Справа 2а-387/2011 р.
П О С Т А Н О В А
Іменем України
13 квітня 2011 року смт Станиця Луганська
Луганської області
Суддя Станично-Луганського районного суду Антонов Ю.А., розглянувши у письмовому провадженні матеріали за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області, про визнання неправомірними дій посадових осіб та зобов’язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
14.03.2011 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить: визнати дії відповідача неправомірними; зобов’язати з 26.07.2010 року призначити йому пенсію по інвалідності із розрахунку 6 мінімальних пенсій за віком розмір яких встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність, а також додаткової пенсії в розмірі 50% від розміру мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність та 30% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність як інваліду війни 3 групи, відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; стягнути з відповідача на свою користь недоотриману пенсію за період з 26.07.2010 року по момент фактичного перерахунку.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І категорії, інвалідом III групи від захворювання, яке пов'язане з виконанням службових обов’язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, внаслідок чого має право на отримання пенсії, згідно з положенням ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розмір якої не може бути нижче 6-ти мінімальних пенсій за віком. До того ж, відповідно до ст. 50 цього Закону, йому повинна виплачуватися додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком. Та відповідно до ст. 13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», йому, як інваліду війни 3 групи пенсія має бути збільшена на 30% від прожиткового мінімуму, для осіб які втратили працездатність.
Позивач вважає, що він отримує пенсію в заниженому розмірі, тому звернувся до відповідача з письмовою заявою, щодо перерахунку його пенсії відповідно чинного законодавства України, однак отримав відмову у задоволенні своєї заяви. За такими обставинами, позивач був змушений звернутися до суду з дійсним позовом за захистом свого порушеного права.
Відповідач –УПФУ в Станично-Луганському районі Луганської області позов не визнав посилаючись на обставини викладені у своїх письмових запереченнях. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі та розглядати справу без участі його представника.
До початку судового засідання від сторін надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутністю. Судом постановлено ухвалу про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Судом встановлено, що позивач належить до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, йому встановлена ІІІ група інвалідності, захворювання пов’язано з виконанням службових обов’язків при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а також призначена пенсія, що підтверджується посвідченнями, ксерокопія яких наявна в матеріалах справи та не заперечується відповідачем.
Для позивача передбачена стаття 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а частина четверта якої передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим по III групі інвалідності – 6 мінімальних пенсій за віком.
Тому, виходячи із засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, при вирішенні цього спору підлягає застосуванню ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а не Постанова Кабінету Міністрів України №1 від 13.01.02 р.
11.03.2011 року позивач звернувся до відповідача щодо нарахування пенсії, але листом від 12.03.2011 року № 118/С-5 УПФУ в Станично-Луганському районі Луганської області відмовило позивачу у його прохані.
Суд вважає, що такі дії відповідача є незаконними з наступних обставин.
На підставі статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали наслідок Чорнобильської катастрофи»від 28 лютого 1991 року № 796 із змінами та доповненнями на 09.07.2007 рік (до внесення змін 28.12.2007 року) особам, віднесеним до 1 категорії, призначалася щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірах:
- інвалідам I групи –100% мінімальної пенсії за віком;
- інвалідам II групи –75% мінімальної пенсії за віком;
- інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу –50% мінімальної пенсії за віком.
Пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи призначалися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.
В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу в зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.
Обчислення і призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»(ч.3 ст. 54 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3108-IV від 17.11.2005 р.).
В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою не могли бути нижчими: по I групі інвалідності – 10 мінімальних пенсій за віком; по II групі –8 мінімальних пенсій за віком; по III групі –6 мінімальних пенсій за віком; дітям-інвалідам –3 мінімальних пенсій за віком.
Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначено Кабінетом Міністрів України.
Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статтями 50, 54 вказаного Закону передбачається, що з 01.01.2008 року особам, віднесеним до 1 категорії, мінімальний розмір пенсії для інвалідів 3 групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, для учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС складає з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, щомісячна додаткова пенсія особам, віднесеним до 1 категорії, інвалідам 3 групи, постраждалим від Чорнобильської катастрофи, призначається у розмірі 15% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Разом з цим, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу 2 «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 28.12.2007 року щодо внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, діє редакція Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28 лютого 1991 року № 796 із змінами і доповненнями на 09.07.2007 року (до внесення змін 28.12.2007 р.).
Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
-2-
Згідно з викладеного суд вважає неправомірним зі сторони відповідача при вирішенні питання перерахунку розміру пенсії позивачу використання того нормативного акту, який суттєво погіршує його становище в порівнянні з другими учасниками ліквідації аварії на ЧАЕС, та громадянами, що порушує його Конституційні та пенсійні права.
На підставі статті 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п’ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:
- у разі виникнення права на підвищення пенсії –з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;
- у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії –з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначені (перерахунку) пенсії.
Судом було встановлено, що позивач перебуває на обліку у відповідача з 01.01.2011 року та відповідно до поданої заяви йому призначено пенсію по ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», однак вона не відповідає діючому законодавству, позивач звернувся за перерахунком пенсії до відповідача 11.03.2011 року. На момент звернення, як вказано вище, діє редакція Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28 лютого 1991 року № 796 із змінами і доповненнями на 09.07.2007 року (до внесення змін 28.12.2007 року).
Із вищевказаного слідує, що позивачу слід зробити перерахунок і виплату пенсії, починаючи з 01.03.2011 року, а не з 26.07.2010 р. (як просить позивач).
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум»від 15 липня 1999 року № 966-14, а також Закон України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»від 05 жовтня 2000 року № 2017, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі, мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом.
Згідно частини 3 статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Таким чином, для позивача як інваліда третьої групи, особи постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, нижчий розмір державної та додаткової пенсії повинен розраховуватися, виходячи із наведених розмірів.
В частині позовних вимог відносно перерахунку та виплати додаткової пенсії в розмірі 30% від прожиткового мінімуму, для осіб які втратили працездатність, як інваліду війни 3 групи, суд вважає, що це питання не є спірним, оскільки, відповідно до листа відповідача від 12.03.2011 року № 118/С-5 (а.с. 9), позивач отримує відповідне підвищення до пенсії в розмірі 30%, тому у задоволенні позову в цієї частині треба відмовити.
Приймаючи таке рішення суд ґрунтується на конституційних принципах, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені ст.ст. 1, 3, ч.2 ст. 6; 8, ч.2 ст. 19; 22, 23, ч.1 ст. 24 Конституції України, тому набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасовано, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов’язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як ст. 8 Конституції України, так і ст. 8 КАС України.
На підставі викладеного, відповідно до ст.ст.3, 17, 22, 46, 48, 55 Конституції України, Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, статтями 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статтею 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», керуючись статтями 2, 6-11, 17, 18, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області щодо відмови в перерахунку та виплаті ОСОБА_1 пенсії у розмірі 6-ти мінімальних пенсій за віком, рівної прожитковому мінімуму для непрацездатних та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, рівної прожитковому мінімуму для непрацездатних, починаючи з 01.03.2011 року.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області зробити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням положень частини 3 статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 01.03.2011 року. Перерахунок пенсії здійснювати виходячи з мінімальної пенсії за віком, встановленої у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність визначеного законом на відповідний період.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Станично-Луганський районний суд Луганської області протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Головуючий: