Справа  № 2-а-7725/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

01 березня 2011 року                                                                                                    м. Бердянськ

 Суддя  Бердянського міськрайонного суду Запорізької області Білоусова О.М.,  розглянувши у скороченому провадженні адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду  України в Бердянському районі про  визнання протиправною бездіяльності та покладення зобов’язання здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії,   

В С Т А Н О В И Л А:

03.02.2011 року позивач звернувся до суду  з  позовом до відповідача, в якому просила визнати неправомірною бездіяльність УПФУ в Бердянському районі щодо не нарахування йому доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період з 01.01.2006р. по день винесення постанови.

При відкритті провадження у справі позовні вимоги за період з 01.01.2006р. по 02.08.2010р. залишені без розгляду ухвалою судді на підставі ст.ст. 99, 100 КАС України.

В позові позивач посилається на те, що він має статус «дитини війни» відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»і має право на отримання щомісячної доплати до пенсії  у розмірі 30 %  мінімальної пенсії за віком, як передбачено ст. 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідач надав заперечення проти позову, в якому просить суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування своїх доводів зазначив, що ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»застосовується лише для визначення розмірів пенсій визначених цим законом, і на правовідносини визначені Законом України «Про соціальний захист дітей війни»не розповсюджується. У 2007 р. передбачені були виплати лише дітям війни, які є інвалідами, а в 2008 -2010 роках зазначені виплати здійснювалися у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність на підставі Постанови Кабінету Міністрів України, оскільки на законодавчому рівні не було вирішено питання щодо фінансування цих виплат відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».    

Відповідно до ст. 183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження.     

Розглянувши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про зобов’язання відповідача виплатити надбавку до пенсії як дитині війни за період з 03.08.2010р. по 03.02.2011р. є обґрунтованими і такими, що підлягають  задоволенню з наступних підстав.   

Позивач має статус «Дитини війни», що надає йому, відповідно до вимог ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№ 2195-IV від 18.11.2004 р., який набрав чинності з 01.01.2006 року, право на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлених цим Законом.    

Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 року визнані неконституційним положення п.12 ст.71 та ст.111 Закону України «Про Державний  бюджет України на 2007 рік», що призупиняли на 2007 рік дію ст.6 Закону № 2195-IV від 18.11.2004 року, а відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року визнані неконституційним положення п.1,2 ст.41 Розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».   

Разом з тим, розмір підвищення, встановлений постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 р. «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»суперечить ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а тому не може бути застосований за нормою ч. 4 ст.9 КАС України, якою визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною

Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.   

Таким чином, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру виплати підвищення до пенсії «дітям війни»підлягає застосуванню норма ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».    

Відповідно до ст. 99 КАС України строк для звернення до адміністративного суду встановлений у шість місяців, а тому, нарахування недоплаченої допомоги позивачеві, як дитині війни, повинно здійснюватись у межах даного строку, тобто за  6 місяців.

За даних обставин, суд вважає необхідним позовні вимоги задовольнити, визнати протиправною бездіяльність УПФУ щодо нездійснення перерахунку та виплати позивачу підвищення до пенсії  відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та  зобов`язати УПФУ нарахувати та виплатити на користь позивача  недоплачене підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування»за період з 03.08.2010 року по 03.02.2011 року з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 8, 11, 17-19, 69-72,  99, 100-102,  158-163, 167, 183-2, 186 КАС України,   ст.5-7 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни», ст.28 Закону України  «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»,  Законом України  «Про державний бюджет України на 2010» рік,  суддя,

П О С Т А Н О В И Л А :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною   бездіяльність   Управління   Пенсійного   фонду   України   у   Бердянському районі Запорізької області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 у період  з 03.08.2010 року по 03.02.2011 року підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування».

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Бердянському районі Запорізької області  здійснити перерахунок та виплату на користь ОСОБА_1 у період  з 03.08.2010 року по 03.02.2011 року  пенсії, підвищеної на 30 % мінімальної пенсії за віком згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», з урахуванням фактично здійснених виплат.   

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня її проголошення.

У разі, якщо постанову було прийнято без виклику сторін, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.   

         Суддя                                                                                                      О.М. Білоусова