УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

16 квітня 2007 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

Новодворської О.І., Висоцької В.С, Олейнікової Л.С.

розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Донецьку справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3,ОСОБА_4, 3-я особа: Деснянська районна у м. Києві державна адміністрація, - про зміну договору найму жилого приміщення та за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3,ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визнання такою, що втратила право користування жилим приміщенням на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 22 січня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 6 травня 2004 року.

встановила:

ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4звернулися до Верховного Суду України з касаційною скаргою на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 22 січня 2004 року, залишеним без зміни ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 6 травня 2004 року, яким позовні вимогиОСОБА_1задоволені, змінено умови договору найму жилого приміщенняАДРЕСА_1 зобов'язано Деснянську районну в м. Києві державну адміністрацію укласти зОСОБА_1разом із неповнолітньою ОСОБА_5 окремий договір найму жилого приміщення - на кімнати площею 17,2 кв. м та 10 кв.м.у АДРЕСА_1та відмовлено у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2, ОСОБА_3,

Справа № 15кс

ОСОБА_4 доОСОБА_1про визнання такою, що втратила право користування жилим приміщенням АДРЕСА_1

В обґрунтування касаційної скарги посилаються на неповне з'ясування судами фактичних обставин справи, порушення норм матеріального й процесуального права, у зв'язку з чим ставлять питання про скасування судових рішень та ухвалення нового рішення.

Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду судових рішень відсутні, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимогиОСОБА_1про зміну умов договору найму жилого приміщення, місцевий суд виходив із того, що позивачка разом із неповнолітньою дочкою мають права на користування жилою площею в спірній квартирі, кімнати площею 17,2 кв. м та 10.кв.м є ізольованими, за своїм розміром не перевищують долей позивачки та її доньки у спірній квартирі жилою площею 69 кв.м, що житлові права відповідачів при цьому не порушуються.

Апеляційний суд обґрунтовано погодився з висновками місцевого суду та залишив його рішення без змін.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням судами норм матеріального та процесуального права, а також відсутні передбачені ч. 1 ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновок судів не спростовують.

Керуючись ст.ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3,ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 22 січня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 6 травня 2004 року залишити без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає.