Справа №2-630/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

(заочне)

          28 квітня 2011 року                                                                       місто Запоріжжя

          Жовтневий районний суд м.Запоріжжя в складі:

головуючого-судді                                                  Федченко І.М.

          при секретарі                                                            Міхеєнко Г.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Публічного  акціонерного товариства „Прокредитбанк” до ОСОБА_1, ОСОБА_2  про стягнення суми заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

          Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2  про стягнення суми заборгованості . В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що між позивачем та відповідачем 1 було укладено Кредитний договір № 16.2555 від 12.01. 2006р., за умовами якого Кредитор (Позивач) надає Позичальнику (Відповідачу 1) грошові кошти в сумі 50 000,00 гривень на строк користування 36 місяці із сплатою відсотків в розмірі 25 % річних, а Позичальник (Відповідач 1) зобов’язується повернути наданий Кредит і сплатити відсотки та платежі за Кредитом, а також комісії на умовах та в строки встановлені Договором.

Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору Відповідач 1 взяв на себе зобов’язання здійснювати погашення кредиту у розмірі 50 000,00 грн. та сплачувати відсотки за його користування в порядку та строки згідно з Графіком повернення кредиту та сплати відсотків . Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України  зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Стаття 530 ЦК України передбачає виконання зобов’язання в строк, що передбачений умовами Договору.

Однак, в порушення умов Договору Відповідачем 1 було прострочено сплату чергових платежів. Тобто, не сплативши чергові платежі у строк та на умовах визначених Договором, Відповідач порушив взяті на себе зобов’язання.   

Пункт 2.2. Договору передбачає, що у разі прострочення Позичальником (Відповідачем 1) зобов’язань з погашення Кредиту та/або сплати відсотків за його користування та/або інших платежів згідно умов Договору, Позичальник зобов’язаний сплатити на користь Кредитора (Позивача) пеню. За домовленістю Сторін пеня встановлюється в розмірі 0,5%, але не менше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення, від суми прострочених зобов’язань за кожен день прострочення. Якщо сума пені, розрахована згідно умов цього пункту Договору буде меншою 15,00 грн. за кожний день прострочення, сума пені автоматично вважається такою, що становить 15,00 грн. за кожний день прострочення виконання зобов’язання.

Позивачем на адресу Відповідача1 було направлено вимоги про дострокове погашення Кредиту.  Пункт 4.3. Договору Передбачає, що у випадках передбачених п.4.1. Договору, Позичальник (Відповідач 1) зобов’язаний достроково погасити Кредит та інші нарахування за ним протягом п’яти банківських днів з дня відправлення Кредитором (Позивачем) письмової вимоги.

12.01.2006р. в забезпечення виконання зобов’язань Відповідача 1 за Кредитним договором № 16.2555 від 12.01.2006р. між Позивачем, Відповідачем 2 було укладено договір поруки № 16.2555-ДП  , згідно з умовами якого Відповідач 2 на добровільних засадах взяв на себе зобов’язання перед Позивачем відповідати за зобов’язаннями Відповідача 1.

Згідно п. 2.1. Договорів поруки у випадку невиконання чи неналежного виконання Позичальником (Відповідачем 1) взятих на себе зобов’язань по кредитному договору, Поручителі (Відповідач 2) та Позичальник (Відповідач 1) несуть солідарну відповідальність перед Кредитором (Позивачем) на всю суму заборгованості, встановлену на момент подання позовної вимоги.

Тому виходячи з вищевикладеного позивач просить стягнути солідарно з Відповідача 1,  Відповідача 2 на свою користь -  79 549,94  грн.

          У судове засідання представник позивача не з’явився, але надав до суду заяву, в якій просить розглядати справу без його участі, вимоги позову підтримує у повному обсязі та просить по справі винести заочне рішення у зв'язку з постійною неявкою відповідачів у судові засідання.

          Відповідачі у судове засідання не з’являлись про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Причини не явки суду не відомі. Суд ухвалює рішення про заочному розгляді справи відповідно до ст.224 ЦПК України.

          Суд вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

          03.07.2009 р. судом вже було винесено заочне рішення по справі за позовною заявою ПАТ „Прокредитбанк” до ОСОБА_1, ОСОБА_2  про стягнення суми заборгованості, яким позовні вимоги позивача задоволені повністю, однак  15.12.2010 р. відповідачем  ОСОБА_2 до суду подана заява про перегляд заочного рішення. Ухвалою суду від 20.01.2011 року заочне рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 03 липня 2009 року за позовною заявою ПАТ „Прокредитбанк” до ОСОБА_1, ОСОБА_2  про стягнення суми заборгованості скасовано. Однак відповідачі знову у судові засідання призначені на  07.02.2011р., 21.03.2011р.,  28.04.2011 р. не з’являлись з невідомих причин, жодних заяв до суду не надходило.

         Крім того, судом встановлено, що між позивачем та відповідачем 1 було укладено Кредитний договір № 16.2555 від 12.01. 2006р., за умовами якого Кредитор (Позивач) надає Позичальнику (Відповідачу 1) грошові кошти в сумі 50 000,00 гривень на строк користування 36 місяців із сплатою відсотків в розмірі 25 % річних, а Позичальник (Відповідач 1) зобов’язується повернути наданий Кредит і сплатити відсотки та платежі за Кредитом, а також комісії на умовах та в строки встановлені Договором. 12.01.2006р. в забезпечення виконання зобов’язань Відповідача 1 за Кредитним договором № 16.2555 від 12.01.2006р. між Позивачем, Відповідачем 2 було укладено договір поруки № 16.2555-ДП, згідно з умовами якого Відповідач 2 на добровільних засадах взяв на себе зобов’язання перед Позивачем відповідати за зобов’язаннями Відповідача 1.

          Відповідно до  ст. 530 ЦК України виконання зобов’язання в строк, що передбачений умовами Договору.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Тобто, не сплативши чергові платежі у строк та на умовах визначених Договором, Відповідачі порушили взяті на себе зобов’язання.   

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що в разі якщо договором встановлено обов’язок позичальника повернути позику (кредит) частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до умов договору.

              Таким чином, відповідно до наданого договору та розрахунків, заборгованість відповідачів  становить 79 549,94  грн.

          Тому з огляду на вище викладене, суд вважає, що позов необхідно задовольнити та стягнути з відповідачів заборгованість за кредитним договором.

Керуючись ст.10,11,209, 224-229 ЦПК України,  ст. ст.526,530,610,1050 ЦК України ,суд

В И Р І Ш И В:

          Стягнути  солідарно  з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства „Прокредитбанк” заборгованість у сумі 79 549,94 грн., а також витрати пов’язані зі сплатою державного мита в розмірі 795,50 гривень та  витрати пов’язані з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу в розмірі 30 гривень.

          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Відповідно до ст.232 ЦПК України повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку.

Суддя:                                                                                                                         І.М.Федченко