У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м.Києві 13 липня 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Марганцівського міського суду Дніпропетровської області від 28.03.2005р,

в с т а н о в и л а:

Зазначеним вироком:

ОСОБА_1, раніше судимий,-

засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі,

-за ст. 190 ч. 2 КК України на 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 70, 71 КК України остаточно визначено до відбування 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 05.11.2004 р. у денний час проник  у квартиру АДРЕСА_1, звідки таємно викрав майно потерпілої ОСОБА_2 на загальну суму 90 грн.,

Того ж дня у вечірній час ОСОБА_1 проник через квартиру АДРЕСА_1, на горище, спільне для квартир НОМЕР_1 і НОМЕР_2, звідки таємно викрав швейну машинку німецького виробництва «Зінгер» вартістю 500 грн., що належала потерпілій  ОСОБА_3.

07.11.2004 р., перебуваючи у дворі будинку АДРЕСА_2 ОСОБА_1 запропонував потерпілій ОСОБА_4 купити у нього цукор. З цією метою потерпіла передала йому 40 грн. для придбання мішка цукру вагою 50 кг, якого у засудженого не було.

08.11.2004 р. ОСОБА_1 у дворі будинку АДРЕСА_2 запропонував ОСОБА_4 перевезти їй диван. З цією метою потерпіла передала йому 25 грн. З отриманими грішми ОСОБА_1 зник.

25.11.2004 р. ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_3 запропонував потерпілій ОСОБА_5 купити у нього цукор. З цією метою потерпіла передала йому 50 грн. для придбання мішка цукру, якого у засудженого не було.

У касаційній скарзі засуджений просить пом'якшити йому покарання, призначивши його із застосуванням ст.69 КК України.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали кримінальної справи і обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчинені злочинів, за які він засуджений, відповідає фактичним обставинам справи, обґрунтований сукупністю розглянутих у судовому засіданні і наведених у вироку доказів, його дії кваліфіковані правильно, що у касаційній скарзі не оскаржується.

Призначаючи покарання ОСОБА_1, суд урахував не тільки характер та ступінь суспільної небезпечності вчинених злочинів, дані про особу засудженого, який злочин вчинив у період відбування покарання за попереднім вироком, а і пом'якшуючі покарання обставини, у тому числі і ті, на які посилається засуджений, з урахуванням чого призначив мінімальне покарання, передбачене санкцією ст.  185 ч.3 КК України.

Отже, підстав для  пом'якшення ОСОБА_1 покарання немає, як і немає підстав для призначення справи до касаційного розгляду з обов'язковим повідомленням осіб, зазначених у ст.384 КПК України.

Керуючись ст.394 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення.

С  У  Д  Д  І :

Верещак В.М                        Пивовар В.Ф.                       Лавренюк М.Ю.