Справа №  1-177/11

У Х В А Л А

про направлення справи на додаткове розслідування

          27 квітня 2011 року Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючого судді                     Поступайла В.В.,

судді                                                  Куценка О.В.,

народних засідателів                     Міронова О.В., Федосова В.В., Галушка О.І.,

при секретарі                              Чорнобривець О.Є.,

за участю прокурора                    Лебедєвої Р.С.,

потерпілого                                        ОСОБА_1,

захисника –адвоката                    ОСОБА_2,

підсудного                                        ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Кіровограда, росіянина, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, одруженого, який проживав та зареєстрований у АДРЕСА_2, раніше судимого:

- 29.09.1994 року вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда за ст.ст.94, 140 ч.3, 222 ч.1, 42 КК України до 15 років позбавлення волі. Звільнений 25.12.2008 року по відбуттю строку покарання;

- 12.07.2010 року вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда за ч.2 ст.263 КК України до 2 років позбавлення волі та на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки;

- у вчиненні злочину, передбаченого п.13 ч.2 ст.115 КК України,

В С Т А Н О В И В:

          ОСОБА_3 обвинувачується у скоєнні умисного вбивства, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, вчиненому особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, тобто злочину, передбаченого п.13 ч.2 ст.115 КК України.

Згідно із пред’явленим обвинуваченням 24.09.2010 року у вечірній та нічний час ОСОБА_3 вживав алкогольні напої спільно з ОСОБА_4 та іншими особами у домоволодінні АДРЕСА_1.

Близько 0.30 год. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, направився ночувати до розташованого неподалік домоволодіння по АДРЕСА_2, де він мешкав разом з дружиною, а ОСОБА_4, яка також перебувала у стані сильного алкогольного сп'яніння, без згоди ОСОБА_3 вирушила за ним, та повідомила його про свій намір також іти ночувати до нього. ОСОБА_3 неодноразово повідомив ОСОБА_4 про те, що він заперечує проти її наміру йти до нього ночувати, оскільки там знаходиться його дружина. Однак незважаючи на це ОСОБА_4 продовжувала йти за ним, у зв'язку з чим між ними виникла сварка. Неподалік від домоволодіння АДРЕСА_3 ОСОБА_3 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин до ОСОБА_4 через її небажання залишити його, вирішив убити останню. З цією метою він умисно наніс не менше 37 ударів кулаками рук та взутими ногами в життєво-важливі органи - в область голови, шиї та тулубу ОСОБА_4, від чого вона упала на землю. Після цього з тією ж метою позбавлення життя потерпілої ОСОБА_3 умисно здавив пальцями рук її шию та утримував, поки вона не перестала подавати ознаки життя. Впевнившись в настанні смерті ОСОБА_4, з метою приховання вчиненого злочину, скинув її труп в рчіку Інгул та з місця події зник.

Унаслідок умисно застосованого насилля ОСОБА_3 до ОСОБА_4 останній були спричинені легкі тілесні ушкодження у вигляді крововиливів в біляокових областях, крововиливів в білковій оболонці правого ока, крововиливів на верхній губі зліва, крововиливу і саден в області підборіддя зліва, крововиливів та ран на слизовій оболонці верхньої та нижньої губ, крововиливів у м'які тканини голови в лівій тім'яній, лобній, скроневій областях, в правій лобній області з переходом в біляокову область, в скроневій тім'яної області справа; крововиливів на лівому плечі в середній третині по зовнішній поверхні, на правому передпліччі в нижній третині по зовнішній поверхні, по боковій поверхні грудної клітини справа, на крилі клубової кістки справа, на правому стегні в середній третині по передній передньо-зовнішній поверхні, на лівому колінному суглобі по передній поверхні, на правій голені в верхній третині по передній і внутрішній поверхні, на лівій голені в верхній третині по передній поверхні, садна на правому ліктьовому суглобі по задній поверхні; та тяжкі тілесні ушкодження, як небезпечні для життя в момент заподіяння у вигляді крововиливу по боковій поверхні шиї в середній третині справа, крововиливу в м'які тканини задньої стінки глотки і в м'які тканини навколо переломів великих ріжків під'язичної кістки, переломів великих ріжків під’язичної кістки. Смерть ОСОБА_4 настала на місці події внаслідок механічної асфіксії, і перебуває у прямому причинному зв'язку з заподіяними їй ОСОБА_3 тілесними ушкодженнями.

