Справа №2-14/07

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2007 року Ржищівський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Козіної С.М.

при секретарі Головатюк І.P.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, третя особа: Трипільський обласний архіологічний музей Київської області, про витребування майна з чужого незаконного володіння та розірвання договору зберігання, -

ВСТАНОВИВ:

12 січня 2007 року ОСОБА_1звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання договору зберігання.

Позивач зазначав, що в 1997 році помер його батько ОСОБА_3, від якого він прийняв у спадщину, згідно складеного ним заповіту, належні йому картини, а саме: Мальви на сонці, Весна в Карпатах (з курочками), Гарбузи, Вечір на Кременецькій фортеці, Карпати (гуцул з гуцулкою), Прадавній ліс, на каторгу, Скеля любові, Будяк, Довбуш і дзвінка, Річка Тетерів, Петрус і Говерла, Київ розбудовується (2 роботи), На березі Арала, Дніпрові далі (під склом), Актор Сурегей у ролі виборного, Мазепа (графіка), Катерина (зима), Гарбузове поле, Мавка (графіка), Орда іде (графіка),Гарбузовий цвіт, Портрет дружини, Верби у вечірньому сяйві, С.Маків (2 роботи), Карпати після дощу, Тополі, Сільське подвір'я, Озеро, Захід сонця після снігопаду, Натюрморт з овочами та фруктами, Почаївська лавра, Прощавай земляче, Білі піони, Севастополь (пам'ятник загиблим), Бої за Тернопіль, Тіні забутих предків, Дівчина в національному вбранні, Гонта (похорон синів), Сагайдачний (графіка), Кріпость сороки (2 роботи), Виноградники Криму, Шевченко над Дніпром, Готель (Канів), Народні таланти, Виноградники Молдови, Портрет гуцула (2 роботи), Спляча красуня, Квіти сон, Київські каштани, Господар землі, Карпати, Чекання гостей, Бузок з вишитим рушником, Острів св.Карапета, Буревісник, Довженко Поема про море, Автопортрет, Ходоки у Леніна, Скульптор Гуцуляк, Дністер, Орнамент з птахами, Орнамент з птахами (графіка), Орнамент-виставка, Портрет І.П. Пінчука, Гуцулка, Господарка землі, Берегиня,Щоб ніхто не чув Гонта плаче, Індустріальний пейзаж під Араратом, Гагарін, Руїни Вірменського храму (Акрополь), Нічний прибій Чорного моря, Тарас Бульба вбиває свого сина, Мати-берегиня з дочками, Дівчина в гуцульському вбранні, Індюки на пташиному подвір'ї, Україночка над Дніпром, Яблуні цвітуть, Дорога на Ворохну, Евкаліпт, Мальви, Ранок у лісі, Господар звільненої землі, Орнамент (2 роботи), Відпочинок у лісі, Весна в ясенах, Портрет Запорожця.

Відповідно до листа-прохання виконкому Ржищівської міської ради від 10.12.2002 року № 4-49-475 за підписом Ржищівського міського голови та голови культурно-просвітницького центру "Мальовнича Україна" ОСОБА_2., який є відповідачем по даній справі, позивача попросила передати вищевказані картини для філіалу музею української старовини "Ржищівського музею ОСОБА_3" на їх постійне збереження.

Відповідно до цього листа позивач передав належні йому картини відповідачеві, перелік яких наведений у складених ним списках від 03.01.2003 року, від 01.07.2004 року та 28.06.2004 року.

В 2006 році позивачу стало відомо, що картини, передані ним для музею на зберігання відповідачу, останнім активно підробляються, а оригінали продаються.

 

Тому позивач зініціював проведення інвентаризації переданих картин, яка була проведена комісією в складі 11 осіб та складено акт інвентаризації музею ОСОБА_1№ 1 від

28.09.2006      року.

В результаті проведеної інвентаризації було виявлено, що 14 картин з числа переданих відповідачу, відсутні.

Цього ж дня, 28.09.2006 року, з метою поліпшення відповідальності за збереження картин, які залишились в музеї, комісією було складено акт приймання-передачі картин . ОСОБА_3в кількості 94 екземпляри.

Також з відповідачем було укладено договір зберігання переданого йому майна у письмовій формі, посвідчений власною розпискою відповідача від 28.09.2006 року.

