Справа №  1-19/11 .

ВИРОК

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

           08042011 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Адаменко І.М.,

при секретарі –Спірідоновій Т.Л., Зербул С.В.,

з участю прокурора – Петручок В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бобринець Кіровоградської області в залі судових  засідань Бобринецького районного Кіровоградської області   справу  про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Дружолюбівка, Єланецького району, Миколаївської області, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України,  освіта середня спеціальна, не одруженого,  не працюючого,    військовозобов’язаного, раніше  не судимого,

  ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с. Леніно, Маловисківського району, Кіровоградсько області, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України,  освіта середня, співмешкає,  не працюючого,    військовозобов’язаного, раніше  судимого :

-          11.11.2003 року Маловисківським районним судом Кіровоградської області за ч.1 ст.185 КК України  до 1 року 6 місяців позбавлення волі із застосуванням ст..75 КК України  з іспитовим строком на 3 роки;

-          30.01.2004 року Маловисківським районним судом Кіровоградської області за ч.3 ст.185, ч.3 ст.185 КК України   до 4 років 6 місяців позбавлення волі;

-          06.04.2005 року Маловисківським районним судом Кіровоградської області за ч.2 ст.185  КК України  із застосуванням ст..70 КК України  до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений по відбуттю строку покарання 10.05.2008 року,     судимість не знята та не погашена,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця м.Миколаїв, жителя АДРЕСА_2, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, за спеціальністю автослюсар, непрацюючий, військовозобов»язаний, раніше судимий:

-          19.02.2004 року  Арбузинським районним судом Миколаївської області за ст..186 ч.2 ,ст185 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі із застосуванням ст..75 КК України з іспитовим терміном на три роки, 18.04.2005 року вирок переглянуто Арбузинським районим судом Миколаївської області вирок переглянуто та призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі, 05.02.2008 року звільнений  умовно-достроково на 1 рік 2 місяці 13 днів,-

    судимість не знята та не погашена,

за  ч. 2 ст. 185  КК України, -

ВСТАНОВИВ:

          ОСОБА_1, за попередньою змовою з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які мають не погашену та не зняту судимість скоїли таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, тобто злочин, передбачений ст..185 ч.2 КК України, при слідуючих обставинах.

          27 квітня 2010 року о 09.30 годині, ОСОБА_1, за попередньою змовою та разом з ОСОБА_3, маючи умисел на крадіжку якомога більше чужого майна та ціллю особистого збагачення, прибули до приміщення гаража майстерні, яке розташоване в АДРЕСА_3, та яке на праві особистої власності згідно договору купівлі продажу №753 від 25.11.2009 року належить ОСОБА_4, та розташоване за АДРЕСА_1, де з перекриття даного приміщення розбили чотири залізобетонні плити з яких викрали металеву арматуру діаметром 1 см, довжиною 48 метрів, вартістю за один метр 7 гривень, на суму 336 гривень. З викраденим з місця події зникли, обернувши його у свою власність та розпорядились ним на власний розсуд. Чим спричинили матеріальну шкоду на вище вказану суму.

          Крім цього продовжуючи свою злочинну діяльність 29.04.2010 року близько 09 години ранку, маючи умисел на крадіжку як найбільше чужого майна, ОСОБА_1, за попередньою змовою та разом з ОСОБА_3, з ціллю особистого збагачення, прибули до приміщення гаража майстерні, яке розташоване в АДРЕСА_3, та яке на праві особистої власності згідно договору купівлі продажу №753 від 25.11.2009 року належить ОСОБА_4, що розташоване в АДРЕСА_1, де з перекриття даного приміщення розбили чотири залізобетонні плити з яких викрали металеву арматуру діаметром 1 см, довжиною 48 метрів, вартістю за один метр 7 грн., на суму 336 грн. З викраденим з місця події зникли, обернувши його у свою власність та розпорядились ним на власний розсуд. Чим спричинили матеріальну шкоду на вище вказану суму.

          Далі продовжуючи свою злочинну діяльність 06.05.2010 року близько 09 години ранку, маючи умисел на крадіжку як найбільше чужого майна, ОСОБА_1, за попередньою змовою та разом з ОСОБА_2, з ціллю особистого збагачення, прибули до приміщення гаража майстерні, яке розташоване в АДРЕСА_3, та яке на праві особистої власності згідно договору купівлі продажу №753 від 25.11.2009 року належить ОСОБА_4, та розташоване за АДРЕСА_1, де з перекриття даного приміщення розбили чотири залізобетонні плити з яких викрали металеву арматуру діаметром 1 см, довжиною 48 метрів, вартістю за один метр 7 гривень, на суму 336 грн. З викраденим з місця події зникли обернувши його у свою власність та розпорядились ним на власний розсуд. Чим спричинили матеріальну шкоду на вище вказану суму.

          Крім цього, продовжуючи свою злочинну діяльність 18.05.2010 року близько 10 години ранку, маючи умисел на крадіжку як найбільше чужого майна, ОСОБА_1, за попередньою змовою та разом з ОСОБА_2, з ціллю особистого збагачення, прибули до приміщення гаража майстерні, яке розташоване в АДРЕСА_3, та яке на праві особистої власності згідно договору купівлі продажу №753 від 25.11.2009 року належить ОСОБА_4, та яке розташоване за АДРЕСА_1, де з перекриття даного приміщення розбили шість залізобетонних плит з яких викрали металеву арматуру діаметром 1 см, довжиною 72 метра, вартістю за один метр 7 гривень, на суму 504 грн. А загалом вони з кожної залізобетонної плити викрадали по два прута арматури загальною довжиною по 6 метрів кожен. З викраденим з місця події зникли, обернувши його у свою власність та розпорядились ним на власний розсуд. Чим спричинили матеріальну шкоду на вище вказану суму.

          А всього в результаті даної злочинної діяльності ОСОБА_4 було спричинено матеріальних збитків на загальну суму 1512 грн.

          Допитаний в судовому засіданні в якості підсудного ОСОБА_1  вину свою в скоєному злочині визнав повністю та показав, що 27.04.2010 року він разом з ОСОБА_3, який являється його вітчимом домовились разом піти до складського приміщення, що розташоване на території бувшої тракторної бригади за АДРЕСА_1 для того, щоб порозбивати плити, на перекриті вищевказаного складського приміщення, та повиймати з розбитих плит прути арматури, які в подальшому продати. Таким чином попередньо домовившись на крадіжку металевих прутів арматури з бетонних плит, які встановлені на складському приміщенні бувшої тракторної бригади, ми разом прийшли до вищевказаного приміщення. Прийшовши на місце вони вилізли на дах, та за допомогою молота повідбивали кріплення плит від стіни та повалили на землю чотири плити, з яких на протязі всього дня вибивали один сантиметр. Після того як вони набили з плит металевої арматури, цього ж самого дня вони їх продали ОСОБА_5, за кошти в сумі 118 грн.

          29.04.2010 року він разом з ОСОБА_3, маючи єдиний умисел на крадіжку якомога більше чужого майна, знову прибули до складського приміщення, що розташоване за с. Кетрисанівка на території бувшої тракторної бригади, для того щоб із залізобетонних плит повибивати прути металевої арматури. Таким чином прийшовши до вищевказаного приміщення  вони разом таким же самим шляхом, що й минулого разу збили чотири плити з яких вибили вісім прутів довжиною по шість метрів кожен. Викрадені прути вони як і минулого разу продали необізнаному в їхніх злочинних діях ОСОБА_5 за кошти в сумі 118 грн.

          06.05.2010 року в денний час до його домоволодіння прийшов його знайомий ОСОБА_2, який почав йому скаржитись на брак коштів. Після всього цього він запропонував йому піти до складського приміщення, що розташоване за с. Кетрисанівка на території колишньої тракторної бригади та порозбивати залізобетонні плити, з яких потім повиймати металеві прути арматури та в подальшому здати їх. На дану пропозицію ОСОБА_2, погодився та 08.05.2010 року він разом з ОСОБА_2, маючи єдиний умисел на крадіжку якомога більше чужого майна в ранковий час доби пішли до вищевказаного приміщення, де вони розбили чотири плити перекриття складського приміщення, попередньо збивши їх з стін, а вже потім на землі повиймали металеві прути арматури, які того ж вечора продали ОСОБА_5, за кошти в сумі 118 грн.

          18.05.2010 року близько 10 години ранку він разом з ОСОБА_2, маючи єдиний умисел на крадіжку якомога більше чужого майна, знову ж таки прийшли до вищевказаного приміщення, де вони раніше розбивали залізобетонні плити, та так як і минулих разів вони вдвох збили цього разу вже шість плит з стін на землю, та за допомогою зарані взятих молотів повибивали з вказаних плит металеві прути арматури, довжиною по шість метрів кожен, вийнявши з розбитих ними плит дванадцять прутів арматури. Викрадену арматуру вони в подальшому продали ОСОБА_6, жительці АДРЕСА_1 за кошти в сумі 129 грн. Всі кошти, які він отримував в результаті своєї злочинної діяльності він витрачав на свої особисті потреби, зокрема на продукти харчування.

          Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину свою в скоєному злочині визнав повністю, та показав, що 22.05.2010 року в денний час доби він прийшов до домоволодіння ОСОБА_1, для того, щоб набити йому наколку, які він навчився набивати сам особисто. Прийшовши до нього додому він зробив йому наколку та сказав про те, що він йому тепер винен хоч якийсь могорич чи гроші за роботу. На все це він йому відповів, що знає де можна заробити грошей. На відповідь ОСОБА_1, він його запитав про те, чи не пов’язано це якимось чином з кримінальними вчинками. На дане запитання він йому сказав, що кримінального нічого не має, оскільки в полі знаходиться закинутий склад, з якого він разом з ОСОБА_3, раніше набивали металевої арматури із залізобетонних плит перекриття даху, та він і далі бажав набивати арматури, але у нього не було напарника для цієї роботи. На дану пропозицію він погордився, та вони 23.05.2010 року разом з ОСОБА_1, в ранковий час доби пішли до вищевказаного приміщення, де вони за допомогою молотів, один з яких був там схованим, розбили чотири плити перекриття складського приміщення, які на той час лежали на землі, повиймали металеві прути арматури, які того ж вечора продали ОСОБА_5, за кошти в сумі 118 грн.

          25.05.2010 року близько 10 години ранку він разом з ОСОБА_1, знову ж таки прийшли до вищевказаного приміщення, де вони вже раніше розбивали залізобетоні  плити, та ОСОБА_1, з даху збив шість плит, що кріпилися до стін на землю, та далі вони разом за допомогою зарані взятих молотів повибивали з вказаних плит металеві прути арматури, довжиною по шість метрів кожен, вийнявши з розбитих ними плит дванадцять прутів арматури. Викрадену арматуру вони в подальшому продали ОСОБА_6, жительці АДРЕСА_1 за кошти в сумі 129 грн. Всі кошти, які він отримував в результаті розбиття плит він витрачав на свої особисті потреби, зокрема на продукти харчування.

         Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у скоєнні злочину визнав повністю та надав аналогічні підсудному ОСОБА_1  покази в частині епізодів що мали місце 27.04.2010 року та 29.04.2010 року.

          Допитаний в судовому засіданні в якості потерпілого ОСОБА_4 показав, що в кінці 2009 року він у ТОВ «Агровіта-В», придбав такі будівлі як:

контора, гараж-майстерня, заправ очну площадку, замощення, огорожу в АДРЕСА_3, за кошти в сумі 2204,39 грн., для своїх особистих потреб.

          28.06.2010 року до нього на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_7, який йому повідомив про те, що він від жителів АДРЕСА_1 дізнався про те, що по майстерні яку він купив у 2009 році ходять невідомі люди з молотами та ломиками і розбивають плити перекриття. Після чого виймають металеву арматуру.

          01.07.2010 року приїхавши до с. Кетрисанівка, на місце, де розташовані придбані ним споруди, а саме до приміщення гаража-майстерні, він помітив, що дах будівлі який складається із залізобетонних плит була демонтована та розбитою. Про даний факт він повідомив Зарубі, щоб той повідомив до Бобринецького РВ УМВС.

          Цивільний позов ним не заявлено.

          Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7 показав, що в червні місяці 2010 року під час об’їзду полів та складських приміщень, що належать ТОВ «Агровіта В», він виявив, що складське приміщення, яке у 2009 році придбав ОСОБА_4, та яке розташоване на території бувшої тракторної бригади, колишнього колгоспу, що на околиці АДРЕСА_1, було пошкоджено, зокрема в даному приміщенні були розбиті залізобетонні плити перекриття складу, та з них викрадено прути металевої арматури. Після виявлення даного факту він відразу ж про дану подію повідомив директора ТОВ «Агровіта В»ОСОБА_4, та якому на праві приватної власності належать вказане приміщення.

          02.07.2010 року йому на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_4, який показав йому, щоб він з приводу пошкодження перекриття  складського приміщення звернувся до Бобринецького РВ УМВС. Що він в подальшому і зробив.          

          Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_8 показав, що в квітні місяці 2010 року точної дати він не пам’ятає, він разом із своїм батьком ОСОБА_9, перебували на околиці с. Кетрисанівка, поряд з приміщенням бувшої тракторної бригади, де вони із землі викопували металобрухт. Таким чином перебуваючи поряд з вказаним приміщенням він бачив як по даху складського приміщення ходили ОСОБА_3, та ОСОБА_1, які розбивали плити перекриття та збивали їх на землю, де виймали прути металевої арматури.

