№ 2а-5/2011 р.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 січня 2011 року Якимівський районний суд Запорізької області
в складі:
головуючого судді Куценко О.О.
при секретарі Павленко Н.В.
за участю представників: ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши клопотання представника третьої особи ОСОБА_2 про зупинення провадження по справі за позовом ОСОБА_3 до Фонду комунального майна Ялтинської міської ради АР Крим, Сімеїзської селищної ради АР Крим, третя особа: приватне підприємство «Мерьєм»про визнання незаконним та скасування пункту 3 рішення 35-ої сесії Сімеїзької селищної ради 23 скликання № 2 від 02 березня 2001 року, та пункту 2 рішення 39-ої сесії Сімеїзської селищної ради 23 скликання № 20 від 19 червня 2010 року,
в с т а н о в и в:
Позивач звернулась до суду з позовом в якому вказала, що 05 грудня 2000 року 31-а сесія Сімеїзської селищної ради 23 скликання прийняла рішення №11 «Про затвердження реєстру об’єктів комунальної власності, які знаходяться в Сімеїзської селищній раді», яким затверджено Реєстр об’єктів комунальної власності, які знаходяться на території Семіїзської селищної ради, Додаток №1. 02 березня 2001 року 35-а сесія Сімеїзської селищної ради 23 скликання прийняла рішення №2 «Про включення в реєстр приватизації об’єктів комунальної власності колишньої будови кінотеатру «Комета»», яким включено до реєстру приватизації приміщення колишнього літнього кінотеатру «Комета», який орендується підприємством «Мерьєм», дозволено приватизацію приміщення колишнього літнього кінотеатру «Комета». 19 червня 2001 року 39-а сесія Сімеїзської селищної ради 23 скликання прийняла рішення №20 «Про внесення змін в рішення сесій Сімеїзської селищної ради щодо підприємства «Мерьєм»», яким внесено зміни в рішення 35-ої сесії Сімеїзської селищної ради 23 скликання прийняла рішення №2 «Про включення в реєстр приватизації об’єктів комунальної власності колишньої будови кінотеатру «Комета»»і викладено пункт 3 зазначеного рішення в наступній редакції: «Просити фонд майна м. Ялта провести приватизацію приміщення літнього кінотеатру «Комета»підприємству «Мерьєм»шляхом викупу». Рішення 35-ої сесії Сімеїзської селищної ради 23 скликання №2 від 02.03.2001 року «Про включення в реєстр приватизації об’єктів комунальної власності колишньої будови кінотеатру «Комета»»та рішення 39-а сесія Сімеїзської селищної ради 23 скликання №20 від 19.06.2001 року «Про внесення змін в рішення сесій Сімеїзської селищної ради щодо підприємства «Мерьєм»», яким дозволено приватизацію приміщення літнього кінотеатру «Комета»підприємству «Мерьєм»шляхом викупу протирічать діючому законодавству з питань приватизації і порушує права позивача бути покупцем об’єкту комунальної власності. Пунктом 1 ст. 59 Закону України № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" в редакції від 17.05.2001 року передбачається, що Ради в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Згідно з ст. 4 Закону України № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" в редакції від 17.05.2001 року –серед основних принципів здійснення місцевого самоврядування передбачається, зокрема, принцип законності. Принцип законності відповідає статтям 1 та 8 Конституції України, відповідно до яких Україна є правовою державою, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Крім того, згідно з ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до п.5 ст. 60 Закону України № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" в редакції від 17.05.2001 року - Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду. Згідно з п.2 ст.2 Закону України № 2163-XII "Про приватизацію державного майна" в редакції від 18.05.2000 року - Приватизація здійснюється на основі таких принципів: законності; надання громадянам України пріоритетного права на придбання державного майна; забезпечення соціальної захищеності та рівності прав участі громадян України у процесі приватизації. Згідно з п.4 ст. 3 Закону України № 2163-XII "Про приватизацію державного майна" в редакції від 18.05.2000 року - Відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування. Згідно з ст.25 Закону України від 10.04.1992, № 2269-XII "Про оренду державного та комунального майна" в редакції від 17.05.2001 року - Приватизація об'єкта оренди здійснюється відповідно до чинного законодавства. Відповідно до п.9 ст. 17 Закону України від 04.03.1992, № 2163-XII "Про приватизацію