Справа № 2-426/2007р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ         УКРАЇНИ

19 квітня 2007 року                                                   Хустський районний суд

Закарпатської області

в складі: головуючого-судді:                                    Золотар М.М.

при секретарі:                                                            Лемак І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хуст справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим будинком, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 19 лютого 2007 року звернувся до Хустського районного суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням, посилаючись на те, що вона являється власником житлового будинку АДРЕСА_1. В даному будинку позивачка проживала разом із сином та його сім'єю. Після розірвання шлюбу з відповідачкою ОСОБА_2 син позивачки виїхав на роботу в м. Київ де створив нову сім'ю з якою на даний час і проживає. Відповідачка залишилася проживати разом з позивачкою в будинку, який належить останній. З 2003 року позивачка проживає у своєї племінниці ОСОБА_3 через те, що відповідачка тобто її бувша невістка влаштовує постійні сварки, застосовує фізичне насильство до неї, не дотримується ніяких норм співжиття. Просить суд винести рішення, жим усунути перешкоди в користуванні житловим будинком АДРЕСА_1, який належить їй, тобто зобов'язати ОСОБА_2 звільнити даний житловий будинок.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 у відповідності до ст. 27 ЦПК України уточнили позовні вимоги та просять суд зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкод позивачці у користуванні житловим будинком та земельною ділянкою, що розташовані в АДРЕСА_1 та попередити відповідачку про недопустимість порушення правил співжиття. Крім того вселити позивачку в даний житловий будинок, а саме в житлову кімнату, яка облаштована для проживання в даному житловому будинку.

Відповідач ОСОБА_2, позов визнала, не заперечила проти його задоволення.

Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_4, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_3 та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити, виходячи з наступного.

В судовому засіданні належними доказами встановлено, що ОСОБА_1 являється власником земельної ділянки площею 0,41 га за адресою АДРЕСА_1, що стверджується копією державного акту на право приватної власності на землю. Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 14.09.2006 року після смерті чоловіка позивачки, вона успадкувала будинок АДРЕСА_1.

Однак позивачка не може реалізувати своє право користуватися та розпоряджатися своїм майном через дії відповідачки, яка порушує правила співжиття.

Як вбачається з акту обстеження матеріально-побутових умов сім'ї ОСОБА_1, у зазначеному вище будинку проживає її невістка ОСОБА_2, а сама позивачка проживає у своєї племінниці ОСОБА_3.

Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_3 підтвердили твердження позивачки про те, що відповідачка порушувала правила співжиття, а саме постійно сварилася з ОСОБА_1 застосовувала до неї фізичне насильство та вигнала її з власного будинку.

Відповідно до ч. 2 ст. 48 Закону України «Про власність» власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків.

Відповідно до ч. 2 ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких перешкод його права на землю.

Беручи до уваги вищенаведене, а також те, що внаслідок неправомірних дій відповідача позивач тривалий час не може реалізувати своє право користуватися та розпоряджатися належним йому майном, суд приходить до висновку про необхідність зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у користуванні житловим будинком та земельною ділянкою, що розташовані в АДРЕСА_1, попередити її про недопустимість порушення правил співжиття, а також веселити ОСОБА_1 в даний житловий будинок в кімнату, яка облаштована і придатна для проживання.

З матеріалів справи слідує, що позивач сплатив державне мито в розмірі 8,50 гривень та 7,50 гривень за інформаційно-технічне забезпечення, тобто поніс судові витрати, які відповідно до ст.88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачів.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст. 152 ЗК України, ст. 48 Закону України «Про власність», ст. ст. 386, 391 ЦК України, суд, -

РІШИВ:

Позов задовольнити.

Зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 у користуванні житловим будинком та земельною ділянкою, що розташовані в АДРЕСА_1 Хустського району Закарпатської області та попередити ОСОБА_2 про недопустимість порушення правил співжиття.

Вселити ОСОБА_1 в житловий будинок в АДРЕСА_1, а саме в житлову кімнату, яка облаштована і придатна для проживання в даному житловому будинку.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 16 гривень судових витрат.

На рішення може бути подана заява про апеляційне оскарженням протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а також може бути подана апеляційна скарга на рішення суду протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Закарпатської області.