Після допиту підсудного, потерпілого та свідків по справі, дослідження матеріалів кримінальної справи, захисником-адвокатом ОСОБА_2 заявлено клопотання про направлення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти та неправильності досудового слідства, яка не може бути усунута в ході судового розгляду справи, у зв’язку не встановленням органом досудового слідства часу,  місця та інших обставин вбивства ОСОБА_4, порушення вимог кримінально-процесуального закону при затриманні ОСОБА_3, а також недоведеності участі підсудного у вчиненні злочину.

Заслухавши думку прокурора, яка заперечувала проти направлення справи на додаткове розслідування, вказуючи, що досудове слідство у справі проведено з дотриманням вимог ст.22 КПК України, потерпілого, який поклався на розсуд суду, підсудного ОСОБА_3, який підтримав заявлене захисником клопотання, акцентувавши увагу суду на тому, що явку з повинною у нього відібрано у наручниках при цьому він по справі затриманий не був, суд вважає, що воно підлягає задоволенню, а кримінальна справа направленню на додаткове розслідування з таких підстав.

Згідно з вимогами ст.22 КПК України орган досудового слідства зобов’язаний вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об’єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдують обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.

Відповідно до ст.74 КПК України показання обвинуваченого,  в тому числі у яких він визнає себе винним, підлягають перевірці і можуть бути покладені в основу обвинувачення при підтвердженні цього визнання сукупністю доказів, що є в справі.

Проте, вищевказані вимоги кримінально-процесуального закону органами досудового слідства порушені.

Як вбачається із досліджених у судовому засіданні доказів та матеріалів кримінальної справи пред’явлене ОСОБА_3 обвинувачення фактично ґрунтується на показаннях, наданих останнім на початковій стадії досудового слідства у справі, викладених у протоколах: явки з повинною від 6 жовтня 2010 року (т.1 а.с.64), допиту підозрюваного від 06 жовтня 2010 року (т.1 а.с.75-78), відтворення обстановки та обставин події від 08 жовтня 2010 року (т.1 а.с.92-96) та допиту обвинуваченого від 14 жовтня 2010 року (т.1 а.с.102), згідно з якими він в ніч з 24 на ІНФОРМАЦІЯ_2 на вулиці Водогінній у м. Кіровограді наніс ОСОБА_4 близько 4-7 ударів долонями рук в область обличчя, шиї та тулубу, від яких остання впала навколішки, а він пішов додому, а також протоколах огляду місця події та висновках судово-медичних експертиз, оскільки очевидці злочину не встановлені.    

Водночас будучи допитаним у подальшому в якості обвинуваченого за п.13 ч.2 ст.115 КК України під час досудового слідства 9 та 29 грудня 2010 (т.1 а.с.128, т.2 а.с.27) ОСОБА_3 показав, що на початковій стадії досудового слідства визнавав вину у нанесенні тілесних ушкоджень ОСОБА_4 унаслідок застосованої до нього фізичної сили та психологічного тиску з боку працівників міліції.

Допитаний в судовому засіданні в якості підсудного ОСОБА_3 підтвердив зазначені показання, уточнивши, що взагалі не звертався до працівників міліції із явкою з повинною 06 жовтня 2010 року, оскільки був затриманий 05 жовтня 2010 року. Протягом доби до нього застосовувалося фізичне насилля та психологічний тиск, а тому побоюючись за власне життя 06 жовтня 2010 року він зазначив, що наносив ОСОБА_4 удари, хоча цього не було, фактично узгодивши свої показання із начальним карного розшуку Кіровського ВМ КМВ УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_5, який спільно з іншими працівниками міліції повідомив йому обставини та місце виявлення трупу ОСОБА_4 на карті міста Кіровограда, а також можливий механізм утворення наявних на її тілі тілесних ушкоджень. Вказані показання він змінив, лише впевнившись у власній безпеці, коли вже був доставлений до Кіровоградського СІЗО.   

Показання ОСОБА_3, у тому числі визнавальні, органом досудового слідства належним чином не перевірені та обставини звернення ОСОБА_3 до Кіровського ВМ КМВ УМВС України в Кіровоградській області з явкою з повинною не встановлено.

Не з’ясовано, на яких підставах ОСОБА_3 працівниками міліції затримано 5 жовтня 2010 року, що крім показань останнього підтверджується і показаннями начальника карного розшуку ОСОБА_5 про затримання його біля лікарні в день операції доньки, чому протягом доби його утримували в приміщенні міліції та протягом вказаного часу з ним не провели жодної слідчої дії, а лише після доби перебування у міліції він вирішив звернутися із явкою з повинною та було документально оформлено його затримання 06 жовтня 2010 року о 19 год. 50 хв. (т.1 а.с.71).

При цьому судом із достовірністю встановлено із переглянутого у судовому засіданні відеозапису, що при відібранні явки з повинною ОСОБА_3 06 жовтня 2010 року у період з 16 год. 28 хв. по 16 год. 57 хв. (т.1 а.с.64), тобто за три години до затримання (т.1 а.с.71), перебував у наручниках та надав пояснення, у яких вказав про нанесення потерпілій ударів. Факт перебування ОСОБА_3 у наручниках при явці з повинною, який на цей момент не мав жодного процесуального статусу підозрюваного або обвинуваченого, також свідчить про незаконне затримання останнього та ставить під сумнів добровільність наданих ним пояснень, що органом досудового слідства залишено поза увагою і не перевірено.  

Водночас під час досудового слідства додатковим висновком судово-медичної експертизи №878 від 22.12.2010 року встановлено, що кількість тілесних ушкоджень, які мали місце на тілі трупа ОСОБА_4, у тому числі таких, що викликали смерть потерпілої, не відповідають кількості травматичних впливів, на які вказував підозрюваний ОСОБА_3 при відтворенні обстановки та обставин події від 08.10.2010 року (т.1 а.с.233), чому не надано відповідної оцінки.

Більш того, допитаний у судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_6 підтвердив висновки, викладені у п.15 висновку судово-медичної експертизи №878 від 25.11.2010 року (т.1 а.с.220) про те, що смерть ОСОБА_4 настала від механічної асфіксії при здавлюванні органів шиї, а не від нанесення ударів, про що ОСОБА_3 під час досудового слідства взагалі не вказував. При цьому експерт також зазначив, що від тих ударів, які ОСОБА_3 вказував, що наніс ОСОБА_4 при відтворенні обстановки та обставин події, смерть останньої настати не могла.

При цьому органами досудового слідства не покладено в основу та водночас не спростовано початкові показання ОСОБА_3 щодо місця вчинення злочину, не з’ясовано та не вказано на якій відстані від вказаного ним місця знайшли труп ОСОБА_4, не з’ясовано, у який спосіб потерпіла потрапила в річку, оскільки згідно з висновком вищезазначеної експертизи та показань експерта ОСОБА_6 після отриманих ушкоджень вона втратила можливість здійснювати будь-які активні дії та у воду потрапила вже мертвою. Проте при огляді місця події та на тілі трупу не виявлено жодних слідів волочіння, а безпосередньо ОСОБА_3 навіть у визнавальних показаннях не вказав місце знаходження трупу та обставини його потрапляння до річки.  

З врахуванням викладеного органом досудового не надано належної оцінки тому, що на одязі ОСОБА_3 крові виявлено не було.

Вказані суперечності у показаннях підсудного з іншими доказами у справі  під час досудового слідства не усунуто та їх причини у порушення вимог ст.74 КПК України не перевірено.      

Крім цього, із показань допитаних у судовому засіданні свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вбачається, що останній у вересні 2010 року неодноразово ловив рибу із кладки на річці Інгул в м. Кіровограді, біля якої 30 числа було виявлено труп ОСОБА_4 Місце, у якому було виявлено труп, повністю вкрите комишем із незначною глибиною, що не дозволяло йому потонути, тобто він постійно був на поверхні води, а навкруги ростучий комиш перешкоджав його потраплянню із води. Водночас напередодні виявлення трупу, згідно з показаннями ОСОБА_7 до 29 вересня 2010 року, а показаннями ОСОБА_8 –до 26 вересня 2010 року, його там не було, оскільки у ці дні ОСОБА_8 ловив рибу із вказаної кладки та обов’язково помітив би тіло людини, яке знаходилося безпосередньо поруч із дорогою до кладки. Крім того ОСОБА_8 та ОСОБА_7 показали суду, що вказане місце часто використовується для рибалки іншими особами та труп не міг перебувати у воді 5 діб непоміченим. Також свідок ОСОБА_7 зазначив, що при огляді трупу на місці події судово-медичний експерт прийшов до висновку про смерть особи у строк не більше доби до моменту його виявлення.  

Вказані показання свідків суттєво суперечать пред’явленому ОСОБА_3 обвинуваченню про те, що він після нанесення ОСОБА_4 тілесних ушкоджень вночі ІНФОРМАЦІЯ_2 її труп скинув у р. Інгул та часу її смерті, оскільки з вказаного часу він неодмінно був би помічений свідком ОСОБА_8 або іншими особами, а з 25 по 30 вересня пройшло близько 5 діб.

Наведене також ставить під сумнів висновки у пункті 17 судово-медичної експертизи №878 від 25.11.2010 року (т.1 а.с.220), згідно з якими з моменту знаходження у воді до дослідження трупу пройшло не менше 5-7 діб. При цьому суд також враховує, що при проведенні огляду місця події та вилученні з води трупу ОСОБА_4 (т.1 а.с.5), а у подальшому проведенні судово-медичних досліджень та експертиз згідно з показаннями експерта ОСОБА_6 температура води та інші погодні умови протягом 5-7 діб, які передували виявленню трупу, не визначалася, що на думку суду з врахуванням показань свідка ОСОБА_9 має суттєве значення для визначення часу смерті особи та тривалості перебування її тіла у воді.

Крім цього, огляд місця події проведено вкрай поверхово, не визначено глибину, на якій було знайдено труп ОСОБА_4, та зовнішню обстановку коло нього, наявність витоптаного комишу, температуру води в річці тощо (т.1 а.с.5-6).

За вищевказаних обставин пред’явлене ОСОБА_3 обвинувачення щодо часу, місця вчинення злочину, його способу та обставин смерті потерпілої ґрунтується на доказах, які містять істотні суперечності, які не усунуто під час досудового слідства по справі, а тому висновки органів досудового слідства про винність останнього у скоєнні злочину ґрунтуються на не перевірених належним чином доказах.

Також, як вбачається з показань допитаних у судовому засіданні свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11, до них додому 24 вересня 2010 року по АДРЕСА_1 ОСОБА_4 приїхала на таксі попередньо декілька разів зателефонувавши із власного мобільного телефону з абонентським номером НОМЕР_1, який вона мала при собі, що підтверджується відповідною роздруківкою (т.2 а.с.15), а також оголошеними у судовому засіданні відповідно до ст.306 КПК України показаннями свідка ОСОБА_12, який на таксі привіз потерпілу (т.1 а.с.162).

Водночас місце знаходження вказаного мобільного телефону ОСОБА_4 не з’ясовано, так само органом досудового слідства не витребувано інформацію щодо можливого подальшого використання вказаного мобільного телефону, ІМЕІ якого відомий, з картками інших абонентських номерів операторів мобільного зв’язку.

Під час досудового слідства не встановлено обставини зникнення взуття із трупу потерпілої та причини його зникнення, яке вона мала відповідно до вищезазначених показань свідка ОСОБА_12 (т.1 а.с.161 зворот).    

З урахуванням відсутності взуття та мобільного телефону ОСОБА_4 не перевірено версію щодо можливого вчинення злочину з корисливих мотивів.   

Слід звернути увагу також на те, що згідно із долученою до справи постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 26.09.2010 року (т.1 а.с.106) між ОСОБА_4 та її сусідами в будинку по АДРЕСА_5 виникла сварка, унаслідок чого потерпіла зверталася до органів міліції із повідомленням про незаконні дії.

При цьому як вбачається з оголошених у судовому засіданні відповідно до ст.306 КПК України показань свідка ОСОБА_12 24 вересня 2010 року перед поїздкою на АДРЕСА_1 ОСОБА_4 перебувала у Кіровоградському МВ УМВС України в Кіровоградській області, де затримали особу, яка наносила їй тілесні ушкодження та викрала належне їй майно.     

Враховуючи те, що вказаний конфлікт мав місце напередодні зникнення ОСОБА_4 ці обставини взагалі залишилися поза увагою слідчого, оскільки сусідів ОСОБА_4 не з’ясовано та щодо обставин конфлікту не допитано, не з’ясовано, коли вони востаннє її бачили, у якому стані,  причини конфлікту чи затримувалися у зв’язку з цим учасники конфлікту та наносилися потерпілій тілесні ушкодження тощо.

У зв’язку з тим, що по справі допущена неповнота та неправильність досудового слідства, яка не може бути усунута в ході судового розгляду справи, у зв’язку з необхідністю проведення низки слідчо-оперативних дій та заходів, справа відповідно до ч.1 ст.281 КПК України підлягає направленню для проведення додаткового розслідування.   