державного майна" в редакції від 18.05.2000 року - Орендар має право на викуп об'єкта оренди, якщо це було передбачено договором оренди, укладеним до набрання чинності Законом України "Про оренду державного майна". Орендар здійснює викуп об'єкта оренди відповідно до законодавства та договору оренди. Умови викупу (ціна, порядок, строки, засоби платежу) визначаються в договорі оренди. Ціна об'єкта оренди визначається відповідно до статті 20 цього Закону. Аналогічні вимоги викладені в ст.11 Закону України від 06.03.1992, № 2171-XII "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" в редакції від 21.12.2000 року –відповідно до якої Викуп застосовується щодо об'єктів малої приватизації: не проданих на аукціоні, за конкурсом; включених до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу; зданих в оренду, якщо право на викуп було передбачено договором оренди, укладеним до набрання чинності Законом України "Про оренду державного майна". Викуп майна підприємств, зданих в оренду, проводиться з додержанням вимог, передбачених чинним законодавством України про приватизацію. Договором оренди між відповідачем - Сімеїзської Ради Автономної Республіки Крим та третьою особою –Приватним підприємством «Мерьєм», право викупу об’єкта оренди - будови кінотеатру «Комета»в смт. Сімеїз по вул. Радянська (Совєтська) 27-а передбачено не було. Крім вищезазначеного, при постановленні відповідачем Сімеїзської Ради Автономної Республіки Крим оспорюваних рішень, було порушено вимоги пункту 51 Закону України від 18.05.2000, № 1723-III "Про Державну програму приватизації" в редакції 07.12.2000 року, відповідно до якого У разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, приміщення) орендар одержує право на викуп цього майна, якщо орендарем за згодою орендодавця здійснено за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менш як 25 відсотків залишкової (відновної за вирахуванням зносу) вартості майна (будівлі, споруди, приміщення). Оцінка вартості об'єкта приватизації у цьому разі здійснюється із застосуванням експертної оцінки. Таке ж право одержує орендар у разі прийняття рішення про приватизацію відповідно до законодавства України. Третьою особою –Приватним підприємством «Мерьєм»не здійснено за згодою Сімеїзської Ради Автономної Республіки Крим за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менш як 25 відсотків залишкової (відновної за вирахуванням зносу) вартості майна (будівлі, споруди, приміщення). Відповідно до п.2 Роз'яснень Вищого арбітражного суду, від 26.01.2000, № 02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" - Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Відповідно до ст. 17 КАСУ , - «компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності». Згідно зі ст. 18 КАСУ, - «місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам». Адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача, крім справ з приводу оскарження актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, які стосуються інтересів конкретної особи. Стаття 104 КАСУ, - «До адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Суб'єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом».
В зв'язку з вищевикладеним просила суд визнати недійсним пункт 3 рішення 35-ої сесії Сімеїзської селищної ради 23 скликання №2 від 02.03.2001 року, визнати недійсним пункт 2 рішення 39-а сесія Сімеїзської селищної ради 23 скликання №20 від 19.06.2001 року.
В подальшому позивач уточнила позовні вимоги і просила суд визнати незаконним та скасувати пункт 3 рішення 35-ої сесії Сімеїзської селищної ради 23 скликання №2 від 02.03.2001 року, визнати незаконним та скасувати пункт 2 рішення 39-а сесія Сімеїзської селищної ради 23 скликання №20 від 19.06.2001 року.
В судовомуудовея 2010 засіданні представник позивача ОСОБА_1, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача - Сімеїзької Ради Автономної Республіки Крим в судове засідання не з’явився, належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду справи, надіслав на адресу суду заяву, якою просив справу розглянути за його відсутності, проти задоволення позову не заперечував.
Представник відповідача –Фонду комунального майна Ялтинської міської ради в судове засідання не з’явився, належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду справи, надіслав на адресу суду заяву, якою просив справу розглянути за його відсутності за наявними в справі матеріалами.
Представник третьої особи ОСОБА_2 в судовому засіданні заявила, що заперечень проти позовних вимог не має, просить розглянути справу за наявними матеріалами.
Суд дослідивши письмові докази, які є в матеріалах справи, а саме:
- Рішення №2 від 02 березня 2001 року Сімеізької селищної ради;
- Рішення №20 від 19 червня 2001 року Сімеізької селищної ради;
- Лист Директора підприємства «Мерьем»від 05.06.2001 року
- Договір оренди комунального майна №10 від 01 червня 2000 року, укладений між Сімеїзьською селищною радою в особі селищного голови Макаренко М.Г. та приватним підприємством «Мерьем»
- Акт оцінки майна(додаток №1)
- Розрахунок плати за перший місяць оренди майна (додаток №2)
- Технічний паспорт нерухомого майна (додаток №3)
- Акт приймання-передачі орендованого майна (додаток №4),
приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:
05 грудня 2000 року 31-а сесія Сімеїзської селищної ради 23 скликання прийняла рішення №11 «Про затвердження реєстру об’єктів комунальної власності, які знаходяться в Сімеїзської селищній раді», яким затверджено Реєстр об’єктів комунальної власності, які знаходяться на території Семеїзської селищної ради, Додаток №1. 02 березня 2001 року 35-а сесія Сімеїзської селищної ради 23 скликання прийняла рішення №2 «Про включення в реєстр приватизації об’єктів комунальної власності колишньої будови кінотеатру «Комета»», яким включено до реєстру приватизації приміщення колишнього літнього кінотеатру «Комета», який орендується підприємством «Мерьєм», дозволено приватизацію приміщення колишнього літнього кінотеатру «Комета».19 червня 2001 року 39-а сесія Сімеїзської селищної ради 23 скликання прийняла рішення №20 «Про внесення змін в рішення сесій Сімеїзської селищної ради щодо підприємства «Мерьєм»», яким внесено зміни в рішення 35-ої сесії Сімеїзської селищної ради 23 скликання прийняла рішення №2 «Про включення в реєстр приватизації об’єктів комунальної власності колишньої будови кінотеатру «Комета»»і викладено пункт 3 зазначеного рішення в наступній редакції: «Просити фонд майна м. Ялта провести приватизацію приміщення літнього кінотеатру «Комета»підприємству «Мерьєм»шляхом викупу».
Пунктом 1 ст. 59 Закону України № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" в редакції від 17.05.2001 року передбачається, що Ради в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Згідно з ст. 4 Закону України № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" в редакції від 17.05.2001 року –серед основних принципів здійснення місцевого самоврядування передбачається, зокрема, принцип законності. Принцип законності відповідає статтям 1 та 8 Конституції України, відповідно до яких Україна є правовою державою, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Крім того, згідно з ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України
Відповідно до п.5 ст. 60 Закону України № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" в редакції від 17.05.2001 року - Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють повноваження щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Згідно з п.2 ст.2 Закону України № 2163-XII "Про приватизацію державного майна" в редакції від 18.05.2000 року - Приватизація здійснюється на основі таких принципів: законності; надання громадянам України пріоритетного права на придбання державного майна; забезпечення соціальної захищеності та рівності прав участі громадян України у процесі приватизації.
Згідно з п.4 ст. 3 Закону України № 2163-XII "Про приватизацію державного майна" в редакції від 18.05.2000 року - Відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування.
Згідно з ст.25 Закону України від 10.04.1992, № 2269-XII "Про оренду державного та комунального майна" в редакції від 17.05.2001 року - Приватизація об'єкта оренди здійснюється відповідно до чинного законодавства.
