26 вересня 2006 року                                                м.Київ

             Суддя Верховного Суду України Сенін Ю.Л., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 жовтня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 13 квітня            2006 року,

в  с  т  а  н  о  в  и  в :

ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, посилаючись на те, що вони є батьками ОСОБА_5, однак відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання сина. Позивачка просила стягнути аліменти на утримання дитини в розмірі ¼ усіх видів заробітку відповідача.

ОСОБА_3 звернувся із зустрічним позовом до ОСОБА_4 про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження              ОСОБА_5, посилаючись на те, що після відмови ОСОБА_4 від проведення експертизи ДНК сина у нього виникли підозри, що він не є батьком дитини.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 жовтня 2005 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від                13 квітня 2006 року, позов ОСОБА_4 задоволено, в задоволенні зустрічного позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 просять скасувати ухвалені в справі судові рішення й передати справу на новий розгляд, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

ОСОБА_3 подав заяву про приєднання до касаційної скарги своїх представників.

Касаційна скарга не може бути прийнята до провадження з таких підстав.

Згідно п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки  матеріалів справи.

 Із змісту касаційної скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що задовольняючи позов ОСОБА_4 та відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, суд виходив із того, що ОСОБА_3 не надав достатніх доказів для задоволення його позовних вимог і зобов'язаний надавати матеріальну допомогу на утримання дитини.

Згідно із ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або  вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині без наведення конкретних порушень судом норм процесуального права, які були допущені при встановленні зазначених в рішенні фактів, також не можуть бути визнані такими, що викликають необхідність перевірки матеріалами справи.

Доводи скарги та зміст оскаржуваних рішень також не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

       На підставі наведеного та керуючись пунктом 5 частини 3 статті 328 ЦПК України,

у  х  в  а  л  и  в :

            Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини, за касаційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 жовтня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 13 квітня 2006 року.

             Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити ОСОБА_1 та ОСОБА_2

             Ухвала оскарженню не підлягає.

                              Суддя

             Верховного Суду України                                                                  Ю.Л.Сенін