні зміни вносилися до Порядку призначення і виплати допомоги сім"ям з дітьми.

Згідно зі ст. 113 Конституції України, Кабінет Міністрів України є найвищим органом виконавчої влади.

Затверджений ним Порядок - це засіб, яким, згідно зі ст. 19 Конституції України, посадові особи Управління повинні виконувати Закон України "Про державну допомогу сім"ям з дітьми".

Згідно зі ст. 117 Конституції України, постанови Кабінету Міністрів України є обов’язковими до виконання, тому Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України, є обов’язковим до виконання управлінням праці та соціального захисту населення.

Згідно зі ст. 116 Конституції України, Кабінет Міністрів України забезпечує виконання законів України, проведення політики у сфері соціального захисту, виконання Державного бюджету України.

Після прийняття Законів України "Про Державний бюджет України на 2007рік",

"Про Державний бюджет України на 2008 рік» та внесення змін до деяких законодавчих актів України", Кабінетом Міністрів України до Порядку були внесені відповідні зміни, що стосувалися розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Саме зазначеним Порядком, затвердженим вищим органом виконавчої влади, який забезпечує виконання усіх законів України, користувалося Управління при виплаті допомоги по догляду за дитиною.

Після прийняття Конституційним Судом України рішення від 9.07.2007 року Кабінетом Міністрів України не були внесені відповідні зміни до Порядку, тому Управління не мало можливості виплачувати зазначену допомогу, враховуючи рішення Конституційного Суду.

Таким чином, Управління праці та соціального захисту населення Антрацитівської міської Ради не мало можливості виплачувати допомогу по догляду за дитиною у розмірі прожиткового мінімуму у 2007 році.

Крім того, звернула увагу на те, що згідно зі ст. 87 Бюджетного Кодексу України, соціальний захист та соціальне забезпечення є видатками, що здійснюються з державного бюджету України.

Згідно зі ст. 7 Бюджетного Кодексу України, одним з принципів бюджетної системи України є принцип цільового використання бюджетних коштів, тобто бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетним призначенням.

 ст. 51 Бюджетного Кодексу України зазначено, що стадіями виконання Державного бюджету України є встановлення бюджетних асигнувань, затвердження кошторисів, взяття бюджетних зобов’язань. Саме кошторис надає юридичній особі повноваження, щодо здійснення видатків відповідно до бюджетних призначень, Розпорядники бюджетних коштів беруть зобов’язання тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

Будь які зобов’язання за коштами державного бюджету України, взяті без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень встановлених законом України "Про Державний бюджет України", не вважаються бюджетними зобов’язаннями. Витрати державного бюджету на покриття таких забоввязань не здійснюються.

Згідно зі ст. 116 Бюджетного Кодексу України, невиконання бюджету - це бюджетне правопорушення. Нецільове використання бюджетних коштів та інші порушення бюджетного законодавства тягнуть за собою дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з законом України. Це передбачено ст. ст. 119, 121 Бюджетного Кодексу України.

Таким чином, взяття зобов’язань щодо проведення виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку згідно з рішенням Конституційного Суду від 9.07.2007 року можливо лише у разі внесення відповідних змін до Закону України "Про Державний бюджет України", які мають передбачити збільшення видаткової частини з одночасним визначенням джерел надходжень до бюджету, за рахунок яких здійснюватимуться ці видатки.

Вважає вимоги позивачки щодо стягнення на її користь різниці недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік неправомірними.

Просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за необгрунтованістю.

Суд, вислухавши позивачку представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на повно і всебічно з»ясованих обставинах в адміністративній справі та підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає позов таким, що підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народила дочку ОСОБА_3, про що свідчить свідоцтво про народження дитини. (а.с. 6)

Позивачка перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 13.10.2005 року до 30.07. 2008 року.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно - правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Пунктом 1 ч. 1 СТ. 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод.

За ч2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 1.11. 1996 року визначено, якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно - правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов’язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Кодексом адміністративного судочинства України, а саме, ст. 8 встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» № 28П-ХІІ від 21.11.1992 року відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім’ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім’ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.

Частиною 1 ст. 1 вказаного Закону встановлено, громадяни Україна, в сім’ях в яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених дим Законом та іншими законами України,

 ст. 3 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21.11.1992 року № 28П-ХІІ передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21.11.1992 року № 28П-ХІІ є спеціальним законом, що регулює правові відносини, пов»язані з призначенням та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей.

Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені статтею 14 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», при цьому зазначений закон не передбачає обмежень чи особливих умов або розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги.

Статтею 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 № 489-V було зупинено на 2007 рік дію ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми.

Відповідачем, відповідно до Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік» позивачці було виплачено державну допомогу по догляду за дитиною у 2007 році в розмірі 1222 гр.15 коп.(а.с. 7, 14).

Згідно вимог Конституції України при внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод, а закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані.

Цією тезою керувався Конституційний Суд України, приймаючи рішення від 9 липня 2007 року.

Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9.07.2007 року у справі про соціальні гарантії громадян були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) ст. ст. 56, 71 Закону України " Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року N 489-У.

Рішення Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання на території України, є остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Таким чином, з 9.07.2007 року була відновлена дія ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-ХІІ, за якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

З Огляду на викладені обставини, суд вважає, що відмова Управління праці та соціального захисту населення Антрацитівської міської Ради Луганської області щодо виплати позивачці ОСОБА_1 державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі мінімального прожиткового мінімуму для дітей до 6 років за період з 9.07.2007 року по 31.12.2007 року - є неправомірною.

Частиною 1 ст. 5 Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» № 28П-ХІІ від 21.11.1992 року передбачено, що виплати державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначаються і виплачуються органами соціального захисту населення за місцем проживання батьків.

На 2007 рік Законом України "Про Державний бюджет на 2007 рік" встановлено розмір мінімального прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років: з 1 січня — 434 гр., з 1 квітня — 463 гр., з 1 жовтня — 470 гр..

Суд приходить до висновку, що позивачка ОСОБА_1 має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років тільки за період з 9.07.2007 року по 31.12.2007 року, атому її уточнені вимоги підлягають повному задоволенню.

Позивачка ОСОБА_1 не провела розрахунку недоплаченої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за вказаний період, а тому суд вважає, що розрахунок повинен бути наступним: - за період з 9.07.2007 року по 31.07.2007 року

463 гр.: 31 день х 23 дні = 343 гр. 52 коп., де 463 гр. - є розміром мінімального прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років з 1.04.2007 року; 31 день - кількість днів у липні 2007 року;

90 гр.: 31 день х 8 днів = 23 гр. 23 коп., де 90 гр. - є мінімальним розміром допомоги за дитиною до досягнення нею трирічного віку, передбачений п. 2 постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання призначення і виплати допомоги сім’ям з дітьми" від 11 січня 2007 року № 13 (в редакції постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 900 "Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року N 1751 та від 11 січня 2007 року N 13) згідно з яким на виконання ст.. 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, не застрахованим у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування., призначається та виплачується з метою створення належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини з урахуванням таких особливостей. Допомога призначається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї з розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гр.; 31 день - кількість днів у липні 2007 року;

343 гр. 52 коп. + 23 гр. 23 коп. = 366 гр.75 коп. -що є сумою, яку позивачка мала отримати за липень 2007 року

366 гр.75 коп. - 105 гр.93 коп. = 260 гр. 82 коп., де 101 гріб коп. - є сумою, фактично отриманою позивачкою за липень 2007 року;

265 гр. 59 коп. - сума недотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

•   -     за серпень 2007 року - 463 гр. - 108 гр. 18 коп. = 354 гр. 82 коп.;

•   -     за вересень 2007 року - 463 гр. - 109 гр.62 коп. = 353 гр. 38 коп.;

•   -     за жовтень 2007 року - 470 гр. - 228 гр.62 коп. = 241 гр. 38 коп.;

•   -     за листопад 2007 року - 470 гр. - 231 гр.50 коп. = 238 гр. 50 коп.;

•   -     за грудень 2007 року - 470 гр. - 229 гр. 88 коп. = 240 гр. 12 коп.

Всього за період з 9.07.2007 року по 31.12.2007 року сума складає: 260 гр. 82 коп. + 354 гр. 82 коп. + 353 гр. 38 коп. + 241 гр. 38 коп. + 238 гр. 50 коп. + + 240 гр. 12 коп = 1689 гр. 02 коп.

 ст. 4 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми» передбачено, що покриття витрат на виплату державної допомоги сім’ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів.

За таких обставин, суд вважає, що вказана сума недоплаченої відповідачем позивачці допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має бути стягнута за рахунок коштів Державного бюджету України,

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування для здійснення соціальних виплат, оскільки судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства, в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату допомоги та згідно ч.2 ст. 3 Конституції України права і свободи людини та їх. гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.

Згідно ч.2 СТ. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.

Суд вважає, що позивачка не пропустила строк звернення до суду з адміністративним позовом.

В судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_1 з часу народження дитини займалась тільки доглядом за немовля і не мала можливості слідкувати за змінами законодавства та звертатись по інстанціям.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні також послалась на те, що матеріальний стан її сім»ї не дозволяє їй виписувати періодичні видання та мати комп»ютер з виходом до мережі « Інтернет», а тому про порушення своїх прав дізналась із телевізійної програми тільки у жовтні 2008 року, тому звернулась за відновленням своїх порушених прав спочатку до відповідача, а потім 20.01.2009 року - до суду.(а.с. 2)

Відповідно до ст. 94 ч. КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України або із місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа.

Згідно зі ст. 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Звертаючись до суду, позивачка сплатила судовий збір, згідно квитанції № 3655849 від 20.01.2009 року, (а.с. 1, 2).

Суд вважає на необхідне стягнути з Державного бюджету на користь позивачки ОСОБА_1. суму судового збору в розмірі 16 гр. 89 коп..

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 8, 9, 87, 94, 99, 122, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України,  ст. 3, 8, 19, 92 Конституції України, Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» № 28П-ХІІ від 21.11.1992 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9.07.2007 року, Постановою Пленуму Верховного суду України № 9 від 1.11. 1996 року, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити повністю.

1.   1.     Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Антрацитівської міської Ради Луганської області щодо відмови у виплаті різниці недоплаченої державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 9.07.2007 року по 31.12.2007 року 2007 рік - неправомірними.

2.   2.     Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Антрацитівської міської Ради Луганської області за рахунок коштів Державного Бюджету України на користь ОСОБА_3 суму недоплаченої державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 9.07.2007 року по 31.12.2007 року в розмірі 1689 гр. 02 коп. (одної тисячі шістсот вісімдесят дев»ять гр. 02 коп.).

3.   3.     Стягнути з Державного Бюджету України на користь ОСОБА_3 витрати, пов»язані зі сплатою судового збору в розмірі 16 гр. 89 коп. (шістнадцять гр. 89 коп.)

Постанова може бути оскаржена в Донецькому адміністративному апеляційному суді шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення через Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.