Справа  2-о-91/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

          "26" квітня 2011 р. Самарський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді:                              Кушнірчук Р.О.,

при секретарі:                               Ременяк М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа –Восьма Дніпропетровська державна нотаріальна контора про встановлення факту родинних відносин,

в с т а н о в и в:

24 лютого 2011 року до суду надійшла заява ОСОБА_1, заінтересована особа –Восьма Дніпропетровська державна нотаріальна контора про встановлення факту родинних відносин. Свої вимоги заявник обґрунтував тим, він являється сином ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 народження, який помер  ІНФОРМАЦІЯ_4 року. Після його смерті відкрилася  спадщина - домоволодіння  №  3,  розташоване за  адресою:  АДРЕСА_1. 25 серпня 1987 року ОСОБА_2 зробив заповіт, яким на випадок його смерті усе належне йому майно заповідав позивачу та його рідній сестрі ОСОБА_3. ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року. 02 липня 2010 року позивач звернувся до Восьмої дніпропетровської державної нотаріальної контори про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, після померлого ОСОБА_2 та отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 1/2 частину домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_1, 3.

Звернувшись 28  липня  2010  року до  Восьмої дніпропетровської  державної нотаріальної контори про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на Ѕ частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, 3, після смерті ОСОБА_2, державний нотаріус відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв'язку з тим, що в свідоцтві про народження  ОСОБА_1 у графі батько не зазначено у відповідній формі прізвище ім'я та по батькові його батька, що стало причиною звернення позивача до суду з вказаним позовом, в якому він просить встановити факт, що він є сином ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 року.

У судовому засіданні заявник та його представник підтримали заявлені вимоги.

Нотаріус Восьмої Дніпропетровської державної нотаріальної контори в судове засідання не з’явився, на адресу суду надіслав спадкову справу заведену після смерті ОСОБА_2.

Вислухавши пояснення заявника, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

В силу ч. 2 ст. 256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У судовому засіданні було встановлено, що 23 червня 1958 року народився ОСОБА_1, про що свідчить його свідоцтво про народження та копія паспорту.

У свідоцтві про народження заявника у графі «батько»не зазначено прізвище ім'я та по батькові його батька, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 народження.

ІНФОРМАЦІЯ_4 року ОСОБА_2, помер що підтверджується свідоцтвом про смерть.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася  спадщина - домоволодіння  №  3,  розташоване за  адресою:  АДРЕСА_1, що належала йому на підставі Договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового посвідченого 27.10.1962 року Четвертою дніпропетровською державною нотаріальною конторою за реєстром № 2-7363 та зареєстрованого в Дніпропетровському МБТІ 30 травня  1986 року в книзі:  460,  номер запису:   19, реєстраційний номер в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно: 30768522.

25 серпня 1987 року ОСОБА_2 зробив заповіт, яким належне йому майно де б воно не знаходилось заповів заявнику ОСОБА_1 та його рідній сестрі ОСОБА_3, що підтверджується дублікатом заповіту.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року рідна сестра заявника - ОСОБА_3 померла,  тобто до дня смерті батька ОСОБА_2, про що свідчить свідоцтво про смерть.

02 липня 2010 року у Восьмій дніпропетровської державній нотаріальній конторі заявник ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 року ОСОБА_2 на Ѕ частину домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Виниклі правовідносини регулюються Цивільним кодексом України в редакції 2003 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

За змістом ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, зазначені у заповіті.

Згідно ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним,  неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.. 1261-1265 цього Кодексу.

ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом першої черги, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 року ОСОБА_2.

28  липня  2010  року заявник звернувся до  Восьмої дніпропетровської  державної нотаріальної контори про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на Ѕ частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, після смерті ОСОБА_2, але державний нотаріус відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв'язку з тим, що в свідоцтві про народження  ОСОБА_1 у графі батько не зазначено у відповідній формі прізвище ім'я та по батькові його батька.

Той факт, що заявник ОСОБА_1 є сином померлого померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 року ОСОБА_2, підтверджується результатами системного аналізу усієї сукупності матеріалів справи, а саме:

- договором про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового посвідченого 27.10.1962 року Четвертою дніпропетровською державною нотаріальною конторою за реєстром № 2-7363 та зареєстрованого в Дніпропетровському МБТІ 30 травня  1986 року в книзі:  460,  номер запису:   19, реєстраційний номер в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно: 30768522.

- дублікатом заповіту від 25 серпня 1987 року, згідно якого ОСОБА_2 заповів все своє майно заявнику ОСОБА_1 та його рідній сестрі ОСОБА_3, що підтверджується дублікатом заповіту.

- свідоцтвом про народження ОСОБА_1, де матір'ю записана ОСОБА_4, а батьком тільки зазначено - ОСОБА_1, без зазначення прізвища та по-батькові.

- довідкою квартального комітету від 12.02.2011 року, в якій зазначено, що ОСОБА_5 мешкає за адресою АДРЕСА_1 та є сином ОСОБА_2.

- копією домової книги, згідно якої мешканцями будинку у АДРЕСА_1 є зокрема ОСОБА_2 та його син ОСОБА_1.

- копією спадкової справи № 190/05, заведеною Восьмою дніпропетровською  державною нотаріальною конторою, після смерті ОСОБА_2.

- показами свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які підтвердили, що  ОСОБА_1, вони знають ще з 1952 року, а його батьком був ОСОБА_2.

Таким чином, суд вважає, що подана заява підлягає задоволенню.

Встановлення цього факту не суперечить чинному законодавству і не порушує чиїх-небудь прав або охоронюваних законом інтересів.

Керуючись ст.ст. 4 –8, 10, 11, 18, 57 –60, 79, 81, 88, 208, 209, 212 –215, 218, 234, 235, 256, 259 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа – Восьма Дніпропетровська державна нотаріальна контора про встановлення факту родинних відносин - задовольнити.

Встановити той факт, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Дніпропетровська, доводиться сином ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Самарський районний суд м. Дніпропетровська. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя: