19 вересня  2006 року                                                       м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України у складі:

                   Тітова Ю.Г.,

                                     Панталієнка П.В.,

                                               Пшонки М.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу  ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Ірпінського міського суду Киівської області від 19 лютого 2004 року та рішення  апеляційного суду Киівської  області від 27 травня 2004 року в справі за позовом  Ірпінської виправної колонії №132  до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу з обслуговування та утримання житла і вартості комунальних послуг, зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Ірпінської виправної колонії №132 про відшкодування шкоди,             

в с т а н о в и л а :

Рішенням Ірпінського міського суду Киівської області від 19 лютого

2004 року позов Ірпінської виправної колонії №132   задоволено і стягнено з  ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 заборгованість в сумі 718 грн 20 коп. за період з березня 2001 року по грудень /включно/ 2001 року;               в позові ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Ірпінської виправної колонії №132 про відшкодування шкоди відмовлено.                 

Рішенням  апеляційного суду Киівської  області від 27 травня 2004 року скасовано рішення суду першої інстанції в частині стягненя з ОСОБА_1 боргу з обслуговування та утримання житла і вартості комунальних послуг та ухвалено нове рішення , яким солідарно стягнено з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 заборговагість в сумі 718 грн 20 та відмовлено в позові Ірпінської виправної колонії №132 до ОСОБА_1.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4   ставиться питання про скасування зазначених судових рішень у зв'язку з тим, що вони не відповідають вимогам закону.

         Касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

З наведених у скарзі доводів не вбачається, що при розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій допущено порушення закону, що передбачені ст.ст. 338-341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.

Керуючись ст.ст. 332, 337 ЦПК України колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Ірпінського міського суду Киівської області від 19 лютого 2004 року та рішення  апеляційного суду Киівської  області від 27 травня 2004 року залишити без змін.

         Ухвала оскарженню не підлягає.

Cудді:                                                                Ю.Г.Тітов 

                                                                           П.В. Панталієнко

                                                                                     М.П. Пшонка