Справа №1-32/2007 року

ВИРОК ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2007 року Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді Савранського О.А.

при секретарі Порпленко Л.Є.

за участю представника потерпілого ОСОБА_2.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Корсуні-Шевченківському кримінальну

справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця і жителя АДРЕСА_1, громадянина України, українця, з середньою освітою,

неодруженого,        утриманців        не        має,       не        працюючого,

військовозобов'язаного, не судимого

у вчиненні злочину, передбаченого ст.126ч.1 КК України, суд

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_1 29 жовтня 2006 року, приблизно, о 12 год., перебуваючи біля свого будинку АДРЕСА_1, під час сварки з потерпілим ОСОБА_3., яка виникла між ними стосовно повернення електрозварювального апарату, що знаходився у підсудного і належав потерпілому, схопив лопату та підійшовши до потерпілого, умисно завдав йому один удар дерев'яним держаком лопати, як штиком, в праву половину грудної клітки, завдавши фізичного болю.

Допитаний в суді підсудний ОСОБА_1 вину свою в пред'явленному йому обвинуваченні не визнав повністю посилаючись на те, що дійсно 29 жовтня 2006 року у нього вдома між ним та потерпілим виникла сварка стосовно повернення електрозварювального апарату, який належав потерпілому, але знаходився у нього. Потерпілий відмовився повернути йому причіп, тоді він відмовився повернути йому електрозварювальний апарат. При цьому ніякі тілесні ушкодження потерпілому не спричиняв, а тільки взяв його за плечі і вивів з двору на вулицю. А тому він не визнає і цивільний позов.

Вина підсудного ОСОБА_1 в умисному завданні удару потерпілому ОСОБА_3. , який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень стверджується :

·        показами потерпілого ОСОБА_3., який показав, що 29 жовтня 2006 року він разом зі своєю дружиною приїхав в с Саморідня до ОСОБА_1 щоб забрати електрозварку. Виникла сварка, під час якої підсудний ОСОБА_1 вдарив його один раз дерев'яним держаком лопати як штиком під ребра, спричинивши йому біль. Після цього він звернувся в лікарню за медичною допомогою. Пред'явлений цивільний позов підтримує;

·        показами свідка ОСОБА_4., дружини потерпілого, яка підтвердила покази свого чоловіка, потерпілого по справі, і показала, що коли вони приїхали, то підсудний копав стовпчики біля дороги. І дійсно сварка виникла із - за електрозварювального апарату, що знаходився у підсудного і належав її чоловіку. Підсудний відмовлявся повертати її, почав кричати на чоловіка. Вона пішла до сусідів, щоб вони це все побачили, але нікого не було. Коли вона поверталася, то побачила, що підсудний лопатою, якою копав ямки, вдарив її чоловіка один раз в груди як штиком. На наступний день вони звернулися до лікаря, так як в чоловіка боліло «під ребрами» ;

·        показами свідка ОСОБА_5, матері підсудного, в частині того, що вона підтвердила, що в день зазначеної події син дійсно повинен був закопувати стовпчики для кукурудзи. Що спростовує покази самого підсудного, який заперечив про це і в совокупности з іншими

матеріалами справи підтверджує покази потерпілого яким чином і якою саме лопатою його вдарив підсудний.

·        оглянутими в суді відмовними матеріалами № 1498 від 10 листопада 2006 року по заяві гр. ОСОБА_3., згідно яких 29 жовтня 2006 року підсудний ОСОБА_1 дійсно вчинив протиправні дії відносно потерпілого у вигляді удару лопатою в груди, але в порушенні кримінальної справи за ст. 296 КК України було відмовлено ;

·        оглянутими в суді відмовними матеріалами № 1743 від 25 грудня 2006 року нанесення тілесних ушкоджень гр. ОСОБА_3. гр. ОСОБА_1., згідно яких 29 жовтня 2006 року підсудний ОСОБА_1 дійсно вчинив протиправні дії відносно потерпілого у вигляді «лопатою вдарив під ребра с правой сторони», але в порушенні кримінальної справи за ст. 296 КК України також було відмовлено;

·        оглянутою в суді штиковою лопатою, яка була впізнана потерпілим як та, саме якою підсудний ОСОБА_1 вдарив його один раз дерев'яним держаком лопати як штиком під ребра, спричинивши йому біль.

·        випискою із медичної картки хворого ОСОБА_3., згідно якої він дійсно звертався за медичною допомогою в Корсунь-Шевченківську ЦРЛ, де йому встановлений діагноз «забиття правої половини грудної клітки» та призначено лікування (ас.9);

·        довідкою Корсунь-Шевченківської ЦРЛ, згідно якої на прийомі у лікаря травматолога потерпілому ОСОБА_3. був встановлений діагноз «забиття грудної клітки » (а.с.10);

·        оглянутою в суді медичною карткою хворого ОСОБА_3. № 05873 та її копією, згідно якої йому встановлений діагноз «забиття правої половини грудної клітки » (а.с.35-36).

Таким чином, оцінюючи зібрані по справі докази, які досліджені в суді в порядку, передбаченому ст.299 КПК України, суд дійшов до висновку про необхідність змінити кваліфікацію злочину ст.125 ч.1 КК України, у вчиненні якого підсудний обвинувачується, на статтю кримінального закону, що передбачає відповідальність за злочин, справа про який порушується не інакше як за скаргою потерпілого і постановляє обвинувальний висновок, оскільки є скарга потерпілого про притягнення підсудного до кримінальної відповідальності за ст. 126 ч. 1 КК України.

