ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

16.02.2022Справа № 910/8115/19 (910/13492/21)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зв`язоктехсервіс" в особі ліквідатора Шевцова Є.В.

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай-Тек Україна"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго"

про визнання договору недійсним

в межах справи № 910/8115/19

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Систем Пауер Інжиніринг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зв`язоктехсервіс"

про банкрутство

Суддя Івченко А.М.

Представники:

від відповідача: Лєшков Г.Ю.;

від ПрАТ "НЕК "Укренерго": Яковченко Р.Г.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляді Господарського суду м. Києва перебуває справа № 910/8115/19 за заявою за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Систем Пауер Інжиніринг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зв`язоктехсервіс" про банкрутство.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Зв`язоктехсервіс" в особі ліквідатора Шевцова Є.В. звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсним договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.08.2021 залишено позовну заяву без руху та надати строк у десять днів, з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків, а саме, надати суду докази сплати судового збору.

27.08.2021 від заявника надійшла заява про усунення недоліків заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2021 прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Зв`язоктехсервіс" в особі ліквідатора Шевцова Є.В. про визнання недійсним договору в межах справи № 910/8115/19; позовну заяву вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; відкрито провадження та призначити підготовче засідання на 20.10.21; встановлено строк для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст. 165 ГПК України до 15.10.2021; встановлено строк для подання відповіді на відзив з урахуванням ст. 166 ГПК України та пояснень третьої особи до 20.10.2021.

19.10.2021 від відповідача надійшов відзив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2021 призначено підготовче засідання на 24.11.21.

26.10.2021 від третьої особи надійшли пояснення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.11.2021 закрито підготовче провадження з розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Зв`язоктехсервіс" в особі ліквідатора Шевцова Є.В. про визнання договору недійсним в межах справи № 910/8115/19; призначено розгляд заяви до розгляду по суті на 15.12.21.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.12.2021 відкладено розгляд справи на 26.01.22.

15.02.2022 від ліквідатора банкрута надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні суд розглянувши клопотання про відкладення розгляду справи, ухвалив відмовити у його задоволенні.

Так, до поданого клопотання не додано доказів не можливості ліквідатора банкрута чи представника ліквідатора банкрута з`явитися в судове засідання.

Окрім цього, явка ліквідатора банкрута в судове засідання не визнавалася обов`язковою.

Слід зазначити, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ І 66 - 64 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі Смірнова проти України).

Судом розглянуто позовну заяву по суті.

Представники учасників провадження у справі надали пояснення по суті.

Судом встановлено наступні обставини справи.

Між ДП "НЕК "Укренерго" (правонаступником якого є третя особа) і ТОВ "Зв`язоктехсервіс", в особі колишнього керівника Плакидюка В.М., було укладено договір підряду від 14.12.2011 № 335/01-11, згідно з п. 1.1 якого (з урахуванням додаткової угоди від 27.12.2013 № 9) ТОВ "Зв`язоктехсервіс" (Генпідрядник) зобов`язався у 2011-2014 роках на свій ризик власними або залученими силами з власних матеріальних ресурсів на підставі наданої ДП "НЕК "Укренерго" (Замовником) проектно-кошторисної документації виконати та здати Замовнику в установлений цим Договором строк закінчені роботи - об`єкт будівництва, а Замовник зобов`язався надати Генпідрядникові фронт робіт, передати проектно-кошторисну документацію та іншу необхідну дозвільну документацію, прийняти виконані роботи та оплатити їх в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 3.3 Договору підряду (в редакції додаткової угоди від 25.03.2014 № 10) загальна ціна робіт (об`єкта будівництва) складає 96 724 452,56 грн. (з ПДВ).

ТОВ "Зв`язоктехсервіс" звернулося з позовом до ДП "НЕК "Укренерго" з метою стягнення заборгованості за Договором підряду. Господарським судом міста Києва розглядається відповідна справа № 910/27184/14. Ухвалою від 02.10.2019 замінено ДП "НЕК "Укренерго" (відповідача у справі № 910/27184/14) його правонаступником - НЕК "Укренерго".

ТОВ "Ай-Тек Україна" звернулось із заявою про заміну позивача по справі на підставі того, що між ТОВ "Ай-Тек Україна" та ТОВ "Зв`язоктехсервіс" було укладено договір про відступлення права вимоги від 01.07.2016 № 01/07, за умовами якого ТОВ "Зв`язоктехсервіс" відступило, а ТОВ "Ай-Тек Україна" прийняло право вимоги до ДП "НЕК "Укренерго" за Договором підряду.

Ухвалою від 28.09.2020 у вказаній справі задоволено заяву ТОВ "Ай-Тек Україна" про заміну позивача; вирішено замінити ТОВ "Зв`язоктехсервіс" як позивача у справі № 910/27184/14 на його правонаступника - ТОВ "Ай-Тек Україна".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2020 відкрито провадження у справі № 910/8115/19 про банкрутство ТОВ "Зв`язоктехсервіс".

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує, зокрема, спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником.

Позивач зазначає, що на сьогодні ТОВ "Ай-Тек Україна" пред`являє вимоги до ПрАТ НЕК "Укренерго" про сплату коштів на підставі Договору підряду, з урахуванням Договору відступлення, щодо якого є підстави для визнання недійсним і стороною якого є ТОВ "Зв`язоктехсервіс".

Підстави недійсності Договору відступлення позивачем зазначені такі.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з п. 2.1 Договору відступлення Позивач (Первісний кредитор) зобов`язується відступити Відповідачу (Новому кредиторові) Право вимоги, а Відповідач зобов`язується сплатити Позивачу суму продажу. Відповідач набуває право на отримання від Боржника (ДП "НЕК "Укренерго") усієї суми Боргу та право на отримання будь-яких інших сум, що виникнуть у майбутньому з Права вимоги.

Відповідно до п. 1.1 Договору відступлення:

Право вимоги означає всі, як існуючі, так і майбутні, як наявні, так і умовні, як заявлені, так і такі, що можуть бути заявлені, права вимоги Відповідача до Третьої особи за Договором підряду;

Борг означає заборгованість за Договором підряду, в тому числі за обладнання та програмне забезпечення в розмірі 17 335 901,01 грн.; за виконані роботи в розмірі 37 398 777,60 грн; 3% річних; інфляційні втрати;

Сума продажу означає грошові кошти, які Відповідач зобов`язується перерахувати на рахунок Позивача в якості оплати Права вимоги до ДП "НЕК "Укренерго", та становить суму в розмірі 1 000 000,00 грн.

Згідно з п. 3.1 Договору відступлення, сплата Суми продажу Відповідачем здійснюється протягом 1095 днів з дати підписання Сторонами даного Договору.

Відповідно до п. 2.2, 2.3 Договору відступлення:

Право вимоги переходить від Позивача до Відповідача з моменту підписання Сторонами даного Договору;

з моменту переходу Права вимоги від Позивача до Відповідача згідно даного Договору, Відповідач набуває всіх прав позивача щодо стягнення з Боржника (ДП "НЕК "Укренерго") Боргу та інших грошових сум, що випливають із Права вимоги, в судовому порядку.

Позивач зазначає, що фактично Договір відступлення за своїм змістом є договором факторингу, що відповідає визначенню ст. 1077 ЦК України; Відповідач (фактор) зобов`язався передати грошові кошти в розпорядження Позивача (клієнта) за плату, а Позивач (клієнт) відступив Відповідачу (факторові) своє право грошової вимоги до Третьої особи.

Частиною 3 ст. 1079 ЦК України встановлено, що фактором може бути банк або фінансова установа, а також фізична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Суд дослідивши позовну заяву, відзив, пояснення, матеріали справи, ухвалив відмовити у задоволенні заяви про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 01.07.2016 № 01/07 укладеного між ТОВ "Зв`язоктехсервіс" та ТОВ "Ай-Тек Україна" на підставі такого.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 по справі № 905/1227/17).

Позивачем не доведено, та матеріалами справи не підтверджується порушення прав позивача шляхом укладення договору відступлення права вимоги від 01.07.2016 № 01/07.

Позов був поданий до суду 17.08.2021, в якому, позивач просить суд визнати недійсним договір відступлення, що був укладений 01.07.2016.

Згідно частини 1 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі - КУПБ), правочини, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, якщо вони завдали збитків боржнику або кредиторам, з відповідних підстав.

Справа про банкрутство ТОВ «Зв`язоктехсервіс» № 910/8115/19, в межах якої був поданий позов ліквідатора про визнання договору відступлення права вимоги недійсним, була порушена 07.10.2020.