5    січня 2007 року, перебуваючи в картинній галереї, яка знаходиться по вул. Десятинній, 11 в місті Київ, позивач побачив, що одна з переданих відповідачеві картин "Захід сонця після снігопаду", перебуває у запакованому вигляді та продана іншому власникові.

6    січня 2007 року позивач невідкладно з'явився в музей в місті Ржищеві і побачив лише пусту раму від вищевказаної картини. Тут же позивач виявив, що замість оригіналу картини "Весна в Карпатах (з курочками)" вісить підробка. Не перевіряючи наявністьінших належних йому картин, позивач звернувся по даному факту з письмовою заявою до Кагарлицького РВ ГУ МВС України в Київській області.

7    січня 2007 року позивач разом з працівником міліції виїхав в місто Київ до картинної галереї по вул. Десятинній, 11 та виявив, що картина "Захід сонця після снігопаду" в даній галереї вже відсутня.

Таким чином, відповідач порушив умови договору зберігання картин та ст. ст. 942, 943, 944 ЦК України. Відповідно до ст. 953 ЦК України зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою про негайне повернення переданих картин, але останній відмовився виконати вимогу.

Позивач просить суд розірвати договір зберігання від 29.09.2006 року, укладений між ним та відповідачем.

18 січня 2007 року ОСОБА_1звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Позивач зазначав, що відповідно до обставин, які викладені в позовній заяві від 12.01.2007 року про розірвання договору зберігання та ухвалою Ржищівського міського суду про забезпечення позову від 12.01.2007 року, ОСОБА_2. Було зобов'язано повернути 94 картини поклажедавцю, а саме із-за розірвання договору зберігання, укладеного між позивачем та відповідачем. На ухвалу суду, ці роботи були передані Ржищівській міській раді Київської області.

Було повернуто 85 робіт, що підтверджує акт приймання-передачі матеріальних цінностей (картин) від 12.01.2007 року та акт опису й арешту майна серії АВ № 591298 від 12.01.2007 року. Але не було повернуто наступні роботи: Весна в Карпатах (з курочками); Карпати (гуцул з гуцулкою); Орда іде (графіка); Карпати; Бузок з вишитим рушником; Гуцулка; Ранок у лісі; Господар звільненої землі; Захід сонця після снігопаду. Відповідно до розписки ОСОБА_2. Від 29.09.2006 року зберігач бере на себе повну матеріальну відповідальність, а отже відповідає за пошкодження, наявність і схоронність 94 картин. Тобто відповідно до Цивільного кодексу України ст. 951 п. 1 збитки завдані поклажедавцю втратою або пошкодженням речі відшкодовується зберігачем: у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості, в даному випадку нестачу складають 9 картин.

Відповідно до Цивільного кодексу України ст. 387 власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно заволоділа ним, а також ст. 391 - власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права на користування і розпорядження своїм майном, що відповідач порушив, оскільки він незаконно без всіляких підстав заволодів майном коли договір зберігання був фактично розірваний, оскільки поклажодавець вимагав від зберігача повернення робіт, а отже договір зберігання був розірваний. На даний момент

 

відповідач порушує ст. 391, оскільки позивач не може вільно володіти своїм майном.

Позивач просить суд зобов'язати відповідача повернути роботи: Весна в Карпатах (з курочками); Карпати (гуцул з гуцулкою); Орда іде (графіка); Карпати; Бузок з вишитим рушником; Гуцулка; Ранок у лісі; Господар звільненої землі; Захід сонця після снігопаду, позивачу - їх законному власникові або у разі неможливості повернути ці роботи відшкодувати матеріальні збитки в розмірі 2090500 (два мільйони дев'яносто тисяч п'ятсот) гривень.

Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати за сплату інформаційно-технічного забезпечення судового засідання в розмірі 30 гривень.

Ухвалою судді Ржищівського міського суду Київської області від 5 лютого 2007 року дані справи було об'єднано в одне провадження.

В судовому засіданні представник позивача подав заяву про збільшення позовних вимог щодо витребування майна з чужого незаконного володіння.

Позивач зазначав, що у провадженні Ржищівського міського суду знаходиться цивільна справа № 2-14/07 за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2 про розірвання договору зберігання та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Відповідно до обставин, які викладені в позовній заяві від 18.01.2007 року про витребування майна з чужого незаконного володіння та відповідно до актів прийому-передачі від 28.09.2006 року позивач передав 94 картини відповідачу на тимчасове збереження.

Відповідно до розпорядження виконавчого комітету від 17 липня 2006 року № 352 на підставі звернення позивача про забезпечення схоронності та зберігання експозиції картин заслуженого художника України ОСОБА_3., яка передана для територіальної громади міста в музей ОСОБА_2., було створено комісію по проведенню інвентаризації даних робіт. По закінченню інвентаризації було складено акт інвентаризації та прийому-передачі картин від 28.09.2006 року.

Рішенням від 12 жовтня 2006 року № 455 було встановлено комісією відсутність 14 робіт ОСОБА_3., які передані на експозицію у приватний музей ОСОБА_2. Сином художника ОСОБА_1.. Дані картини позивач передав відповідачу на зберігання, а отже позивач являється власником цих картин. Відповідно до Цивільного кодексу України ст. 387 власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно заволоділа ним, а також на основі статті 391 - власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права на користування і розпорядження своїм майном, що відповідач порушив, оскільки він незаконно без всіляких підстав заволодів майном коли договір зберігання був фактично розірваний, оскільки поклажодавець вимагав від зберігача повернення робіт. На даний момент відповідач порушує ст. 391, оскільки позивач не може вільно володіти своїм майном.

Позивач просив суд додатково витребувати у відповідача такі картини: Марко Черемшина серед студентів, Карпати (Мінчул), Гонта, Перебендя, Карпати перед грозою, Сільське подвір'я, Білі лебеді, Запорізькі рибалки, Маки на сонці, Лопушанська долина ранньою весною, Зима на перевалі, Сутінки на набережній в м. Сухумі, Зима в Яремчі, Батумське подвір'я восени.

В судовову засіданні позивач та представник позивача позови підтримали з вищенаведених міркувань.

Представник відповідача позов не визнав, пояснивши, що договір зберігання між позивачем та відповідачем на збереження картин ніколи не заключався, а щодо витребування майна з чужого незаконного володіння, то такі картини як: Весна в Карпатах (з курочками); Карпати (гуцул з гуцулкою); Орда іде (графіка); Карпати; Бузок з вишитим рушником; Гуцулка; Ранок у лісі; Господар звільненої землі; Захід сонця після снігопаду належать відповідачу на праві приватної власності. Що стосується картин Марко Черемшина серед студентів, Карпати (Мінчул), Гонта, Перебендя, Карпати перед грозою, Сільське подвір'я, Білі лебеді, Запорізькі рибалки, Маки на сонці, Лопушанська долина ранньою весною, Зима на перевалі, Сутінки на набережній в м. Сухумі, Зима в Яремчі, Батумське подвір'я восени, то

 

позивач не надав судові жодного документу, який свідчив би про передачу даних картин відповідачу, а тим паче не надавши доказів, що дані картини дійсно знаходяться у незаконному фактичному володінні відповідача.

Представник третьої особи без самостійних вимог, Трипільський обласний археологічний музей Київської області, в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання були належним чином повідомлені, про причину неявки суду не повідомили.

Заслухавши представника позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно ч. 1 ст. 937 ЦК України договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених ст. 208 ЦК України, тобто правочини між фізичною та юридичною особою; правочини фізичних осіб між собою, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Письмова форма договору зберігання вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.

Позивачем при" поданні позовної заяви про розірвання договору зберігання було надано копію розписки, виданої ОСОБА_2. ОСОБА_1.. За клопотанням представника відповідача про витребування оригіналу даної розписки суд з врахуванням ч. 2 ст. 64 ЦПК України вимагав від представника позивача подання оигіналу, але вимога суду не була виконана.

Суд не може прийняти до уваги як доказ укладення договору зберігання копію розписки, виданої відповідачем ОСОБА_2. ОСОБА_1. від 29.09.2006 року про прийняття на зберігання картин в кількості 94 штуки, оскільки позивачем не було надано оригінал даної розписки, а тому суд був позбавлений можливості визначити справжність підпису відповідача. Представник відповідача заперечує факт укладення даного договору та факт підписання ОСОБА_2. даної розписки.