При проведенні додаткового розслідування органу досудового слідства слід врахувати вищевикладене, а також провести ряд слідчих дій для перевірки доводів ОСОБА_3 про непричетність його до скоєного та встановлення усіх обставин вчинення злочину:

- з’ясувати точні дату та час затримання ОСОБА_3, працівників міліції, яких допитати щодо місця та підстав тримання його в приміщенні міліції протягом доби з 5 на 6 жовтня 2010 року, а також щодо причин непроведення з ним слідчих дій та неоформлення документального затримання;    

- встановити підстави перебування ОСОБА_3 при відібранні явки з повинною у наручниках за 3 години до його затримання, що підтверджується переглянутим у судовому засіданні відеозаписом, допитавши з вказаного приводу працівників міліції причетних до цього;

- з урахуванням встановлених дійсних обставин затримання ОСОБА_3 вирішити питання щодо проведення перевірки законності дій працівників міліції;

- з’ясувати точне місце отримання ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, які потягли її смерть, відстань від нього до місця виявлення трупу останньої та спосіб потрапляння її у річку Інгул, додатково належним чином оглянути місце виявлення трупу, з’ясувавши глибину річки та усі можливі способи потрапляння тіла потерпілої до нього;

- провести додаткову судово-медичну експертизу з метою з’ясування більш конкретного часу смерті ОСОБА_4, витребувавши та врахувавши при цьому дані Кіровоградського обласного центру з гідрометеорології щодо погодних умов у м.Кіровограді, а також температуру води у річці Інгул в період з 25 по 30 вересня 2010 року;

- оперативним та слідчим шляхом перевірити показання свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про відсутність трупу ОСОБА_4 в місці його виявлення до 29 вересня 2010 року, провести оперативні заходи, спрямовані на встановлення осіб, які постійно ловили рибу у вересні 2010 року на р. Інгул в районі будинку АДРЕСА_4 та допитати їх з даного приводу. У разі підтвердження часу смерті ОСОБА_4 при проведенні додаткової судово-медичної експертизи та показів вказаних свідків з’ясувати місце перебування трупу ОСОБА_4 з моменту смерті до його виявлення;      

- встановити місце знаходження мобільного телефону ОСОБА_4 та витребувати зі служб операторів мобільного зв’язку інформацію по номеру ІМЕІ щодо можливого подальшого використання вказаного мобільного телефону;

- з’ясувати причини зникнення взуття потерпілої та можливе його місце знаходження;

- розширити коло свідків по справі, з’ясувавши осіб, які часто спілкувалися із ОСОБА_4, допитавши їх щодо часу та обставин за яких вони її бачили востаннє. Встановити її сусідів, з’ясувати причини та наслідки конфліктної ситуації між ОСОБА_4 та сусідами, час коли її востаннє бачили, чи затримувалися у зв’язку з цим учасники конфлікту, допитати з вказаних питань працівників міліції;

- з урахуванням встановлених обставин провести слідчі дії, спрямовані на усунення протиріч між показаннями ОСОБА_3 на початковій стадії досудового слідства щодо місця залишення ОСОБА_4 та виявлення її трупу, кількості й способу нанесення їй ударів, надати оцінку його показанням про недозволені методи досудового слідства та незаконне затримання, після чого тільки вирішити питання щодо наявності підстав до притягнення ОСОБА_3 до відповідальності.

Враховуючи те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину в період іспитового строку, за який передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі, раніше двічі судимий, що вказує на те, що знаходячись на волі він може ухилятися від слідства та суду, а також перешкодити встановленню істини по справі, суд вважає, що у задоволенні клопотання захисника –адвоката ОСОБА_2 про зміну підсудному міри запобіжного заходу слід відмовити, залишивши запобіжний захід взяття під варту.

З огляду на викладене, керуючись ст.281 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

          Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого п.13 ч.2 ст.115 КК України, повернути прокурору Кіровоградської області для організації проведення додаткового розслідування.

У задоволенні клопотання захисника –адвоката ОСОБА_2 про зміну міри запобіжного заходу підсудному ОСОБА_3 –відмовити.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 залишити взяття під варту строком на два місяці з моменту отримання справи прокурором.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 7 діб з моменту проголошення.

Головуючий суддя                                                                      В.В. Поступайло

Суддя                                                                                          О.В. Куценко

Народні засідателі:                                                                      О.В. Міронов

В.В. Федосов

О.І. Галушко