УХВАЛА

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

17 квітня 2007 року                                           м. Донецьк

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду

Донецької області в складі: Лісової В.І.,

Новосядлої В.М.,

Жданової B.C.,

Розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справа за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 12 грудня 2003 року і ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 20 липня 2004 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Компанії «Шварц Фарма Аг» в особі представництва «Шварц Фарма Акціоєнгезельшафт», Генеральної дирекції по обслуговуванню іноземних представництв дирекції «Інредкадри» про стягнення заробітної плати, вихідної допомоги та моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

В червні 2002 року позивачка звернулась до суду із позовом до Компанії «Шварц Фарма Аг» в особі представництва «Шварц Фарма Акціоєнгезельшафт», Генеральної дирекції по обслуговуванню іноземних представництв дирекції «Інредкадри» про стягнення заробітної плати, вихідної допомоги та моральної шкоди.

Позов обґрунтовує тим, що працювала у відповідача на посаді керівника представництва з 19 березня 1999 року.

8 квітня 2002 року вона була звільнена за угодою сторін на підставі частини 1 статті 36 КЗпП України.

Вказана угода була укладена у письмовій формі і передбачала виплатити позивачці вихідну допомогу у строк з 1 лютого по 30 квітня 2002 року та видати трудову книжку 16 січня 2002 року.

Відповідач, не попередивши її, відрахував із вихідної допомоги 6315 гривень 36 копійок, що складає 40% прибуткового податку, що на її думку є незаконним.

Крім того, позивачка вважає, що відповідач затримав їй видачу трудової книжки, а тому на підставі статті 177 КЗпП України просила стягнути з відповідача середній заробіток за затримку розрахунку у розмірі 1801 гривня 02 копійки, згідно із її розрахунком та виплатою відповідачем з цього приводу 7727 гривень 65 копійок (9528,67 -7727,65=1801,02).

Позивачка також просила стягнути з відповідача середню заробітну плату з 1 травня 2002 року по день винесення судового рішення, виходячи із заробітної плати еквівалентної 639 гривень 27 копійок.

30 січня 2003 року позивачка доповнила позовні вимоги і просила стягнути з відповідача на її користь у відшкодування моральної шкоди на підставі статті 440-1 ЦК України 25 000 гривень.

Справа № 33ц-33кс07

Під час слухання справи позивачка збільшила свої позовні вимоги і просила стягнути з відповідача вихідну допомогу у розмірі 7975 гривень 38 копійок, середній заробіток за затримку розрахунку у розмірі 123 935 гривень 86 копійок за період з 1 травня 2002 року по 30 листопада 2003 року, середній заробіток за затримку видачі трудової книжки з 16 по 31 січня 2003 року у розмірі 3416 гривень 78 копійок та моральну шкоду у розмірі 25 000 гривень.

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 12 грудня 2003 року позов був задоволений частково і з відповідача на користь позивачки було стягнуто середній заробіток за затримку видачі трудової книжки 3588 гривень 10 копійок, невиплачену вихідну допомогу за квітень 2002 року у розмірі 7975 гривень 38 копійок та моральну шкоду у розмірі 5000 гривень. У задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 20 липня 2004 року, за апеляційними скаргами сторін, рішення суду було змінено в частині стягнення моральної шкоди -зменшено розмір моральної шкоди до 200 гривень.

В касаційній скарзі позивачка просить скасувати судові рішення і постановити нове рішення, яким задовольнити її позов у повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини 2 статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно із вимогами частини 1 статті 335 ЦПК України, суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскаржувані судові рішення ухвалені із додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи скарги не спростовують висновків судів.

Відсутні і передбачені статтею 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні касаційної скарги.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області,

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Подільського районного суду м. Києва від 12 грудня 2003 року і ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 20 липня 2004 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Компанії «Шварц Фарма Аг» в особі представництва «Шварц Фарма Акціоєнгезельшафт», Генеральної дирекції по обслуговуванню іноземних представництв дирекції «Інредкадри» про стягнення заробітної плати, вихідної допомоги та моральної шкоди залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не

підлягає.