Також як доказ укладення договору зберігання між позивачем та відповідачем не може бути прийнято список робіт ОСОБА_3. переданих ОСОБА_2 від 28.06.2004 року, оскільки в даному документі відсутнє будь-яке посилання на те, що такі роботи як: Дівчина в гуцульському вбранні, Маки на сонці, Індюки на пташиному подвір'ї, Лопушанська долина ранньою весною, Україночка над Дніпром, Яблуні цвітуть, Дорога на Ворохту, Зима на перевалі, Сутінки на набережній в м. Сухумі, Евкаліпт, Мальви, Зима в Яремчі, Батумське подвір'я восени, були передані позивачем відповідачу на зберігання.

Згідно показів свідківОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6. судом було встановлено, що відповідач неодноразово сам придбавав картини заслуженого художника ОСОБА_3

Судом було встановлено, що після смерті заслуженого художника України ОСОБА_3 позивач не прийняв в спадщину картини батька, а тому правовстановлюючий документ на спірні роботи у позивача відсутній.

Той факт, що у позивача немає правовстановлюючих документів на спірні картини також, крім пояснень представника позивача, підтверджено показами свідківОСОБА_7,ОСОБА_8., ОСОБА_5., ОСОБА_6..

Згідно ч. 1 ст. 433 ЦК України твори живопису та графіки відносяться до об'єктів авторського права, таким чином згідно ст. 29 Закону України "Про авторське право та суміжні права" від 23.12.1993 року позивач міг згідно закону успадкувати після смерті батька спірні картини, але своїм правом спадкоємства на твори живопису не скористався.

Представник позивача посилається як на доказ приналежності спірних картин позивачу на акт інвентаризації музею ОСОБА_3від 28 вересня 2006 року та акт приймання-передачі   картин   ОСОБА_3  ОСОБА_1.   зберігачу   фонду   музею

 

образотворчого мистецтва ім. І.В. ЗадорожньогоОСОБА_7 та відОСОБА_7 зберігачу фонду Трипільського обласного музею ОСОБА_9. від 28 вересня 2006 року, складені комісією, до якої входили: заступник міського голови з виконавчої роботиОСОБА_15., головний спеціаліст відділу культури ОСОБА_16., секретар ради ОСОБА_17., начальник архівного відділу ОСОБА_18., директор будинку дитячої та юнацької творчості ОСОБА_11., керівник радіомовної організації ОСОБА_19., старший науковий співробітник музею ОСОБА_13., науковий працівник відділення Трипільського обласного музеюОСОБА_12., зберігач фонду відділення трипільського обласного музею ОСОБА_9., ОСОБА_1., ОСОБА_10

Дані докази не можуть бути прийняті судом як належні, оскільки згідно показів свідківОСОБА_7, ОСОБА_9., ОСОБА_11., ОСОБА_12, ОСОБА_13. до даних актів були занесені картини за вказівкою позивача, який був присутній при проведенні інвентаризації, та згідно списку картин ОСОБА_3за підписом лише позивача від 3.01.2003 року. Крім того, згідно показів свідків ОСОБА_9., ОСОБА_11., ОСОБА_13. акт приймання-передачі картин ОСОБА_3. ОСОБА_1. зберігачу фонду музею образотворчого мистецтва ім. І.В. ЗадорожньогоОСОБА_7. від 28.09.2006 року та акт приймання-передачі картин ОСОБА_3відОСОБА_7 зберігачу фонду Трипільського обласного музею ОСОБА_9. від 28 вересня 2006 року готувалися в приміщенні міської ради і були підписані даними свідками як членами комісії без попереднього ознайомлення з їх змістом та переліком занесених до актів картин.

Також судом було встановлено, що дані акти як інвентаризації так і приймання-передачі від 28.09.2006 року засвідчували лише факт наявності картин в Ржищівському музеї ім. І.В. Задорожнього, а не факт належності даних картин позивачу, оскільки позивачем комісії не було надано правовстановлюючих документів на дані картини і джерела походження картин в музеї комісією не з'ясовувалось.

Крім того, згідно актів приймання-передачі від 28.09.2006 року приймання-передача картин відбувалось від позивача зберігачу фонду музею образотворчого мистецтва ім. І.В. ЗадорожньогоОСОБА_7 та відОСОБА_7 зберігачу фонду Трипільського обласного музею ОСОБА_9. картини не передавались відповідачу.

Крім того, судом було встановлено, що на час проведення інвентаризації картин ОСОБА_3роботи художника знаходились в приміщенні відділення обласного архіологічного музею в м. Ржищеві, який розташований в приміщенні, що належить на праві приватної власності відповідачу. Таким чином, фактичної передачі картин 28 вересня 2006 року від ОСОБА_1. зберігачу фонду музею образотворчого мистецтва ім. І.В. ЗадорожньогоОСОБА_7. та відОСОБА_7 зберігачу фонду Трипільського обласного музею ОСОБА_9. не відбулося. Що також підтверджується показами свідків ОСОБА_11., ОСОБА_13, ОСОБА_12, ОСОБА_9.,ОСОБА_7.

Згідно оригіналу акту приймання-передачі картин ОСОБА_3. відОСОБА_7 зберігачу фонду Трипільського обласного музею ОСОБА_9. від 28.09.2006 року вбачається, що під час його складанняОСОБА_2. як власник приміщення музею був відсутній, оскільки в акті не міститься його підпис та даний акт не містить посилання на відмову від підпису відповідачем.

Судом було встановлено, що в листопаді 2002 року було створено філіал Музею української старовини "Ржищівський музей ОСОБА_3 " і на час відкриття в експозиції музею вже були картини художника ОСОБА_3., які були надані музею віцдповідачем. Цей факт був підтверджений також свідкамиОСОБА_4., ОСОБА_6, ОСОБА_5.,ОСОБА_8., ОСОБА_13

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем та представником позивача не надано суду доказів укладення договору зберігання між позивачем та відповідачем 29.09.2006 року щодо 94 картин заслуженого художника України ОСОБА_3., а саме: Мальви на сонці, Весна в Карпатах (з курочками), Гарбузи, Вечір на Кременецькій фортеці, Карпати (гуцул з гуцулкою), Прадавній ліс, на

 

каторгу, Скеля любові, Будяк, Довбуш і дзвінка, Річка Тетерів, Петрус і Говерла, Київ розбудовується (2 роботи), На березі Арала, Дніпрові далі (під склом), Актор Сурегей у ролі виборного, Мазепа (графіка), Катерина (зима), Гарбузове поле, Мавка (графіка), Орда іде (графіка),Гарбузовий цвіт, Портрет дружини, Верби у вечірньому сяйві, С.Маків (2 роботи), Карпати після дощу, Тополі, Сільське подвір'я, Озеро, Захід сонця після снігопаду, Натюрморт з овочами та фруктами, Почаївська лавра, Прощавай земляче, Білі піони, Севастополь (пам'ятник загиблим), Бої за Тернопіль, Тіні забутих предків, Дівчина в національному вбранні, Гонта (похорон синів), Сагайдачний (графіка), Кріпость сороки (2 роботи), Виноградники Криму, Шевченко над Дніпром, Готель (Канів), Народні таланти, Виноградники Молдови, Портрет гуцула (2 роботи), Спляча красуня, Квіти сон, Київські каштани, Господар землі, Карпати, Чекання гостей, Бузок з вишитим рушником, Острів св.Карапета, Буревісник, Довженко Поема про море, Автопортрет, Ходоки у Леніна, Скульптор Гуцуляк, Дністер, Орнамент з птахами, Орнамент з птахами (графіка), Орнамент-виставка, Портрет І.П. Пінчука, Гуцулка, Господарка землі, Берегиня,Щоб ніхто не чув Гонта плаче, Індустріальний пейзаж під Араратом, Гагарін, Руїни Вірменського храму (Акрополь), Нічний прибій Чорного моря, Тарас Бульба вбиває свого сина, Мати-берегиня з дочками, Дівчина в гуцульському вбранні, Індюки на пташиному подвір'ї, Україночка над Дніпром, Яблуні цвітуть, Дорога на Ворохну, Евкаліпт, Мальви, Ранок у лісі, Господар звільненої землі, Орнамент (2 роботи), Відпочинок у лісі, Весна в ясенах, Портрет Запорожця.

Таким чином, позов про розірвання договору зберігання не підлягає задоволенню.

Позов щодо витребування майна з чужого незаконного володіння також не підлягає задоволенню з нищенаведених міркувань.

Згідно ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Крім того, згідно ст. 50 Закону України "Про власність" та Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" (із змінами, внесеними постановою від 25.05.1998 року № 15) право вимоги повернення (віндикація) свого майна з чужого незаконного володіння належить лише власнику майна.

Згідно ч. 1 ст. 397 ЦК України володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе.

Судом було встановлено, що у приватній власності відповідача перебувають такі картини, щодо яких заявлена вимога про витребування з чужого незаконного володіння: Бузок з вишитим рушником, Карпати, Весна в Карпатах (з курочками), Карпати (гуцул з гуцулкою), Гуцулка, Господар звільненої землі, Ранок у лісі, Захід сонці після снігопаду, Орда іде (графіка). Даний факт підтверджується договором купівлі-продажу на вищезазначені картини від 22 грудня 2002 року, укладеного між відповідачем таОСОБА_14. Таким чином, позов щодо витребування даних картин від їх законного власника є безпідставним.

Згідно ч. З ст. 397 ЦК України та ст. 49 Закону України "Про власність" від 7.02.1991 року володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не буде встановлено судом, третейським судом.

Судом також було встановлено, що такі картини як: Марко Черемшина серед студентів, Карпати (Мінчул), Гонта (кара ляхам, кара), Перебендя, Карпати перед грозою, сільське подвір'я, Білі лебеді, Запорізькі рибалки, Маки на сонці, Лопушанська долина ранньою весною, Зима на перевалі, Сутінки на набережній в м. Сухумі, Зима в Яремчі, Батумське подвір'я восени в музеї Української старовини у ОСОБА_2. станом на 28.09.2006 року були відсутні. Цей факт підтверджується згідно доповнення до акту перевірки наявності картин ОСОБА_3станом на 28.09.2006 року та рішенням виконкому Ржищівської міської ради Київської області від 12 жовтня 2006 року. Даним доповненням та рішенням не встановлена причина відсутності даних робіт в музеї та не з'ясовувалась достовірність факту передачі даних картин позивачем музею. А тому суд приходить до висновку, що картини: Марко Черемшина серед студентів, Карпати (Мінчул),

 

Гонта (кара ляхам, кара), Перебендя, Карпати перед грозою, сільське подвір'я, Білі лебеді, Запорізькі рибалки, Маки на сонці, Лопушанська долина ранньою весною, Зима на перевалі, Сутінки на набережній в м. Сухумі, Зима в Яремчі, Батумське подвір'я восени, не перебували і не перебувають у фактичному володінні відповідача.

Крім того, згідно пояснень представника позивача судом було встановлено, що картина "Лопушанська долина ранньою весною" на час слухання справи з 2003 року постійно знаходиться у володінні Ржищівського МВМ Кагарлицького РВ ГУ МВС України в Київській області і не перебувала у володінні відповідача.

Також позивач не довів своє право власності на картини: Марко Черемшина серед студентів, Карпати (Мінчул), Гонта (кара ляхам, кара), Перебендя, Карпати перед грозою, сільське подвір'я, Білі лебеді, Запорізькі рибалки, Маки на сонці, Лопушанська долина ранньою весною, Зима на перевалі, Сутінки на набережній в м. Сухумі, Зима в Яремчі, Батумське подвір'я восени, щодо яких ставиться вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач не надав доказів того, що картини: Марко Черемшина серед студентів, Карпати (Мінчул), Гонта (кара ляхам, кара), Перебендя, Карпати перед грозою, сільське подвір'я, Білі лебеді, Запорізькі рибалки, Маки на сонці, Лопушанська долина ранньою весною, Зима на перевалі, Сутінки на набережній в м. Сухумі, Зима в Яремчі, Батумське подвір'я восени, належать йому, а також не надав доказів знаходження даних картин у відповідача, а тому позов щодо витребування майна з чужого незаконного володіння не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України вимоги позивача щодо відшкодування судових витрат задоволенню не підлягають, оскільки йому відмовлено в позові.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 4, 10, 11, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, ст. ст. 936, 937, 433, 387, 397 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1до ОСОБА_2 про розірвання договору зберігання - відмовити в повному обсязі.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння - відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської облатсі через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.