Справа № 2 - 451/2007 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

27 квітня 2007 року          Хустський районний суд, Закарпатської області

в складі: головуючого-судді   Волощук О. Я.

при секретарі с/з Демеш В. М.

розглянувши на попередньому судовому засіданні в м. Хуст справу за позовом :

ОСОБА_1

до

ТОВ «Есперанца»

про

стягнення суми боргу та моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася в Хустський районний суд з даним позовом до ТОВ «Есперанца» про стягнення суми боргу по заробітній платі та стягнення моральної шкоди, посилаючись на те, що з вересня місяця 2005 року вона прийнята на роботу та працювала на посаді технолога швейного цеху . До цього з 1989 року працювала на посаді інженера технолога на AT «Старт» на базі якого і створено підприємство ТОВ «Есперанца» . Наказом 4-к від 20.03.2006 року її в зв'язку з невиконанням своїх функціональних обов'язків, тобто за порушення трудової дисципліни переведено на посаду контролера. Хоча з наказаом вона була незгідна, але його не оспорювала так як нехотіла конфлікту з адміністрацією, тому, що дана робота є єдиним джерелом її доходів та існування . З 20.03.2006 року вона працювала на посаді контролера швейного цеху. Наказом № 17-к від 10.07.2006 року її переведено в швачки четвертого розряду в зв'язку з невиконанням своїх функціональних обов'язків . Даний наказ вона оскаржила в Хустському районному суді і рішенням суду наказ визнано недійсним та зобов'язано відповідача поновити її на посаді контролера швейного цеху . Після винесенення судом рішення вона була поставлена адміністрацією відповідача в такі умови із-за яких не могла продовжувати працювати, саме тому подала заяву про звільнення її з роботи за згодою сторін. Наказом по підприємству № 135-к від 04 листопада 2006 року її звільнено з роботи. На день звільнення їй видано трудову книжку, але не проведено розрахунку . На її неодноразові вимоги адміністрація відповідача стверджує, що в них немає коштів .

Просила суд, постановити рішення якимстягнути з ТОВ «Есперанца» на її користь  невиплачену  заробітну  плату  в розмірі  4295   гривнів,  середній

заробіток за період затримки розрахунку при звільненні в розмірі 1495 гривнів та моральну шкоду в розмірі 3000 гривнів .

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, просить їх задоволити на наявних у справі доказах .

Відповідач ТОВ «Есперанца» в судове засідання на визначений судом термін, а саме 13.04.2007 року та 27.04.2007 року не з'явився повторно. Про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином . Причини неявки суду невідомі.

В порядку ст. 169, 224 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача і постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказах .

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення пощзивачки ОСОБА_1 суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав .

В судовому засіданні встановлено, що з вересня місяця 2005 року позивачка прийнята на роботу та працювала на посаді технолога швейного цеху . До цього з 1989 року працювала на посаді інженера технолога на AT «Старт» на базі якого і створено підприємство ТОВ «Есперанца» . Наказом 4-к від 20.03.2006 року її в зв'язку з невиконанням своїх функціональних обов'язків, тобто за порушення трудової дисципліни переведено на посаду контролера. Хоча з наказаом вона була незгідна, але його не оспорювала так як нехотіла конфлікту з адміністрацією, тому, що дана робота є єдиним джерелом її доходів та існування .

З 20.03.2006 року позивачка працювала на посаді контролера швейного цеху. Наказом № 17-к від 10.07.2006 року її переведено в швачки четвертого розряду в зв'язку з невиконанням своїх функціональних обов'язків . Даний наказ вона оскаржила в Хустському районному суді і рішенням суду наказ визнано недійсним та зобов'язано відповідача поновити її на посаді контролера швейного цеху . Після винесенення судом рішення вона була поставлена адміністрацією відповідача в такі умови із-за яких не могла продовжувати працювати, саме тому подала заяву про звільнення її з роботи за згодою сторін.

Наказом по підприємству № 135-к від 04 листопада 2006 року її звільнено з роботи.

Відповідно до вимог ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення, а якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути сплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення вимоги про розрахунок .

На день звільнення позивачці видано трудову книжку, але розрахунку з нею не проведено .

На даний час заборгованість відповідача ТОВ «Есперанца» перед позивачкою ОСОБА_1 по заробітній платі становить 4295 гривнів. На неодноразові вимоги позивачки провести з нею розрахунок, адміністрація ТОВ «Есперанца» стверджувала, що в них немає на це коштів .

Згідно ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівнику сум в строки,

підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку .

Згідно довідки про середню заробітну плату, видану позивачці її середній заробіток на ТОВ «Есперанца» становить 23 гривні щоденно . З моменту звільнення позивачки пройшло 65 робочих днів . /23x65 = 1465 грн./

На даний момент відповідач ТОВ «Есперанца» повинен сплатити позивачці ОСОБА_1 1425 гривнів за затримку розрахунку при її звільненні .

Крім цього позивачкою ОСОБА_1 заявлена моральна шкода, яка спричинена їй несвоєчасною виплатою заробітної плати . Моральну шкоду позивачка оцінює в 3000 гривнів, і просить їх стягнути з відповідача.

Відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди внаслідок порушення її прав .

Відповідно до зазначеної норми, моральна шкода відшкодовується майном, грішми або в інший спосіб .

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди а також інших обставин які мають істотне значення .

При вирішенні розміру відшкодування моральної шкоди враховуються вимоги розумності і справедливості.

На думку суду, заявлена позивачкою ОСОБА_1 моральна шкода підлягає до часткового задоволення в розмірі 1000 гривнів.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 169, 209, 224-227 ЦПК України, ст. 23 ЦК України, ст. ст. 116, 117 КЗпП України, суд -

РІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задоволити частково . Стягнути з ТОВ «Есперанца» на користь ОСОБА_1 4295 гривнів невиплаченої заробітної плати, 1495 гривнів середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні та 1000 гривнів моральної шкоди .

Заяву про перегляд заочного рішення відповідачем може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії до Хустського районного суду.

Сторонами може бути подана заява про апеляційне оскарження рішення протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а також може бути подана апеляційна скарга протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Закарпатської області.