Поняття правової презумпції сумнівності правочинів при дослідженні угод боржника визначено у правових висновках Верховного Суду (постанова Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 910/6179/17). Правова презумпція сумнівності правочинів передбачає, що будь-який правочин боржника щодо відчуження ним свого майна, вчинений у підозрілий період, є сумнівним і може бути визнаний недійсним на підставі спеціальної норми закону. Ліквідатор зобов`язаний перевірити наявність підстав для визнання недійсним сумнівного правочину відповідно до статті 42 КУПБ або норм Цивільного та Господарського кодексів України. Слід звернути увагу, що недійсними можуть бути визнані не всі без винятку правочини боржника, а саме укладені у підозрілий період і лише ті, підставність визнання недійсними яких передбачена ч. 1 та ч. 2 ст. 42 КУПБ. Спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником, розглядаються господарським судом у межах справи про банкрутство за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), з особливостями, визначеними статтею 7 Кодексу України з процедур банкрутства.

Арбітражний керуючий має право звертатися із щодо визнання недійсним правочинів, вчинених боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство.

Позовна заява про визнання недійсним договору відступлення права вимоги, подана ліквідатором ТОВ «Зв`язоктехсервіс» Шевцовим Є.В. є такою, що подана поза строками, визначеними ст. 42 КУПБ.

Окрім цього, щодо підстав заміни кредитора за договором підряду, судом встановлено наступне.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2020 у справі № 910/27184/14 було здійснено заміну позивача з ТОВ "Зв`язоктехсервіс" на ТОВ "Ай- Тек Україна" у порядку процесуального правонаступництва.

Згідно частини 2 статті 52 Господарського процесуального кодексу України усі дії вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Відповідно до статей 512, 514 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одним із випадків відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).

У статті 1077 ЦК України зазначено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Таким чином у Цивільному кодексі України, як вбачається зі змісту його статей 512, 1077, розмежовано правочини, предметом яких є відступлення права вимоги, а саме: правочини з відступлення права вимоги (цесія) та договори факторингу.

При цьому договір факторингу спрямований на фінансування однією стороною другої сторони шляхом надання в її розпорядження певної суми грошових коштів. Зазначена послуга за договором факторингу надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором. При цьому сама грошова вимога, передана клієнтом фактору, не може розглядатись як плата за надану фактором фінансову послугу.

Метою укладення договору відступлення права вимоги є безпосередньо передання такого права. Метою договору факторингу є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника.

У разі цесії, право вимоги може бути передано як за плату, так і безоплатно. За договором факторингу відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату.

Таким чином, факторинг - це фінансова операція, що здійснюється на підставі договору із спеціальним суб`єктним складом, та спрямована на фінансування суб`єктів господарювання з боку фінансових установ на платних умовах. Договір факторингу укладається за умов потреби у фінансуванні та у разі відсутності інших засобів забезпечення грошових зобов`язань окрім права вимоги до третьої особи (боржника).

Договір відступлення права вимоги від 01.07.2016 № 01/07, укладений між ТОВ "Зв`язоктехсервіс" та ТОВ "Ай-Тек Україна", не мав на меті фінансування Новим кредитором Первісного кредитора. Вказані обставини, зокрема, підтверджується тим, що право вимоги переходить від Первісного кредитора до Нового кредитора відразу з моменту підписання сторонами договору відступлення права вимоги (п. 2.2.), а оплата відступленого права вимоги відбувається із значним відтермінуванням - 1095 днів з моменту підписання вказаного договору (п. 3.1.).

Крім того, згідно п. 2.1 договору відступлення прямо визначено, що вказаний договір не є операцією факторингу.

Право вимоги, що було передано Новому кредитору, включає в себе всі види вимог до Боржника за договором підряду та не обмежується грошовими вимогами.

Згідно положень ст. 514 ЦК України під час цесії може бути відступлено право як грошової, так і негрошової вимоги. Предметом договору факторингу може бути тільки право грошової вимоги.

Із наведеного вбачається, що оспорюваний договір не є договором факторингу.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією із сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.

При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину враховуються загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, а й визначено, чи було на час пред`явлення позову порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний та ефективний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося.

За змістом статей 15, 16, 215 ЦК України визнанню правочину недійсним має передувати встановлення наявності порушення прав позивача, який не є стороною цього правочину.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

З огляду на викладені обставини та наведені норми, суд дійшов висновку щодо не обґрунтованості заявлених позивачем вимог, у зв`язку з чим позов задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищезазначене, керуючись Кодексом України з процедур банкрутства, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Зв`язоктехсервіс" в особі ліквідатора Шевцова Є.В. про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 01.07.2016 № 01/07, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Зв`язоктехсервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ай-Тек Україна" в межах справи № 910/8115/19 відмовити повністю.

2. Копію ухвали направити учасникам провадження у справі.

Повний текст ухвали складено 17.02.2022

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено Господарським процесуальним кодексом України, Кодексом України з процедур банкрутства та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.М.Івченко