Справа №1-10/07

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2007р.                                        Підгаєцький районний суд

Тернопільської області

в складі:

головуючого                                          Кунець І.М. 

при секретарі                                        Лежигубській О.В.

за участю прокурора                             Юсипів Р.В.

захисника                                               ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.  Підгайці справу по

обвинуваченню                          ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  уроженця с.  Пилява Бучацького району Тернопільської області,  українця,  громадянина України,  зареєстрований в с.  Гнильче Підгаєцького району Тернопільської області,  освіта середня,  жонатий,  має на утриманні малолітню дитину,  не працює,  судимий:

1.30 грудня 2005 року по  ч.1   ст.   190 КК України на один рік позбавлення волі з застосуванням   ст.  75 КК України з однорічним іспитовим строком.   2.31 жовтня 2006 року за ч.2   ст.   190 КК України на 1 рік 11 місяців позбавлення волі. У відповідності до   ст.  71 КК України до цього покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком від 30.12.2005р 2 місяці обмеження волі і остаточне покарання визначено в вигляді двох років позбавлення волі,  у вчиненні злочинів,  передбачених ч.2   ст.  342, ч.2   ст.  345 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2,  будучи судимим 30 грудня 2005 року Монастириським районним судом за ч.1   ст.   190 КК України до 1 року позбавлкення волі,  відповідно до   ст.  75 КК України-звільнений від відбування покарання з випробувальним терміном 1 рік, однак він,  на шлях виправлення та перевиховання не став,  а знову вчинив злочини при наступних обставинах:

Так, 3 травня 2006 року дізнавачем Бучацького РВ УМВСУ в області Яцівим О.М.   була порушена кримінальна справа №1032390,  відносно ОСОБА_2 за фактом

2

заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство),  за ознаками злочину,  передбаченого ч.2  ст.  190 КК України. Провівши ряд слідчих дій,  слідчий Дзьоба О.Б.,  у провадженні якого перебувала кримінальна справа з 13 травня 2006 року,  у зв'язку з не встановленням місця знаходження ОСОБА_2,  24 травня 2006 року виніс постанову про притягнення його як обвинуваченого по кримінальній справі і того ж дня постанову про зупинення досудового слідства у справі з підстав,  передбачених п.1  ст. 206 КПК України та огололошення обвинуваченого ОСОБА_2 в розшук.

1 вересня 2006 року в Бучацький РВ УМВСУ в області надійшла інформація про те,  що ОСОБА_2 переховується від досудового слідства по місцю проживання своєї матері ОСОБА_3 В с. Гнильче Підгаєцького району.

У зв'язку з цим,  на підставі розпорядження в.о. начальника Бучацького РВ УМВСУ в області Чорнія М. І. №5 від 1 вересня 2006 року та постанови слідчого Дзьоби О.Б. про розшук ОСОБА_2,  начальник ВДІМ Бучацького РВ УМВСУ в області старший лейтенант міліції ОСОБА_5,  і дільничий інпектор того ж райвідділу лейтенант міліції ОСОБА_6,  з метою затримання та доставки в Бучацький РВ УМВСУ в області обвинуваченого ОСОБА_2 прибули в Підгаєцький РВ УМВСУ в області,  де звернулись до начальника райвідділу з проханням надати їм в допомогу одного з оперативних працівників для затримання ОСОБА_2 начальником Підгаєцького РВ УМВСУ в області Кухаришеним В.В. їм було надано в поміч дільничого інспектора райвідділу лейтенанта міліції ОСОБА_7.

Того ж дня,  тобто 1 вересня 2006 року,  близько 13 години,  працівники міліції ОСОБА_5,  ОСОБА_6 та ОСОБА_7,  будучи одягненими у формений одяг,  прибули в с. Гнильче Підгаєцького району по місцю проживання ОСОБА_3,  де на подвір'ї останьої виявили ОСОБА_2,  ОСОБА_5 пред'явив йому постанову слідчого Бучацького РА УМВСУ в області Дзьоби О.Б. від 24.05.2006 року про розшук ОСОБА_2 та запропонуав добровільно проїхати в Бучацький РВ УМВСУ в області. Однак ОСОБА_2. Перебуваючи в встані алкогольного сп'яніння,  категорично відмовився виконати його законну вимогу,  і з метою уникнення кримінальної відповідальності та скритися,  почав чинити працівникам міліції активний фізичний опір,  зірвав з форменого одягу ОСОБА_5 і ОСОБА_6 пагони та галстук,  а потім відштовхнув їх від себе.

Таким чином,  своїми умисними ді'ями,  які виразились у активній фізичній протидії законним вимогам працівникам міліції ОСОБА_5,  ОСОБА_6 та ОСОБА_7 під час виконання ними своїх службових обов'язків,  ОСОБА_2 скоїв злочин,  передбачений ч.2  ст. 342 КК України,  тобто опір працівникам правоохоронного органу під час виконання ними своїх службових обов'язків.

