Справа №2-186/2007 p.
РІШЕННЯ
Іменем України
26 квітня 2007 року. м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Кемінь В.Д.
при секретарі судового засідання Озарук О.І.
з участю позивачки ОСОБА_1 її представника ОСОБА_2
відповідачки ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хуст справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про вселення в будинок та усунення перешкод в користуванні будинком
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася в суд до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання за нею права власності на частину будинку АДРЕСА_1.
Під час розгляду справи позивачка змінила свої позовні вимоги в порядку, передбаченому ст. 31 ЦПК України і просить суд вселити її в добудовану частину будинку АДРЕСА_1 та зобов'язати відповідачів не чинити їй перешкоди в користуванні цією частиною житла. В своїх вимогах посилається на те, що з 20.06.1978 року уклала шлюб з ОСОБА_6 - сином відповідачів. Після чого спільно проживали в одному дворогосподарстві з відповідачами за вище вказаною адресою, дітей від шлюбу у них не народилося. За час спільного проживання вони з чоловіком за згодою відповідачів провели добудову до будинку житлової кімнати з коридором, кухнею, ванною, підсобним та підвальними приміщеннями, здійснили капітальний ремонт всього будинку, обштукатурили його зовнішні стіни, реконструювали літню кухню під житло, влаштували нову огорожу дворогосподарства, збудували гараж та господарські споруди. За період життя чоловіка не виникало питань та проблем з відповідачами про власність дворогосподарства, так як чоловік був їхнім єдиним сином. ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловік - ОСОБА_6 помер, з того часу відповідачі почали з нею сварки, між ними створилися неприязні відносини. На сьогоднішній день вона змушена прдживати у своїх родичів, так як відповідачі не допускають її в будинок, створюють перешкоди в користуванні добудови до будинку, яку вони збудували разом з чоловіком та проживали там все життя після укладення шлюбу. В жовтні 2006 року відповідач ОСОБА_4 оформив право власності і на здійснену ними добудову, повністю позбавивши її житла. З врахуванням наведеного, просить суд задовольнити її змінені позовні вимоги та постановити рішення, яким вселити її в добудовану до вказаного будинку житлову кімнату з коридором, кухнею, ванною та зобов'язати відповідачів не чинити їй перешкод в користуванні підвальним приміщенням під вказаною кімнатою та приміщенням для зберігання сіна і огорожею для утримання свиней у дворогосподарстві.
Представник позивачки ОСОБА_2 повністю підтримала вимоги позивачки з посиланням на викладені нею обставини і просить суд задовольнити позов.
Відповідачка ОСОБА_5 в судовому засіданні позов не визнала, суду пояснила, що власником всього дворогсподарства АДРЕСА_1 є її чоловік - ОСОБА_4. З ними в дворогосподарстві проживав їхній єдиний син - ОСОБА_6, який одружився з відповідачкою та проживав з нею разом у їхньому дворогосподарстві з 1978 року. В листопаді 2005 року їхній син помер, після чого вони з невісткою посварилися. Так як вони з чоловіком є людьми похилого віку і їм потрібен догляд та допомога, а відповідачка відмовляється надавати допомогу і доглядати за ними, перешкоджає їм у доступі до всього будинку, не дає користуватися водопроводом, а тому з цих підстав вони не бажають, щоб вона проживала з ними разом і для проживання в будинку її не допустять. Просить суд відмовити в задоволенні позову та приєднати до матеріалів справи пояснюючу записку від її чоловіка - ОСОБА_4
Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про день час, та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. До суду відповідач подав письмове пояснення, в якому висловив погрозу про вбивство ОСОБА_1, у разі якщо суд винесе рішення в її користь.
Заслухавши доводи учасників судового розгляду, пояснення свідків ОСОБА_7, ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов до висновку що позов слід задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В судовому засіданні позивачка навела суду докази, які дають їй підстави вимагати вселення в будинок АДРЕСА_1, який зареєстрований за відповідачем - ОСОБА_4
Судом встановлено, що позивачка 20.06.1978 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_6, після чого постійно проживала в будинку АДРЕСА_1, дітей від їхнього шлюбу не народилося. Крім цього, ОСОБА_6 був єдиним сином відповідачів. Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно № 762 від 16.11.2006 року, зареєстрованого в Хустському ДПТІ, власником даного будинку є ОСОБА_4
ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловік позивачки - ОСОБА_6 помер, після чого між відповідачами та позивачкою склалися неприязні відносини, внаслідок чого остання позбавилася постійного місця проживання.
Відповідно до ст. 156 Житлового кодексу України, члени сім'ї власника жилого будинку, які проживають з ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням на рівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. Припинення сімейних відносин з власником будинку не позбавляє їх права користування займаним приміщенням. За таких обставин, позивачка правомірно вимагає її вселення в частину добудови до будинку відповідача, та усунення перешкод в користуванні частиною житла з господарськими спорудами.
Під час розгляду справи в судовому засіданні також встановлено, що сім'я позивачки при житті ОСОБА_6 несла витрати по оплаті за спожиту електроенергію в дворогосподарстві АДРЕСА_1.
Оцінивши в сукупності встановлені по даній справі докази, суд дійшов до висновку про правомірність та обгрунтованість вимог позивачки, щодо вселення в частини будинку АДРЕСА_1, на правах члена сім'ї власника вказаного будинку відповідно до вимог ст. 156 ЖК України.
Питання про стягнення судових витрат сторонами не ставилося.
Враховуючи наведене, керуючись ст. 156 ЖК України, ст.ст. 10,60,209 ЦПК України, суд -
РІШИВ:
Позов задовольнити.
Вселити ОСОБА_1 в добудовану до будинку АДРЕСА_1 - одну житлову кімнату з коридором, кухнею та ванною кімнатою.
Зобов'язати ОСОБА_2, ОСОБА_3 не чинити перешкод у користуванні ОСОБА_1 підвальним приміщенням, розташованим під кімнатою, в яку вона вселена та приміщенням для зберігання сіна, огорожею для утримання свиней, що розташовані в дворогосподарстві АДРЕСА_1.
На рішення суду може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а також може бути подана апеляційна скарга на рішення суду протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Закарпатської області.