УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

18 квітня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

Новодворської О.І., Висоцької В.С, Олєйникової Л.С.

розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Києві справу за позовомОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа відділ виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції м. Києва про поділ квартири та виділ частки квартири у власність, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Апеляційного суду міста Києва від 19 липня 2005 року,

встановила:

У березні 2004 рокуОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідачів про поділ квартири та виділ частки зі спільного майна подружжя, посилаючись на те, що рішенням Ленінградського районного суду м. Києва від 7 листопада 2000 року, із відповідачки на його користь стягнута сума богу в розмірі 10100 грн. у зв'язку з відсутністю у відповідачки коштів рішення суду не виконується.

Відповідачам на праві власності належить квартира 41 у будинку 19 по вул. Симиренка в м. Києві, яка зареєстрована на ім'я колишнього чоловіка відповідачки ОСОБА_3. Просив розділити майно подружжя, виділити відповідачці її частину з метою накладення на неї арешту для виконання судового рішення.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 26 квітня 2005 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 19 липня 2005 року рішення місцевого суду скасовано, ухвалено нове рішення про задоволення позову. Рішенням Апеляційного суду міста Севастополя від 6.07.2006 р. рішення місцевого суду скасовано та.

У касаційній скарзіОСОБА_2 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення місцевого суду, посилаючись на невідповідність

Справа № 182кс

висновків   апеляційного   суду   фактичним   обставинам   справи,   неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду рішення апеляційного суду відсутні, виходячи з наступного.

Скасовуючи рішення місцевого суду та ухвалюючи нове рішення про відмову в позові, апеляційний суд виходив із того, що відповідно до ст. 366 та ст. 371 ЦК України кредитор співвласника майна,що є у спільній частковій власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернене стягнення, може пред'явити позов про виділ частки зі спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї..

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а також відсутні передбачені ч. 1 ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновок суду апеляційної інстанції не спростовують.

Керуючись ст.ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Апеляційного суду міста Києва від 19 липня 2005 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.