Далі ОСОБА_2,  продовжуючи свої злочинні дії,  з метою налякати та прогнати працівників міліції з подвір'я,  взяв сокиру і став погрожувати працівникам міліції фізичною розправою. В цей час на подвір'я прийшов родич ОСОБА_2-ОСОБА_4,  який побачив як ОСОБА_2 із сокирою погрожує працівникам міліції підбіг до нього і вихопив з руки сокиру,  відкинув її в бік ,  а потім став заспокоювати ОСОБА_2 Однак ОСОБА_2,  не припиняючи своої протиправні дії,  діючи умисно,  з метою заподіяння тілесних ушкоджень працівникам міліції,  з помсти за те,  що вони намагались його затримати,  схопив із землі дерев'яну палицю,  підбіг до працівників міліції,  умисно наніс ОСОБА_5 два удари палицею по голові,  заподіявши йому легке тілесне ушкодження у вигляді забійної рани тім'яної частини голови та наніс

3

один удар палицею по правій нозі ОСОБА_6,  чим спричинив йому фізичну біль.

Злочинні дії ОСОБА_2 по відношенню до працівників міліції ОСОБА_5,  ОСОБА_6 та ОСОБА_7 були припиненні спільними зусиллями працівників оперативної групи Підгаєцького РВ УМВСУ в області,  які за викликом ОСОБА_7 прибули на місце події.

Таким чином,  своїми діями,  які виразились в погрозі насильством працівникам міліції ОСОБА_5,  ОСОБА_6 і ОСОБА_7 та в умисному заподіянні працівнику правоохоронного органу ОСОБА_5 легких тілесних ушкоджень,  а ОСОБА_6 фізичної болі,  у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків,  ОСОБА_2 скоїв злочин,  передбачений ч.2   ст.  345 КК України,  тобто умисне заподіяння працівникові правоохронного органу побоів і легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цими працівниками службових обов'язків.

Як на слідстві,  так і в судовому засіданні ОСОБА_2 вину свою в вчиненні вказаних злочинів визнав,  в скоєному розкаюється. Пояснив,  що дійсно він 01 вересня 2006 року біля 13 години,  будучи в нетверезоу стані,  на подвір'ї свого житлового будинку в с.  Гнильче Підгаєцького району,  вчинив опір працівникам міліції,  які законно намагались його затримати для допиту і пред'явлення обвинувачення за вчинений ним злочин. Працівники міліції були в формі,  вони показали йому посвідчення і пояснили для чого затримують.

Потім,  він,  взявши сокиру погрожував їм насильством,  а пізніше,  взявши палицю,  вдарив нею працівників міліції ОСОБА_5 по голові,  а ОСОБА_6 по нозі чим спричинив їм легкі тілесні ушкодження і побої.

Висновки суду про винність ОСОБА_2 у вчиненні злочинів,  передбачених ч.2   ст.  342,  ч.2   ст.  345 КК України грунтуються на доказах,  зібраних в процесі досудового слідства. В судовому засіданні ці докази безпосередньо не досліджувались,  так як їх фактичність підсуднім не заперечується.

При призначенні міри покарання ОСОБА_2 суд враховує тяжкість вчинених ним злочинів,  особу винного.

ОСОБА_2 двічі судимий,  з 1 вересня 2006 року затриманий і відбуває міру покарання зв вироком Бучацького районного суду від 31 жовтня 2006 року,  яким йому визначено міру покарання в вигляді 2-х років позбавлення волі.

Невідбута частина покарання за цим вироком складає 1 рік 5 місяців та 6 днів.

Обставиною,  що обтяжує покарання ОСОБА_2 суд визнає,  те що він вчинив ці злочини будучи в стані алкогольного сп'яніння.

Виходчи із наведених обставин суд вважає за можливе обрати ОСОБА_2 міру покарання в вигляді позбавлення волі.

Поряд з тим в судовому засіданнні доведено,  що по місцю реєстрації ОСОБА_2 характеризується позитивно,  має на утриманні малолітню дитину.

Пом'якшуючою відповідальність обставиною суд визнав,  те що ОСОБА_2 щиро розка'явся в вчинених ним злочинах.

Суд також враховує молодий вік підсудного і те,  що потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 просять суворо його не карати.

З врахування наведених обставин,  що істотно зменшують ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_2 злочинів,  суд вважає за можливе обрати йому мінімальну міру покарання в вигляді позбавлення волі,  передбаченому ч.2   ст.  342,  ч.2   ст.  345 КК України.

Щодо речових доказів,  то хлястик від сорочки ,  сорочку,  галстук і штани слід

4

повернути потерпілому ОСОБА_5,  а сокиру дерев'яну палицю і волокно для експертизи знищити.

Міру запобіжного захисту ОСОБА_2 залишити попередню-тримання під вартою.

Керуючись  ст.  ст. 321,  323,  324,  327,  332-339 КПК України,  суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів,  передбачених ч.2  ст. 342,  ч.2  ст. 345 КК України і призначити йому покарання:

- за ч.2  ст. 342 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) рік;

- за ч.2  ст. 345 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) рік і 6 (шість) місяців,

У відповідності до  ч.1  ст. 70 КК України призначити ОСОБА_2 остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

Згідно ч.1, 4  ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань приєднати до цього покарання невідбуту частину покарання за вироком Бучацького районного суду Тернопільської області від 31 жовтня 2006р-1 рік 2 місяці і остаточне покарання ОСОБА_2 призначити у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки 8 (вісім) місяців.

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту його затримання,  тобто з 1 вересня 2006 року.

Речові докази хлястики від сорочки,  сорочку,  галстук,  штани повернути потерпілому ОСОБА_5,  а дерев'яну палицю,  сокиру,  волокно знищити.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити попередній -тримання під вартою.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Тернопільської області протягом 15 днів з моменту його проголошення,  а засудженим ОСОБА_2 в той же строк з моменту вручення йому копії вироку,  через Підгаєцький районний суд.