Справа № 4-с-8/11

УХВАЛА

про залишення скарги без руху

04.03.2011 р. суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська Маштак К.С.розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 на дії Самарського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про визнання дій незаконними,

ВСТАНОВИВ:

04 березня 2010 року до суду надійшла скарга ОСОБА_2 на рішення державного виконавця ОСОБА_1 на дії Самарського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про визнання дій незаконними. Заявник просить суд визнати дії Самарського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського управління юстиції незаконними та зобов’язати Самарський відділ державної виконавчої служби постанову державної виконавця відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського управління юстиції, якій був накладений арешт на майно за адресою: АДРЕСА_1 та відкласти провадження виконавчих дій у порядку, встановленому ст. 32 Закону та поновити строк для добровільного виконання рішення суду.

З урахуванням особливостей розгляду таких скарг, передбачених статтями 383-387 ЦПК, у них має бути зазначено: чиї, та які саме рішення, дії чи бездіяльність оскаржуються, які конкретно права і свободи заявника порушуються; наведено правове обґрунтування останніх та запропоновано шляхи їх поновлення; а також вказано, чи подавалася така сама скарга до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, яку і коли відповідь отримано. Крім того відповідно до п. 22 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 р. № 14 скарги на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби оплачуються державним митом відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 р. № 7-93 «Про державне мито».

Зазначена скарга підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог ст.ст. 119, 120, 384, 385 ЦПК України, ст. 85 Закону України «Про виконавче провадження», а саме:

- скарга містить вимогу про відкладення виконавчого провадження в частині реалізації арештованого майна та надання строку для добровільного виконання рішення суду, проте з матеріалів скарги не вбачається, чи скаржник звертався до Самарського ВДВС з питанням про зупинення виконавчого провадження, чи намагався добровільно виконати рішення, тому, якщо скаржник вважає, що ці вимоги є підставою для забезпечення вимог скарги, то з вказаними вимогами йому необхідно звернутися з окремою заявою в порядку ст. 152 ЦПК України;

- до скарги не додано оскаржувану постанову та постанову про відкриття виконавчого провадження, відомостей на підтвердження того що вони є, документів про право власності на арештоване майно, та скаржник не ставить питання про витребування вказаних документів у встановленому законом порядку, що унеможливлює розгляд скарги по суті, крім того не вбачається чиїх інтересів крім зазначених в скарзі осіб стосується виконавче провадження і якщо ці особи є, то вони не вказані в скарзі, що унеможливить їх залучення до участі у розгляді скарги;

- відповідно до п. б ч. 1 ст. 3 Декрету КМУ «Про державне мито», державне мито при поданні скарг за неправомірні дії органів державного управління і службових осіб, що ущемляють права громадян складає 0,2 НМДГ, тобто 3,40 грн., тому скаржнику необхідно сплатити судовий збір;

- також, прохальна частина скарги містить вимоги щодо визнання незаконними дій Самарського ВДВС, але не зазначено яких саме дій;

- з п. 2 прохальної частини не зрозуміло, що необхідно зобов’язати зробити Самарському ВДВС щодо постанови про накладення арешту;

- не зазначено ім’я стягувача, його місце проживання, поштовий індекс, номери засобів зв’язку, якщо такі відомі;

- не зазначено доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування;

- не додано документи, що підтверджують сплату судового збору та оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, що свідчить про не сплату судового збору у розмірі 3,40 грн. на користь держави та витрат на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 7 гривень 50 копійок.

Як вбачається зі змісту ст. 385 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом. Як вбачається зі скарги, скаржник дізналася про порушення своїх прав набагато раніше ніж подала скаргу до Самарського районного суду м. Дніпропетровська, проте скаржник не ставить питання про поновлення порушеного строку для звернення до суду за захистом своїх прав, а також не надає суду доказів, що підтверджують поважність причин пропуску цього строку.

В порушення вимог передбачених ст.ст. 119, 383-387 ЦПК України, ст. 85 Закону України «Про виконавче провадження»скаржницею не зазначено які саме її права і свободи порушуються, не наведено правове обґрунтування останніх.

Крім того скаржником надано скаргу та додані до неї документи лише в одному екземплярі, тоді як згідно до вимог ст. 120 ЦПК України заявник повинен додати до скарги її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб.

Відповідно до вимог ст. 121 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у ст.ст. 119, 120 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 119-121, 384, 385 ЦПК України, суддя –

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на дії Самарського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про визнання дій незаконними –залишити без руху.

Надати скаржнику строк для усунення недоліків п’ять днів з дня отримання скаржником ухвали про залишення без руху.

Роз’яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог закону вказаних в ухвалі, скарга буде вважатися неподаною та повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

          Суддя                                                                                          К.С. Маштак