Відповідно до п.9 ст. 17 Закону України від 04.03.1992, № 2163-XII "Про приватизацію державного майна" в редакції від 18.05.2000 року - Орендар має право на викуп об'єкта оренди, якщо це було передбачено договором оренди, укладеним до набрання чинності Законом України "Про оренду державного майна". Орендар здійснює викуп об'єкта оренди відповідно до законодавства та договору оренди. Умови викупу (ціна, порядок, строки, засоби платежу) визначаються в договорі оренди. Ціна об'єкта оренди визначається відповідно до статті 20 цього Закону
Аналогічні вимоги викладені в ст.11 Закону України від 06.03.1992, № 2171-XII "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" в редакції від 21.12.2000 року –відповідно до якої Викуп застосовується щодо об'єктів малої приватизації: не проданих на аукціоні, за конкурсом; включених до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу; зданих в оренду, якщо право на викуп було передбачено договором оренди, укладеним до набрання чинності Законом України "Про оренду державного майна". Викуп майна підприємств, зданих в оренду, проводиться з додержанням вимог, передбачених чинним законодавством України про приватизацію
Договором оренди комунального майна №10 від 01 червня 2000 року, укладеного між Сімеїзської селищною радою в особі селищного голови Макаренко М.Г. та приватним підприємством «Мерьем», право викупу об’єкта оренди - будови кінотеатру «Комета»в смт. Сімеїз по вул. Радянська (Совєтська) 27-а передбачено не було.
При постановленні відповідачем Сімеїзської Ради Автономної Республіки Крим оспорюваних рішень, було порушено вимоги пункту 51 Закону України від 18.05.2000, № 1723-III "Про Державну програму приватизації" в редакції 07.12.2000 року, відповідно до якого У разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, приміщення) орендар одержує право на викуп цього майна, якщо орендарем за згодою орендодавця здійснено за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менш як 25 відсотків залишкової (відновної за вирахуванням зносу) вартості майна (будівлі, споруди, приміщення). Оцінка вартості об'єкта приватизації у цьому разі здійснюється із застосуванням експертної оцінки. Таке ж право одержує орендар у разі прийняття рішення про приватизацію відповідно до законодавства України.
Разом з цим, приватним підприємством «Мерьєм»не здійснювались за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менш як 25 відсотків залишкової (відновної за вирахуванням зносу) вартості майна (будівлі, споруди, приміщення).
Таким чином, оскаржувані акти не відповідають вимогам чинного законодавства та порушують у зв'язку з їх прийняттям права та охоронювані законом інтереси позивача у справі, що є підставою для визнання їх незаконними та скасування.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги є законні та обгрунтовані, а тому задовольняє їх в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 1,8,9 Конституції України, ст.ст. 4, 59, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст. 2,3, 17 Закону України «Про приватизацію державного майна», ст. 25 Закону України «Про оренду державного та колективного майна», ст. 11 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств», ст. ст. 9-12, ст. 71 ст.ст. 159-163 КАС України, суд
п о с т а н о в и в :
Позов ОСОБА_3 до Фонду комунального майна Ялтинської міської ради АР Крим, Сімеїзської селищної ради АР Крим, третя особа: приватне підприємство «Мерьєм»про визнання незаконним та скасування пункту 3 рішення 35-ої сесії Сімеїзської селищної ради 23 скликання № 2 від 02 березня 2001 року, та пункту 2 рішення 39-ої сесії Сімеїзької селищної ради 23 скликання № 20 від 19 червня 2010 року –задовольнити.
Визнанати незаконним та скасувати пункт 3 рішення 35-ої сесії Сімеїзської селищної ради 23 скликання № 2 від 02 березня 2001 року «Про включення в реєстр приватизації приміщення колишнього кінотеатру «Комета».
Визнати незаконним та скасувати пункт 2 рішення 39-ої сесії Сімеїзської селищної ради 23 скликання № 20 від 19 червня 2010 року «Про внесення змін в рішення сесій Сімеїзської селищної ради».
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Якимівський районний суд Запорізької області протягом 10 днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя:
- Номер: 2а-5/2011
- Опис: Про перерахунок пенсії
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 2а-5/2011
- Суд: Тлумацький районний суд Івано-Франківської області
- Суддя: Куценко О.О.
- Результати справи:
- Етап діла: Зареєстровано
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 08.11.2010
- Дата етапу: 08.11.2010
- Номер: 2-а/449/3/13
- Опис: про стягнення надбавки до пенсії "Дітям війни"
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 2а-5/2011
- Суд: Перемишлянський районний суд Львівської області
- Суддя: Куценко О.О.
- Результати справи: залишено без змін
- Етап діла: Розглянуто у апеляційній інстанції
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 02.03.2009
- Дата етапу: 11.06.2014