Справа № 2-а-896/11

ПОСТАНОВА

  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

         04.04.2011 року  о 15  год. 30 хв.  Суддя  Слов`яносербського районного суду  Луганської області Котелевський В.О. розглянувши у  скороченому провадженні в сел. Слов`яносербськ адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в  Слов`яносербському районі Луганської області про визнання протиправними дій відповідача  щодо підвищення пенсії, як дитині війни,

ВСТАНОВИВ:

23 березня 2011 року позивачка  звернулася  до  суду  з позовом,  посилаючись на ту обставину, що вона належить до соціальної групи громадян, які мають правовий статус «Дитина війни». В порушення вимог діючого законодавства, відповідачем не було виплачено їй  підвищення до пенсії згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни»у розмірі передбаченому законодавством.  3 червня 2010 року позивачка зверталася до Слов’яносерського районного суду  з позовною заявою до Управління Пенсійного Фонду України в Слов’яносербському району про визнання дій щодо нарахування та виплати підвищення до пенсії як дитині війни неправомірними в порядку цивільного судочинства, за період з 10.03.2007 року по 31.12.2009 року,  але 15 жовтня 2010 року  провадження в справі було закрито,  у зв’язку з визнанням неконституційними положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами»від 18.02.2010 р.   

Позивачка вважає дії відповідача протиправними, просить визнати поважною причину пропуску строку для звернення до суду та поновити їй строк для звернення до суду з адміністративним позовом, визнати  дії  відповідача неправомірними та зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Слов’яносербському районі Луганської області нарахувати та виплатити на її користь, як дитині війни, підвищення до пенсії  за період  з 9.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року по 23.03.2011 року, у розмірі 30 %  мінімальної пенсії за  віком.

   Позивач  просив  розглянути  справу  за   його  відсутності.  

   Представник відповідача - Управління Пенсійного фонду України в  Слов`яносербському районі -  направив до суду  заперечення  на адміністративний позов,  з позовом не згоден. Вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст.. 6  Закону України „ Про соціальний захист  дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне  довічне грошове   утримання чи державна соціальна  допомога, що виплачується  замість пенсії, підвищується на  30%  мінімальної пенсії за віком. Дана норма  закону не передбачає, яким саме органом, за рахунок яких коштів і джерел та в якому процедурному  порядку здійснюється  призначення і виплата підвищення пенсії.  До того ж  ст.. 7 ЗУ „ Про соціальний захист   дітей війни”, передбачено, що   фінансове  забезпечення  державних соціальних  гарантій, передбачених   цим Законом, здійснюється за рахунок  коштів Державного бюджету України, який приймається  Верховною Радою України. Але Пенсійний фонд має свій бюджет, яким передбачені витрати, пов`язані з виплатою пенсій та інших державних соціальних виплат найменш забезпеченим верствам населення, який затверджується не Верховною Радою України, а Кабінетом Міністрів України.  У 2010 році  бюджет  Пенсійного фонду України не містив положень  щодо виплати  підвищення до пенсії „дітям війни” в розмірі 30%  мінімальної пенсії за віком,  і виділення  коштів  на фінансування  таких виплат у бюджети Пенсійного Фонду  України на 2010 рік не було передбачено. Крім того, законодавством України не передбачено поняття „мінімальна пенсія за віком” для розрахункової величини підвищення пенсії згідно ст.. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”. Визначення мінімальної пенсії за віком надано лише ст.. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. При цьому ч.3 цієї статті встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених за цим Законом. 28 травня 2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова №530  „Деякі  питання соціального захисту окремих категорій громадян”, відповідно до п.8 якої встановлено, що дітям війни  до пенсії виплачується надбавка з 1 жовтня 2008 року –в сумі 49,80 грн., відповідно до якої виплачується надбавка позивачу. Позивач звернувся до суду з позовом з пропуском  строку звернення до суду з позовом.

Просять відмовити позивачу в позові.  

Дослідивши  матеріали справи,  суд вважає, що  позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

У відповідністю зі ст..71 КАС України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій або бездіяльність суб`єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого  рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.  

10 березня 2011 року позивачка зверталася до відповідача про виплати доплати як дитини війни, але  їй  було  повністю  відмовлено.

                   Встановлено, що позивачка має правовий статус дитини війни, що підтверджується  посвідченням Управління праці та соціального захисту населення. Він звертався з заявою до відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Слов`яносербському районі Луганської області з заявою про перерахунок доплати до отримуваної ним пенсії за віком, як дитині війни, в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Суд вважає, що така відмова частково не відповідає вимогам закону.

Ухвалою суду від 23 березня 2011 року адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в  Слов`яносербському районі   Луганської області в частині  позовних вимог за період з 9.09.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 1.01.2009 року по 2.06.2009 року, з 1.01.2010 року по 22.09.2010 рік залишено без розгляду, у зв’язку з закінченням строку його подачі до суду, та ухвалою суду від 23.03.2011 року поновлено позивачу строк для звернення до суду за захистом порушених прав та інтересів за період з 3.06.2009 року по 31.12.2009 року та відкрито провадження в частині позовних вимог за період з 23.09.2010 року по 23.03.2011 рік.

                  Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18 листопада 2004 року № 2195-IV, який  набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни розмір пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

                    Згідно статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

                      Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року внесено зміни до Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, зокрема, після внесення змін до ст.. 6 цього Закону передбачалося, що дітям війни до пенсії або щомісячного грошового утримання та державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

       Проте, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ „Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року щодо внесення змін до Закону України „Про соціальний захист дітей війни” визнані такими, що не відповідають Конституції України і тим самим відновлено дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.  

                   Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, складає: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.

                   Ст. 54  Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік” прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2009 рік встановлено в розмірах, які діяли на грудень 2008 року. Законом України „Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати” від 20.10.2009 року встановлено прожитковий  мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 листопада 2009 року –573 грн..

           Законом України „Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати” від 20.10.2009 року встановлено прожитковий  мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1  квітня 2010 року –706 грн., з 1 липня 2010 року –709 грн., з 1 жовтня 2010 року –723 грн., з 1 грудня 2010 року –734 грн.

           Законом «Про Державний бюджет України на 2011 рік»встановлено прожитковий  мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2011 року –750 грн.

За таких обставин відповідач мав виплачувати позивачу надбавку до пенсії, як дитині війни,  в розмірі  30% вищезазначених сум прожиткового мінімуму.

          Фактично ж виплата здійснювалася в розмірі 49,80 грн.                     

Враховуючи вищевикладене, суд вважає неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в Слов’яносербському районі  Луганської області в нарахуванні та виплаті позивачу підвищення до пенсії за віком, як дитині війни, з розрахунку 30% мінімальної пенсії за віком за  період з  3.06.2009 року по 31.12.2009 року та за період з  23.09.2010 року по 23.03.2011 року вважає, що необхідно зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в  Слов’яносербському районі Луганської області здійснити виплату позивачці підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за період з 3.06.2009 року по 31.12.2009 року та за період з  23.09.2010 року по 23.03.2011 року   з зарахуванням виплачених сум.

                      Суд вважає, що  позиція  Управління  Пенсійного Фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області щодо виплати  позивачу  підвищення  до пенсії  як дитині війни,  є неправомірною, оскільки   ґрунтується  виключно на постанові Кабінету Міністрів України, а   закон має  вищу  юридичну  силу. Закон України «Про соціальний захист дітей війни»встановлює більші соціальні гарантії для позивача, тому відповідно  до вимог ст. 92 Конституції України, суд не приймає до уваги розмір підвищення до пенсії, встановлений Постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року.

        Крім того, згідно з рішенням Конституційного Суду України (№ 8-рп/2005 від 11 жовтня по справі № 1-21/2005), який неодноразово розглядає проблеми, пов’язані з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу  адміністративного судочинства України, у разі не відповідності  нормативно-правового  акта Конституції  України, закони України, міжнародному  договору, згода на обов'язковість  якого надана Верховною  Радою України, або іншому  правовому акту  суд застосовує  правовий  акт, що  має вищу  юридичну силу.  

У відповідністю з ч. 1 ст. 256 КАС України постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження, виконуються негайно.

Керуючись ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. ст. 2, 17, 18, 158 - 163,183 - 2  Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов  задовольнити частково.

               Визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі  Луганської області у нарахуванні та виплаті ОСОБА_2 підвищення до пенсії за віком, як дитині війни, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 3.06.2009 року по 31.12.2009 року та за період з  23.09.2010 року по 23.03.2011 року.

          Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в  Слов’яносербському районі Луганської області здійснити виплату ОСОБА_2 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за період 3.06.2009 року по 31.12.2009 року та за період з  23.09.2010 року по 23.03.2011 року з зарахуванням виплачених сум.

У відповідністю з ч. 1 ст. 256 КАС України постанова суду підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного  суду через Слов`яносербський районний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів. Строк для подання апеляційної скарги обчислюється з моменту отримання копії постанови.  

                      Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо таку скаргу не було подано.

         Суддя                                                                                          В.О. Котелевський