          Покази аналогічні показам ОСОБА_8, надав  ОСОБА_9, які оголошені в судовому засіданні  у порядку ст.306 КПК України.

          Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_10 показала, що в кінці квітня 2010 року до її домоволодіння прийшов ОСОБА_1, який попрохав у неї молот, при цьому не пояснюючи йому для чого саме потрібний молот. На її запитання про те, коли він поверне їй молот ОСОБА_1 сказав, що молот йому потрібний на декілька днів, та по завершенню своєї роботи він обов’язково його поверне.

          За дві неділі потому ОСОБА_1 повернув їй взятий раніше молот.

          Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_11 показав, що в кінці квітня 2010 року до його домоволодіння прийшов ОСОБА_1, який попрохав у нього молот, але для яких саме потреб йому необхідний був молот він не розповідав, та він без будь яких питань дав йому свого молота. ОСОБА_1, взявши молот пішов у невідомому йому напрямку.

          За декілька днів потому він зустрів ОСОБА_1 та запитав його про те, коли він поверне йому молота. На дане запитання ОСОБА_1 сказав йому про те, що молот він втратив, але при яких саме обставинах він його втратив він нічого не розповідав, лише запевнив, що втрачений молот він йому поверне дещо пізніше, придбавши новий.

          З оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_5 встановлено, що 27.04.2010 року близько 19 години вечора до його домоволодіння прийшов ОСОБА_1, який запропонував йому придбати у нього прути металевої арматури. На дану пропозицію він погодився так як прути йому потрібні були при будівництві та укріплені фундаменту літньої кухні. За придбані прути металевої арматури він заплатив гроші в сумі 118 грн.

          29.04.2010 року близько 19 години вечора до його домоволодіння знову прийшов  ОСОБА_1, який запропонував йому придбати у нього прути металевої арматури. На дану пропозицію він також погодився та за придбані прути металевої арматури він заплатив гроші в сумі 118 грн., після чого ОСОБА_1 пішов від його домоволодіння в невідомому напрямку.

          09.05.2010 року близько 18 години вечора до його домоволодіння також прийшов ОСОБА_1, який як і раніше запропонував йому придбати у нього прути металевої арматури. На дану пропозицію він також погодився так як прути йому потрібні були при будівництві та укріплені фундаменту літньої кухні. За придбані прути металевої арматури він знову ж таки заплатив гроші в сумі 188 грн.

          Про те, що придбані прути арматури були викраденими з території приміщення складського приміщення на території колишньої тракторної бригади йому стало відомо лише від працівників міліції під час відібрання пояснення.           

          Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6 показала, що 18.05.2010 року у вечірній час до її домоволодіння прийшов ОСОБА_1 та ще один невідомий їй на той час громадянин, як їй зараз відомо ОСОБА_2, які запропонував придбати у них прути металевої арматури. На дану пропозицію вона погодилась так як з чоловіком збирались зробити пристрой ку до будинку. За придбані прути металевої арматури вона заплатила гроші в сумі 129 грн.

          З придбаних прутів арматури вона частину використала під час будівництва  фундаменту для пристройки, тим самим використавши вісім прутів арматури по шість метрів кожен, а чотири прути, що залишились вона поскладала біля літньої кухні, де вони в подальшому і зберігались, та які згодом було вилучено працівниками міліції, які їй пояснили про те, що вказані прути арматури були викраденими з складського приміщення колишньої тракторної бригади, що розташована за АДРЕСА_1.          

          Крім особистого визнання вина ОСОБА_1, ОСОБА_2  та ОСОБА_3 підтверджується:

          - протоколом огляду місця події, яким являється приміщення майстерні ОСОБА_4 за АДРЕСА_1, в ході якого було зафіксовано факт крадіжки майна з його домоволодіння. а.с.9 т.1. а.с.10 т.2;

          - протоколом огляду місця події, яким являється територія домоволодіння ОСОБА_10, в ході якого було виявлено та вилучено металевий молот. а.с.11;

          - протоколом огляду молота.а.с.12 т.1, т.2;

          - протоколом огляду місця події, яким являється територія домоволодіння ОСОБА_6, в ході якого було виявлено та вилучено чотири металеві прути арматури. а.с.17 т.1 , а.с.16 т.2;

          - протоколом огляду чотирьох прутів металевої арматури.а.с.18 т.1, а.с.17 т.2;

          - довідкою вартості наданою ПП ОСОБА_12, про вартість одного метра арматури товщиною 10 мм.а.с.45 т.1 , а.с.35 т.2;

          - протоколом очної ставки між ОСОБА_1, та ОСОБА_2.а.с.82-83;

          - протоколом ВООП за участю ОСОБА_2, в ході  якого він на місці розповів та показав як саме він здійснював крадіжку арматури із залізобетонних плит, які були на складському приміщені ОСОБА_4, за АДРЕСА_1. а.с.84;

          - фототаблицею до протоколу ВООП за участю ОСОБА_2.а.с.85;

          - протоколом ВООП за участю ОСОБА_1, в ході  якого він на місці розповів та показав як саме він здійснював крадіжку арматури із залізобетонних плит, які були на складському приміщені ОСОБА_4, за АДРЕСА_1. а.с.86;

          - фототаблицею до протоколу ВООП за участю ОСОБА_1.а.с.87;

          - висновком судово-товарознавчої експертизи № В-1058 від 25.10.2010 року проведеної Бобринецьким представництвом Кіровоградської торгово-промислової палати України, згідно якої вартість 18-ти зруйнованих залізобетонних плит становить 4296 грн.а.с.83-85.

         Суд, заслухавши сторону обвинувачення  та покази підсудних, дослідивши інші докази у їх сукупності приходить до висновку  про правильність кваліфікації злочину  скоєного ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 за  ч.2 ст.185 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою  групою осіб   повторно та  про доведеність вини підсудних в судовому засіданні у вчинені вказаного злочину.

          При призначенні покарання   ОСОБА_1, суд враховує вимоги ст.65 КК України, характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, який  відповідно до ст.12 КК України класифікується, як злочин середньої тяжкості, те що обставин справи, які пом’якшуть  покарання  підсудного є його щире каяття, а також те, що обставини, які  обтяжують покарання підсудного не виявлено, враховує особу винного, який за місцем проживання характеризується задовільно, ніде не працює, скоїв багатоепізодний злочин  та вперше притягується до кримінальної відповідальності, тому вважає необхідним та достатнім призначити йому покарання в межах санкції статті обвинувачення з послідуючим звільненням  від призначеного покарання на підставі ст.75  КК України, оскільки  вважає, що його виправлення можливе без  відбування покарання, шляхом встановлення  іспитового терміну та покладення одного з обов’язків, передбачених ст.76 КК України.          

           При призначенні покарання   ОСОБА_2 та ОСОБА_3, суд  також враховує вимоги ст.65 КК України, характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, який  відповідно до ст.12 КК України класифікується, як злочин середньої тяжкості, те що обставин справи, які пом’якшуть   та обтяжують покарання підсудних  не виявлено, враховує особу винних, які за місцем проживання характеризується задовільно, ніде не працюють, та  не вперше притягується до кримінальної відповідальності й скоїли злочин маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість,  ухилялися від судового слідства та були оголошені у розшук, тому вважає можливим їх виправлення тільки в ізоляції від суспільства, замінивши їм в судовому засіданні запобіжний захід з підписки про невиїзд на взяття під варту.

          Керуючись ст.ст.321-324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:  

        ОСОБА_1 визнати винним у скоєні злочину передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді двох років шести місяців   позбавлення волі.

         ОСОБА_2 визнати винним у скоєні злочину передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді двох років позбавлення волі.

         ОСОБА_3 визнати винним у скоєні злочину передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді двох  років позбавлення волі.

         ОСОБА_1 від призначеного покарання звільнити, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинять нового злочину, зобов»язавши його періодично з»являтися на реєстрацію до органів кримінально-виконавчої інспекції.

          До вступу вироку в законну силу  ОСОБА_1 залишити запобіжний захід у виді  підписки про невиїзд.

          ОСОБА_3 та ОСОБА_2 замінити запобіжний захід з підписки про невиїзд на взяття під варту негайно в залі судових засідань.

           Строк відбуття покарання  ОСОБА_3 та ОСОБА_2 рахувати з моменту їх затримання, тобто з 08.04.2011 року.

             Речові докази у справі, а саме чотири прути  повернути ОСОБА_4, а мотот, який знаходиться на збереженні у Бобринецькому РВ УМВС України в Кіровоградській області –знищити.                      

           На вирок може бути подана апеляція до судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Кіровоградської області протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженому, який перебуває під вартою в той же строк з моменту отримання ним копії вироку.

Суддя                                                                      І.М. Адаменко