Справа №2-а-5129

2011 р.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

26   квітня    2011  року                                                                      м. Калуш

Суддя Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області Галущак Л.О., розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Калуському районі  про  визнання дій неправомірними, зобов’язанні нарахування та виплату доплати до пенсії, як «дитині війни»у відповідності до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,  

ВСТАНОВИЛА:   

                  Позивачка   звернулася   з  адміністративним позовом  до Управління пенсійного фонду України в Калуському районі   і просить визнати дії  відповідача  неправомірними   та зобов”язати їх провести  перерахунок недоплаченої щомісячної соціальної державної допомоги , зазначивши , що вона має статус „ дитини війни”  у зв”язку із чим , у відповідності  до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”   їй повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Відповідач  зазначену виплату     здійснює не в повному обсязі, а тільки 10%. Тому просить  зобов”язати  відповідача нарахувати на її  користь та виплатити недоплачену допомогу  за   2009-2010 роки і  до дати  набрання сили постанови  суду    відповідно до ст. . 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” та продовжувати виплати в повному обсязі.  

                   Наданими суду письмовими запереченнями відповідач заперечив на позов та зазначив, що дії Управління Пенсійного фонду України в Калуському районі повністю відповідають чинному законодавству України, відповідач діяв у межах своїх повноважень і у спосіб, встановлений діючим законодавством, а вимоги позивача не можуть бути задоволені, так як вони не ґрунтуються і не відповідають вимогам закону .   

                  Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

                 Судом з»ясовано,  що позивач є дитиною війни , має право на пільги, встановлені законодавством  для дітей війни, перебуває  на обліку в УПФУ в Калуському  районі.     

Даний факт відповідачем  не оспорюється.   

                  Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.   

                  Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування» мінімальний   розмір  пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.     

                  Відповідно до ч. 2   ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,  державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.     

Крім того рішенням від 22 травня 2008 року № 10-рп2008   Конституційний Суд України   встановив, що  законом про Державний бюджет  не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об»єктивних причин  це створює протиріччя у законодавстві,  і як наслідок – скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина, а тому  Закон України  «Про соціальний захист дітей війни», зокрема і стаття 6 цього закону повинні безумовно виконуватися  відповідачем   у весь період його чинності.                    Доводи відповідача про те, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, тому цей розмір не може застосовуватись для інших розрахунків (доплат, підвищень, дотацій, надбавок), є безпідставними, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання підвищення розміру пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

                  Тому  позовні вимоги про визнання дій відповідача неправомірними та  щодо зобов»язання його нарахувати щомісячну соціальну допомогу відповідно до ст.6 Закон України  «Про соціальний захист дітей війни»на час дії закону,  є обґрунтованим та підлягають до  задоволення.  

                  Згідно ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлений шестимісячний строк.

                   Позов поданий до суду    4.02.2011 року, про що свідчить штамп на конверті                      ( а.с.8), а позивач просить  зобов”язати  провести нарахування та виплату щомісячної доплати за 2009 -  2010 роки, тобто і після  закінчення строків.

                Враховуючи, що позивачем пропущений встановлений ст.99 КАС України  строк звернення до  адміністративного суду за захистом  зазначеного порушеного права, будь-яких обгрунтованих доказів, що цей строк пропущений з поважних причин з боку позивача не надано, тому підстав для визнання причин пропущення строку звернення до адміністративного суду поважними суд не знаходить   , тому  вважає, що   стягнення слід  проводити  з    4.08.2010 року.   

                 Завданням  адміністративного судочинства  є захист прав , свобод та інтересів  фізичних осіб … у сфері публічно –правових  відносин  від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого  самоврядування, їхніх  посадових та службових осіб, інших суб»єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства , в тому числі на виконання делегованих  повноважень ( ст..2 КАС України). Позивачем не наведено доказів порушення його прав  та інтересів відповідачем у майбутньому.

                  На підставі вищенаведеного, керуючись  ст. ст. 22, 64, 124, 152 Конституції України, ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ст. ст. 1,3, 6,8 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, рішень Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6 – рп/2007 та від 22 травня 2008 року №10 –рп/2008, ст.ст. 2,8,9,71,97,99,183-2 ,256 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИЛА:   

                  Адміністративний позов   задовольнити частково .   

                  Визнати дії управління Пенсійного фонду України у Калуському районі  щодо ненарахування  та невиплати  в повному обсязі за період  з  04 серпня    2010 року  по 26  квітня    2011 року    на користь     ОСОБА_1 підвищення до  пенсії  у розмірі 30%    мінімальної пенсії за віком , передбаченого ст. 6  Закону України „Про соціальний  захист  дітей війни”, з врахуванням ст. 28 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”  та  виплачених сум - протиправними

                  Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Калуському районі  нарахувати  та виплатити    з 04 серпня    2010 року  по 26  квітня    2011 року   ОСОБА_1  підвищення пенсії у розмірі 30%    мінімальної пенсії за віком , передбаченого ст. 6  Закону України „Про соціальний  захист  дітей війни”,  з врахуванням ст. 28 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”  та виплачених сум.

                  В решті позову відмовити .

                  Постанова підлягає негайному виконанню.

                  Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

                  Постанова може бути оскаржена до Львівського адміністративного Апеляційного  суду через Калуський міськрайонний суд  протягом  десяти  днів   з часу її отримання.   

    СУДДЯ  :