Дії підсудного ОСОБА_1 суд кваліфікує за ст.126 ч.І КК України, як умисне завдання удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень.

Суд відкидає висновок судово - медичної експертизи № 288/57 від 24 квітня 2007 року, згідно якого ОСОБА_3. отримав тілесні ушкодження у вигляді садна обличчя, які утворилися від дії тупого твердого предмету чи при ударі об такий. Виявлені тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, могли утворитися у вказаний строк, але не могли утворитися від того, що підсудний вдарив потерпілого один раз дерев'яним держаком лопати як штиком під ребра, спричинивши йому біль, коли підсудний взяв потерпілого за плечі і вивів з двору на вулицю та коли підсудний вдарив потерпілого один раз дерев'яним держаком штикової лопати, як штиком, під ребра з правої сторони і ухопивши його за голову руками , тримав і кричав, щоб він йшов геть. Будь-яких доказів про вчинення підсудним злочину, передбаченого ст.125 ч.І КК України в судовому слідстві не встановлено.

Суд критично оцінює покази підсудного ОСОБА_1 в не визнанні своєї вини, так як його покази спростовуються показами потерпілого, свідків, які сумнівів у суду не викликають, оскільки з'ясовано, що потерпілий з підсудним перебувають в родинних відносинах і підстав для оговору не має, іншими перевіреними у суді доказами , які у совокупності співпадають між собою. Суд бере до уваги, що покази потерпілого про обставини та механізм завдання йому удару лопатою є послідовними ще з часу перевірки його заяв працівниками РВ УМВС.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який класифікуються як злочин невеликої тяжкості; наслідки від вчиненого злочину; що він раніше злочинів не вчиняв; не працює; позитивно характеризується по місцю проживання та думку потерпілого про міру покарання.

Обставинами, які пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_1 суд визнає : молодий вік.

Обставинами, які обтяжують покарання підсудного ОСОБА_1 суд визнає: вчинення злочину щодо особи похилого віку.

З урахуванням всіх цих обставин, суд вважає, що виправлення і перевиховання підсудного ОСОБА_1 можливе з застосуванням до нього покарання майнового характеру у виді штрафу

в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, як необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Пред'явлений потерпілим цивільний позов до підсудного про відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди в сумі 85 грн. 65 коп. і моральної шкоди в сумі 3 000 грн. підлягає до часткового задоволення в силу слідуючого. Саме протиправними діями підсудного потерпілому був завданий фізичний біль і призвело до звернення до судово-медичного експерта для встановлення тяжкості тілесних ушкодження, вартість обстеження якого склала 35 грн. 60 коп. і для надання медичної допомоги лікарем. Дана сума матеріальних витрат підтверджена документально, а тому підлягає стягненню. Витрати ж на лікування документально не підтвердженні, а тому позов в цій частині підлягає частковому задоволенню. Суд вважає, що діями підсудного потерпілому була завдана моральна шкода, яка полягає у перенесеному ним фізичному болю від удару. Причин для такої поведінки з боку підсудного не було. При визначенні розміру відшкодування завданої моральної шкоди, суд враховує її глибину, тривалість страждань, фізичному болю від отриманого удару, стану здоров'я потерпілого, який має наслідки ішемічного церебрального інсульту та гіпертонічної хвороби III ступеню, розмір моральної шкоди, визначений самим потерпілим, установлений законодавством розмір мінімальної заробітної плати та затверджені розмірі прожиткового мінімуму на одну особу для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення на час розгляду справи та з урахуванням розумності і справедливості суд вважає, що позов в цій частині підлягає також частковому задоволенню в розмірі 1 000 грн..

Речові докази: амбулаторну картку № 05873 хворого ОСОБА_3., яка знаходиться на зберіганні у представника потерпілого ОСОБА_1. - залишається в його розпорядженні, ренгенівський знімок № 6639, який знаходиться при матеріалах кримінальної справи - повертається потерпілому ОСОБА_3.; а лопату , яка являється знаряддям злочину, але не належить обвинуваченому і знаходиться на зберіганні в кімнаті речових доказів Корсунь-Шевченківського районного суду - підлягає поверненню власнику свідку ОСОБА_5.

Судові витрати в справі відсутні.

Арешт на майно не накладався.

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.126 ч.І КК  України.

Призначити засудженому ОСОБА_1 за ст.126 ч.1 КК України з урахуванням ст. 53 ч.2 КК України покарання у виді штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 грн..

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд.

Задовольнити частково пред'явлений потерпілим ОСОБА_3. цивільний позов до підсудного ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої злочином.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя АДРЕСА_1, не працюючого на користь потерпшого ОСОБА_3 , проживаючого в АДРЕСА_2 завдану злочином матеріальну шкоду в сумі 35 грн. 60 коп. і моральну шкоду в сумі 1 000 грн.. В іншій частині позову відмовити.

Речові докази: амбулаторну картку № 05873 хворого ОСОБА_3., яка знаходиться на зберіганні у представника потерпшого ОСОБА_1. - залишити в його розпорядженні, ренгенівський знімок № 6639, який знаходиться при матеріалах кримінальної справи - повернути потерпшому ОСОБА_3.; а лопату, яка являється знаряддям злочину, але не належить обвинуваченому і знаходиться на зберіганні в кімнаті речових доказів Корсунь-Шевченківського районного суду - підлягає поверненню власнику свідку ОСОБА_5.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Черкаської області через Корсунь-Шевченківський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.