Справа №2-1691/07

РІШЕННЯ

 іменем України

17.05.2007 року Дніпровський районний суд м. Херсона у складі:

головуючого                                    Решетова В.В.,

при секретареві                               Довгій Л.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1до Відкритого акціонерного товариства «Херсонський бавовняний комбінат» про оплату часу простою, -

встановив:

Позивачка звернулася до суду із позовом, в якому вказує, що більше 40 років працює на Херсонському бавовняному комбінаті (надалі ВАТ «ХБК») на посаді прядилщици 5-го разряда. Стверджує, що на комбінаті на протязі останніх десяти років у зв'язку з відсутністю сировини, відключенням електроенергії та інших виробничих причин в цеху мали місце простої і їй та іншим працівникам оплата часу простою не провадилася. Вважає, що з урахуванням вимог ст. 113 КЗпП України, відповідачем не проведено їй оплату за період простою в 2003-2006 роки, на суму 1424грн.63коп. Просить суд стягнути з відповідача на її користь 1424грн.63коп. за час простою з виробничих причин за 2003-2006 роки.

В судовому засіданні позивач підтримав розмір позовних вимог, просив суд стягнути з відповідача мінімальний розмір оплати часу простою з виробничих причин за 2003-2006 роки, згідно даної відповідачем довідки про оплату відпусток з ініціативи адміністрації.

Представник відповідача Черненко А.Р. частково визнала позов у сумі 198,41 грн., яку позивачеві було виплачено, в решті позов не визнала і пояснила, що ВАТ «ХБК», як господарюючий суб'єкт, який використовує найману працю (робочу силу) у своїй діяльності для ведення табельного обліку при відсутності робітника на робочому місці через незалежні від нього причини керується п.п.2.2, 2.2.13 Інструкції по статистиці чисельності робітників, зайнятих в народному господарстві №171 від 07.07.1995р., яка для робітників, що тимчасово не працюють на виробництві, передбачає відпустку без збереження або з частковим збереженням заробітної плати за ініціативою адміністрації, та п.п.2.3 і 2.3.1 Інструкції по статистиці заробітної плати №5 від 13.01.2004р., яка встановлює компенсаційні виплати, не передбачені актами чинного законодавства або які проводяться понад встановлені норми, а саме: нарахування за невідпрацьований час, не передбачені чинним законодавством, зокрема, робітникам, які вимушено працювали скорочений час і знаходились у відпустках з ініціативи адміністрації. Вважає, що нарахування за час знаходження ОСОБА_1 у відпустці з ініціативи адміністрації проводилися відповідно до вище вказаних Інструкцій, тому ВАТ «ХБК» не визнає вимоги позивача щодо оплати часу простою. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов піддягає задоволенню, враховуючи наступне.

На підставі ст. 113 КЗпП України, час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третіх тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 надавалась відпустка з ініціативи адміністрації із частковим збереженням її заробітної плати.

Суд вважає, що при врегулюванні цих відносин, повинен застосовуватись закон, що регулює саме такі відносини, а не який-небудь інший нормативний акт. Тому, якщо відповідач всупереч законодавству про працю і надав позивачеві на час призупинення робіт відпустку з ініціативи адміністрації, з частковим збереженням заробітної плати, частина перша ст.ПЗ КЗпП України підлягає застосуванню до відносин, що виникають при цьому, за аналогією. На підставі викладеного, позивачу повинен оплачуватись час простою.

Крім цього, судом встановлено, що на підставі наказу генерального директора виробничого об'єднання Саковича П.В. від 06.09.1996 року №193 директорам фабрик, керівникам структурних підрозділів, головному бухгалтеру наказано було відмітку в табелях працівників при неповному робочому тижні (код оплати 13) провадити АІ (оплата тарифної ставки, діючої на 01.02.1996р.), тобто за час простою з виробничих причин за 2003-2005 роки, працівникам не зайнятим працею, надавались відпустки з ініціативи адміністрації, а оплата провадилась згідно вище зазначеного наказу №193 від 06.09.1996 року.

Суд вважає обгрунтованою суму у розмірі 1424,63 грн., в рахунок оплати часу простою, яка підтверджується матеріалами справи. Таким чином на підставі наведених розрахунків за час простою не з вини працівника за 2003 - 2006 роки з відповідача на користь ОСОБА_1 суд вважає за необхідне стягнути суму, в розмірі 1424грн.63коп.

Керуючись ст.ст.10,11,60,209,212,214-215 ЦПК України, ст.ст.3, 113 ч.1 КЗпП України, Законом України «Про оплату праці», суд, -

2

вирішив:

Позов ОСОБА_1задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Херсонський бавовняний комбінат» на користь ОСОБА_1за час простою не з вини працівника за 2003-2006 роки суму в розмірі 1424(Одна тисяча чотириста двадцять чотири)грн.63коп., яка зазначена без утримання прибуткового податку та інших обов'язкових платежів.

Стягнути з ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат» 51грн. судових витрат у доход держави.

Стягнути з ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат» 30грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення у доход держави.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.